УКМ

Новини

Майбутнє української електроенергетики – вугільно-чорне чи сонячно-зелене?

14.06.2019

Монополізація, масштабні корупційні схеми, екологічна криза та криза енергетичної безпеки – такий невтішний стан галузі, яка має ключове значення для розвитку економіки України та її життєдіяльності загалом. Чи є вихід з цього становища?

Поточна реформа ринку електроенергетики та практичне впровадження євроінтеграційного курсу в енергетичній політиці дають шанс докорінно змінити стан справ. Чи вдасться Україні поміж поступовим занепадом старої атомної та вугільної енергетики розбудувати нову “розумну” енергетику на основі відновлюваних джерел енергії та цифрових технологій? Галузеві експерти, економісти та екологічні організації запевняють – масштабні зміни в галузі вже невідворотні. Чи будуть вони позитивними – це залежить від майбутніх дій нового Уряду та вже сьогодні від Президента держави.

Як утворився поточний стан електроенергетичної  галузі України

В спадок від Радянського Союзу незалежній Україні залишився централізований електроенергетичний комплекс з домінуючою роллю великих ядерних та вугільних електростанцій. Більшість ТЕС були побудовані в 1950-1960 роки, АЕС – 1970 та 1980 роки. Зараз більшість енергоблоків вугільних ТЕС працюють далеко поза своїм проектним ресурсом і мають одні з найнижчих техніко-економічних та екологічних показників у світі. Генеруючі потужності АЕС вводилися в експлуатацію дещо пізніше ТЕС, але більшість енергоблоків також вже вичерпали свій початковий проектний термін експлуатації у 30 років.   

Виробництво електроенергії у 1990 році майже вдвічі перевищувало поточний рівень – тоді було вироблено 296 ТВт*год порівняно з 159 ТВт*год у 2018 році. Головна причина падіння – деіндустріалізація та різке зниження споживання електроенергії промисловістю. Як наслідок – надлишок генеруючих потужностей та брак інвестицій в їх оновлення протягом останніх 20-років незалежної України.

Після падіння ранніх 90-х та застою, в галузі додалися масштабні корупційні схеми та непрозора приватизація, наслідки якої визначають стан електроенергетичного сектору.

Битва гігантів за ринок

Зараз понад 80% електроенергії в Україні виробляється двома компаніями – державною НАЕК “Енергоатом” та ДТЕК Ріната Ахметов, яка також видобуває 85% енергетичного вугілля в країні. Між двома компаніями-гігантами триває протистояння навколо розподілу коштів електроенергетичного ринку. В грудні Антимонопольний комітет (АМКУ) України закрив справу проти ДТЕК, але майже одночасно з цим ДП НАЕК «Енергоатом» подало нову заяву в АМКУ з вимогою змусити Національну комісію з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) скасувати дію формули “Ротердам+”. На думку “Енергоатому”, така діюча схема призвела до перерозподілу коштів оптового ринку електроенергії на користь генеруючих компаній ТЕС.  Насамперед, за рахунок низького тарифу на електричну енергію з АЕС.

Відповідну методику розрахунку цін на оптовому ринку електроенергії НКРЕКП ухвалила в березні 2016 року. Згідно неї вартість енергетичного вугілля  для потреб ТЕС визначається за такою формулою: середня ринкова ціна імпортного вугілля в портах Амстердам-Роттердам-Антверпен за попередні 12 місяців плюс вартість його доставки в Україну.  24 березня 2017 року Національне антикорупційне бюро України розпочало досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем посадовцями НКРЕКП у зв’язку з цим рішенням.

На користь ДТЕКу, також, зіграла ухвалена в травні постанова Кабінету Міністрів, згідно якої, покладено спеціальні обов’язки в умовах впровадження нової моделі ринку електроенергії на НАЕК “Енергоатом”, ПрАТ “Укргідроенерго”, НЕК “Укренерго” та операторів розподільчих мереж, які будуть субсидіювати низькі тарифи на електроенергію для населення. Водночас, ДТЕК таких фінансових обов’язків позбавлений та, в умовах нового ринку (якщо він буде впроваджений), зможе вільно встановлювати ціну для своїх споживачів.

Мета впровадження нової моделі ринку – яка вона і звідки?

Згідно з умовами Угоди про асоціацію з ЄС та договору про Енергетичне Співтовариство, Україна має змінити модель функціонування ринку електроенергії відповідно до вимог Третього енергетичного пакету, та долучатися до створення сучасного, відкритого та конкурентного загальноєвропейського ринку електроенергії, в якому пріоритет надається розвитку відновлюваних джерел енергії.

В червні 2017 року Україна підписала з об’єднанням мережевих операторів  ENTSO-E угоду про умови майбутнього об’єднання енергосистем України та Молдови з енергосистемою континентальної Європи. З того часу, електроенергетична галузь почала залучати значні інвестиції у модернізацію мереж та будівництво нових потужностей відновлюваних джерел енергії.

Реформа електроенергетики мала забезпечити підвищення енергетичної безпеки та повноцінну інтеграцію в європейський енергетичний ринок, який взяв курс на повну декарбонізацію та скорочення викидів парникових газів, відповідно до цілей Паризької кліматичної Угоди.

Стан енергетичної безпеки – критичний?

Окрім ризиків, пов’язаних з запуском ринку в умовах домінування одного приватного гравця (ДТЕК), та можливого неконтрольованого росту цін на електроенергію для споживачів, великою та хронічною загрозою безпеці енергопостачання є залежність від імпорту палива з Росії. Від початку конфлікту з Росією суттєві кроки були зроблені в сфері постачань  газу та ядерного палива, але цього не можна сказати про поставки вугілля. Імпорт вугілля з РФ в 2017 році становив 1,552 млрд. дол. США, а в 2018 році – вже 1,822 млрд. дол. Більше того, частка поставок вугілля з Росії зросла з 57% у 2017 році до 70% у 2018 році. Отже, попри риторику про прагнення до енергетичної незалежності, за уряду Гройсмана в електроенергетиці відбувався протилежний процес – паливна залежність від постачань з території країни-агресора лише зростала. Урядом Гройсмана також реанімований проект добудови Хмельницької АЕС, який має довгу корупційну історію та слугує інтересам Росії.

Попри прив’язку ціни вугілля до міжнародного індексу за формулою Роттердам+, та фальшиву риторику про диверсифікацію джерел постачань, фактично, більша частина імпортного вугілля постачалася та продовжує постачатися з Росії. Без запобіжних та компенсуючих заходів на рівні всієї енергосистеми, зупинка поставок вугілля для ТЕС може загрожувати дефіцитом палива в осінньо-зимовий період та віяловими  відключеннями споживачів.

Оскільки державний вугільний сектор втратив значну частину шахт після окупації Донбасу, а ті що залишилися на контрольованій території значно скоротили обсяги видобутку, в умовах блокади поставок з боку РФ та/або зниженням видобутку приватними шахтами ДТЕК, забезпечити покриття різкого дефіциту паливом  з державних шахт буде неможливо.

