УКМ

Новини

УКМ в пошуках координатора чи координаторки

12.02.2024

Якщо ви не боїтеся викликів і прагнете працювати для розвитку українського експертного середовища у напрямках захисту довкілля, клімату, енергетики, сталого транспорту та відходів, запрошуємо ознайомитись із технічним завданням про надання послуг координатора_ки проєкту з підтримки діяльності Української кліматичної мережі в рамках реалізації Проєкту “Підтримка сталості існування та розвитку мережі українських громадських кліматичних організацій в умовах війни” за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля, що впроваджуються ГО “Еколтава”.

 

Період виконання робіт: з квітня 2024 – по 31 грудня 2024 року.

Від експерта_ки очікується виконання наступних послуг, перелік яких може бути доповнений:

  1. Загальна координація діяльності Української Кліматичної Мережі (УКМ) та її інституційний розвиток.
  2. Організація Загальних Зборів УКМ.
  3. Координація з членами Ради УКМ та координація роботи Секретаріату УКМ.
  4. Підготовка щорічного звіту УКМ.
  5. Підготовка стратегічного плану та комунікаційної стратегії разом з медіа-координаторкою на 2024 рік.
  6. Участь у заходах щодо кліматичної політики, презентація позицій УКМ в рамках робочого плану, реакція на важливі екологічні події.
  7. Організація заходів УКМ.
  8. Координація поточної і фінансової діяльності у рамках спільних проєктів, що виконуються від імені УКМ за завданням Ради УКМ.
  9. Організація та проведення зустрічей з потенційними донорами УКМ.
  10. Підтримка роботи Секретаріату УКМ, веденння комунікації з членами УКМ та донорами у процесі підготовки заходів.
  11. Підготовка та проведення зустрічей координатором з членами мережі УКМ, відрядження для ознайомчих зустрічей з членами мережі. 
  12. Підготовка та проведення зустрічей членів УКМ – Zoom-конференції (не менше 6 дзвінків) для поточної координації мережі, обміну новинами та активізації співпраці між членами.
  13. Підготовка та проведення зустрічей Ради та Секретаріату УКМ – Zoom-конференції (не менше 6 дзвінків ради з протоколами та щотижневі дзвінки секретаріату з протоколами).
  14. Підготовка та проведення 2-х онлайн заходів на теми, що стосуються національної та місцевої кліматичної політики України.
  15. Забезпечення якісного та вчасного звітування по проєкту.

Документи до подання від учасників закупівлі:

  • на першому етапі – резюме;
  • на наступних етапах:
    – для фізичних осіб підприємців та юридичних осіб: копії реєстраційних документів, включаючи виписку із ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; витяг про підтвердження системи оподаткування щодо можливості надання вищезазначених послуг в рамках проєкту відповідно до здійснюваних видів економічної діяльності.
    цінова пропозиція за підписом учасника(-ці);
    – скан-копія підписаного листа про відповідність (додаток 1) за підписом учасника (-ці).

 

Термін подання документів: 29 лютого 2024 р. до 17:00 за Київським часом, на електронну адресу: ukrclimatnet@gmail.com

 

Написати коментар »

Огляд СОР28 від Української кліматичної мережі

28.12.2023

Кліматичні переговори, що цьогоріч відбувались у Дубаї, завершились одразу кількома важливими рішеннями. Представниці Української кліматичної мережі: радниця УКМ Діана Попфалуші та комунікаційниця УКМ Олександра Нессонова, були безпосередньо присутні на СОР28 протягом другого тижня конференції разом із членами УКМ – представниками ГО Екодія та WWF-Україна. 

Ми були активно залучені до організації подій в українському павільйоні, до просування важливих меседжів серед міжнародної кліматичної спільноти, а також до висвітлення основних подій та результатів СОР28 на українську аудиторію. Напередодні конференції ми також підготували власну позицію, де виклали своє бачення того, на яких викликах має наголошувати українська делегація на цьогорічному СОР.

