УКМ

23 серпня Українська Кліматична Мережа провела вебінар  “Зелена відбудова України із застосуванням кращого досвіду Чехії”. Спільно з нашими членами, Центром міжнародного співробітництва і впровадження проектів, ми зібрали практичний досвід від учасників і ділимося з вами найважливішими висновками. 

Учасники та учасниці першого етапу стажування “Партнерство для сталого відновлення України”, що відбулося у Чехії в липні цього року, обговорили, як застосувати чеський досвід під час зеленої повоєнної відбудови України, що робити зі значною кількістю відходів, як керувати громадами у процесі відбудови та багато іншого. 

З вітальним словом виступив Адам Голуб з Чеського фонду екологічного партнерства Nadace Partnerstvi.

“На наш погляд, найефективнішими є інвестиції прямо в людей. Тому ми вигадали програму стажувань для українців-лідерів. Наші стажування мають на практиці показати, яким чином можливо відновити післявоєнну Україну… Сьогоднішня подія вказує на ще одну важливу функцію нашої програми – створення мережі з самих учасників стажувань, щоб вони могли ділитись здобутим досвідом і долучати громади та інші ГО, шукати нових партнерів”, – зауважив представник організаторів стажування у Чехії.

Радниця УКМ Ольга Лящук з Екоклубу поділилась, що програма обміну розвіяла певні її стереотипи: “Я працюю з громадами, які розробляють програми адаптації в межах Угоди мерів. Раніше в мене була думка, що іншим громадам, які не мають зобов’язань в межах цієї угоди, не цікава адаптація. Однак після першого раунду відбору учасників для стажування у Чехії, я зрозуміла, що  це хибна думка. І я щаслива, що є стільки людей, які розуміють необхідність інтеграції адаптації у плани повоєнної відбудови і готові щось робити вже зараз”.

Інша радниця УКМ Олена Вусик, керівниця Центру міжнародного співробітництва і впровадження проектів, поділилась враженнями щодо питання утилізації відходів. Зокрема, Олена розповіла про отримані знання з ліквідації наслідків торнадо, що сталось у Чехії у 2021 році та зачепило 5 муніципалітетів.

“Що нам було б добре запозичити у свою практику утилізації відходів? Певні локації були неподалік від залізничного полотна, щоб було зручно переміщати відходи до виконавців переробки без залучення автомобільного транспорту. Зараз у нас в Україні утворюється дуже значна кількість відходів, з яким автомобільний транспорт просто не впорається”, – наголосила експертка.

Також Олена розповіла, про успішний досвід Чехії у плануванні процесу сортування та перероблення відходів та звітуванні про це. Дуже важливо, на думку експертки, розуміти, що кожен вид відходів має оброблятися лише тим суб’єктом господарювання, який має на це відповідні дозвільні документи. Ми також маємо враховувати це під час утилізації відходів війни. 

Своїми ідеями щодо того, яким чином можна використати чеський досвід у зеленій повоєнній відбудові України, поділились й представники громад, що брали участь у стажуванні: Будейчук Ольга (Сумщина), Іван Стефаник (Львівщина), Яна Сладковська (Вінниччина), Володимир Урдейчук (Тернопільщіна), Ірина Широкова (Київщина). Серед іншого, спікери розповіли про чеський досвід з залучення мешканців громад до проєктів відновлення, озеленення громад, очищення води, впровадження адаптаційних заходів до змін клімату та долучення міст до Угоди мерів.

Повний виступ всіх спікерів можна переглянути за посиланням: https://youtu.be/oF4JSkFUTw4 

У разі виникнення запитань чи для отримання більш розгорнутих коментарів експертів, просимо звертатися за контактами:

Олександра Нессонова, комунікаційниця УКМ

тел. +380935152975

У червні у німецькому місті Бонн відбулась кліматична конференція (SB58), що передує основному саміту ООН з кліматичних питань (Conference of Parties). Ця конференція являє собою технічні переговори для узгодження деталей домовленостей перед СОР.

Радниця УКМ, координаторка CAN ВЕКЦА та кампейнерка кліматичного відділу ГО Екодія, Ольга Бойко взяла участь у конференції в Бонні та, як наслідок, розкрила питання Global Stocktake (GST) або глобальної інвентаризації для кліматичних планів України.  