Дефіцит вугілля в країні не заважає  експорту електроенергії

Окрім видобутку та імпорту вугілля, ще одна сфера, в якій ДТЕК має монополію – експорт електроенергії. Те, як влаштована досі діюча структура ринку з одним покупцем, дозволяла заробляти на різниці між оптовою ринковою ціною та тарифом для теплової генерації, що розраховується з використанням формули Роттердам+. В цій схемі ДТЕК продає ДП “Енергоринок” всю електроенергію, вироблену на вугільних ТЕС, за тарифом з Роттердам+, а потім вже, по оптовій ринковій ціні в того ж державного підприємства, купує необхідний для експорту обсяг електроенергії з ТЕС, отримуючи маржу за рахунок перехресного субсидіювання від інших видів генерації.

Фактично, весь експорт електроенергії в країни ЄС здійснюється з двох вугільних станцій – Бурштинської та Добротвірської. Бурштинська ТЕС працює синхронно з об’єднаною енергосистемою Європи ENTSO-E в межах так званого Бурштинського енергоострову, з якого можливий експорт у Словаччину, Угорщину та Румунію. Експорт електроенергії в Польщу здійснюється окремою лінією-вставкою постійного струму, яка з’єднує Добротвірську ТЕС та підстанцію Замость по той бік кордону. Не зважаючи на брак потужностей в основній енергосистемі України,в умовах вугільної блокади з боку Росії в 2015 році, експорт “вугільної” електроенергії в країни ЄС залишався без змін, а проект з перепідключення окремих блоків Бурштинської ТЕС для забезпечення потреб власних потреб держави так і не було втілено.

А що відбувається в світі?

Глобально, інвестиції та фінанси в електроенергетиці переходять від викопного палива та  великої централізованої інфраструктури до розподілених енергетичних ресурсів – відновлюваних джерел і систем накопичення та зберігання енергії. Вартість технологій сонячної та вітрової енергетики знижується прискореними темпами, що, в поєднанні з початком широкого впровадження технологій energy storage, створює умови для стрімкої перебудови електроенергетичної галузі.

За останній рік вартість відновлюваних джерел енергії впала до рівнів, коли ВЕС, СЕС та інші ВДЕ виграють конкуренцію за ціною кіловат-години у вугільних електростанцій. Про це повідомляється в останньому звіті про вартість технологій відновлюваної енергетики, опублікованому 29 травня Міжнародним агентством з відновлюваної енергетики (IRENA) на урочистій події в Абу-Дабі. Це також підтверджується раніше опублікованими даними аналітичних фірм Lazarus та Bloomberg New Energy Finance (BNEF). Дані аналітиків BNEF показують, що середня вартість систем накопичення електроенергії на основі літій-іонних акумуляторів знизилася менше ніж за рік на 35% , до 187 доларів за МВт*год, наближаючись до ціни генерації на газових ТЕС.

Графік 1. Середня приведена вартість електроенергії (LCOE) з СЕС, ВЕС та систем накопичення енергії в світі.
Джерело: 
Bloomberg NEF

В світі середня вартість електроенергії від нових встановлених потужностей наземних ВЕС та СЕС, тепер складає  50 та 57 доларів за МВт*год відповідно, що нижче ніж операційні витрати на виробництво електроенергії (паливо, персонал, обслуговування, поточні ремонти) на багатьох існуючих вугільних ТЕС, зокрема українських.

“Пекельна” ціна української вугільної енергетики

Низька ефективність, високий питомий рівень споживання палива та його роздута ціна за формулою Роттердам+, застаріле обладнання та необхідність частого ремонту збільшують операційні витрати для ТЕС. Все це призвело до того, що Україна має найвищу вартість електроенергії від теплової генерації у світі, на рівні 70 доларів за МВт*год. Навіть в Європі, де діють високі податки на СО2 та жорсткі вимоги до систем очищення димових газів від токсичних речовин, вартість виробництва 1 МВт електроенергії в середньому на 10 доларів нижча, про це свідчать дані звіту “Powering down coal” міжнародної організації Carbon Tracker.

Графік 2: Вартість виробництва електроенергії на ТЕС по країнам світу.
Джерело: Carbon Tracker

Як це можливо? За офіційними даними Міністерства енергетики та вугільної промисловості у 2018 році середнє споживання вугілля українськими ТЕС становило 399 г/кВт*год. При цьому, деякі найбільш зношені енергоблоки спалювали до 450 г/кВт. Тим часом у Європі вугільні електростанції споживають 320-340 грамів вугілля на кВт*год електроенергії. Через те, що українські ТЕС мають низьку ефективність і високий питомі витрата палива, питомі викиди парникового газу CO2 на кВт-год у них на 20-25% вище, ніж у країнах ЄС.

Також, через застарілі та або повністю відсутні технології очищення димових газів, токсичні викиди пилу, діоксиду сірки та оксидів азоту в Україні надзвичайно високі. Це коштує мешканцям уражених територій навколо ТЕС кількох років життя та збільшує смертність від хронічних хвороб дихальних шляхів та серцево-судинної системи. Пов’язані збитки для економіки від втрати працездатності людей та передчасної смертності в Україні не обраховуються, але, за оцінкою міжнародних експертів, мова про мільярди євро на рік. Так, в дослідженні 2011 року, щорічні збитки  від забруднення повітря в Україні оцінювалися 2,6 млрд. доларів або 4% ВВП країни.

“Дике поле” без правил та обмежень для приватної вугільної енергетики існувало за потурання багатьох урядів від Тимошенко до Гройсмана, які нехтували не тільки безпекою держави в електроенергетичній галузі та її економічними інтересами, а екологічними та соціальними наслідками збереження “статусу-кво”.

Час визначати долю вугільної енергетики: націоналізувати не можна закрити

В світі, де вирує кліматична криза,  вирок вугільній енергетиці вже винесено. Протягом 2020-2030-х років ЄС планує повністю відмовитися від використання вугілля в електроенергетиці, а Німеччина встановила кінцеву граничну дату закриття всіх своїх ТЕС на 2038 рік. Слідуючи прикладу ЄС, Японія також змінила свій енергетичний курс на користь відновлюваних джерел енергії. За даними Міжнародного енергетичного агентства з 2006 по 2016 глобально інвестиції у вугільну енергетику скоротилися на 75%.

Серед нових потужностей в  світі тепер домінують відновлювані джерела енергії. Завдяки здешевленню сонячної та вітрової енергетики, стрімкому розвитку систем накопичення енергії та широкому впровадженню інформаційних технологій в електроенергетиці, світ входить в період трансформайційних змін. Це час великої структурної перебудови та оновлення технологічної бази електроенергетики, до цього не тільки треба бути готовими, а й активно приймати участь, розвиваючи власну економіку.