Розповідаємо про всі активності та наші враження від прийнятих в результаті перемовин рішень детальніше.

Фонд втрат та збитків

У день відкриття СОР28 було досягнуто знакову домовленість – рішення про початок роботи Фонду втрат та збитків. Угоду зустріли оваціями більшість делегатів, адже новостворений фонд має особливу мету – допомагати найбільш вразливим країнам подолати наслідки зміни клімату. До речі, це вперше на самому початку кліматичних переговорів сторони прийшли до конкретного рішення. 

Однак надалі у питаннях адаптації до зміни клімату та її фінансування було досягнуто доволі незначного прогресу. Заможні країни в сукупності зобов’язалися внести до Фонду лише трохи більше ніж $700 млн, що становить менше ніж 0,2 відсотка від передбачуваних необоротних економічних і неекономічних втрат, з якими вже стикаються країни, що розвиваються, внаслідок глобального потепління.

 

Відмова від викопного палива

СОР28 став першим, коли сторони домовилися про наближення кінця викопного палива. Текст фінального рішення містить формулювання про «відхід від викопного палива в енергетичних системах» і «скорочення як споживання, так і виробництва викопного палива справедливим, упорядкованим і рівноправним чином, щоб досягти чистого нуля до 2050 року або раніше, або приблизно до 2050 року відповідно до наукових знань».

Водночас у фінальному тексті перемовин також міститься формулювання, вигідні індустрії викопного палива, зокрема термін «перехідні види палива». Таким чином, індустрія викопного газу, а також технології уловлювання та зберігання вуглекислого газу матимуть додатковий аргумент до отримання інвестицій.

 

Участь УКМ у СОР28

Українська кліматична мережа в межах цьогорічної конференції ООН з питань зміни клімату була долучена до проведення 8 сайд-івентів. Спільно з партнерами в українському павільйоні та на інших майданчиках для сайд-івентів ми брали участь у дискусіях на такі теми:

  • Вплив збройних конфліктів на клімат / відкриття павільйону.
  • Забезпечення гендерної рівності в оцінці шкоди довкіллю та зеленому відновленні України.
  • Кліматично-дружнє відновлення України: сценарії, технології та практичні кроки.
  • Шкода, нанесена клімату, внаслідок війни росії в Україні та відсутність розуміння зв’язків між конфліктами та викидами від війни
  • Мода і викопне паливо: розкриття звʼязків модних брендів із суперечливими джерелами викопного палива та перехід до нульових викидів.
  • Природоорієнтовані рішення для України: від теорії до практики: ліси та вода.
  • Війна проти довкілля: захист дамб та атомних електростанцій.
  • Продовольчі системи Східної Європи: багатогалузевий підхід до продовольчої безпеки та охорони здоров’я.

Окрім цього ми висвітлювали перебіг подій під час переговорів у наших щоденниках, які виходили на регулярній основі за підсумками кожного дня СОР28. А важливим комунікаційним нововведенням від УКМ став запуск першого україномовного подкасту про кліматичні переговори, в межах якого ми випустили 12 аудіощоденників про СОР28.

Як частина міжнародної кліматичної громадськості ми закликали перемовників прийняти рішення про повну відмову від викопного палива – головного чинника кліматичних змін. Крім того, Екодія тричі номіновувала росію на головну громадську антинагороду, “Викопне дня” (анг. Fossil of the day). Таким чином міжнародна спільнота Climate Action Network кожного дня в межах СОР28 нагороджує одразу 3 держави, чиї дії найбільш згубно впливають на довкілля та посилюють кліматичну кризу. Росія цьогоріч тричі отримала цю “премію”, включно зі згадкою у фіналі “Colossal fossil”, яка була присуджена зокрема за:

  • ведення війни в Україні (кошти, які могли б бути витрачені на розвиток кліматичної політики росії, а також внесені до Фонду втрат та збитків, витрачаються на війну та вбивство українців),
  • співпрацю з іншими гравцями нафтогазового ринку (в той час, як міжнародна кліматична спільнота домовляється про зменшення викидів від викопного палива, путін відвідує ОАЕ для укладання нових нафтових договорів), 
  • блокування внесення до фінального рішення СОР28 формулювання “повної відмови від викопного палива”, адже 40% бюджету росії складає дохід від нафтодоларів, що потім витрачаються на ведення війни в Україні

Очікування від СОР29

Після більш ніж року суперечок у Східноєвропейській групі РКЗК прийшли до консенсусу щодо місця проведення COP29. Приймаючою країною конференції ООН з питань змін клімату у 2024 році стане Азербайджан, ще одна залежна від експорту нафти країна. 

Кліматичні активісти з усього світу, в тому числі й члени УКМ, виражають своє занепокоєння щодо такого вибору та побоюються чергового “гринвошингу” викопного палива впродовж СОР29, чим цьогоріч займались понад 2 тисячі лобістів у Дубаї.

Написати коментар »

Позиція УКМ щодо участі російської федерації у СОР28

29.11.2023

Як було зазначено на сесіях Генеральної Асамблеї ООН та засіданнях Ради Безпеки ООН російська федерація не подавала заяви про вступ в Організацію Об’єднаних Націй, жодна з держав-членів ООН не голосувала за її прийняття до складу цієї організації. В той же час ця країна постійно порушує Статут ООН, основні її засади та принципи.

Одним із яскравих прикладів такого порушення стала російська агресія проти України, яка триває з 2014 року, а з 2022 року прийняла характер повномасштабного вторгнення в нашу країну. Держава-агресор під час свого вторгнення демонстративно ігнорує не лише Статут ООН, але й основні засади та принципи діяльності програм та підрозділів ООН,
членом яких вона начебто вважається, як от:
● FAO (блокування транспортування зерна з України до країн Африки та Азії, які потерпають від нестачі продуктів харчування),
● IFAD (знищення сільськогосподарських угідь в Україні),
● MAGATE (обстріли українських атомних електростанцій),
● UNEP (знищення природних екосистем та природоохоронних територій в Україні),
● UNESCO (знищення пам’яток культурної та природної спадщини України),
● UNICEF (викрадення та вивіз на свою територію українського цивільного населення, в тому числі дітей),
● WHO (знищення лікарень та інших медичних закладів в Україні).
Цей перелік можна продовжувати ще і ще, як і перелік міжнародних угод, порушених країною-агресором.

З неменшим цинізмом порушуються цілі та принципи РКЗК. Досить згадати демонстративне спалення мільйонів кубометрів природного газу на кордоні з Фінляндією. Повномасштабна війна росії проти України призвела до того, що лише за перший рік війни обʼєм викидів парникових газів у зоні бойових дій за оцінками сягає 120 мільйонів тон СО2 еквіваленту. Вже тепер за попередніми оцінками відбудова об’єктів на території України, які були зруйновані через агресію, призведе до додаткових викидів близько 50 млн тон СО2 еквіваленту. Все це – прямі результати російської агресії.

Ця війна напряму впливає на кліматичну кризу та відповідно — на весь світ. Тож чи може вважатись Стороною РКЗК ООН країна, яка настільки демонстративно порушує всі її засади та принципи?

УКМ закликає поважні Сторони Конвенції поставити на обговорення поточної Конференції Сторін питання про позбавлення Російської Федерації статусу повноправної Сторони РКЗК ООН до повного припинення агресії проти України та відшкодування усіх нанесених нею збитків.

Завантажити позицію для поширення можна тут.

Англомовна версія позиції тут.

Написати коментар »

Позиція Української кліматичної мережі до Конференції сторін (СОР28)

14.11.2023

З 30 листопада до 12 грудня 2023 року в Об’єднаних Арабських Еміратах відбудеться 28 Конференція Сторін (Conference of Parties – COP28) Рамкової Конвенції ООН зі Зміни Клімату (РКЗК ООН). У цій позиції представлено бачення щодо рішень, які мають бути прийняті на міжнародному та національному рівні в Україні для досягнення цілей Паризької Угоди. До уваги взяті рекомендації звіту Глобальної інвентаризації кліматичних планів (Global Stocktake), а також важливі рекомендації у межах попередніх переговорів.

