УКМ

Бібліотека

Чому річки міліють? До чого тут людина і зміна клімату?

Часто люди не можуть усвідомити і побачити, як їхня діяльність впливає на екосистему навколо них, і як зміна клімату впливає на життя звичайного міста. 

Зміни відбуваються поступово, але коли стають помітними – час рахувати збитки, а не дивуватися. Ми поговорили з науковицею-гідрологинею, доцентом Львівського національного університету імені Івана Франка Ольгою Пилипович. Вона розповіла, чому південні області України мають “сильну нестачу прісної води”, вчені шукають воду на Марсі та як запобігти обмілінню українських річок. (більше…)


Міста в нових кліматичних реаліях: як адаптуватися?

7 листопада Українська кліматична мережа спільно з ГО “Голос Природи”провела тренінг “Адаптуй місто до змін клімату” у Києві. На захід приїхало близько 40 учасників із різних міст України – представників органів місцевого самоврядування та активістів, які співпрацюють з владою в питаннях адаптації. Нинішні кліматичні умови вимагають від міст довгострокового і дуже продуманого планування. Нам треба пристосовуватися до потужних злив і снігопадів (коли за годину випадає тижнева норма або за добу – тримісячна); хвиль надзвичайної спеки, які потім змінює різке похолодання; екстремальних морозів, що чергуються з відлигами; смерчів та буревіїв. Наші міста проектувалися під інші показники і тепер маємо багато нових проблем.

(більше…)


Кліматичні новини жовтня та анонси листопада

Національні новини у сфері клімату та енергетики

Кабмін постановою від 12.10.2019 № 873 визнав такою, що втратила чинність, свою постанову від 14.09.2019 № 750 “Деякі питання Державної природоохоронної служби України”. Цією постановою передбачалося ліквідувати Державну екологічну інспекцію та утворити Державну природоохоронну службу як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабміном через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику з проведення державного моніторингу навколишнього природного середовища та державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

20 жовтня Кабмін постановою № 880  затвердив Державну програми розвитку регіону українських Карпат на 2020 – 2022 роки. Метою Державної програми є визначення пріоритетних напрямів розвитку гірських територій, створення необхідних організаційних, правових та фінансових передумов для сталого розвитку гірських територій Українських Карпат, підвищення їх конкурентоспроможності, поліпшення якості життя та економічного благополуччя населення, що на них проживає.

У Парламенті зареєстровано законопроект № 2284 від 17.10.2019 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів, яким передбачається запровадження зелених облігацій в Україні та встановлення правил для учасників цього ринку. 

30 жовтня Верховна рада прийняла Закон про внесення змін до деяких законів України (щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону). Документ вносить зміни до статей 21 та 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд», а саме забороняє проведення рубок головного користування в національних природних парках, заказниках. Також законопроект вносить зміни до Закону України «Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону». 

Державне агентство лісових ресурсів України запускає пілотний проект електронного реєстру заготівлі деревини та онлайн-карту рубок. Кожен може зайти з комп’ютера чи телефону на сайт LK.UKRFOREST.COM та ознайомитися з переліком лісорубних квитків на заготівлю деревини або перевірити на карті законність здійснення рубок.

Новини УКМ

29 жовтня УКМ спільно з CAN EECCA провели вебінар “Зміна клімату та землекористування».

Кліматологиня, член Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату (IPCC ) Svitlana Krakovska пояснювала простими словами доповідь, над якою більше 2 років працювали 103 фахівця з 52 країн.

Тож, хто хоче мати більше наукових даних, але не зміг прийти на вебінар:

📌Запис вебінару : https://bit.ly/331pRgl

📌Презентація науковиці та актуальні посилання: https://cutt.ly/DenWwqV

Голова УКМ Ілля Єременко провів для співробітників міської ради Чорткова семінар «Зміна клімату і ви».

Зараз місто розробляє власний сценарій енергетичного переходу на 100% ВДЕ до 2050 року, а також план адаптації до зміни клімату. Всі ці заходи допоможуть зробити Чортків енергонезалежним та комфортним для проживання.

Першочергове завдання – збільшити енергоефективність і зменшити споживання енергоресурсів та викиди CO2 в навколишнє середовище на 30% до 2030-го року.

Наприклад, зараз в Чорткові система центрального опалення працює лише в комунальних закладах, а житловий сектор користується автономним опаленням, в тому числі, використовується чимало біомаси – місто робить ставку на ті ресурси, які є в регіоні.

Більше тут: https://bit.ly/2BUyDAM

7 листопада УКМ спільно з ГО “Голос Природи” організовують семінар “Адаптуй місто до зміни клімату”.

Захід буде корисним для органів місцевого самоврядування та активістів, які співпрацюють з владою в питаннях адаптації.

В програмі семінару:

  • Семен Поломаний, засновник проектної групи Zemlia про оцінку ризиків від змін клімату, реконструкцію міської інфраструктури та пілотні проекти, реалізовані групою.
  • Ілля Єременко, голова УКМ розповість, як організувати місцевий консультаційний процес, щоб залучити зацікавлені сторони до розробки плану заходів з адаптації.
  • Євген Колішевський, керівник ГО Голос Природи розповість про досвід Кам’янського з розробки плану адаптації міста до змін клімату.
  • Представники Кам’янська Міська Рада поділяться досвідом планування та реалізації заходів з адаптації міського середовища до змін клімату.

Семінар відбувається за фінансової підтримки Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні (Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine) та організаційної підтримки ГО Екоклуб.

7 листопада пройде прес-конференція «Які кліматичні зміни чекають на міста і як до них підготуватися»

Завідуюча відділом синоптичної метеорології Укргідрометінституту, к. г. н. Віра Балабух розкаже про особливий мікроклімат міст і загрози, які чекають на Україну. Про те, що зараз необхідно розширювати мережу метеомоніторингу, а її навпаки – скорочують. Так, щоб давати точні прогнози для Києва, в місті має працювати хоча б 10 станцій, а їх є лише 3. Хоча вчасне попередження дозволить вжити потрібні заходи і в рази зменшити збитки.

Представник міжнародної організації 350.org Інна Дацюк розповість про проведення оцінки вразливості міст. Про збитки від кліматичних змін і про те, скільки можна зекономити, якщо вчасно проводити заходи з адаптації.

Голова Української кліматичної мережі Ілля Єременко розкаже про міжнародний досвід адаптації міст до нових кліматичних умов.

Керівник ГО «Голос природи» Євген Колішевський поділиться досвідом Кам’янського – одного з перших міст в Україні, яке почало розробляти і втілювати комплексний план адаптаційних заходів.

Архітектор Семен Поломаний розповість, як архітектурні рішення можуть допомогти містам адаптуватися до нових умов. 

Прес-конференцію організовують: Українська Кліматична Мережа та міжнародна організація 350.org – Україна за підтримки Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні.

28-29 листопада у Львові пройде Національний форум “Кліматичні амбіції міст”. Голови українських міст, члени Уряду, науковці, громадські діячі й кращі практики світу зберуться , щоб спільно вирішувати, як містам жити в нових кліматичних умовах.

Зменшити вплив на клімат і адаптуватися до тих змін, які вже стали невідворотними — завдання, яке доведеться вирішувати усім українським містам.

В світі є чимало прикладів успішного сталого розвитку міст — це коли мешканцям живеться комфортно, економіка розвивається, а довкілля не страждає. Це реально і в Україні. Скажімо, чотири міста вже заявили про те, що до 2050 року перейдуть на 100% відновлювальної енергії і мають перші результати, якими й поділяться на заході.

Про свій досвід також розкажуть представники міст Європи, Азії та Америки. Приїдуть представники міжнародних організацій та фінансових установ, готові надати технічну та фінансову підтримку українським містам, які переходять на ВДЕ.

Програма заходу та реєстрація: http://uaclimaforum.org/

Акредитація для журналістів innaplyuta83@gmail.com або 0681456760

Форум організовують: Українська Кліматична Мережа та міжнародна організація 350.org – Україна за підтримки Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні (Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine)

Місце проведення: Центр Шептицького (м. Львів, вул. Стрийська, 29a, конференц-зал)

Дата: 28 – 29 листопада

Початок: о 10:00

Новини членів УКМ

“Екодія” – Київ 

У Брюсселі презентували представникам Єврокомісії та вугільних регіонів світу повну версію дослідження “Досвід трансформації шахтарських регіонів: рекомендації для України” >>> bit.ly/2qofnt5

Ціль даного дослідження – розпочати дискусію щодо майбутнього шахтарів та економічної перебудови вугільних регіонів України. Адже наша держава поступово ліквідовує збиткові й застарілі вугільні шахти.

🤔Із 2004 року 68 державних гірничих підприємств закрилися, ще 19 – ліквідуються або готуються до ліквідації. А з часу здобуття незалежності України кількість працівників на державних шахтах зменшилась від мільйона до 42 000 людей.

👫👬 Дослідження підготували незалежні експерти з 4-х європейських країн, проаналізувавши процес закриття вугільних підприємств у Німеччині, Румунії, Чехії та деяких містах України.

Деякі з рекомендацій для української влади:

Створити комісію зі структурних змін, яка включатиме представників усіх зацікавлених сторін та місцевого населення.

Визначити дату повної відмови використання вугілля в енергетиці та припинити будь-які дотації у цей сектор.

Створити спеціальні фонди з питань диверсифікації економіки, розвитку інфраструктури, пенсійного забезпечення, освіти.