В плані міжнародних зобов’язань та умов інтеграції в електроенергетичний ринок Європи, в рамках договору з ЄС про Енергетичне Співтовариство, Україна зобов’язалася в наступні 10-15 років привести рівні викидів токсичних речовин в атмосферу від вугільних ТЕС у відповідність до європейських норм, або закрити всі установки, які їх порушують. Формально це передбачено згідно відповідного “Національного плану скорочення викидів від великих спалюючих установок”, який був схвалений Міненерговугілля у 2017 році незважаючи на внутрішні неузгодженості  документу та зміну обставин у зв’язку з окупацію Донбасу.

Згідно цього Нацплану до 2028 року необхідно в десятки разів скоротити викиди зольного пилу та двоокису сірки, а  оксидів азоту – щонайпізніше до 2033 року. Зважаючи на те, що сірко- та азотоочистка димових газів на ТЕС побудованих в радянські часи відсутня та в принципі не передбачалася проектами, а також на високу вартість та тривалі терміни спорудження такого обладнання, приведення більш ніж 20 ГВт застарілих та гранично зношених потужностей укрїнської вугільної енергетики у відповідність до європейських екологічних показників технічно та економічно недоцільне.

Зараз вже очевидно, що підписуючи договір про Енергетичне Співтовариство уряд Азарова-Януковича звабився перспективами експорту електроенергії в ЄС, але не оцінив екологічні вимоги, які треба виконувати щоб мати доступ до електроенергетичного ринку Європи. Єдиним реальним шляхом виконання вимог Енергетичного Співтовариства є поступове закриття всіх вугільних електростанцій, більшість з яких вже відпрацювало понад 50 років. Досвід Німеччини, яка сконцентрувала всі активи з видобутку кам’яного вугілля в державному концерні RAG та закрила останню шахту в 2018 році  без соціальних потрясінь, без екологічного лиха та економічного занепаду колишніх вугільних регіонів, показує, що державне управління вугільною галуззю в період її згортання може бути ефективним та соціально справедливим. Сьогодні тема справедливої трансформації вугільних регіонів є однією із ключових у світовому порядку денному, але в Україні піднімається поки що лише на рівні громадськості та місцевої влади.

Сухий залишок

Незалежно від форм її здійснення, нова державна політика в електроенергетиці має бути спрямована на загальну демонополізацію галузі та поступову планову відмову від використання вугілля на користь сонця, вітру та інших відновлюваних джерел енергії, з урахуванням соціальних аспектів такого енергетичного переходу.  Для переходу до використання нових розподілених енергетичних ресурсів, необхідно приділяти більшу увагу розвитку розподільчих мереж, стимулювати інвестиції та підвищувати надійність і ефективність енергосистеми в цілому. Зокрема за рахунок впровадження інформаційних технологій та систем управління попитом.

Текст: Олег Савицький, експерт УКМ з питань клімату та енергетики

 

Написати коментар »

Повна відмова від вугілля без ризиків. Презентували рекомендації для України

13.06.2019

Незалежні експерти з 4-х європейських країн за ініціативи громадських організацій України та Німеччини підготували дослідження “Досвід трансформації шахтарських регіонів: рекомендації для України”. Його результати було презентовано 12 червня у Києві за участі представників громадськості, міністерств, шахтарських міст та експертного середовища.

Проаналізувавши процес закриття вугільних підприємств у Німеччині, Румунії, Чехії та деяких містах України, автори дослідження розробили практичні поради для влади на національному та місцевому рівнях. Вони мають допомогти проводити подальшу ліквідацію шахт із меншими негативними соціальними та економічними наслідками для вугільного регіону.

Одні з перших кроків для справедливої трансформації шахтарських регіонів – це:

  • Створити комісію зі структурних змін, яка включатиме представників усіх зацікавлених сторін та місцевого населення і розроблятиме рекомендації для подальших планів реструктуризації;
  • Визначити дату повної відмови від вугілля в енергетиці та припинити будь-які дотації у цей сектор;
  • Створити спеціальні фонди з питань диверсифікації економіки, розвитку інфраструктури, пенсійного забезпечення, освіти тощо.

Такі кроки допоможуть встановити діалог між національною та місцевою владою, громадянським суспільством, бізнесом, науковцями та працівниками вугільної сфери. Спільними зусиллями всі ці сторони мають запустити програми економічного та соціального розвитку, сприяти переходу до сталого виробництва енергії та створенню нових освітніх, наукових та інноваційних інституцій.

У презентації дослідження взяли участь:

  • Максим Федотов, Генеральний директор Директорату викопних видів палива, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України;
  • Ірина Сущенко, секретар Покровської міської ради, Донецька область;
  • Мартін Шон-Чанішвілі, старший консультант з питань Південно-східного та Східного європейського партнерств, Germanwatch;
  • Дмитро Науменко, консультант проекту Low-Carbon Ukraine, Berlin Economics;
  • Костянтин Криницький, координатор кампанії “Справедлива трансформація вугільних регіонів”, Екодія.

З текстом резюме дослідження ви можете ознайомитися ось тут.

Презентація дослідження доступна за посиланням.

 

Написати коментар »

Кліматичні новини травня та анонси квітня – дайджест УКМ

07.06.2019

Національні новини у сфері клімату та енергетики

  • Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановою від 26.04.2019 № 642 затвердила Порядок опублікування інформації про частку кожного джерела енергії, використаного для виробництва електричної енергії, та вплив на навколишнє природне середовище, спричинений виробництвом електричної енергії. Цей Порядок визначає вимоги до формування інформації про частку кожного джерела енергії, яке було використане для виробництва електричної енергії, та вплив на навколишнє природне середовище, спричинений виробництвом електричної енергії, процедуру, періодичність та строки оприлюднення учасниками ринку електричної енергії такої інформації. Постанова набирає чинності з 1 липня 2019 року, але не раніше дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні – газеті “Урядовий кур’єр”.
  • 14 травня відбулося засідання координаційного комітету «Адаптація на основі екосистем до зміни клімату та стійкий регіональний розвиток шляхом розширення можливостей українських біосферних резерватів». Під час зустрічі, на якій був присутній Міхаель Зукков (відомий у Європі еколог, нагороджений альтернативною Нобелівською премією від Фонду нагород за «Правильний стиль життя у 1999 рік») та представники Університету сталого розвитку Еберсвальде (Німеччина), було презентовано світові приклади адаптації резерватів. Детальніше за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/ua/news/vasil-polujko-ukrayinski-biosferni-rezervati-vchatsya-adaptuvatisya-do-zmin-klimatu
  • НКРЕКП постановою від 26.04.2019 № 641 затвердила нормативно-правові акти, що регулюють діяльність гарантованого покупця та купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом. А саме:
    • – Порядок купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом; – Методику формування кошторису гарантованого покупця;
    • – Типовий договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом між гарантованим покупцем та суб’єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії;
    • – Типовий договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
  • 16 травня Міжвідомча комісія із забезпечення виконання Рамкової конвенції ООН про зміну клімату затвердила проект Національного кадастру антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів в Україні за 1990-2017 рр. Аналіз Національного кадастру вперше демонструє зниження викидів парникових газів при зростанні показників внутрішнього валового продукту (ВВП).
  • 18 травня Президент підписав Закон України № 2712-VIII від 25.04.2019 “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії”. Документ набрав чинності 22 травня 2019 року

Новини УКМ

 

  • 22 травня УКМ провела вебінар “Відновлювана енергетика в Україні, можливості для громад”.