Кліматологиня розповіла, що в Бонні сторони домовились про те, яку саме структуру матиме GST. Точніше, майже домовились. Загально структуру ухвалили, але оскільки ООН приймає рішення консенсусом, то для розділу щодо фінансування кліматичних дій запропонували аж 4 різних варіанти. Який стане остаточним – вирішуватимуть на наступній конференції COP28 у Дубаї.

Соф’я Садогурська, фахівчиня з питань зміни клімату ГО Екодія, також взяла участь у конференції у Бонні, а саме в Діалозі про океан та зміну клімату. Виступ експертки відбувся під час другого дня Діалогу від імені організації CAN. Детальніше.

Також своїми інсайтами з SB58 поділились наші колежанки, активістки з молодіжного руху за клімат «Fridays For Future Ukraine», що взяли безпосередню участь у заході.

Найбільше полеміки у Бонні спричинили два питання: скорочення викидів парникових газів та фінансування кліматичних дій. 

Міжнародні природоохоронні організації – спостерігачі, були занепокоєні тим, що національні делегації не змогли домовитися щодо кліматичних фінансів, в той час, коли багато країн, що розвиваються, не мають доступу до коштів для фінансування своїх Національних визначених внесків (НВВ) та Національних планів з адаптації (НПА) до зміни клімату. Наголошуємо, що НВВ та НПА — необхідні кроки до виконання зобов’язань країн-підписантів Паризької угоди та Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату. Активісти підкреслюють, що фінансувати втілення цих стратегій мають найрозвиненіші країни, які також несуть історичну відповідальність за кліматичну кризу через надмірну кількість викидів парникових газів. 

Переговори щодо аграрної промисловості також не призвели до консенсусу. Фахівці з міжнародної мережі «Climate Action Network» зазначили, що під час переговорів представники країн робили занадто великий акцент на важливості біотехнологій та штучного інтелекту для “сталої інтенсифікації” харчового виробництва. Зосередження на такому підході до стійких продовольчих систем суперечить закликам до агроекологічного підходу, як і від природоохоронної спільноти, так і від малих фермерів з усього світу. 

Екоактивізм українців під час конференції у Бонні

Представниці FFF наступного дня після трагедії на Каховській ГЕС організували страйк перед конференц-центром у Бонні, щоб наголосити на тому, що представникам злочинців не місце на міжнародних майданчиках. Акцію підтримали активісти з Німеччини, Бельгії, Угорщини та декількох країн Африки. 

Також українські активістки зустрілися з Ґретою Тунберґ на демонстрації проти Східноафриканського нафтопроводу (East African Crude Oil Pipeline, або EACOP). EACOP — проєкт французької нафтогазової корпорації «Total Energies», яка також дотична до фінансування війни в Україні, адже досі співпрацює з енергетичними компаніями країни-агресорки. 

Після демонстрації українські кліматичні активістки подякували Ґреті та запросили її на акцію проти екоциду внаслідок підриву Каховської ГЕС, яку організувала українська спільнота міста Бонн. У день акції Ґрета приєдналася до акції українців біля місця проведення конференції та навіть виступила з промовою, засуджуючи росію за її злочини: геноциду та екоциду.

Крім того, активістка руху Fridays For Future Ukraine Вікторія Болл побувала на одному з декількох заходів, де був залучений Президент COP28, Султан Ахмед Аль Джабер – на діалозі з представниками молоді під назвою «Youth Stocktake». Його репутація як генерального директора «Національної нафтової компанії Абу-Дабі», або «ADNOC», призвела до дискусії серед кліматичного руху щодо конфлікту інтересів, та навіть до закликів до його усунення. 

УКМ продовжує слідкувати за кліматичними дискусіями напередодні СОР28 та готується до активної участі у саміті, що цьогоріч відбудеться у Дубаї.