👉 Ознайомитися з повною версією дослідженням можна тут >>> bit.ly/2Bma2ol

“Екоклуб” – Рівне

Шукає ідеї для втілення енергетичних проектів у громадах. Якщо ти активіст(-ка), підприємець(-иця) чи працюєш в місцевих радах – ця можливість для тебе! Запрошуй у команду однодумців (мінімум по одному представнику від кожної з перелічених категорій ↑);

проходьте спільне навчання;

описуйте ідею для сталого розвитку громади;

вигравайте від 200 000 до 400 000 грн на втілення проекту.

Деталі конкурсу тут: https://ecoclubrivne.org/competition_cases/

📩 Подати заявку: https://cutt.ly/NeThRZv

Дедлайн: 1 грудня, 23:59 год.

*Проект “Просування сталих енергетичних рішень в громадах (приклади з практики)” реалізується за підтримки Посольства Королівства Норвегії в Україні.

Найближчі плани організацій УКМ

УМКА – Українська Молодіжна Кліматична Асоціація

15 листопада у Вінниці  проводить Форум “Енергія Змін 2019”

 Наскрізним питанням восьмого міжнародного форуму “Енергія змін” стануть зміни та способи ними оперувати. Цьогорічна Енергія Змін для тебе, якщо ти хочеш знати більше про:

▪ способи вирішення кліматичної кризи упродовж наступних 12 років і який вплив на ситуацію маєш саме ти;

▪ зміну клімату в Україні та світі науково;

▪ світову та українську кліматичну політику;

▪актуальні українські проекти і кампанії протидії зміні клімату;

▪ як бути почутими та ефективними на міжнародному рівні;

▪ місце і роль кліматичного руху в структурі українського суспільства;

▪шляхи співпраці – як руху бути сталим;

▪ найгучніші кліматичні кампанії 2019 в світі;

▪ способи передбачення вигорання та підтримання сталості в кліматичному русі;

▪ точки впливу – що важливо робити в Україні зараз;

▪ картування кліматичного руху; 

▪ нові можливості проявити свою активну соціальну позицію, якщо ти ще не впевнена/ний із чого почати.

За всіма додатковими питаннями можна звертатися: olgafursik@gmail.com, +380636506113

Організатор Енергії Змін – Громадська Організація “Українська Молодіжна Кліматична Асоціація”. За підтримки представництва фонду Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine та міжнародного руху 350.org – Україна.

«Еколтава» – Полтава

23 листопада проводять тренінг “Лабораторія “зеленого” активізму”

У програмі тренінгу про:

– екологічні проблеми в Україні та шляхи їх вирішення;

– знайомство з громадськими кампаніями та історіями їхнього успіху;

– ефективні комунікації та роботу зі ЗМІ;

– адвокацію та лобіювання рішень;

– організацію екологічних подій, на які захочуть приїхати зі всієї країни.

Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/7KsBXRfgFZTaw1187

Участь у заході безкоштовна, проте кількість місць обмежена. Відбір учасників буде здійснюватися на конкурсній основі. Організатори забезпечують харчування під час заходу.

Дедлайн реєстрації 14 листопада. Організатори – ГО “Еколтава”. Захід проводиться за фінансової підтримки Global Greengrants Fund та 350.org.

 


Як Чортків перейде на 100 % ВДЕ: експерт УКМ розповів про адаптацію міста до змін клімату

Голова УКМ Ілля Єременко в Чорткові розповідав про зміни клімату для співробітників міської ради. Навчання чиновників відбулося в рамках розробки плану переходу енергосиcтеми Чорткова на 100% відновлюваної енергії (ВДЕ) до 2050 року.

Про таку ціль міський голова  – Володимир Шматько публічно заявив на міжнародній кліматичній конференції COP 24 в Катовіце (Польща) та раніше, у червні 2018-го, підписав меморандум з міжнародною організацією – 350.org. Такий перехід має зробити місто енергонезалежним, скоротити до мінімуму викиди парникових газів від спалювання викопних палив та сприяти адаптації Чорткова до змін клімату.

На фото: Володимир Шматько – міський голова Чорткова

Окреме місто, навряд, здатне автономне забезпечувати себе чистою енергією для опалення приватних помешкань, комунальних та державних закладів, постачання електричної енергії. Тому секрет енергетичного переходу до ВДЕ – розвинута інфраструктура зв’язків між містами та з навколишніми територіям. Зараз в Чорткові система центрального опалення живить лише комунальні заклади, а житловий сектор має автономне опалення.

На фото: Ілля Єременко і представниці відділу інвестицій Чортківської міської ради – Юлія Демкович, Марія Безушко, Ірина Шаровська

Згідно плану дій сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР) Чорткова, основним джерелом викидів парникових газів є житлові будинки –  79% всіх викидів. Але цим планом не охоплено сектор приватного транспорту, комерційна сфера та міська промисловість. Для переходу міста на 100% ВДЕ потрібно налагодити збір даних щодо викидів у перелічених секторах.

“Реалізація енергетичного переходу потребує залучення усіх сторін: бізнесу, науковців, місцевих жителів та співробітників міського управління. 

Усвідомлення місцевими чиновниками нагальної потреби скорочення викидів для протидії кліматичним змінам  – обов’язкова умова успішної залученості різних сторін то енеретичної трансформації міста. Тому подібні навчання щодо впливу і проявів змін клімату у громадах, обговорення проблем енергетичного переходу мають відбуватися у всіх українських  містах. Українська Кліматична Мережа відкрита до співпраці з місцевою владою в цьому напрямку”- пояснює Ілля Єременко 

Чортків  є одним з 247 міст світу, які декларували намір перейти на 100 % ВДЕ до 2050 року.  Аналогічні задекларовані цілі мають ще Житомир, Кам’янець-Подільський та Львів.


Чим “дихає” Україна, до чого тут зміна клімату, ТЕС і спалювання відходів

З великою ймовірністю висока концентрація чадного газу над Україною пов’язана з масовим спалюванням сухих рослин. Це підтверджується і моніторингом статистики пожеж з сайту, який візуалізує дані NASA. Водночас, тривала відсутність дощів сприяє поширенню пожеж та займанню торфовищ. Такі посухи є одним з наслідків зміни клімату, їх кількість зростає, що веде і до зростання кількості пожеж з року в рік. В цьому році сталося на 54% більше пожеж на відкритих територіях, ніж минулого. Спалювання сухого листя шкодить здоров’ю і тих хто палить і їх сусідам, та суттєво ускладнює життя людям з захворюваннями дихальних шляхів. 

Вже тривалий час над нашим регіоном панує антициклон – температура вище норми, опадів практично немає, вітер або слабкий, або взагалі штиль. Тому викиди не розносяться вітром по Європі, як це зазвичай буває, а так і залишаються там, де їх продукують. Висять над нами. 

Фото: скріншот програми Windi.com у користувача Facebook – Євгена Сойкіна.

Питання в іншому: звідки така надзвичайна кількість вуглекислого газу?  Очевидно, зараз поєдналося відразу кілька факторів, які призвели до критичної ситуації.

Перше, це «традиційні» викиди від наших вугільних ТЕС та промислових гігантів, які теж працюють на викопному паливі – більшість з них досі не мають належного очищення.

Друге – в Україні палять листя, бур’яни (побутове сміття) і горять торфовища. Стоїть посуха, селяни та дачники розводять вогнища і від них легко займаються торфовища – ланцюжок приблизно такий. 

Торфовища законсервували в собі величезну кількість вуглецю і на 50-60% складаються з нього. Залягають на кілька метрів в глибину. Тому пожежа на 1 га торф’яника дає викидів у 5-8 разів більше, ніж коли горить така ж площа лісу. 

Очевидно, що саме торфовища зробили основний внесок в нинішню ситуацію. Вони горять довго і майже непомітно, вогню часто взагалі не видно, тому гасити їх починають на пізніх стадіях. При цьому зробити це надзвичайно складно – потрібно 1 тонна води на метр квадратний. Це дуже дорого, та й вода не всюди є – в Україні зараз маловоддя. Тому вони місяцями тліють і на них звертають увагу лише тоді, коли дихати стає зовсім нічим. 

За повідомленнями МНС, осередки займання фіксують останні 2 місяці у більшості областей України. Очевидно, настав час ввести серйозне покарання за спалювання листя та розведення вогнищ у лісі, коли оголошено підвищену пожежну небезпеку. Адже наслідки від цих дій надзвичайно тяжкі, а збитки вимірюються мільйонами.  

А як справи з моніторингом якості повітря в Україні? 

Моніторинг якості повітря в Україні має здійснюватися згідно З директивою 2008/ 50/ЄС. А відповідальний орган за це ДСНС України й український Гідромет.

Виконання заходів відповідно до положень Директиви має відбутися протягом 4- 5 років починаючи з 2015, тобто вже мають бути публічні дані про моніторинг якості атмосферного повітря. На початку 2019 уряд затвердив порядок державного моніторингу якості атмосферного повітря. Це має здійснюватися за принципом розподілу території України на зони й агломерації. При цьому в кожній із зон і агломерацій визначено відповідальний орган управління якістю повітря, який здійснює координацію проведення моніторингу.

Але фактично жителі міст досі не знають куди звернутися і де знайти дані про те чим вони дихають. Поки Регіональні філії ДСНС мовчать. А дізнаватися про стан повітря і його склад можна за допомогою датчиків вимірювання повітря (встановлюються у містах) та додаток Safe Ecobot, які пропонує ГО “Safe Dnipro”. Інтерактивну публічну карту “Зелена Книга” також ініціюють в Open ACCESS (Відкритий доступ)


94 мери визнали надзвичайну кліматичну ситуацію у світі

Мери провідних міст світу, об’єднані  коаліцією названу С40, на чолі з мерами Лос-Анджелеса та Парижу – Еріком Гарсетті і Анне Ідальго – оголосили про започаткування  “Глобального Зеленого Нового Курсу”. Мета – “прискорити термінове, фундаментальне та незворотне перенаправлення світових ресурсів зі сфери викопного палива на заходи з відвернення надзвичайної кліматичної ситуації у світі”. 