Вебінар організований у співпраці з Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України. Директор департаменту ВДЕ Юрій Шафаренко дав  роз’яснення щодо нового закону про обмеження встановлення малих СЕС на землі і пояснив, що досягнення цілі 25 % ВДЕ до 2035 року може коштувати країні 30 млрд євро. Але запровадження аукціонів на ВДЕ дозволяє встановити справедливі тарифи на відновлювану енергію в країні.

Запис вебінару: https://www.fex.net/s/edfbocd

  • 27-28 травня УКМ провела тренінг “Майстерня енергетичного переходу міст”. Захід пройшов за фінансової підтримки представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні та Федерального міністерства з охорони навколишнього середовища, збереження природи та ядерної безпеки Німеччини в рамках проекту Міжнародної Кліматичної Ініціативи (ІКІ).

На тренінгу учасники знайомилися із світовими тенденціями переходу на ВДЕ та сценарієм переходу України, зокрема планом переходу Житомира на 100% ВДЕ до 2050 року та оцінкою потенціалу Хмельницької області. Оглянули існуючі та можливі практики енергетичного переходу і обговорили перешкоди для переходу на 100% ВДЕ на місцевому рівні та кроки до їх подолання.

Також учасники разом з тренерами працювали над інструментом оцінки потенціалу енергетичного переходу міст та думали над шляхами залученням громадськості до цього процесу.

Організатори: “Екоклуб” та “Екодія”

Презентації з заходу та нотатки обговорень зібрані тут: https://bit.ly/2WdQHxv

Детальніше про тренінг можна почитати на саті УКМ: https://bit.ly/2K0ptsI

  • 28 травня УКМ та 350.org провели прес-тур до Вінниці “Як місту стати енергонезалежним, еко-дружнім та економічно ефективним”.

За день встигли багато. Подивилися, як працює унікальна програма розвитку громадського транспорту (в тому числі велосипедів). Провели прес-сніданок з Владиславом Скальським – заступником міського голови Вінниці, Юлією Мельник – експерткою 350.org та Андрієм Мартинюком – експертом УКМ і керівником “Екоклубу”.

Побували на заводі Kness – єдиному в Україні заводі, який виробляє фотопанелі.

І побачили, як на Стадницькому полігоні добувають біогаз із гір сміття і трансформують в електроенергію для містян.

Партнери прес-туру: Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine та “Екоклуб”.

  • УКМ долучилася до кліматичних страйків молоді, які охопили 24 травня Україну і ще понад сотню держав. Молодь вимагає від політиків активної протидії глобальній зміні клімату. Київ, Львів, Миколаїв, Рівне, Кривий Ріг, Одеса, Бахмут, Харків, Запоріжжя – загалом на вулиці міст вийшло півтисячі молодих людей. У столиці влаштували акцію під Кабміном. Активісти передали відкритий лист-звернення до Міністра екології та природних ресурсів.

Молодь висунула до влади такі вимоги:

  • Визнання кліматичних змін однією з першочергових державних проблем.
  • Впровадження пріоритетної та якісної кліматичної освіти.
  • Скорочення викидів парникових газів.
  • Пріоритетний розвиток відновлювальних джерел енергії в країні.
  • Системність та відкритість екологічних експертиз у державі.

Новини членів УКМ

  • Центр екологічних ініціатив “Екодія”  – м. Київ

Відкрили кіноклуб. Кіно-зустрічі відбуватимуться кілька разів на місяць. Усі кінопокази будуть поєднані наскрізною темою активізму, зміни клімату та взаємодії людей з планетою.

Кіноклуб Екодії для тих, хто цікавиться тим, що відбувається в світі, задумуєтесь про те, який вплив має на планету, хоче дізнатись більше про екологічний рух, знайти однодумців, або просто любить хороше кіно. Першою показали відому стрічку, створену в колаборацію Ісландії з Україною – “Гірська жінка на війні”. Кіноперегляд безкоштовний. Місце проведення: KWINS hall, вул. Антоновича, 40, Київ

Запустили фотоконкурс “Моє ВДЕ”. Збирають фотографії малих сонячних та вітрових електростанцій та позитивні історії про відновлювану енергетику https://ecoaction.org.ua/my-vde.html

  • ГО “Голос Природи” – м. Кам’янське

У Кам’янському за ініціативою екологічної організації «Голос Природи», розпочався процес підготовки рішення сесії міської ради щодо прийняття Плану заходів з адаптації міста до зміни клімату. Ухвалення цього стратегічного документа відкриває перед містом нові перспективи і можливості по залученню фінансової та технічної допомоги для мінімізації негативних наслідків глобального потепління. Організація «Голос Природи» готова сприяти тому, щоб План заходів щодо адаптації міста до зміни клімату був прийнятий на сесії міської ради до кінця літа 2019 року. Подробиці: www.voice.dp.ua

  • Всесвітній Фонд дикої природи в Україні ( WWF)        

З 28 по 30 травня WWF Україна разом з Інститутом конфліктології Німеччини “Elmauer managing consensus” провели в Яремче інтенсивний тренінг “Комунікація та подолання конфліктів на прикладі великих хижаків в Українських Карпатах”. 

Ведмеді, рисі та вовки – великі хижаки, поширені в Україні. І хоча, вони мешкають в дикій природі, часом зустрічаються з людиною. І такі зустрічі можуть призводити до конфліктів, в результаті яких страждають люди, їхнє майно чи худоба, або ж самі тварини. Також, мешканці територій, де поруч трапляються ведмеді, рисі чи вовки не знають як реагувати на присутність хижаків і/ або мають до них вкрай негативне ставлення. Учасники тренінгу дізналися закордонні практики мирного співжиття з великими хижаками; навчилися основ конфліктології і застосування конкретних методик в щоденній взаємодії незалежно від ситуації.

  • ГО “Екосенс” – м. Запоріжжя

12 травня провели Кульбабовий пікнік на Хортиці. Розпочали з прогулянки по весняному острову, по дорозі збирали сміття, вовчали місцеву флору та корисні властивості рослин. А далі просто насолоджувались красою і спілкуванням.  