Окрім викликів, пов’язаних із кліматичною кризою, перед Україною також стоїть нагальний виклик — російська війна проти України. Збройна агресія, яка триває з 2014 року, напряму впливає на кліматичну кризу та відповідно — на весь світ. Кліматична криза та війна мають прямий зв’язок і одне коріння — це викопні палива.

Значна частина федерального бюджету росії формується саме за рахунок експорту викопних палив. Саме тому, кліматичні переговори, серед іншого, є також важелем впливу на дії агресора й опосередкованим інструментом недопущення фінансування агресії за допомогою викопних палив у майбутньому. Відтак, головним лейтмотивом делегації повинне бути просування відмови від викопного палива.

  1. Відмова від викопного палива

Важливо, щоб Сторони під час COP28 затвердили необхідність відмовитись від викопного палива та від його субсидування для досягнення цілей Паризької угоди, а також глобальна енергетична система має бути «повністю або переважно декарбонізована» у 2030-х роках, не залишаючи місця для вугільної енергії.

2. Врегулювання відповідальності за кліматичні збитки від збройних конфліктів

Під час COP27 Україна презентувала Глобальну ініціативу для оцінки збитків для довкілля від військових конфліктів. Під час цьогорічної COP28 широка коаліція Сторін має підтримати створення механізму відповідальності за збитки спричинені довкіллю в результаті війни Росії в Україні та збройних конфліктів загалом.

В той же час ми вважаємо неприпустимим продовження зарахування до кадастру викидів російської федерації викидів (не пов’язаних з військовими діями) з тимчасово окупованих територій України (Автономної Республіки Крим та інших тимчасово окупованих територій).

3. Екосистеми та збереження біорізноманіття

До наступного раунду подання національно визначених внесків важливо узгодити кліматичні амбіції країн з цілями Куньмінсько-Монреальської глобальної рамкової угоди про біорізноманіття. Зокрема, це стосується необхідності вжиття відповідних заходів зі зменшення інтенсивності факторів втрати біорізноманіття та розширення мережі природоохоронних територій в рамках національних планів і стратегій із захисту та відновлення природних екосистем.

Водночас, захист і відновлення екосистем не може використовуватися для компенсації викидів парникових газів. Це повинно відбуватися одночасно із швидким припиненням використання всіх видів викопного палива та різким скороченням викидів парникових газів в усіх секторах.

4. Вуглецеві ринки 

Під час переговорів Україна не має підтримувати ініціативи що ставлять під сумнів прозорість моніторингу в рамках Статті 6 та будь-які ініціативи, які дозволять перенесення одиниць скорочення викидів з минулих періодів. Позиція України щодо ринкових двосторонніх інструментів в рамках Cтатті 6 Паризької угоди повинна відповідати критеріям щодо додатковості (additionality) та недопущення подвійного обліку одиниць скорочення викидів (double counting).

Ринкові механізми статті 6 мають супроводжуватися належними інструментами контролю. Ці інструменти мають забезпечити достатню деталізацію відстеження походження одиниць скорочення, щоб запобігти подвійному врахуванню: коли кілька країн можуть використати одну й ту ж одиницю скорочення для звітування щодо виконання національних кліматичних цілей.

5. Посилення участі України у глобальних кліматичних ініціативах

5.1. Представлення плану щодо відмови від вугілля в енергетиці (ініціатива Powering Past Coal Alliance)

Під час СОР28 Україна може ще раз наголосити на своїй готовності відмовитися від вугілля в енергетиці до 2035 року та у забезпеченні поетапної відмови справедливим чином: з чітким планом закриття вугільних підприємств, освітніми програмами та можливостями працевлаштування та соціальних гарантій для працівників вугільної галузі, а також диверсифікацією економіки шахтарських громад.