У Копенгагені (Данія) 9 жовтня 2019 року новообраний голова об’єднання С40, мер Лос-Анджелеса Ерік Гарсетті, разом з мерами міст з усього світу, включаючи Копенгаген, Париж, Ріо-де-Жанейро, Сідней і Токіо оголосили їхню спільну підтримку Глобального Зеленого Нового Курсу та визнали надзвичайну кліматичну ситуацію у світі.

Ця  коаліція, що включає молодіжних кліматичних активістів, представників профспілок, бізнесу та громадянського суспільства, оголосила підтримку Глобального Зеленого Нового Курсу. Оскільки мери найбільших міст світу стурбовані надзвичайною кліматичною ситуацією на планеті. Таке повідомлення опублікували очільники міст, що беруть участь в світовому саміті мерів С40 в Копенгагені. Заклик став відповіддю на блокування міжурядових дій меншістю дуже впливових урядів, які заперечують наукові факти і представляють інтереси викопної промисловості.

Підтримавши Глобальний Зелений Новий Курс, міста підтвердили власне рішення захищати довкілля, розвивати економіку і будувати справедливе майбутнє, скорочуючи викиди від секторів, що спричиняють зміну клімату (транспорт, будівництво,  промисловість і відходи).

Це передбачає винесення комплексних кліматичних дій у центр усіх політичних рішень на рівні міста щоб забезпечити справедливий перехід для працівників галузей, відповідальних за викиди парникових газів, виправити тривалу несправедливість стосовно людей, які зазнають непропорційно значного впливу від змін клімату.

Щоб уникнути найгірших наслідків кліматичної кризи потрібне скорочення викидів парникових газів на половину до 2030 року. На практиці це означає, серед іншого, вдосконалення мобільності і заміту викопного палива у транспортній сфері  чистими альтернативами, прийняття жорстких будівельних норм та скорочення кількості відходів. Міста в усьому світі вже розробляють відповідні політики.

Глобальний Зелений Новий Курс одразу отримав підтримку тих, хто впроваджує заходи зі скорочення викидів парникових газів у обсязі, визначеному наукою – включно з бізнесом, інвесторами, профспілками, громадянським суспільством.

Мери Гарсетті, Ідальго і Дженсен кинули виклик лідерам країн, виконавчим директорам та інвесторам, які ще не відповідають рівню амбіцій, описаному Глобальному Зеленому Новому Курсі.

“Для нас, як мерів, на першому місці – безпека жителів наших міст”, сказала мер Парижу і голова С40 Анне Ідальго.

“Скоро мине 4 роки з підписання Паризької Угоди в нашому місті. Лише минулого місяця світові лідери зустрілися в Нью Йорку і знову не змогли домовитися ні про які, навіть віддалено подібні заходи, необхідні для зупинки кліматичної кризи. Їхня неспроможність напряму загрожує усім людям на планеті, оскільки час працює проти нас. Немає іншого рішення, крім Глобального Зеленого Нового Курсу, який може стати ключовим засобом для перемоги у цих перегонах з часом. Всі, хто приймають рішення мають взяти відповідальність за його втілення в життя.”

“Оскільки потреба в сміливих кліматичних діях стає нагальнішою, мери і міста прокладають шлях і отримують результати”, сказав Майкл Р Блумберг, президент ради С40, спеціальний посланник генерального секретаря ООН з питань кліматичних дій і мер міста Нью-Йорк в 2002-2013 роках.

“Міста – це місце, де кліматична битва, по великом рахунку, буде виграна чи програна”,  сказав генеральний секретар ООН Антоніо Гуттеріш.

“На вересневому Саміті кліматичних дій, в ООН, щонайменше 70 країн та 100 міст погодилися посилити національні плати до 2020. Потрібно розвинути цей успіх. Міста в центрі цього руху і я вітаю С40 за їх лідерство в цей критичний час”.

Нові дані, опубліковані перед всесвітнім самітом мерів С40 в Копенгагені, свідчать, що 30 міст досягли піку викидів парникових газів і швидко рухаються до їх скорочення до нуля. Більше 100 міст у світі мають зобов’язання розробити плани кліматичних дій, що відповідають цілі утримання глобального потепління в межах 1,5 градуси.

Визначальні принципи “Глобального Зеленого Нового Курсу” включають:

  1. Ми визнаємо надзвичайну кліматичну ситуацію у світі.
  2. Ми зобов’язуємося утримати глобальну температуру в межах 1,5 градуси  як цього вимагає Паризька Угода, шляхом скорочення викидів у секторах, які найбільш відповідальні за кліматичну кризу: транспорті, будівля та відходах. Міста С40 вже скорочують викиди зі швидкістю, що відповідає вимогам, визначеним наукою. Це означає досягти піку  викидів до 2020 року і скоротити їх на половину до 2030. Кожен бізнес, особистість, інвестор, партнер, неформальний представник поселення та нації, що приєднується до Глобального Зеленого Нового Курсу, зобов’язується встановити такі ж науково-обгрунтовані цілі.
  3. Ми зобов’язуємося винести інклюзивні кліматичні дії у центр рішень на рівні міста щоб створити процвітаючі та справедливі громади для усіх. 
  4. Наші зобов’язання включають захист засобів для існування, допомогу здолати бідність, покращення життя, створення більш справедливих суспільств та забезпечення справедливого переходу для тих, хто працює у викопній промисловості. Затримка з кліматичними діями вже має руйнівні наслідки, які найбільше відчувають ті, хто найменше відповідальний за викиди, які спричинили  надзвичайної кліматичну ситуацію у світі. Ми будемо прискорювати термінове, фундаментальне та незворотне перенаправлення світових ресурсів зі сфери викопного палива на заходи з відвернення надзвичайної кліматичної ситуації у світі та будівництва зеленої та чесної екологічної цивілізації.
  5. Ми запрошуємо наших партнерів – політичних лідерів, керівників компаній, профспілок, інвесторів та громадянське суспільство приєднатися до нас у визнанні надзвичайної кліматичної ситуації у світі та допомозі в здійсненні науково-обгрунтованих дій, щоб її подолати. 

Всесвітній саміт мерів С40 в Копенгагені об’єднав 80 мерів і сотні кліматичних лідерів з усіх сфер, рішуче налаштованих скорочувати викиди в секторах, що спричиняють зміну клімату – транспорті, будівництві, промисловості і менеджменту відходів, щоб утримати глобальне потепління в межах 1,5 градуса і досягти цілі Паризької угоди

Джерело: https://www.c40.org/press_releases/global-gnd

Переклад з англійської:  Ілля Єременко

Редагування: Олег Савицький, Маргарита Мостова


“Адаптуй місто до зміни клімату”. Семінар від УКМ у Києві

Екстремальні погодні явища останніх років створюють дискомфорт мешканцям міст. Через аномальну спеку, перебувати на відкритих просторах в місті стає небезпечно. Зливові дощі, під час яких випадає місячна норма опадів, руйнують інфраструктуру міста та та створюють ризики підтоплення. А посуха в решту днів місяця загрожує зеленим насадженням. Ріст середньої та максимальної температур влітку знижує водність рік, що прямо пов’язано з водопостачанням міст. Адаптація до цих змін потребує знань та ресурсів. З чого почати? 

Для відповіді на це питання, Українська Кліматична Мережа, спільно з ГО Голос Природи організовують навчання про адаптацію міст до зміни клімату. Захід буде корисним для органів місцевого самоврядування, які стикаються негативними наслідками змін клімату та місцевих активістів, які шукають співпраці з місцевою владою в темі адаптації. 

Місце проведення:   Київ, креативний простір Chasopys Eduspace вул. Велика Васильківська, 30

Дата заходу:  7 листопада. Початок о 9:30

Умови участі: відібраним учасникам відшкодовуємо проїзд. Семінар безкоштовний. 

В програмі семінару:

  • Семен Поломаний, засновник проектної групи Zemlia, розповість про оцінку ризиків від змін клімату, реконструкцію міської інфраструктури та пілотні проекти, реалізовані групою.
  • Ілля Єременко, голова Української кліматичної мережі розповість про організацію місцевого консультаційного процесу для залучення зацікавлених сторін до розробки плану заходів з адаптації.
  • Євген Колішевський, директор організації“Голос Природи”, розповість про досвід Кам’янського з організації розробки плану заходів з адаптації громади до змін клімату.
  • Представники Кам’янської міської ради поділяться досвідом планування та реалізації заходів з адаптації міського середовища до змін клімату.

Для участі у семінарі зареєструйтеся за посиланням: https://bit.ly/30XTEog   до 21 жовтня.
УВАГА !Кількість місць обмежена, відібраних учасників та учасниць ми повідомимо 23 жовтня.

Питання щодо тренінгу можна поставити Марині Галушко marunagalushko@gmail.com , тел. + 38 066 942 42 06

Семінар відбувається за фінансової підтримки фонду імені Гайнріха Бьоля, та організаційної підтримки ГО Екоклуб.

 

 


Інтернет мережа енергії як відповідь на глобальний виклик зміни клімату

В той час коли глобальне потепління прискорюється, а викиди парникових газів від спалювання викопного палива продовжують зростати, всім країнам світу невідкладно потрібен шлях до сталої енергетики майбутнього. Чи існує такий шлях і чи може на нього стати Україна?
Липень 2019 року став найспекотнішим місяцем за всю історію метеоспостережень, температура за полярним колом вперше піднялася до +35 °С, тисячолітні льодовики Гренландії руйнуються, небачені раніше за масштабами велетенські пожежі охопили ліси в Сибіру та в Амазонії. Кліматична криза, що розгортається у світі, окрім посилення лісових пожеж, вже спричиняє зміну сезонного та географічного розподілу опадів, повені та прискорення ерозії ґрунтів в одних регіонах та екстремальні посухи в інших, танення вічної мерзлоти, спустошення прибережних районів і зниження врожайності сільськогосподарських культур.