 Найближчі плани організацій УКМ

  • ГО “Голос Природи”

6-7 червня проводять у Дніпрі та Кам’янському українсько-німецьку конференцію «Кліматична адаптація: виклики та перспективи на національному, регіональному та місцевому рівні». УКМ виступає партнером заходу.

Близько 20 німецьких та українських експертів ознайомлять учасників конференції з найактуальнішою інформацією щодо змін клімату, їх наслідками для України та Німеччини, представлять можливості, стратегії та конкретні проекти з адаптації до змін клімату на національному, регіональному та місцевому рівнях.  

Учасники заходу отримають можливість обговорити роль влади та громадськості у реалізації проектів з кліматичної адаптації, можливості впливу на промислові підприємства для зменшення ними викидів, проблеми міст і громад у зв’язку з наслідками змін клімату та можливості  їх рішення. Особливої актуальності конференція набуває у зв’язку з реформою місцевого самоврядування в Україні.

Організатори конференції: Генеральне консульство Німеччини у Донецьку (тимчасовий офіс Дніпро), громадська організація Голос Природи.

  • ГО “Голос Природи” – м.Кам’янське

У Кам’янському, за ініціативою екологічної організації «Голос Природи», розпочався процес підготовки рішення сесії міської ради щодо прийняття Плану заходів з адаптації міста до зміни клімату. Ухвалення цього стратегічного документа відкриває перед містом нові перспективи і можливості по залученню фінансової та технічної допомоги для мінімізації негативних наслідків глобального потепління. Очікується, що План заходів щодо адаптації міста до зміни клімату буде прийнятий на сесії міської ради до кінця цього літа.

Подробиці: www.voice.dp.ua

  • ГО “Еколтава” – м. Полтава

У партнерстві з УКМ готується провести Green Camp – 2019. Захід пройде  21 до 27 липня, на гірському масиві Свидовець (с. Ясіня, Рахівський р-н).

Учасники будуть разом пізнавати унікальність гірських місцин, будувати дієві кампанії громадського тиску, вчитися культури стійкості в роботі та синхронізуватися із усім найкращим в екологічному русі. Організатори: Ekoltava, 350.org – Україна.

Табір відбудеться за фінансової підтримки представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні (Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine) та 350.org – Україна.

Придбати квитки можна тут  https://2event.com/uk/events/1729391

Заповнити реєстраційну форму  http://bit.ly/2EFZiDt

  • Екоклуб – м. Рівне

24-26 червня спільно із GIZ проведуть тренінг “Енергоменеджмент в лікарнях” у м. Дніпро.

Запрошують енергоменеджерів та енергоменеджерок, що працюють в медичних закладах та управліннях/відділах охорони здоров’я міських рад та ОТГ на триденний тренінг «Енергоменеджмент у лікарнях» з. Разом з експертами поговорять про таке:

  • Теорія енергоменеджменту лікарень. Енергетичний бюджет та баланс установи, організація енергомоніторингу та  оцінка потенціалу енергозбереження.
  • Технічні знання про будівлі і обладнання. Практичні кейси.
  • Пошук фінансування на енергоефективні заходи. Як подолати обмеження, накладені на бюджетні установи законодавством.

Деталі та анкета для реєстрації тут: https://ecoclubrivne.org/dnipro/

  • ГО «Екоклуб» та Хмельницький енергетичний кластер

11 червня проводять Хмельницький енергетичний форум, де обговорюватимуться нові енергетичні можливості області.

Запрошують до участі представників органів місцевого самоврядування, бізнесу, інвесторів та експертів у сфері відновлюваної енергетики та енергоефективності. Під час форуму вперше буде представлено аналіз потенціалу відновлюваних джерел енергії Хмельниччини в розрізі кожного району. Учасникам буде надана актуальна інформація про реалізацію відновлюваної енергетики, особливості розвитку біоенергетики та сонячної енергетики. Захід стане гарною можливістю зав’язати контакти із виробниками устаткування, потенційними інвесторами, експертами та практиками в галузі відновлюваної енергетики.

Деталі та анкета для реєстрації тут: https://ecoclubrivne.org/energy_forum/

  • ГО “Екодія”

12 червня проведуть презентацію дослідження “Досвід трансформації шахтарських регіонів: рекомендації для Донбасу”, проведеного незалежними експертами з 4-х європейських країн за ініціативи громадських організацій України та Німеччини. Вони проаналізували позитивний і негативний досвід згортання вугільної промисловості у Німеччині, Румунії, Чехії та деяких містах України. На основі цього аналізу вони розробили практичні рекомендації для влади на національному та місцевому рівнях.

о 13:00 в приміщенні “Укрінформу”. Вхід вільний. Реєстрація для відвідувачів ▶  bit.ly/2EDzMyA

Для ЗМІ ▶ bit.ly/2HHIi1f

Додаткова інформація: press@ecoaction.org.ua

ГО “Екосенс”

21 червня на Урбан-форумі, що пройде у Запоріжжі, проводять лекцію- дискусію “Зелені системи у міському просторі”. У рамках проекту “Запоріжжя за чисту енергію” поговорять про те, як вписуються сонячні та вітрові електростанції у міський простір, як застосовувати енергію сонця для smart-проектів та громадських просторів і що заважає місту запроваджувати 100 % ВДЕ.

  • Асоціація Велосипедистів Києва 

Пропонують велосипедом відправитися у 7-ий “Космос-табір”. Виїзд 27 червня 2019 року (четвер), 11:30. У зворотній бік велоколона повертається в неділю, 30 червня.

Місце збору: Оболонський проспект, 52А, біля АТБ (мапа: https://goo.gl/QmRBvP) – берег Київського моря (50 км від Києва). Тел. для довідок: 063 640 50 72

Члени УКМ можуть скористатися МОЖЛИВОСТЯМИ:

  • Отримати фінансування на поїздки для участі у зустрічах, засіданнях, тренінгах.
  • Отримати фінансування дрібних видатків, пов’язаних із проведенням заходів.
  • Пошук потрібних експертів для відповідей на ваші питання.
  • Оплата друку різноманітних публікацій, що стосуються клімату.
  • Допомога у пошуку фінансування.
  • Отримання інфо-матеріалів від інших членів УКМ.
  • Публікація та підтримка звернень і заяв.

Детальніше з процедурою отримання підтримки можна ознайомитися за посиланням: https://goo.gl/oVTxNi

Контакти Української кліматичної мережі

climategroup.org.ua  

ucn@climategroup.org.ua

Facebook: www.facebook.com/climategroup

Підписатися на розсилку дайджесту УКМ

Отримувати анонси та новини членів мережі

   Голова Ради УКМ                             Медіа – координаторки УКМ

               Ілля Єременко                                  Маргарита Мостова,  Інна Плюта

                             illia@ecoclubrivne.org                                          ucn@climategroup.org.ua,  innaplyuta83@gmail.com

      +380 63 4835122                                         +380 99 92 99 794                       +38 068 1456760

Написати коментар »

Українська кліматична мережа підтримує енергетичний форум у Хмельницькому

03.06.2019

Українська кліматична мережа підтримує енергетичний форум у Хмельницькому. Члени УКМ, ГО “Екоклуб” та Хмельницький енергетичний кластер запрошують на дводенний енергетичний форум, що відбудеться в Хмельницькому 11-12 червня 2019 року. Захід складатиметься із двох частин.