5.2. Ініціатива щодо зниження викидів метану (Global Methane Pledge)

В рамках діяльності щодо зниження викидів метану Україна повинна прозвітувати про впроваджені з 2021 року секторальні заходи та прийняття у 2023 році Плану заходів з реалізації кліматичної політики України в рамках участі в глобальній ініціативі “Global Methane Pledge”.

5.3. Декларація про ліси та землекористування

На СОР28 Україна повинна представила чіткий план, який продемонструє готовність втілювати в реальність положення із Декларації про ліси та землекористування.

5.4. Beyond Oil & Gas Alliance (BOGA)

Україна могла би долучитися до країн BOGA міжнародної коаліції урядів і партнерів, які працюють разом, щоб сприяти поетапній відмові від видобутку нафти і газу. До коаліції входять Данія, Франція, Швеція, Ірландія, Коста Ріка та інші національні і регіональні уряди, які підписали Декларацію BOGA.

5.5 Куньмінсько-Монреальська глобальна рамкова угода про біорізноманіття

Важливо, щоб Україна якнайшвидше оновила національні стратегічні і планові документи та законодавство, що стосується сфери збереження навколишнього природного середовища та адаптації до зміни клімату. Зокрема Україні потрібно протягом найближчих 1-2 років розробити та затвердити національну стратегію та план дій зі збереження біорізноманіття до 2030 року.

Завантажити позицію УКМ до Конференції сторін (СОР28):
скорочена версія
розширена версія

Написати коментар »

Підсумки стратегічної зустрічі УКМ: 2-4 листопада 2023 рік

07.11.2023

Початок листопада розпочався для Української кліматичної мережі дуже жваво: ми нарешті зустрілись у режимі реального часу, щоб обмінятись ідеями та постратегувати в колі колег-однодумців.

Зустріч відбувалася у Києві протягом 2-4 листопада. Розпочали з обміну новинами: Секретаріат УКМ поділився своїми підсумками роботи, а також планами на залишок робочого року. Серед основних пріоритетів в роботі на найближчий час  – підготовка до СОР28, оновлення переліку членів, підвищення впізнаваності мережі в цілому та кожного окремого члена та налагодження міжнародної співпраці.

Також обговорили актуальні виклики, серед яких найбільш серйозними члени визнали відсутність кадрового резерву, некомпетентність деяких представників профільних органів влади, применшення масштабів екологічних загроз і, звісно, виклики воєнного часу. 

Однак спільнота налаштована позитивно і рішуче: “Історичний момент нам не сприяє. Нас завтра не почують! Проте не варто зупинятись. Треба повторювати тричі та гучно доносити екологічні істини, щоб нас почули”, – такого висновку дійшли присутні.

 

Другий день ми присвятили обговоренню варіантів розвитку мережі, а також пріоритетів роботи на 2024 рік. Окрема увага була присвячена протидії атомній енергетиці, адаптації до зміни клімату та кліматичній освіті. Діалог призвів до того, що члени мережі домовились одразу про кілька нових спільних проєктів та ще більш тісний обмін можливостями. 

Ну а третій день нашої зустрічі ми присвятили саморозвитку. Завдяки запрошеній спікерці, Альоні Луньовій, адвокаційній директорці ZMINA. Центр прав людини, ми не лише розвинули свої навички в адвокації, але й спробували застосувати отримані знання на практиці: промоделювали адвокаційні компанії щодо протидії знищення територій Смарагдової мережі, розв’язання проблеми того, що плани відновлення громад не базуються на ОВЗК, та протидії зведення в Україні нових блоків АЕС.

Впевнені, що набуті навички обов’язково допоможуть нам при реалізації нових гучних проєктів Української кліматичної мережі.

Від імені Секретаріату УКМ, ми дякуємо всім присутнім делегатам від членських організацій та сподіваємось на наступну скору зустріч!