Станом на 25 серпня, після початкового політичного поштовху створеного успіхом масових виступів школярів та рухом Extinction Rebellion в квітні, вже 967 юрисдикцій (міст, областей, регіонів) у 18 країнах оголосили кліматичну надзвичайну ситуацію. Першими декларації надзвичайного кліматичного стану оголосили Уельс та Шотландія, 28 та 29 квітня, після того як Лондон був практично заблокований демонстрантами Extinction Rebellion. Тепер кількість місцевих урядів по всьому світу, які визнали необхідність вживати негайних заходів для стрімкого скорочення викидів парникових газів наближається до тисячі, а в їх юрисдикціях налічується понад 212 мільйонів громадян.
В ЄС новий президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила протидію змінам клімату пріоритетом свого уряду. В Сполучених Штатах надзвичайний кліматичний стан оголосили штат Каліфорнія та Нью-Йорк, для небаченої досі економічної мобілізації для його подолання демократична партія розробляє “Новий зелений курс”, а питання клімату знаходиться в центрі запеклих політичних баталій.

Перехід від необмеженого використання викопного палива до енергії з відновлюваних джерел та енергоощадних технологій є ключовим для подолання проблеми змін клімату, адже більшість викидів СО2 в атмосферу спричиняє саме спалення вугілля, нафти і газу. Саме тому глобально енергетика відповідальна за 2/3 всіх викидів парникових газів. Через зростаючий попит на енергію в світі, брак доступу до сучасних енергоефективних технологій та залежність багатьох країн від викопних енергоресурсів темпи забруднення атмосфери продовжують збільшуватися. Щоб це змінити необхідно здійснити перебудову енергетичних систем, транспорту та інфраструктури міст по всьому світу.

А що в Україні?

За останні 10 років згідно даних Українського гідрометеорологічного центру середнє підвищення температури в нашій країні досягло 1,6°С. Наслідки змін клімату в нас хоча і не такі катастрофічні, як в Індії та деяких інших частинах світу, але вже наочні та відчуваються кожним – змінюється характер та розподіл опадів, стає все більше зливових дощів, літня погода утримується у вересні, зими стають коротшими, а літо починається вже у травні. Попри це в нашій державі багато політиків досі схильні вважати, що глобальна кліматична криза України не стосується і реагувати на це ніяк не потрібно. Але серед місцевих урядовців, які несуть пряму відповідальність за майбутнє своїх громад, розуміння того що і як з цим робити зростає та вже починає втілюватися у коректні заходи та стратегічні цілі.
Українські міста-піонери вже працюють в цьому напрямку, залучаючи міжнародну технічну підтримку та значні інвестиційні кошти, а також діляться з іншими своїм практичним досвідом в сферах підвищення енергоефективності, розвитку відновлюваної енергетики та сталої мобільності.
В минулому році Житомир, Львів, Чортків та Кам’янець-Подільський заявили про ціль перейти на 100% відновлюваних джерел енергії до 2050 року та підписали меморандум про співпрацю з міжнародною кліматичною організацією 350.org. В грудні представники цих міст взяли участь у міжнародних кліматичних переговорах СOP24 в польському місті Катовіце.

Стратегічну мету 100% ВДЕ прийняли 53 країни, з них сім – до 2030 року. За даними IRENA до цієї ж дати на чисту енергію планують перейти 131 місто. Подібні плани але до 2050 року собі поставили 247 міст, включаючи Лондон, Париж, Стокгольм, Сідней, Токіо, Торонто, Лос-Анджелес, Нью-Йорк, Сан-Франциско, а також 33 регіони, включаючи штат Каліфорнія. Стратегії переходу більшості з них фокусуються на отриманні обсягів електроенергії з ВДЕ, достатніх не тільки для покриття поточних потреб, а й для заміщення викопного палива в секторах транспорту, опалення та промисловості за рахунок їх електрифікації та застосування нових технологій (електромобілі, теплові насоси, промислові водневі технології). Доцільність цього підтверджується тим фактом, що більше сотні міст світу вже отримують більшу частину електроенергії для своїх потреб з відновлюваних джерел енергії.

 

Графік 1: Кількість міст що проголосили намір переходу на 100% ВДЕ, по країнах. Джерело: IRENA – Towards 100% Renewable Energy: Status, Trends, and Lessons Learned

За 2018 рік вартість відновлюваних джерел енергії впала до рівнів, коли нові потужності ВДЕ (зокрема ВЕС та СЕС) без додаткової державної підтримки в багатьох країнах виграють конкуренцію за ціною кіловат-години у електростанцій на викопному паливі. Про це повідомляється в останньому звіті про вартість технологій відновлюваної енергетики, опублікованому 29 травня 2019 року Міжнародним агентством з відновлюваної енергетики (IRENA). Це також підтверджується раніше опублікованими даними аналітичних фірм Lazarus та Bloomberg New Energy Finance (BNEF). Експерти одностайні в тому, що вже в недалекому майбутньому СЕС та ВЕС будуть найдешевшими джерелами електроенергії по всьому світу.

 

Графік 2: Середнє зниження вартості технологій СЕС та ВЕС у світі за 2010-2018 рр. Джерело: IRENA – Renewable Power Generation Costs in 2018

Сьогодні в секторі електроенергетики відбувається справжня технологічна революція, яку спричиняють здешевлення технологій ВДЕ, впровадження систем акумулювання електроенергії, розбудова “розумних мереж”, децентралізація та диджиталізація енергосистем. Разом ці нові технології поєднуються в те, що називають “Інтернетом Енергії”.

Впровадження “Інтернету Енергії” потребує модернізації мереж передачі та розподілу електроенергії, а також системних заходів для компенсації мінливості  сонячної та вітрової генерації. Ключові інструменти для цього – диджиталізація управління та впровадження “розумних мереж” на всіх рівнях. На побутовому рівні частиною цього виступають “розумні” водонагрівачі та інша побутова техніка, системи електричного опалення, кондиціювання, а також системи водопостачання, що мають накопичувальні ємності.  На промисловому рівні – насоси, двигуни, компресори, електропечі та різноманітне автоматизоване обладнання. 

Першим кроком для України на шляху до “Інтернету Енергії” має стати відмова від будь-яких інвестицій у централізовану негнучку енергетичну інфраструктуру та застарілі технології, які можуть замкнути всю економіку в занепаді та сприятимуть подальшій деградації довкілля. 

Три великих “Д” – декарбонізація, децентралізація та диджиталізація – повністю перетворять енергетичний сектор в наступні 10-15 років. Ці три тренди вже змінюють всі аспекти роботи енергосистем в багатьох країнах, найбільше в – Китаї та ЄС. Це ключ до побудови успішної та сталої економіки майбутнього, вільної від згубної залежності від викопного палива.

Для України трансформація енергетики в бік трьох “великих Д” – це шанс побудувати нову сильну економіку та вирватися з тривалого занепаду, підвищити безпеку та добробут своїх громадян та допомогти міжнародній спільноті вирішити проблему змін клімату.

Автор: Олег Савицький



Національні новини у сфері клімату та енергетики

3 вересня 2019 року відбувся повномасштабний запуск Фонду енергоефективності та почала працювати програма комплексної модернізації багатоповерхівок «ЕНЕРГОДІМ». Програма передбачає часткове відшкодування витрат на заходи з енергоефективності у розмірі 40% вартості прийнятних заходів/робіт для пакету «Легкий» та 50% для пакету «Комплексний». Перші 300 заявок отримають додатковий грант у розмірі 20%.

Міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель взяв участь у роботі Кліматичного саміту ООН у Нью-Йорку. «У сучасному світі енергетика не може бути відокремлена від екології. Кліматичні виклики – це наше сьогодення, і нам треба шукати шляхи збереження нашого майбутнього», – зазначив Міністр за підсумками Саміту.  

Заступником міністра енергетики та захисту довкілля призначено Ірину Ставчук – генеральну директорку ГО “Екодія”. Iryna Stavchuk понад 15 років займається громадською діяльністю, з яких 12 присвятила розвитку кліматичної політики в Україні. У 2017 році Ірина стала співзасновницею Центру екологічних ініціатив “Екодія” – однієї з найбільш активних екологічних організацій України і члена УКМ.

Більше тут: https://menr.gov.ua/news/33783.html

Новини УКМ

 10 вересня у Львові за підтримки УКМ пройшов  «Кліматичний нетворкінг» — дискусійна зустріч щодо зміни клімату і можливостей формування комплексної кліматичної політики міста. Під час події обговорили питання адаптації міського середовища та переходу на чисті джерела енергії. Було презентовано концепцію кліматичних змін у світовому та українському контекстах. Також відбудеться обговорення потреб адаптації міського середовища і переходу на відновлювані джерела енергії. Організатори – ГО «Плато», за підтримки  Української кліматичної мережі та «350.org».

12−13 вересня у Львові відбувся 5 LVIV ECO FORUM 2019, під час якого українські та закордонні експерти говорили про збереження водних ресурсів, поводження з відходами й перетворення їх на енергію, а також кліматичні зміни. УКМ стала співорганізатором форуму, зокрема – сесії «Кліматична політика». Зокрема, 13 вересня відбулося дві панельні дискусії:

“Спека і повінь. Адаптація міст до зміни клімату”  та «Перехід Львова на 100% ВДЕ: фантазії чи плани?»