Перший день:
Представлення Методики аналізу потенціалу відновлюваної енергетики (ВДЕ) та презентація аналізу ВДЕ Хмельницької області.
Другий день:
Семінар у вузькому колі представників ОТГ та міст “Перехід громади на 100% ВДЕ: переваги та побоювання.”

Фото: афіша Форуму у Хмельницькому

Члени УКМ можуть скористатися МОЖЛИВОСТЯМИ:

  • Отримати фінансування на поїздки для участі у зустрічах, засіданнях, тренінгах.
  • Отримати фінансування дрібних видатків, пов’язаних із проведенням заходів.
  • Пошук потрібних експертів для відповідей на ваші питання.
  • Оплата друку різноманітних публікацій, що стосуються клімату.
  • Допомога у пошуку фінансування.
  • Отримання інфо-матеріалів від інших членів УКМ.
  • Публікація та підтримка звернень і заяв.

Детальніше з процедурою отримання підтримки можна ознайомитися за посиланням: https://goo.gl/oVTxNi
Контакти Української кліматичної мережі
climategroup.org.ua
ucn@climategroup.org.ua
Facebook: www.facebook.com/climategroup

Підписатися на розсилку дайджесту УКМ
Отримувати анонси та новини членів мережі

Написати коментар »

У Кам’янському буде прийнятий План з кліматичної адаптації

03.06.2019

У Кам’янському, за ініціативою членів УКМ, організації «Голос Природи», розпочався процес підготовки рішення сесії міської ради щодо прийняття Плану заходів з адаптації міста до зміни клімату. Майбутній документ стане одним із перших кліматичних документів в Україні, зо прийнятий на місцевому рівні. Ухвалення цього стратегічного документа відкриває перед містом нові перспективи і можливості по залученню фінансової та технічної допомоги для мінімізації негативних наслідків глобального потепління.  «Голос Природи» буде сприяти тому, щоб План заходів щодо адаптації міста до зміни клімату був прийнятий на сесії міської ради до кінця літа 2019 року.

Ініціатива громадськості підтримана керівництвом Кам’янського

28 травня 2019 року в Кам’янському відбулася робоча нарада з обговорення доцільності прийняття Плану заходів з адаптації Кам’янського до зміни клімату рішенням сесії міської ради. У робочій нараді взяли участь депутати міської ради, представники виконавчих органів влади і державних служб. В ході наради організація «Голос Природи» розповіла передісторію складеного стратегічного документа і обґрунтувала важливість його прийняття на сесії міської ради.

Розробка Плану з адаптації почалась у 2016 році, коли з ініціативи організації «Голос Природи» в Кам’янському пройшов семінар для депутатів і відповідальних чиновників, на якому було розказано про наслідки зміни клімату на місцевому та обласному рівнях, а також про важливість скорочення викидів парникових газів та необхідність кліматичної адаптації. Крім того, на цьому ж заході була презентована методика оцінки вразливості міста до зміни клімату. З урахуванням того, що семінар зібрав профільних фахівців і експертів з різних сфер міського життя, а також осіб, що відповідають за долю міста і прийняті рішення, учасники погодилися скористатися запропонованою методикою і оцінити вразливість Кам’янського до зміни клімату.

За підсумками проведеної оцінки, учасники семінару визначили, що зміна клімату в Кам’янському стало причиною таких проблем, як: локальне підтоплення, тепловий стрес, погіршення стану зелених насаджень, погіршення якості і скорочення запасів питної води, руйнування енергетичних систем, збільшення кількості стихійних гідрометеорологічних явищ, поява нових інфекційних і алергічних захворювань. На основі проведеної оцінки вразливості Кам’янського до зміни клімату, а також зібраних додаткових даних і результатів досліджень, організація «Голос Природи» розробила План заходів з адаптації Кам’янського до зміни клімату. Врешті решт, попередня аналітична робота дала можливість організації «Голос Природи» реалізувати в Кам’янському кілька практичних пілотних проектів з кліматичної адаптації.

Зокрема, були відновлені і вдосконалені системи відводу дощової води на чотирьох локаціях (пр-т Дружби Народів, 53-А; вул. Бурхана, 21; вул. Маршова і Булавіна; вул. Нікопольська, 40), а також придбаний спеціальний насос високого тиску для обслуговування внутрішньо квартальних зливових комунікацій. У той же час, «Голос Природи» вважає, що розроблений План заходів з адаптації Кам’янського до зміни клімату важливо прийняти на сесії міської ради. Це дозволить включити заходи Плану з адаптації до міських програм (екологія, ЖКГ, міська інфраструктура і транспорт, охорона здоров’я тощо), а також розширить можливості щодо залучення додаткових коштів, як з державних, так і зарубіжних фондів. Учасники робочої наради домовилися детально вивчити запропонований План заходів з адаптації Кам’янського до зміни клімату, і до 21 червня 2019 року подати до управління екології та природних ресурсів міської ради пропозиції щодо його доопрацювання.

«Проблеми, пов’язані зі зміною клімату, очевидні, як для чиновників, так і для звичайних городян. З огляду на те, що заходи з кліматичної адаптації необхідно впроваджувати в різних сферах міського життя, ми просимо профільні департаменти ознайомитись із запропонованим Планом і підготувати пропозиції щодо його доопрацювання», – звернувся Богдан Наполов, начальник управління екології та природних ресурсів, до учасників робочої наради.

«За службовим обов’язком моєї депутатської діяльності мені довелось взяти участь як у семінарі, так і в проведенні оцінки вразливості Кам’янського до зміни клімату. Особисто я підтримую пропозицію організації «Голос Природи» прийняти План з кліматичної адаптації на сесії міської ради, за умови, що фахівці профільних департаментів ще раз пропрацюють цей документ і подадуть свої пропозиції з урахуванням наших фінансових і технічних можливостей. Зі свого боку, я готовий переконувати керівництво міста та депутатів міської ради в доцільності прийняття такого Плану рішенням сесії», – заявив Олександр Донець, член депутатської комісії з питань екології.

«Зміна клімату безпосередньо впливає як на здоров’я, так і умови життя людей. Такі проблеми, як локальне підтоплення і тепловий стрес, дуже актуальні для Кам’янського. Сьогодні необхідно зрозуміти, що ми можемо зробити для поліпшення умов життя городян за рахунок місцевих ресурсів, і визначитися з переліком заходів, які неможливо реалізувати в місті без фінансової та технічної підтримки з інших джерел. Саме для цього необхідно прийняти План з адаптації на сесії міської ради, – пояснив Євген Колішевський, виконавчий директор громадської організації «Голос Природи».