Якщо ви маєте ідеї співпраці з УКМ щодо СОР28 чи для отримання більш розгорнутих коментарів наших активістів та експертів, просимо звертатися за контактами:

Олександра Нессонова, комунікаційниця УКМ

ukrclimatnet@gmail.com

тел. 0935152975

6 червня 2023 року держава-агресорка російська федерація здійснила теракт на Каховській ГЕС, що стало найбільшої техногенною катастрофою в Україні після трагедії на ЧАЕС. За даними Укргідроенерго “станція була зруйнована внаслідок підриву машинної зали зсередини та відновленню не підлягає”.

Про катастрофічні наслідки підриву Каховської ГЕС члени УКМ вже неодноразово висловлювались і продовжують аналізувати наявні та ймовірні результати. 

Водночас вже 18 липня уряд України оголосив рішення про відбудову зруйнованої станції згідно з прийнятою постановою від 18.07.2023 № 730 ”Про реалізацію експериментального проекту “Будівництво Каховського гідровузла на р. Дніпро. Відбудова після руйнування Каховської ГЕС та забезпечення сталої роботи Дніпровської ГЕС у період відбудови”. Показово, що дане рішення було прийняте без обговорення з експертною громадськістю. Ба більше, у прийнятому рішенні йдеться, що проєкт буде реалізовуватись без проведення оцінки впливу на довкілля. 

Значна частина членів Української кліматичної мережі висловлюється категорично проти прийнятого Кабміном рішення. Екодія та інші організації-підписанти у спільній позиції заявляють, що це “є порушенням міжнародних зобов’язань України, взятих в рамках Енергетичного співтовариства, Оргуської конвенції, та суперечить європейським підходам, зокрема закріпленим в Директиві 2011/92/ЄС, і ставлять під загрозу можливість залучення фінансування від міжнародних донорів на будь-яку діяльність стосовно відбудови і подальшого розвитку регіону, постраждалого від масштабної екологічної катастрофи. Понад це, такі поспішні та невиважені рішення можуть поставити Україну перед загрозою повторення такої катастрофи у майбутньому”. 

Відповідний заклик до уряду “переглянути своє передчасне рішення щодо відбудови Каховської ГЕС і провести всебічний аналіз наслідків та подальших можливостей, а також належні консультації з усіма зацікавленими сторонами” підтримали й інші члени УКМ.

Також членські організації УКМ ініціювали створення та увійшли до складу Каховської платформи, робота якої стартувала 26 липня. Мета Платформи – розробка моделей комплексних рішень з відновлення територій довкола Каховської ГЕС. 

“Ми прагнемо уникати категоричності в стилі: будуємо нову ГЕС або не будуємо. Головне, щоб крок за кроком, ми сформували принципи, на яких можливе відновлення”, – зазначила Олена Кравченко, директорка МБО “Екологія – Право – Людина”.

Єдина втрачена функція Каховської ГЕС – енергогенерація, може бути компенсована сонячними панелями. Облаштування лише “1% обмілілого Каховського водосховища сонячними панелями вистачить, щоб компенсувати втрачену генерацію”. Таку думку висловив голова ГО “Українська природоохоронна група” Олексій Василюк. Експерт додав, що на інших 99% площі може з’явитися нова інфраструктура. Якщо мул виявиться безпечним, тут відновиться природа і гіпотетично це може бути після деокупації курортний край.

Експерти членських організацій Української кліматичної мережі продовжують сумлінно виконувати свою роботу та вивчати різні варіанти відновлення інфраструктури та екосистем в умовах незворотних змін, спричинених терористичною атакою росіян на Каховську ГЕС.

У разі виникнення запитань чи для отримання більш розгорнутих коментарів експертів, просимо звертатися за контактами:

Олександра Нессонова, комунікаційниця УКМ

ukrclimatnet@gmail.com

тел. 0935152975

• 9 липня 2023 року набув чинності Закон України «Про управління відходами», що запускає реформу управління відходами.
• Президент підписав Закон щодо відновлення та зеленої трансформації енергетичної системи України.
• ВРУ підтримала у другому читанні законопроєкт № 8410, який вдосконалює норми чинного Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
• Кабінет Міністрів України схвалив два важливі документи у довкіллєвій сфері: Порядок ведення Державного реєстру нафтових та газових свердловин та Порядок ведення Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання на території України.
  