 

Написати коментар »

Члени УКМ здійснили експедицію по заплаві річки Ірпінь

18.10.2023
17 жовтня Український екологічний клуб “Зелена Хвиля” та Environment People Law (EPL)/Екологія – Право – Людина (ЕПЛ) вирушили у місто Ірпінь, щоб дослідити заплаву однойменної річки, яка нещадно руйнується внаслідок нелегальної забудови❌🏗
❗️Результаті вражаючі, хоча й очікувані – гори будівельного сміття, вилучений торф, зміни водного режиму заплави.
💭“Заплаву не просто забудовують, а й роблять це у варварський спосіб”, – підсумували експерти.
📌Експедиція відбулася за сприяння Української кліматичної мережі, яка допомогла членським організаціям виявити спільні точки інтересів. Також внаслідок цього відбулась робоча зустріч організацій, які переймаються долею Смарагдової мережі в Україні.

Написати коментар »

Аномально спекотне літо 2023: що говорять українські кліматологи

09.10.2023

Літо 2023 поставило нові температурні рекорди та стало найбільш спекотним за всю історію спостережень!

Як повідомляє Всесвітня метеорологічна організація, серпень 2023 року отримав звання найбільш гарячого серпня від початку минулого століття, ще й з великим відривом: на 1,5 °C тепліше, ніж середній показник у доіндустріальному періоді 1850-1900 рр.

Так само у серпні спостерігалася й найвища глобальна середньомісячна температура поверхні моря — 20,98°C. В той самий час обсяг морського льоду Антарктики перебував на рекордно низькому рівні для цієї пори року — на 12% нижче за середнє місячне значення, що на сьогодні є найбільшою негативною аномалією у серпні з початку супутникових спостережень (кінець 1970-х років).

Під час відкриття Саміту Кліматичних Амбіцій ООН 20 вересня Генсек ООН Антоніу Гутерреш зазначив, що людство «відчинило браму в пекло», дозволивши посилитися кліматичній кризі. Без радикальних дій на нас чекає «небезпечне та нестабільне» майбутнє глобального потепління на 2,8 °C, порівняно з доіндустріальною епохою.

Нагадаємо, що основною причиною аномально швидкого потепління є викиди парникових газів від спалювання вугілля, нафти та газу. Саме через індустріальний вплив людства на атмосферу, концентрація вуглецю (CO2), метану (CH4) та закису азоту (N2O) побила всі можливі рекорди. В серпні 2023 року середня концентрація CO2 в атмосфері склала 419,6 часток на мільйон. Це на 25% більше, ніж у 1980 році.

А що в Україні зі зміною клімату?

В Україні помірно-континентальний клімат, немає сильних погодних катаклізмів і кліматична криза, особливо під час війни, не відчувається як така що загрожує життю. Здавалось би.

Світлана Краковська, відома українська кліматологиня, одна з 10 найвпливовіших учених світу у 2022 році за версією британського журналу Nature, в інтерв’ю українському інформаційному агентству УКРІНФОРМ розповіла, що такої концентрації парникових газів, як зараз, не було 2 млн років або і більше.

“Приблизно у 2030-х роках почнеться фаза потепління, і цикл природний та цикл потепління, спричиненого людством, почнуть посилювати, а не компенсувати одне одного. Тоді все буде значно гірше…саме тому ми, науковці, закликаємо вживати термінових заходів вже. Бо зміна клімату – це про тут і зараз”, зазначає вчена. 

Світлана прогнозує посухи, екстремальні опади та паводки у Криму, у Миколаївській, Херсонській, Одеській, Запорізькій областях у наступні 30-50 років. 

Члени УКМ, Екодія, у своєму дослідженні також зазначили про можливе затоплення у 2100 році Азовським та Чорним морями території площею майже з Тернопільську область. Найбільше постраждають Крим, Херсонська та Одеська області.

Інша українська аспірантка-кліматологиня, дослідниця аналітичного центру Ecologic Institute, Анна Богушенко розповіла спеціально для УКМ про зміну кліматичних зон в Україні та її наслідки.