 

ДОВІДКА:
«План заходів з адаптації міста Кам’янське до наслідків зміни клімату» був розроблений в 2016-2017 роках під час реалізації проекту «Крок назустріч адаптації міста Кам’янське до зміни клімату». Цей проект фінансувався Національним екологічним центром України в рамках реалізації проекту «Кліматичний форум Схід ІІ» (Climate Forum East II), який фінансувався Європейською Комісією та Австрійським Агентством з Розвитку.

З повним текстом документа можна ознайомитися на сайті організації «Голос Природи» за посиланням тут.

Написати коментар »

Українсько-Німецька конференція у Дніпрі: експерти розкажуть про важливість кліматичної адаптації

21.05.2019

6-7 червня 2019 року в Дніпрі пройде Українсько-Німецька конференція «Кліматична адаптація: виклики і перспективи». В рамках конференції більше 20 німецьких та українських експертів розкажуть учасникам про актуальність проблеми зміни клімату та можливості реалізації стратегій і практичних проектів з кліматичної адаптації міст. На думку членів УКМ – організації «Голос Природи», подія є одною з найважливіших екологічних подій 2019 року.

Рисунок: офіційний логотип конференції

Конференція відкрита для широкого кола учасників.

До участі в Українсько-Німецькій конференції «Кліматична адаптація: виклики і перспективи» запрошуються представники державних органів влади та органів місцевого самоврядування, а також представники громадських організацій. Учасники заходу отримають можливість обговорити роль влади і громадськості в реалізації проектів з кліматичної адаптації, можливості впливу на промислові підприємства для зменшення ними викидів, проблеми міст і громад у зв’язку з наслідками змін клімату та можливості  їх рішення. Конференція проводиться з метою обговорення труднощів, які перешкоджають реалізації стратегій і програм зі зниження викидів парникових газів, адаптації населених пунктів та різних секторів економіки до наслідків кліматичних змін.

Українсько-Німецька конференція «Кліматична адаптація: виклики і перспективи»  в готелі Grand Hotel Ukraine, за адресою: вул. Короленка, 2.

Участь у конференції безкоштовна за умови попередньої реєстрації за посиланням тут: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdxeF_LscQ4wuTx2ilUZYmonSqwrRWG25QBXARjLe-BqAQceg/viewform

Деталі участі у конференції можна уточнити у координаторів конференції:

– Євген Колішевський, e-mail: golos1999@gmail.com, тел.: +38 067 681 13 16;

– Ольга Гончарук, e-mail: Wi-100@done.diplo.de

Організатори конференції: Генеральне консульство Німеччини в Донецьку (тимчасовий офіс в Дніпрі), громадська організація «Голос Природи». Партнером заходу виступає місто Кам’янське.

Написати коментар »

Чи потрібен сміттєспалюванню “зелений” тариф? Думки експертів

16.05.2019

На сьогодні в українському законодавстві періодично з’являються законопроекти про надання сміттю статусу відновлювального або альтернативного виду палива.

Україна, відповідно до національного плану дій з відновлюваної енергетики до 2020 року, має отримувати 11% енергії з відновлюваних джерел. І наразі ми відстаємо. Чи варто наздоганяти за рахунок генерації енергії зі сміття?

Якщо в Україні використовувати весь потенціал виробництва електроенергії та тепла зі сміття, таким чином можна заміщувати викопне паливо в еквіваленті до 1 млрд м3 газу на рік. Принаймні, так зазначає Держенергоефективності.

Для розвитку сміттєспалювальної галузі ініціатори законопроекту пропонують надати сміттєспалювальним підприємствам “зелений тариф”. Тобто вищі тарифи на продаж виробленої електроенергії з відходів. Чи варто це робити, які можуть бути наслідки, і який досвід інших країн – читайте далі у матеріалі.

Ситуація зі сміттям в Україні

В середньому кожен українець продукує близько 330 кг сміття за рік. В містах ця кількість більша, в селах – менша. Існує залежність між рівнем доходу людини і кількістю продукованих нею відходів.

Близько 93%  відходів розміщено на полігонах та сміттєзвалищах, яких станом на 2016 рік в Україні налічувалося 5470, з них 305 (5,6%) перевантажені, а 1646 (30%) не відповідають нормам екологічної безпеки.

Згідно Національної стратегії поводження з відходами  в Україні більша частина сміття потрапляє на звалища, часто не санкціоновані.

Графік: відсоткове співвідношення відходів, що накопичуються на звалищах  та переробляються на заводах. Автор: Мінприроди

Здавалося , проблему можна вирішити просто: з непотрібного мотлоху, що псує вільні землі, робити енергію що буде опалювати і освітлювати наші будинки.

Джерело графіки: Портал ЗМІСТ zmist.pl.ua

Принцип роботи дуже схожий на звичайну ТЕЦ. Паливо – сміття, з бункера потрапляє в спеціальну піч теплом якої нагрівається водяна пара. Пара обертає турбіну – що обертає ротор генератора, який виробляє електрику. Відмінністю від ТЕС є більш складна і дорога система очистки вихлопних газів. Справа в тому, що під час спалювання утворюються небезпечні сполуки, наприклад, діоксини і фурани. Вони є одними з найшкідливіших хімічних речовин, здатні викликати важкі захворювання. Крім того, сміття не однорідне за складом – його енергогенеруючі параметри різняться від партії до партії, а також, воно сприяє підвищенню корозії обладнання (за рахунок хлору).

Технології “waste-to-energy” широко використовуються в Європі, Японії. Хоча там вони не мають зеленого тарифу.
Відновлюваними, крім класичних сонця-вітру-води, у випадку відходів називають тільки енергію отриману з біомаси і біогазу.
В Європі основою для поводження з відходами є ДИРЕКТИВА 2008/98/ЄС за якою прийнята наступна ієрархія:

Джерело: Національна стратегія поводження з відходами для України

Тож, ЄС декларує, що найкращим рішенням є запобігання утворення відходів. Логічно, але не завжди можливо.

Чи можна вважати енергію отриману зі сміття відновлюваною?

Найбільш проблемними для переробки є “хвости” – композитні матеріали, а також матеріали що економічно не вигідно переробляти, часто не природного походження. Іншими словами – те, що було вироблено з нафти і газу (наприклад, пластики, гума). Тобто спалювання сміття – таке саме спалювання викопних невідновлюваних ресурсів, хоча й в формі товарів, які вже відпрацювали своє.