20 вересня організації УКМ взяли участь у Міжнародному марші за клімат в КиєвіЗагалом на марш вийшло понад 2000 людей з 21 українського міста вийшли на Міжнародний марш за клімат в Україні! І вимагали реальних дій від Президента, Парламенту та Уряду по досягненню цілі нуль викидів:

  1. 100% чистої енергетики!
    2. Відмова від викопного палива!
    3. Енергоефективність – пріоритет № 1!
    4. Припинити дотації у промислове тваринництво!
    5. Розвивати “зелений” транспорт!
    6. Заборонити одноразовий пластик!

Міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель заявив про підтримку ним курсу на 100% ВДЕ для України. Тепер Україна офіційно задекларувала Новий Зелений курс розвитку. Президенту передали відкритий лист-звернення з вимогами Маршу.

10-го жовтня о 12.00 УКМ та  CAN – EECCA проводять вебінар з російським кліматологом, керівником програми “Клімат та енергетика” WWF Олексієм Кокоріним.

В кінці вересня Міжурядова група експертів зі зміни клімату ( IPCC ) опублікувала  спеціальну доповідь про океан та кріосферу в умовах клімату, що змінюється – або «SROCC». Ця праця дуже важлива. Чому  незабаром можуть щезнути майже всі льодовики в Центральній Європі, чому танення вічної мерзлоти загрожує всьому людству, чому океан стає кислим і чим це все загрожує планеті й нашому регіону зокрема – про це можна дізнатися безпосередньо від одного із авторів IPCC. Олексій Кокорін вміє просто й цікаво розказувати про складні речі ) буде дуже пізнавально. Реєстрація тут tiny.cc/7xcwdz

7 листопада УКМ у Києві проводить семінар “Адаптуй місто до зміни клімату” . 

Екстремальні погодні явища останніх років створюють дискомфорт мешканцям міст. Через аномальну спеку, перебувати на відкритих просторах в місті стає небезпечно. Зливові дощі, під час яких випадає місячна норма опадів, підтоплюють підземні переходи та псують автомобілі. А посуха в решту днів місяця загрожує зеленим насадженням. Ріст середньої та максимальної температур влітку знижує водність рік, що прямо пов’язано з водопостачанням міст. Адаптація до цих змін потребує знань та ресурсів. З чого почати?

Для відповіді на це питання, УКМ спільно з “Голос Природи” організовують навчання про адаптацію міст до зміни клімату. Тренінг буде корисним для співробітників органів місцевого самоврядування, які стикаються негативними наслідками змін клімату та місцевих активістів, які шукають співпраці з місцевою владою в темі адаптації.

В програмі семінару:

  • Семен Поломаний, засновник проектної групи Zemlia, розповість про оцінку ризиків від змін клімату, реконструкцію міської інфраструктури та пілотні проекти, реалізовані групою.
  • Євген Колішевський, ГО Голос Природи, розповість про досвід Камянського з організації розробки розробки плану заходів з адаптації громади до змін клімату.
  • Софія Шутяк, ГО Екологія-Право-Людина процедура ОВД під час затвердження програм розвитку та проектів.
  • Представники Камянської міської ради поділяться досвідом планування та реалізації заходів з адаптації міського середовища до змін клімату.
  • Ілля Єременко, голова Української кліматичної мережі розповість про організацію місцевого консультаційного процесу для залучення зацікавлених сторін до розробки плану заходів з адаптації.

Для участі у семінарі зареєструйтеся за посиланням: https://forms.gle/XoL5wV7SaiBQVmpy9  до 14 жовтня.

УВАГА ! Кількість місць обмежена, відібраних учасників та учасниць ми повідомимо 16 жовтня.

Запитання щодо тренінгу можна поставити Марині Галушко marunagalushko@gmail.com

тел. + 38 066 942 42 06

Тренінг відбувається за фінансової підтримки фонду імені Гайнріха Бьоля, та організаційної підтримки ГО “Екоклуб”.

Новини членів УКМ

“Голос Природи” – Кам’янське

Долучилися до проведення акції «Дні сталої енергії», яка пройшла 9 по 15 вересня в Кам’янському. Цей захід проводиться в рамках реалізації Європейської ініціативи «Угода мерів», до якої

місто Кам’янське приєдналось у 2015 році. Організація «Голос Природи» провела для різних категорій мешканців Кам’янського інформаційні заходи, присвячені сталому

споживанню енергії:

– тренінг «Школа юного кліматичного експерта» для дітей (10-15 років). Учасники тренінгу

ознайомилися з презентацією «Що таке стале споживання енергії?», правилами читання лекцій,

спробують провести тематичні заняття в своїх школах.

– тематичні презентації в школах.

– вулична акція «Заряджайся енергією Сонця», на пл. П. Калнишевського, перед входом у міський парк. Під час акції городяни, могли зарядити свої телефони та інші пристрої від сонячної панелі і взяти

інформаційну літературу про енергозбереження.

«Екодія» та   «Світ освіт» 

Підготували для освітян корисні матеріали про сталу енергетику.

Як лаконічно та доступно розповісти школярам про те, що таке “зелена” енергія і яка її користь для людей та довкілля, дізнайтеся тут  ecoaction.org.ua/zelena-energiya.html

За посиланням є два уроки: один для учнів середньої школи на 45 хвилин, а другий – для старшокласників, розрахований на 90 хвилин.

«Еколтава» – Полтава

За ініціативи та активної участі «Еколтави» жителі Полтави мають змогу безкоштовно здати на утилізацію небезпечні відходи.

З 1 жовтян по Полтаві курсує Екобус, куди можна здати використані люмінесцентні лампи, термометри та батарейки.

https://bit.ly/321fjNR.

Найближчі плани організацій УКМ

“Еколтава” – Полтава

17 жовтня 2019 р. з 16:00 по 17:00 проводить вебінар «Як правильно доглядати за зеленими насадженнями міста?»  Як часто обрізати та які фахівці для цього потрібні? Чому дерева у місті так важливі для здорової екосистеми та комфортності міських просторів?
Про це буде розмова з Alexandra Sladkova – відомою в Україні урбаністкою, співзасновницею спільнокошту озеленення у Львові. про корисний досвід інших українських та закордонних міст у сфері арбористики.

Зустріч відбудеться у форматі онлайн, на платформі zoom.

Реєстрація: https://forms.gle/bgtm7BSCEm8oNusU8

УМКА

11 жовтня влаштовують затишні наукові посиденьки. Нещодавно прийняли новий звіт міжурядової групи вчених зі зміни клімату (IPCC)  “Cпеціальний звіт про океан та кріосферу в умовах мінливого клімату”.

Наскільки підвищиться рівень океану?
Які території можуть бути затоплені і які це матиме наслідки? Як змінюватиметься біохімія океанів?
Що буде з сніжними покровами в горах і як це вплине на водопостачання на материках?
Як швидко будуть танути льодовики?
Які є сценарії розвитку подій і які є рішення?

Дізнатися більше про результати дослідження та цей звіт можна з перших вуст від науковиці, завідувачки Лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеоінституту, членкині Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату Світлани Краковської. Буде затишно і дуже цікаво:

11 жовтня з 19:00 по 21:00, в офісі УМКА – Київ, вул. Братська, 6 оф. 303
Де можна переглянути про звіт до зустрічі: https://www.ipcc.ch/report/srocc/

Подія: https://bit.ly/2LRO9TH

“Екосенс” – Запоріжжя

22 жовтня презентацію презентацію Зеленої Карти Запоріжжя.

Гуглівська мапа уже доступна тут https://bit.ly/2p2XgIz
Завдяки підтримці конкурсу “Ми – це місто” ми дістали можливість надрукувати цю карту як великий прес-вол, який прикрасить Туристичний центр, згодом хол “Запорізької політехніки”, далі помандрує по коворкінгах і бібліотеках, де запоріжці матимуть змогу додавати нові ініціативи.

Початок об 11:00 по 12:30. Туристичний інформаційний Центр Запоріжжя, Проспект Соборний, 151

Члени УКМ можуть скористатися МОЖЛИВОСТЯМИ:

  • Отримати фінансування на поїздки для участі у зустрічах, засіданнях, тренінгах.
  • Отримати фінансування дрібних видатків, пов’язаних із проведенням заходів.
  • Пошук потрібних експертів для відповідей на ваші питання.
  • Оплата друку різноманітних публікацій, що стосуються клімату.
  • Допомога у пошуку фінансування.
  • Отримання інфо-матеріалів від інших членів УКМ.
  • Публікація та підтримка звернень і заяв.

 

Детальніше з процедурою отримання підтримки можна ознайомитися за посиланням: https://goo.gl/oVTxNi

Контакти Української кліматичної мережі

climategroup.org.ua  

ucn@climategroup.org.ua

Facebook: www.facebook.com/climategroup

 

Підписатися на розсилку дайджесту УКМ

Отримувати анонси та новини членів мережі

 

Голова Ради УКМ                                                             Медіа – координаторки УКМ

      Ілля Єременко                                           Маргарита Мостова                     Інна Плюта

illia@ecoclubrivne.org                             ucn@climategroup.org.ua            innaplyuta83@gmail.com

      +380 63 4835122                                         +380 99 92 99 794                         +38 068 1456760


Новий “зелений курс” для Уряду Зеленського: понад 2000 українців вийшли на марш за безпечне довкілля у Києві 

Більше двох тисяч українців та українок із 21 міста пройшли сьогодні вулицями столиці та вимагали від Президента Зеленського, Уряду та новоствореного Міністерства енергетики та захисту довкілля прийняти ряд рішучих дій, що стосуються найбільших екологічних загроз для України: зміни клімату, енергетики, промислового тваринництва, транспорту та відходів. Активісти сформували широку колону та пройшлися центральними вулицями столиці, від Михайлівської площі через Європейську і до Банкової, частково перекривши автомобільний  рух. Біля Кабінету Міністрів до молоді вийшов новий міністр енергетики та захисту довкілля – Олексій Оржель. Він заявив, що амбітна кліматична політика буде пріоритетом для України, а новостворене міністерство буде робити все можливе, аби країна досягла нуль викидів парникових газів до 2050 року, або навіть швидше. А одну з основних вимог – перехід на відновлювану енергетику – міністр підтримує та буде цьому сприяти на національному рівні. 

