Київ, 16 серпня 2010 року – Робоча група НУО зі зміни клімату закликала Міністерство транспорту та зв’язку України врахувати проблему зміни клімату у проекті Транспортної стратегії України до 2020 року (далі – Стратегія). Екологи наполягають на проведенні додаткових громадських слухань, щоб обговорити кроки пом’якшення екологічної небезпеки, яку становить інтенсивний розвиток транспортного сектору для України.

«Транспорт викидає 12% парникових газів України, – коментує Христина Рудницька, координатор програми зі зміни клімату Національного екологічного центру України. – Проте у проекті Стратегії вплив транспорту на проблему зміни клімату не врахований». … читати далі »

30 червня 2010, Київ. Національний екологічний центр України (НЕЦУ) презентував дослідження «Проблеми вугільної промисловості України та викиди парникових газів від видобутку та споживання вугілля», яке вказує на необхідність зменшення ролі вугілля у енергетиці країни.

Згідно дослідження, плани держави збільшити видобуток вугілля вдвічі до 2030 року, як запропоновано у «Енергетичній стратегії», не є реалістичними. Будь-які плани підвищити частку вугілля у енергобалансі стануть тягарем для бюджету України та посилять низку соціальних та екологічних проблем.

Вугільна галузь України є традиційно збитковою і потребує значних дотацій з державного бюджету. Так, у 2008 році вугільна промисловіть була профінансована у розмірі 7,47 млрд. грн., що становить приблизно 3% річного бюджету країни. Левова частка фінансування витрачається на компенсацію збитків із собівартості вугілля, тому що ціна на вугілля покриває лише 75% собівартості виробництва. У бюджеті на 2010 рік заплановано ще збільшити державні дотації в збитковий сектор більш ніж в два рази до 19,4 млрд. грн. … читати далі »

8 червня, Бонн, Німеччина. На переговорах ООН зі зміни клімату країни підняли проблему викоритання надлишку квот на викиди парникових за Кіотським Протоколом. Це питання особливо стосується України та Росії, які мають найбільший надлишок дозволів на викиди і розраховують на їх продаж в майбутньому.

Під час переговорів були презентовані дані, згідно яких, по-перше, оголошені розвиненими країнами цілі на скорочення викидів не достатні для попередження небезпечного потепління. По-друге, якщо буде дозволено повністю перенести невикористані квоти в майбутнє і торгувати ними, то реальні скорочення викидів в розвинених країнах будуть лише на 1-7% від рівня 1990 року до 2020 року. Відповідно, розвиненим країнам можна буде взагалі нічого не робити, щоб виконати свої зобов’язання. … читати далі »

31 травня, Бонн, – Сьогодні розпочались двотижневі переговори ООН зі зміни клімату в Бонні, Німеччина. Основним завданням учасників Конференції буде робота над текстом нової угоди про скорочення викидів парникових газів, що має замінити собою Кіотський протокол. Від України присутня офіційна делегація, яка на даний момент складається з двох представників Національного агентства екологічних інвестицій.

Питання розподілу обіцяних розвинутими країнами 30 млрд. доларів США фінансової допомоги для адаптації бідних країн до змін клімату та зупинка вирубки лісів стануть головними під час переговорів. Також будуть обговорюватись зміни до гнучких механізмів Кіотського протоколу, включаючи торгівлю квотами на викиди.

Світова спільнота сподівається на прогрес у обговоренні зобов’язань країн зі зниження викидів парникових газів, які залишаються каменем спотикань у досягненні пост-Кіотського угоди. … читати далі »

24 квітня біля Водно-інформаційного центру відбувся прес-брифінг «40-ва річниця Дня Землі», у ході якого було презентовано найбільший у світі прапор Землі: 7х5 метрів. Його частини виготовлялися небайдужими людьми з різних куточків України.

На брифінгу виступили: координатор проекту «День Землі 2010» Юлія Маклюк, координатор Дня Землі 1990 року Андрій Демиденко та Культурний аташе Посольства США Сьюзан Кліарі.

За словами Юлії Маклюк: «День Землі став загальнолюдським символічним святом любові і турботи за нашу спільну домівку…»

Як відзначила Сьюзан Кліарі: «Вперше День Землі був відзначений в США як загальнонаціональний заклик до дій, в якому взяло участь 20 млн. людей. Він визнається Днем Народження американського екологічного руху, що призвів до прийняття важливих екологічних законів» … читати далі »

Україна подала заявку до Секретаріату Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату (UNFCCC) о приєднанні до Копенгагенської Угоди. Цим кроком Україна підтримує вирішення проблеми зміни клімату, але в той же час планує значно збільшувати викиди парникових газів.

Україна надала ціль скорочення викидів на 20% від 1990 до 2020 року. Також Україна ставить умову збереження статусу країни з перехідною економікою, збереження гнучких механізмів Кіотського протоколу (торгівля квотами та проекти спільного впровадження) та 1990 рік як рік відліку скорочень викидів. Україна наполягає на перенесенні непроданих квот з першого періоду Кіотського протоколу на майбутнє.

Робоча група неурядових екологічних організацій з питань зміни клімату вітає рішення України приєднатися до Копенгагенської угоди, але вважає, що запропонована мета на скорочення викидів не є конструктивною. Адже, ціль зі скорочення викидів парникових газів, фактично означає лише їх зростання на 75% від сьогоднішнього рівня до 2020 року. … читати далі »

Велика угода продажу квот Японії 2009 року завершилася тим, що кошти розкрадено. Про це заявив Президент України В. Янукович 22 квітня на зустрічі з представниками регіональних ЗМІ. Згідно інтрукції до договору з Японією про передачу квот – кошти потрібно буде повертати.

Робоча група неурядових організацій України зі зміни клімату вважає, що торгівля пустими квотами, або «гарячим повітрям», без належного міжнародного регулювання не приносить ані екологічного, ані економічного ефекту для країни. А наявне національне законодавство щодо торгівлі квотами не може забезбечити прозорого та ефективного використання коштів.

«Відбір проектів в Україні був абсолютно непрозорим, а національне законодавство не передбачає відкритості відповідної інформації. На усі запити екологічних організацій протягом 2009 року «На що підуть кошти?», відповідь була – «конфіденційна інформація», – говорить Христина Рудницька з Національного екологічного центру України. … читати далі »