Думки експертів

Реанімаційний пакет реформ опублікував заяву з наступними вимогами до центральної влади:
До народних депутатів: відхилити Проект закону № 4835-д “Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання використання побутових відходів як альтернативного джерела енергії” як такий, що не відповідає європейським стандартам і несе ризики для довкілля;
До Міністерства екології: прискорити роботу щодо імплементації Директив ЄС у сфері управління відходами та промислових викидів, розробивши системні, а не фрагментарні, зміни до законодавства.
Прийняття цих законів має відбуватися з дотриманням всіх вимог до законодавчого процесу та із залученням усіх зацікавлених сторін на основі Національної стратегії управління відходами.”

Я запитав українських фахівців-колег, які вивчають менеджмент відходів, а також поцікавилися досвідом інших країн у іноземних експертів.

Євген Колішевський виконавчий директор ГО “Голос Природи”, радник УКМ.

«Ми не підтримуємо ідеї надання «зеленого тарифу» компаніям, які хочуть отримувати енергію за рахунок термічної переробки побутових відходів. Цей модний термін на практиці означає звичайне спалювання сміття. По-перше, надання пільг сміттєспалювальних кампаніям дасть потужний поштовх для їх розвитку в Україні. З огляду на те, що спалювання сміття в багатьох країнах Європи заборонено або жорстко регламентується, багато компаній мріють «перебратися» зі своїми технологіями і обладнанням в країни з низьким рівнем екологічної безпеки. Україна якраз такою країною є зараз. Спалювання сміття – це небезпечне виробництво. Там, де розміщені сміттєспалювальні заводи випадків захворювання на рак більше, ніж в інших містах. В Україні немає ні умов, ні можливостей ефективно контролювати процес спалювання відходів, тому ми впевнені в тому, що там, де будуть сміття спалювати стан навколишнього середовища різко погіршиться. Просування технологій спалювання відходів «забирає» хліб у бізнесу, який хоче ці відходи збирати окремо і переробляти у сировину. Уряд повинен створювати сприятливі умови для роздільного збору відходів та їх подальшої переробки. «Голос Природи» раніше активно вів кампанію проти будівництва сміттєспалювального заводу в Дніпродзержинську. Представники кампанії і зацікавлені депутати не змогли надати громадськості переконливих аргументів, які б доводили, що цей вид бізнесу економічно прибутковий і безпечний для навколишнього середовища».

Доктор Дітмар Ломанн, ГО “Будинок конгресів навколишнього середовища – будівництво – транспорт” Дрезден, Німеччина:

“Як відомо, в Німеччині існує близько 70 установок для спалювання відходів. Звичайно, вони дуже активні лобісти і намагаються впливати на німецьку політику відходів.
ITAD-лобісти використовують термін “термічна переробка” замість енергетичного відновлення / утилізації. Згідно їх ініціативи спалення відходів з енергетичною цінністю 11 МДж / кг має бути еквівалентне переробці. Але це положення було скасовано в німецькому законі про управління відходами кілька років тому через невідповідність європейському законодавству (рамкова директива про відходи).
Брюссель не виключає “термічної переробки” але більше підтримує прийняту ієрархію поводження з відходами.
Переробка заощаджує ресурси і, в першу чергу, енергію. Це є вкладом у запобігання змін клімату! При спалюванні ви втрачаєте енергію для процесу і цінні матеріали, а при спалюванні змішаних відходів ви втрачаєте ще більше.
Економіка закритого циклу повинна бути орієнтиром для всіх зацікавлених сторін у ланцюзі процесу.”

Dr.-Ing. Крістоф Вюнш Технічний Університет Дрездену, Німеччина

“Я знаю кілька країн, які субсидують енергію, вироблену з WtE (примітка: Waste-to-Energy- відходи в енергію) заводів. У Данії є субсидія 1 Euro-Cent / kWh, у Швейцарії половина енергії, виробленої у WtE-заводах вважається як вироблена з поновлюваних джерел і субсидується, в Нідерландах поновлювана частина в змішаних відходах, що використовуються для виробництва енергії на електростанціях, обчислюється щороку (завжди близько 50%) і залежить від енергоефективності установок. Субсидія сягає до 1,79 євро-центів за кВт-год електроенергії.
Існує більше державних субсидій WtE-заводів. Німеччина цього не робить, але ми мали це обговорення. ЄС також обговорює цю проблему. Як свідчать дослідження, непряма фінансова підтримка WtE-заводів має негативний вплив на переробку. Але, на мій погляд, з деякою фінансовою підтримкою можуть бути інвестиції в підвищення ефективності цих заводів.”

Потенційні загрози при субсидуванні сміттєспалювальної галузі

Найдорожча складова системи поводження з відходами нині – їх збір і транспортування. Оскільки завод може коштувати десятки мільйонів євро – він має обслуговувати велику кількість населення. Національною стратегією поводження з відходами передбачено створення в областях “субрегіонів” з населенням від 500 000 людей, яких буде обслуговувати один сміттєпереробний завод. Тому в кожній області буде по декілька таких заводів (не обов’язково спалювальних, є й інші технології). Субсидування галузі призведе до перекосу в сміттєпереробці, крім того може відібрати “хліб” у справжніх технологій ВДЕ. же зараз йдуть дебати щодо зменшення вартості зеленого тарифу,, впровадження аукціонів на об’єкти відновлюваної енергетики , адже виникає проблема- балансування енергетичної системи. Оскільки державні субсидії – виплачуються з кишені звичайного споживача, це може призвести до зростання тарифів, для того щоб покривати вищий тариф для всіх бажаючих.

Сьогодні 2 % виробітку електрики припадає на відновлювальну енергетику, але забирає 9% грошей ринку.
Державне субсидування спалювання сміття в будь-якій формі без наявності комплексного рішення в сфері управління відходами, зберігатиме відсутність сортування відходів. Спалювання буде конкурувати з сортуванням, бо якщо спалити буде вигідніше ніж сортувати, то в переробку ніхто не інвестуватиме. Спалювання можливе лише як доповнююче рішення, щоб позбутися відходів, які залишаються після їх сортування і переробки.

Альтернативні рішення

Для того щоб вирішити проблему сміття, і в той же час розвивати галузь управління відходами потрібно на законодавчому рівні запроваджувати механізми розширеної відповідальності виробника, а також підвищувати вартість захоронення відходів.
Ці механізми створюють привабливий інвестиційний клімат у галузі поводження з відходами. Досвід європейських країн свідчить, що завдяки сортуванню і переробці можна зменшити кількість відходів майже в два рази. Звичайно, це буде включати і вироблення енергії зі сміття адже на даний момент фізично неможливо або економічно недоцільно переробляти всі зібрані відходи.
Але нам в Україні варто пам’ятати про амбітну ціль – циркуляційну економіку – в якій поняття відходів не існуватиме, лише ресурси що використовуються повторно.

Максим Макуха
фахівець з питань відновлюваної енергетики та поводження з відходами ГО “Еколтава”, член Української кліматичної мережі

Написати коментар »

« Попередня сторінка Наступна сторінка »