Біля офісу Зеленського страйкуючі передали представнику команди Президента Сергію Мельнику  відкритий лист-звернення із  шістьма вимогами: 

  • Поступово відмовитися від викопного палива, встановити дату повної відмови від вугілля в енергетиці, підготувати регіони, залежні від вугільної промисловості, до справедливого переходу, припинити дотації у збиткову вугільну галузь. Адже міжнародні організації та дослідження стверджують  – спалювання викопного палива це найбільше джерело парникових викидів в усьому світі. 
  • Визнати енергоефективність пріоритетом №1 у сфері енергоспоживання. Виділяти на енергоефективність достатню кількість коштів із бюджетів усіх рівнів – національного, обласного, місцевого.
  • СказатиНі” одноразовому пластику! Заборонити використання, імпорт та виробництво одноразового посуду, пакетів. Припинити виробництво та використання одноразового пластику. Впровадити розширену відповідальності виробників товарів.

Ці протестні акції з нагоди спеціального саміту ООН із питань клімату, що відбудеться з 21 по 23 вересня у Нью-Йорку. На ньому лідери з понад сотні країн збираються, аби продемонструвати конкретні плани по збільшенню національних внесків кожної держави у Паризьку кліматичну Угоду. 

До подібних маршів за безпечний клімат – Global Climate Strikes, доєдналися 156 держав одночасно. Організатори, а це сотні екологічних організацій по всьому світу, кажуть, що це наймасовіші в історії марші проти кліматичної кризи. За даними геополітичної карти, оприлюдненій на сайті globalclimatestrike.net, кількість зареєстрованих страйків сягнула більше 5200 акцій по всьому світу. 

Інна Дацюк, координаторка із залучення людей 350.org в регіоні країн СЄКЦА, співкоординаторка маршу за клімат в Україні: 

Ми доєдналися до найбільшої в історії хвилі кліматичних акцій. Такого ще не було ні в Україні, ні в світі. 156 країн, 5200+ подій на карті у Світі. Більше 2000  людей в Києві з 20 міст і ще в 5 містах паралельно. Нас об’єднали вимоги зупинити викиди парникових газів і відвернути кліматичну катастрофу. Ми хочемо справедливого і  безпечного майбутнього для нас і наступних поколінь.

Ольга Бойко, експертка кліматичного відділу ГО Екодія, кординаторка міжнародної кліматичної мережі CAN, співкоординаторка маршу за клімат в Україні:

“Ми опинилися у надзвичайній кліматичній ситуації. Температура на планеті росте, рівень моря підвищується, ліси палають, природні катаклізми частішають. Зміна клімату – це виклик для всього людства, саме тому нам необхідно діяти рішуче. 20 вересня у всьому світі відбудуться великі кліматичні акції, на яких молодь та дорослі вимагатимуть збереження чистого та безпечного довкілля для себе і майбутніх поколінь. Ми звернемося до влади з вимогою визнати проблему і почати діяти.  20 вересня в Києві пройде марш за клімат, який об’єднає сотні людей на Михайлівський площі о 12:00. Часу на те, щоб залишатися осторонь більше немає, настав час об’єднуватись!

Міжнародний марш за клімат в Україні підтримали організації: 350.org-Україна, “Екодія”,  “Єдина Планета”, “О.ЗЕРО”, “Еколтава”, U-Сycle (ГО “Асоціація велосипедистів Києва”), “Українська молодіжна кліматична Асоціація”, “СвітОсвіт” та  рух “Fridays For Future Ukraine” (П’ятниці за Майбутнє) і REload Kyiv. 

Серед відомих українців марш підтримують: ONUKA, гурт theВЙО, Latexfauna, Уляна Супрун, Alyona Alyona, гурт YUKO.

______________________________________________________________

контакти для уточнень: 

Маргарита Мостова 

rita.mostovaya@350.org, 099 92 99 794

Валентин Пугачов 

v.pugachov@ecoact.org.ua , 066 545 14 88

Фото: Олена Ангелова


На Lviv Eco Forum`19 УКМ провела дискусію про адаптацію міст і перехід на ВДЕ

12-13 вересня вже вп’яте відбувся міжнародний Lviv Eco Forum`19. Цього року на запрошення організаторів,  Українська Кліматична Мережа спільно з партнерами 350.org – Україна вперше додали в програму секцію про клімат та відновлювані джерела енергії.

На першій -“Спека і повінь. Адаптація міст до зміни клімату”- говорили про адаптацію міст до зміни клімату. У Львові вже некомфортно без кондиціонера. В Києві, Рівному, Луцьку годинна злива перетворює частину міста на Венецію.

“З роками ці загрози зростатимуть”, – пояснила Світлана Краковська, представниця України у міжурядовій групі експертів з питань зміни клімату. Адаптація міста потребує довготермінового планування та інвестицій. З плануванням містам допомагає Угода Мерів, про адаптаційну складову якої розповів Андрій Кирчів, експерт з комунікацій проекту Угода Мерів – Схід. Як окупаються інвестиції в адаптацію? Через відвернення збитків, збереження здоров’я і працездатності містян. Окремі заходи з адаптації, наприклад, збір дощової води для подальшого використання, дозволяють економити відразу.

Найбільшим викликом для міст України є брак даних та аналітичних матеріалів про різні аспекти адаптації: прогноз клімату в місті, вплив нових умов на здоров’я, вразливість інфраструктури. Ми закликаємо міста і державу виділяти ресури на такі дослідження та підготовку фахівців з адаптації.

Учасники другої дискусії “Перехід Львова на 100% ВДЕ: фантазії чи плани?” дебатували про реалістичність переходу міста на 100% ВДЕ. За словами Романа Рувинського, позаштатного радника мера Львова з питань енергоефективності і ВДЕ, потрібно критично оцінити ресурси міста, щоб робити висновок про можливість переходу. Усі учасники підтримали думку, що першим кроком, який наблизить енергозабезпечення з відновлюваних джерел, є енергоефективність. Зважаючи на ріст попиту на енергію, без ощадливого її використання забезпеченити місто повністю від ВДЕ буде неможливо.

Борис Пахолюк, який очолює Агенцію міського розвитку в Житомирі, поділився успіхами міста в економії: Житомир – перше місто в Україні, в якому вулиці освітлюють лише світлодіоди – найбільш ефективне джерело світла.

Обидва міста, Житомир і Львів, в 2018 році підписали меморандум про перехід на 100% ВДЕ до 2050 року з міжнародною організацією 350.org. Про роль громадськості в енергетичному переході на дискусії розповідала Юлія Пашковська, координаторка проектів організації. Вона запросила всіх до Києва на Марш за клімат, який пройде 20 вересня по всьому світу.

Порадами для залучення інвестицій у ВДЕ поділився Степан Кушнір, голова Хмельницького енергетичного кластера. Основна з них – міста мають проактивно працювати з інвесторами, пропонуючи спрощені умови будівництва об’єктів та мати аналітику про потенціал ВДЕ на своїй території.

Нижче наведені деякі важливі цифри:

  • Збитки від зміни клімату становили:

– 1978-1997 роки – 895 млн дол,

– 1998 – 2017 роки – 2,25 трильйона доларів (дані зі звіту офісу ООН з питань зменшення небезпеки лих).

  • 2,5 % світового валового внутрішнього продукту (еквівалентно вартості усіх товарів, що виробляються у світі за два десятиліття – за 2018 рік це 2,2 трильйона доларів ) необхідно щороку, щоб утримати глобальне потепління на рівні 1,5%  – дані ВВС наука;
  • 1.8 трильйонів доларів необхідно витратити на адаптацію до зміни клімату вже  до 2030 року, що дозволить уникнути 7.1 трильйонів витрат на ліквідацію наслідків від стихійних явищ, спричинених зміною клімату;
  • Оповіщення про стихійне лихо, зроблене всього за день, зменшує фактичний розмір шкоди на 30%;
  • В Україні відсутнє цільове бюджетне фінансування заходів з адаптації до зміни клімату, у світі 21-23% бюджетів з усього кліматичного фінансування виділяється на таку діяльність;
  • У світі до 2030 року стане на 122 млн більше людей, що перебувають на межі крайньої бідності, якщо не вкладати кошти у адаптацію до зміни клімату негайно.

Енергоефективні міста України – це профільна асоціація міст, які є прикладом для інших у сфері енергоефективності. Їх досвідом у сфері ВДЕ ділилася Олена Вітрак, координаторка програм Асоціації.