  НОВИНИ МЕРЕЖІ

  У своїй позиції спільнота УКМ виклала кроки, які, на нашу думку, є критично необхідними для створення ефективного екологічного та кліматичного управління під час повоєнної відбудови та розвитку країни. Детальніше.

  Також нами було ініційовано та організовано Онлайн-обговорення “Що означають результати URC 2023 для довкілля та клімату?”.

  Переглянути відеозапис.
  Детальніше про результати обговорення.

  

  Підписатися на телеграм-канал УКМ

  НОВИНИ ЧЛЕНІВ УКМ

  МБО «Екологія-Право-Людина» організували Екохакатон та Літню школу “Механізми захисту природи в умовах війни”, що відбулися 3-6 липня 2023 року в с. Коротище, Дрогобицького району, Львівської області. З відгуками учасників можна ознайомитись тут. А вже 11 липня 2023 року відбулася зустріч команди ЕПЛ із представниками Львівської обласної прокуратури. Також команда ЕПЛ опублікувала Екоревізор, де висвітлила свої висновки щодо прийнятих законів та законопроєктів у сфері довкілля за квітень-липень 2023 р., а також проаналізувала кілька судових справ: – Аналіз справи Milieudefensie, Greenpeace Netherlands та інші проти Royal Dutch Shell; – Верховний суд про будівництво в межах прибережної захисної смуги.

  Еколтава провела вебінар для представників громад з теми “Підготовка місцевих планів та управління полігонами у громадах”. Також представниці Еколтави взяли участь у вебінарі-дискусії “Проблема утилізації та переробки відходів від руйнувань”, організаторами якої виступили “Досить труїти Кривий Ріг” за підтримки МФ “Відродження”. Серед інших результатів роботи – аналіз реформи управління відходами, що стартувала 9 липня з набуттям чинності Закону України “Про управління відходами”.

  ГО “Екоклуб» спільно з громадами від початку війни змонтували п’ять сонячних електростанцій (СЕС) і планують спорудити ще шість до кінця літа. Отримані знання та досвід презентували на заході “Підвищення енергетичної стійкості громад як базовий рівень енергетичної безпеки України” 13 липня у Києві Також експерти Екоклубу розповіли, у чому небезпеки планів Міненерго встановити реактори російського виробництва у недобудованих атомних блоках на Хмельницькій АЕС.

  В Екодії презентували результати соціологічного дослідження «Впровадження енергоефективних заходів у багатоквартирних будинках, де не створено ОСББ». Також експерти Екодії взяли участь у підготовці кількох публікацій: – Що означає Global Stocktake або Глобальна інвентаризація для кліматичних планів України – 60 кілограмів викидів у повітря від однієї ракети: як російські “Іскандери”, “Точки У” та інші впливають на українське довкілля. – Як війна впливає на родючість ґрунтів та якість їжі? – Як природа Чорнобиля захищає нас від радіації та чи можливо таке на територіях, які забруднює війна?

  Експерти ГО “Лісові ініціативи і суспільство” підготували публікацію: “В яких областях можна ходити до лісу громадянам: дозволи, заборони та обмеження. Також експерти ГО “ЛІіС” обстежили діючу вибіркову рубку у Яворівському ДЛГП Яворівського лісництва. Результати вражають.

  Команда ГО “ПЛАТО” продовжують активну працю над розробкою простору міського садівництва та городництва “Розсадник” у Львові. У липні в одному з львівських парків волонтери створили спіральну грядку з прянощами. Результат та покроківка.

  ГО “Хмельницький енергетичний кластер” розпочала реалізацію проєктів “Сонячна енергетика, як складова освітнього процесу” та “План дій сталого енергетичного розвитку і клімату для Теофіпольської громади”. Також експерти ХЕК надали свої коментарі деяким ЗМІ: – Модель ринку: чи витримає Net billing конкуренцію із “зеленим” тарифом; – Нові реалії – нові спеціальності: у ВПУ 25 готуватимуть монтажників сонячних електростанцій; – Готуй сани влітку: що зробити, аби взимку було і тепло, і світло.