Сучасна кліматична криза призвела до того, що кліматичні зони України зсуваються на північ, і наразі змістились десь на 300-400 км. У цей час на півдні країни клімат стає посушливішим і ризикованим для землеробства. За підрахунками фахівців Одеського державного екологічного університету через зміну клімату до 2035 року майже удвоє знизиться врожайність кукурудзи, на третину – озимої пшениці, на 40% – картоплі, на 70% – ярового ячменю”.

Також Анна звертає увагу, що згідно з даними міжнародних наукових центрів Україна знаходиться в регіоні планети, який теплішає у 2,5 раза швидше за інші. З кінця ХІХ століття середня річна температура повітря в Україні збільшилась вже на 2,6 градуса. 

“За таким темпом до середини століття потепління у нашому регіоні, за негативними прогнозами, може досягти 4 градусів”, — зазначає кліматологиня.

Як підготуватись до зміни клімату вже зараз?

Як бачимо, не можна  гаяти ані хвилини. Зміна клімату триває і, навіть попри війну, про це не можна забувати. 

Усе, що ми можемо, за словами Світлани Краковської, скорочувати викиди та нарощувати поглинання, наприклад, зеленими насадженнями. Крім цього, треба адаптовуватись до змін, що вже стались чи є неминучими у найближчому майбутньому.

“Практично на кожному рівні – від міжнародного до індивідуального – потрібен план дій, який на державному рівні зветься стратегією адаптації до зміни клімату. Зараз у європейському проєкті APENA-3 ми разом з іншими експертами розробляємо стратегії адаптації до зміни клімату для трьох пілотних областей України”, – розповідає експертка.

Анна Богушенко також наголошує на важливості ролі громад: “Нема якогось одного рецепту з захисту свого середовища від наслідків зміни клімату. Технічні заходи будуть різнитися від потреб та вразливих точок міст, від укріплення берегових ліній, до створення системи сповіщень про аномально сильну спеку. Але адаптація не буде стійкою без розвитку та залучення громад до цього процесу. Тобто кліматичний аспект освіти має бути у кожній навчальній програмі, громадськість має знати про проблему та шляхи її вирішення, а також сама пропонувати те, що може найкраще допомогти в адаптації до зміни клімату”.

А ось кілька практичних порад від УКМ, що можете зробити конкретно ви, щоб адаптуватись до вже наявних змін та запобігти виникненню ще більш загрозливих наслідків:

  1. Запровадьте нові звички у власний побут та максимально поширюйте їх серед вашого оточення: заощаджуйте електроенергію та воду, не продукуйте зайвих відходів, “озеленіть” своє пересування, надавайте перевагу органічним продуктам, купуйте товари та речі з низьким вуглецевим слідом. Детальніше про ці та інші кроки для протидії зміні клімату розповіли в Екодії. 
  2. Розширюйте свої знання щодо природоорієнтованих рішень та використовуйте їх потенціал на практиці, щоб покращити якість життя у своїй громаді. Ознайомитись з переліком базових природоорієнтованих рішень можна у спеціальному каталозі, розробленому членами УКМ.
  3. Якщо ви дотичні до управління вашою громадою, ви обов’язково маєте розробити план адаптації до змін клімату. У цьому вам допоможе посібник від Екоклубу. Тут ви дізнаєтесь, з чого розпочати адаптацію до зміни клімату, де брати дані для аналізу, хто повинен бути залученим до розробки оцінки вразливості до зміни клімату та багато іншого.
  4. Станьте прихильником зеленої повоєнної відбудови України, адже це покращить екологічну ситуацію країни, убезпечить майбутні покоління українців від наслідків кліматичної кризи, та, заодно, дозволить державі інтегруватися у європейські ринки та політичний простір. Про першочергові екологічні реформи для зеленого відновлення України читайте у матеріалі МБО Екологія – Право – Людина (ЕПЛ).

Для отримання більш розгорнутих коментарів експертів, просимо звертатися за контактами:

Олександра Нессонова, комунікаційниця УКМ

тел. 0935152975

 

Написати коментар »

« Попередня сторінка