Фото: Юлія Пашковська


Кліматичні новини серпня та анонси вересня

Національні новини у сфері клімату та енергетики

  • 14 серпня схвалено національну ціль з енергоефективності на період до 2020 р.. Під час розрахунку цілі використано загальний підхід Директиви, а саме – скорочення кінцевого енергоспоживання на 20% у 2020 р. відносно базового сценарію. Проектом визначено такі показники: у 2020 році первинне споживання енергії не має перевищувати 101 316 тис. тонн; кінцеве споживання енергії — 55 507 тис. тонн нафтового еквівалента.
  • Кабмін постановою від 14.08.2019 N 750 ліквідував Державну екологічну інспекцію та утворив Державну природоохоронну службу. Новий орган має реалізовувати державну політику з проведення державного моніторингу навколишнього природного середовища та державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
  • Держенергоефективності у співпраці із НЕФКО та експертами Фінсько-українського трастового фонду ініціює розробку концепту нового фінансового інструменту в Україні – Фонду зелених інвестицій (#GIF_UA).

Новини УКМ

15-18 серпня в Одесі відбулася піврічна зустріч Ради УКМ. Було розглянуто питання діяльності УКМ та відповідність цілям 2019. Основні питання: організація роботи за тематичними напрямками, залучення малоактивних організацій (зібрана інформація чому організації неактивні і як посилити взаємодію), навчальний продукт від мережі для членів мережі, збереження фінансування та пошук нового, оновлення стратегічного плану УКМ і розмова про цінності.

УКМ та 350.org провели тренінг  “Герої пробивних комунікацій” . Пройшов він в Одесі 29 серпня- 1 вересня. Він для тих, хто хотів навчитися спілкуватися з пресою і працювати з широкою аудиторією. 3 інтенсивні робочі дні, безліч інсайтів. Журналісти розказували, як подружитися зі ЗМІ й ефективно подавати інформацію. Учасники виконали багато практичних завдань і навіть побували у прес-турі, де спробували себе в різних ролях: спікера, журналіста, піарника.

УКМ проводить другий етап стажування. Пропонуємо представникам організацій мережі пройти стажування в одній з організацій-членів УКМ. Для обміну досвідом за стратегічними напрямками роботи УКМ та  підвищення кваліфікації. Для проходження стажування потрібно визначитись з організацією, в якій ви хочете пройти стажування, погодити з нею завдання, тему, план та дати стажування. Період – жовтень 2019 р. За результатами проходження стажування потрібно надати описовий звіт. Заявку заповнити тут: https://bit.ly/2kCPAut     Рада УКМ визначить, які заявки будуть підтримані, до 30 вересня; заявки надсилати:  oksana.maryuk@gmail.com,  тел. 0977541832

10 вересня у Львові за підтримки УКМ пройде «Кліматичний нетворкінг» — дискусійна зустріч щодо зміни клімату і можливостей формування комплексної кліматичної політики міста. Під час події обговорюватимуть питання адаптації міського середовища та переходу на чисті джерела енергії. Під час заходу буде презентовано концепцію кліматичних змін у світовому та українському контекстах. Також відбудеться обговорення потреб адаптації міського середовища і переходу на відновлювані джерела енергії. Організаторами події є ГО «Плато», за підтримки  Української кліматичної мережі та «350.org».Організатори – ГО «Плато», за підтримки  Української кліматичної мережі та «350.org». Подія відбудеться 10 вересня у Львівській копальні кави на пл. Ринок, 10 (внутрішній дворик). Початок — о 17:30 год. Попередня реєстрація — за посиланням: https://forms.gle/RFizjQj6ECGGLZCw9.

12−13 вересня у Львові відбуватиметься 5 LVIV ECO FORUM 2019, під час якого українські та закордонні експерти говоритимуть про збереження водних ресурсів, поводження з відходами й перетворення їх на енергію, а також кліматичні зміни. УКМ є співорганізатором форуму, зокрема – сесії «Кліматична політика».

20 вересня організації УКМ їдуть на Міжнародний марш за клімат. Цього вересня у всьому світі анонсована хвиля молодіжних кліматичних маршів #GlobalClimateStrike. Всесвітній марш за клімат пройде і в Україні. Молодь, натхненна шведською школяркою Ґретою Тунберґ, яка рік тому почала протестувати перед Шведським Парламентом, аби той негайно визнав зміну клімату пріоритетом у своїй роботі, запрошує дорослих долучитися!

➤➤ Зареєструватись на марш http://bit.ly/climate_strike

Новини членів УКМ

  • ГО “Еколтава” – Полтава

13 серпня відкрили сонячну електростанцію в школі селищі Білики. Її потужність 5 кВт. Над проектом плідно працювали Ekoltava та дирекція школи №2. Результат гідний для наслідування. Тепер невелика сільська школа в взяла повний курс на екологічність. Персонал школи пройшов навчання від німецької експертки з енергоефективності, використання альтернативних джерел енергії та енергоменеджменту. Наступним кроком буде термомодернізація закладу.

Це буде перша зелена школа в Полтавському регіоні та перший досвід Еколтави по впровадженню проектів з відновлюваних джерел енергії в комунальних закладах. Заклад пройшов процедуру енергоаудиту та отримав енергопаспорт міжнародного зразка.

  • ГО “Екосенс” – Запоріжжя

Провели фактчекінг-тур на Приморську ВЕС. У Запорізькій області будується найбільший вітропарк, але в той же час навколо вітроенергетики існує багато міфів і страхів. У серпні громадська організація “Екосенс” в рамках проекту “100% ВДЕ” організувала просвітницький тур на Приморську ВЕС. 35 запорізьких вчителів географії та місцевих журналістів побачили, як працюють сучасні вітроелектростанції, перевірили, наскільки екологічно працюють вітряки. У місті Приморську  знаходиться найновіша ВЕС області, яка введена в експлуатацію 8 місяців тому. Тут встановлені 26 турбін загальною потужністю 100 мВатт. Друга черга Приморської ВЕС з такою ж комплектацією будується недалеко від Ботієвської ВЕС. Після запуску об’єкта до кінця року, вітропарку Запорізькійобласті стане найбільшим в Європі, досягнувши 550 мВт.

Екскурсія була проведена в рамках проекту «Запоріжжя за чисту енергію», за підтримки Федерального міністерства з охорони навколишнього середовища, збереження природи і ядерної безпеки Німеччини.

Найближчі плани організацій УКМ 

ГО “Екодія”

3 і 17 вересня проводять Environmental English Speaking Club.  В товаристві хороших людей можна вдосконалювати наші розмовні навички та дізнаватись багато чого нового про довкілля та людей які про нього дбають.  Зустрічі відбувають раз на два тижні.

03 вересня – My climate positive hobby.  17 вересня – Sustainable fashion

19.00-20.30, офіс Екодії, вул. Саксаганського 52а, 4 поверх; вхід вільний, але треба зареєструватися: http://bit.ly/30CuyMd

11 вересня відбудеться відкрита лекція “Зміна клімату: панікувати чи діяти?” Проведе її експертка з кліматичної політики Екодії Євгенії Засядько . На цій лекції будуть говорити про факти та прогнози вчених стосовно зміни клімату, чи варто нам панікувати і про те, чи не пізно ще щось зробити, щоб врятувати планету. Лекція відбудеться: 11 вересня, 18.00, Vegano Hooligano Store, вул. Богдана Хмельницького 16-22. Вхід вільний, реєстрація тут bit.ly/2k56P7u

ГО “Голос Природи”

З 9 по 15 вересня 2019 року в рамках реалізації Європейської ініціативи «Угода мерів» в Кам’янському пройде акція «Дні сталої енергії». «Голос Природи» проведе інформаційні заходи, присвячені сталому споживанню енергії:

– тренінг «Школа юного кліматичного експерта» для дітей (10-15 років). Учасники тренінгу ознайомляться з презентацією «Що таке стале споживання енергії?», правилами читання лекцій, спробують провести тематичні заняття в своїх школах.

– тематичні презентації в школах.

– вулична акція «Заряджайся енергією Сонця». Акція пройде 14 вересня з 12:00 до 16:00 на пл. П. Калнишевського, перед входом у міський парк. Під час акції городяни, що відпочивають у парку, зможуть зарядити свої телефони та інші пристрої від сонячної панелі, а також отримати інформаційну літературу про енергозбереження.

RE_Load, U-Cycle – Асоціація велосипедистів Києва, 350.org – Україна, Єдина Планета, ГО О.ЗЕРО, УМКА, Світ освіт, Екодія

21 вересня проводять  post_маршевий фестиваль кліматичного активізму “Розсадник”. Заплановано:
☑️ Лекційний простір
☑️ Дискусійний майданчик | Жива бібліотека (особисті історії активізму)
☑️Чіл-простір
☑️АРТ майданчик

Програма, щоб не тільки відпочити, а й розширити свій кругозір, дізнатись щось новеньке та здобути нових навичок. Можна дізнатись про діяльність різних організацій та розказати про свої, що працюють над вирішенням екологічних/ кліматичних негараздів.

U-Cycle – Асоціація велосипедистів Києва

15 вересня 2019 р. з 13:00 по 16:00 запускають urban cycling tours — новий формат міських велоекскурсій. Щоразу це буде інша тема та інший велогід. Завдяки цьому формату організатори хочуть поєднати приємне з корисним — велоекскурсію і велошколу з безпеки руху, щоб заохотити більше людей їздити велосипедом по місту. Умовою участі є благодійний внесок на підтримку U-Cycle  у розмірі вартості кави та тортика в київській кав’ярні. Зробити внесок можна за посиланням: http://bit.ly/cycling_tour Важливо, у графі «коментар» вказати urban cycling tour, а також заповнити анкету, яка прийде після оплати. Кількість місць обмежена.