  ГО «Український екологічний клуб «Зелена хвиля» розпочала роботу над двома новими проєктами: «Зелені зони на варті відновлення та стійкості громад: cталі та природоорієнтовані рішення» та «Збереження заплави річки Ірпінь, як важливий елемент відновлення Ірпеня за зеленими принципами». Крім того, повним ходом триває навчання другого набору Всеукраїнської академії i-Tree4UA. Також відбулись два тренінги з Лісової педагогіки (у Києві та Івано-Франківську). Основна мета – м’яко та природньо долучити дітей до питання збереження довкілля.     МОЖЛИВОСТІ ВІД ЧЛЕНІВ УКМ Еколтава запрошує громади на щорічну координаційну зустріч у Полтаві, що відбудеться 11 серпня 2023 року. Темою зустрічі буде “Екологічні рішення для громад в умовах воєнного часу”.

  Екоклуб організовує подію “Як косити трав’яний покрив у містах: рекомендації та практичний досвід”, що відбудеться 8 серпня об 11:00. Зареєструватись.

  ГО “ЛІіС” запрошує на тренінг “Як відрізнити нелегальні рубки від легальних та реагувати на лісопорушення?”, що відбудеться 12-13 серпня 2023 р. Зареєструватись.

  Українська Природоохоронна Група оголошує набір на конференцію у Львові “Водно-болотні угіддя в призмі євроінтеграції”, що стане майданчиком комунікації між чеськими, польськими та українськими спеціалістами. Подати заявку.

   

  Підписатися на анонси та новини УКМ

25 липня відбулося онлайн-обговорення результатів URC2023 з точки зору сталого розвитку та протидії глобальній зміні клімату, ініційоване та організоване Українською кліматичною мережею.

В якості спікерів ми запросили представників громадськості – експертів з питань охорони довкілля, змін клімату, відновлювальної енергетики та сталого розвитку. Обговорили нагальне: чи містили заяви, озвучені на Лондонській конференції з відбудови, заклики саме до зеленої відбудови, які масштаби впливу війни на довкілля, як має реформуватись енергетичний сектор та як громадам врахувати зміну клімату та адаптацію до неї у планах повоєнного відновлення.

Анна Акерманн, представниця центру екологічних ініціатив “Екодія” та Міжнародного інституту сталого розвитку, розповіла, як відбувалася конференція URC2023, та проаналізувала, чи відповідають заяви, озвучені на ній, принципам зеленого відновлення. 

“Коли під час конференції йшла мова про стале відновлення, обговорювались економічні та соціальні аспекти, однак про екологічні не було розмови. Тож на наступній конференції обов’язково мають бути розкриті питання величезної шкоди довкіллю, заподіяної російською агресією”, – відзначила експертка.

Детальніше про наслідки війни на довкілля та важливість розуміння цих масштабів у повоєнному відновленні розповів представник Української природоохоронної групи Олексій Василюк. Зокрема, експерт зачепив й питання Каховської ГЕС, зауваживши на неоднозначності рішення про її відновлення: хто і на підставі чого це вирішив, чому не було широкого обговорення з експертами, чи була проведена ОВД, чи дійсно потрібно це Україні?

“Рішення, що не стосуються війни, в їх числі й довікіллєві, не мають прийматися так поспішно і непрозоро”, – додав він.

Питання розвитку енергетичного сектору у контексті повоєнної відбудови розкрив Олег Савицький з ГО “Razom We Stand”.

“В енергетиці не відбувається практично нічого, що посилювало б стійкість України до загроз, як військових, так і кліматичних…Дуже багато питань до політики уряду в енергетичній сфері, на міжнародному рівні є враження, що Україна не має реального плану відбудови в  критичних секторах, зокрема в енергетиці та промисловості”, – звернув увагу експерт. 

Окремим важливим блоком обговорення стало питання проблем громад та їх ролі у повоєнній відбудові. 

Степан Кушнір, представник Хмельницького енергетичного кластера, зазначив, що роль громад у процесі відновлення країни є ключовою: “Всі ми живемо не просто в Україні, а в конкретних громадах. Наш комфорт залежить від того, як громада буде розвиватись і від її спроможності адаптуватися до тих чи інших змін”. 

Експерт також звернув увагу на “болючі точки” українських громад сьогодні, основною з яких назвав нерозуміння громадами цінності зеленого переходу і взагалі проблем екології та зміни клімату. 

Продовжила обговорення адаптації громад до зміни клімату в межах повоєнного відновлення представниця Екоклубу (Рівне), радниця УКМ, Ольга Лящук. Зокрема, вона наголосила на важливості оцінки вразливості до зміни клімату, яка, на думку експертки, має бути основою зеленого відновлення громад.

“Якраз в рамках оцінки вразливості громади аналізують вплив клімату на різні сектори: починаючи від зелених насаджень і закінчуючи енергетикою, починаючи від туризму, закінчуючи водними ресурсами…Якщо цього не робити, дуже складно оцінити наскільки той чи інший проєкт має першочергове значення“.

Послухати повний виступ спікерів, а також сесію питання-відповіді можна за посиланням: https://youtu.be/fjqk50flFO4 

У разі виникнення запитань чи для отримання більш розгорнутих коментарів експертів, просимо звертатися за контактами:

Олександра Нессонова, комунікаційниця УКМ

тел. 0935152975

1,5 місяця минуло зі страшної катастрофи, організованої руками росіян, – підриву Каховської ГЕС. Наслідки вражають своїм масштабом: руйнація цілих екосистем, негативний вплив на 5000 км² дикої природи, сплеск мутагенезу, захворювання дихальної системи диких тварин, порушення запилювання в рослин.

Члени УКМ продовжують докладати зусилля для ретельного збору інформації про вплив цієї рукотворної трагедії на довкілля.

Так, експерти ГО “Еколтава” проаналізували небезпечність відходів руйнації, що були утворені внаслідок підриву дамби. Адже фрагменти бетонних блоків, металевих конструкцій, уламки від зруйнованих будівель, залишки цегли стають додатковим джерелом забруднення довкілля.

”Серед елементів руйнації непоодиноко з’являються і небезпечні канцерогенні азбестовмісні відходи, використання яких заборонене в Україні лише від 06 вересня 2022 року з прийняттям закону “Про систему громадського здоров’я”. Азбестовмісні вироби довгий час популяризувалися населенням через переваги в вигляді термостійкості, теплопровідності, довговічності і відносно невисокої вартості. Окрім того, той же шифер впродовж довгого часу був традиційним матеріалом для укриття дахів будинків і досі позитивно сприймається населенням”, – зазначила експертка з управління відходами ГО “Еколтава” Марина Садкіна.

Спеціалісти Еколтави також звернули увагу на передбачену законодавством процедуру ліквідації відходів руйнувань, що включає декілька важливих етапів: розчищення території (збирання відходів, зокрема за можливості – сортування окремих їх компонентів), перевезення від місця утворення до об’єктів поводження з відходами або місць тимчасового зберігання, та, нарешті, їхнє оброблення або перероблення. Детальніше про це читайте за посиланням: http://surl.li/jfcxk 

Інші члени УКМ, команда представників Української Природоохоронної Групи – UNCG та МБО “Екологія-Право-Людина”, здійснили експедицію вище греблі Каховської ГЕС, а саме на територію Національного природного парку «Кам’янська Січ». 

Внаслідок цієї поїздки вчені виявили нові факти, що вказують на масштаб катастрофи: “Оголилося понад 200 тис. га землі, на якій абсолютно нічого не росте, а до цього була водна екосистема. Усі водні організми раптово загинули, а наземних ще немає (вірніше вже почали з’являтися лише перші проростки). На дні водосховища до горизонту ми бачили сухе дно з окремими водоймами, позбавлене будь-якої рослинності. Сьогодні це виглядає, як величезна пустеля. Уперше така велика територія ґрунту оголилася, це можна порівняти з раптовим відступом льодовика”. 

Детальніше про зразки та проби, що були взяті нашими колегами під час експедиції, та інші висновки можна прочитати тут: http://surl.li/jfdcm 

* Фото Української Природоохоронної Групи – UNCG

Експерти членських організацій Української кліматичної мережі продовжують сумлінно виконувати свою роботу та роблять значний вклад у вивчення наслідків Каховської ГЕС. У разі виникнення запитань чи для отримання більш розгорнутих коментарів експертів, просимо звертатися за контактами:
Олександра Нессонова, комунікаційниця УКМ
тел. 0935152975