ГО “О.ЗЕРО”

21 вересня 2019 р.  проведуть бренд-аудит. Це акція, яка починається з прибирання, проте має на меті дещо більше ніж навести чистоту. Основна мета бренд-аудиту – визначити компанії, які створюють найбільше сміття! Можна провести власний бренд-аудит або долучитись до події, яка буде відбуватися у вашому місті. Локації для проведення бренд-аудиту можуть бути різними: узбережжя, парк, вершина гори, школа, офіс, аеропорт та навіть ваша домівка.
Заповніть форму за посиланням, щоб долучитись в якості волонтера до існуючого аудиту, або провести свій.
https://forms.gle/NmeTjUdPGnmoemLG7

Також організатори проведуть вебінар, де розкажуть як саме слід проводити бренд-аудит, куди вносити дані та дадуть відповіді на всі інші запитання.

Члени УКМ можуть скористатися МОЖЛИВОСТЯМИ:

  • Отримати фінансування на поїздки для участі у зустрічах, засіданнях, тренінгах.
  • Отримати фінансування дрібних видатків, пов’язаних із проведенням заходів.
  • Пошук потрібних експертів для відповідей на ваші питання.
  • Оплата друку різноманітних публікацій, що стосуються клімату.
  • Допомога у пошуку фінансування.
  • Отримання інфо-матеріалів від інших членів УКМ.
  • Публікація та підтримка звернень і заяв.

Детальніше з процедурою отримання підтримки можна ознайомитися за посиланням: https://goo.gl/oVTxNi

 Контакти Української кліматичної мережі:

climategroup.org.ua

ucn@climategroup.org.ua

Facebook: www.facebook.com/climategroup

Підписатися на розсилку дайджесту УКМ 

Отримувати анонси та новини членів мережі 

 

Голова Ради Української кліматичної мережі       Медіа – координатори УКМ

Ілля Єременко                                                                   Інна Плюта                                      Маргарита Мостова  

illia@ecoclubrivne.org                                       innaplyuta83@gmail.com                               ucn@climategroup.org.ua                          +380 63 4835122                                                                                                          +380 99 92 99 794


Сонячний душ – Одеська юридична академія переходить на ВДЕ

Сучасні технології бережуть клімат та кошти. І дозволяють комфортно жити. В НУ «Одеська юридична академія», щоб забезпечити студентів цілий рік гарячою водою, на даху одного із гуртожитків встановили широкоформатні вакуумні сонячні колектори для нагріву води.  УКМ провела прес-тур для учасників тренінгу «Герої проривних комунікацій» – країна має знати героїв! (більше…)


Кліматичні новини липня та анонси серпня

Національні новини у сфері клімату та енергетики 

  • 5 липня 2019, за ініціативою Європейсько-українського енергетичного агентства (ЄУЕА) відбулась зустріч з Делегацією ЄС, Енергетичним співтовариством, НКРЕКП, ВРУ, DIXI Group, USAID, з приводу Рішення Конституційного Суду щодо визнання неконституційними деяких положень Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” від 13 червня 2019 року № 5-р/2019 та втрату ними чинності з 31 грудня 2019 року. Учасники зустрічі домовились про підготовку узгоджених пропозицій плану наступних дій.

(більше…)


Green Camp – 2019: усе на висоті!

21-27 липня відбувся щорічний Green Camp. Цього року табір пройшов у всіх значеннях на висоті: учасники побували на одному з найвищих гірських масивів українських Карпат – Свидовці.  (більше…)


Відбулася друга зустріч Робочої Групи з підготовки Другого національно-визначеного внеску України

17 липня у Мінприроди відбулася друга зустріч Робочої Групи з підготовки Другого національно-визначеного внеску України (НВВ2) до Паризької кліматичної угоди.

Нагадаємо, УКМ  запропонувала при моделюванні сценаріїв нового ННВ, включити і такий, у якому не буде будівництва нових енергетичних потужностей на викопному паливі. Натомість, більший акцент зробити на розвитку потенціалу відновлюваної енергетики (http://climategroup.org.ua/?p=5669). Ці вимоги були почуті і враховані. (більше…)


Кліматичні новини червня та анонс липня

Національні новини у сфері клімату та енергетики 

3 червня до Верховної ради подано Законопроект № 10357 від 03.06.2019 “про внесення змін до статті 9-1 Закону України “Про альтернативні джерела енергії” щодо врегулювання питання генерації електричної енергії приватними домогосподарствами”.

Прийняття законопроекту дозволить, зокрема:

  • зняти питання щодо заборони розміщення СЕСд до 30 кВт лише на дахах та фасадах будівель (повертається «статус кво»)
  • вирішити питання отримання «зеленого» тарифу СЕСд, розташованих на земельних ділянках, які було введено в експлуатацію до набрання чинності Законом України № 2712.

(більше…)


Звернення щодо порушення процедури стратегічної екологічної оцінки під час підготовки внесення змін до Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок

звернення НПСВ (1)


Перехід від вугілля до відновлюваної енергії – 10 кроків для України, Молдови та Західних Балкан

Україна – частина Енергетичного Співтовариства. Що це означає?

Енергетичне Співтовариство – це регіональний договір, учасниками якого є країни західних Балкан, Україна, Молдова з одного боку та Європейський Союз з іншого. Наразі цей документ оновлюється та  все більше уваги приділяє проблемі зміни клімату. Тепер на порядку денному договору гостро стоїть питання узгодження кліматичної та енергетичної політики між ЄС та договірними сторонами (країнами).

В червні 2018 року після завершення Форуму зі сталого розвитку у Відні Секретаріат Енергетичного Співтовариства опублікував Маніфест Вахау”. В цьому ключовому позиційному документі були вперше комплексно окреслені виклики для країн-членів, пов’язані з впровадженням інтегрованої кліматичної та енергетичної політики, яка передбачає глибоку структурну перебудову енергетики, згортання вугільного сектору, підвищення енергоефективності та створення умов для загальної декарбонізації економіки.

В “Маніфесті Вахау” наголошувалося на тому, що декарбонізацію енергетичного сектору на основі підвищення енергоефективності та впровадження відновлюваних джерел енергії вже закладено в енергетичну політику та законодавство ЄС, тому це також є невідворотним для всіх членів Договору про Енергетичне Співтовариство, включно з Україною.

Чіткий курс на сталий розвиток

24 червня 2019 року, з нагоди зустрічі міністрів Енергетичного Співтовариства, відповідальних за енергетику, клімат і навколишнє середовище, та Форуму сталого розвитку, Секретаріат опублікував доповнення до “Маніфесту Вахау”.

“Рік тому ми прийшли до висновку, що Договірні Сторони мають потенціал вийти переможцями, а не жертвами у процесі енергетичного переходу. Це досі так, але прийшов час діяти”, – відзначають в Секретаріаті Енергетичного Співтовариства в “Маніфесті Вахау 2.0”.

В новому документі окреслено десять невідкладних кроків для початку втілення енергетичного переходу в країнах-членах договору та визначено ключові тези для дискусій на вищому рівні між національними урядами та ЄС. Тезово зміст цих десяти кроків наступний:

  1. Прийняття національних цілей до 2030 року в сфері декарбонізації, а саме щодо підвищення енергоефективності, збільшення частки ВДЕ у загальному енергопостачанні та скорочення викидів парникових газів. Впровадження засад нової енергетичної політики, гармонізованої з загальним курсом ЄС відповідно до положень четвертого енергетичного пакету (Clean Energy Package).
  2. Цілісний та відповідальний підхід до втілення реформи електроенергетичного ринку, налагодження транскордонної торгівлі електроенергією та інтеграції регіональних ринків. Національні  плани з енергетики та клімату, які наразі розробляються країнами-членами, мають охопити сфери реформ внутрішніх ринків та регіональної інтеграції. На рівні окремих проектів у техніко-економічних обґрунтуваннях для всіх проектів нових генеруючих потужностей повинні чітко вказуватися прогнозовані обсяги викидів парникових газів та закладатися адекватна ціна вуглецю, на весь період експлуатації електростанції.
  3. Поступове скасування субсидій на викопне паливо та негайне припинення неналежної державної допомоги вугільній галузі. При розробці інтегрованих Національних  планів з енергетики договірні сторони повинні включати цілі та конкретні дії в цьому відношенні.
  4. Зміцнення режиму правового захисту коштів державної допомоги, які виділяються договірними сторонами для окремих проектів та програм. Для цього Секретаріат Енергетичного Співтовариства може бути наділений відповідними повноваженнями, а також мати доступ до європейських судів. Для цього пропонуються внести зміни до Договору.
  5. Введення помірних цін на викиди вуглецю у всіх Договірних Сторонах. Це буде умовою  надання фінансової допомоги від ЄС та міжнародних фінансових організацій. Прибутки енергетичних компаній, що експортують електроенергію на ринки, де діють ціни на викиди вуглекислого газу, повинні оподатковуватись. Поступово податки мають підвищуватися. Отримані доходи можуть бути спрямовані на цілі передбачені в Європейському Союзі Директивою про Систему Торгівлі Викидами (підтримка відновлюваних джерел енергії, заходи з енергоефективності, сталий транспорт) та для підтримки заходів трансформації вугільних регіонів.
  6. Обговорення термінів та дорожніх карт для згортання вугільного сектору у кожній з Договірних Сторін на майданчиках з багатосторонньою участю. Національні платформи повинні включати всі відповідні зацікавлені сторони, такі як профспілки, мерів з вугільних регіонів, міністерства, що відповідають за фінанси, енергетику, навколишнє середовище та соціальні питання, гірничодобувні компанії та власників теплових електростанцій, експертів та громадянське суспільство. На рівні Енергетичного Співтовариства вони можуть бути доповнені заходами в межах Платформи “Трансформація вугільних регіонів”, через яку ЄС не тільки може ділитися своїм досвідом, але й надавати необхідну фінансову підтримку для дій на національному та місцевому рівнях.
  7. Невідкладне впровадження системи підтримки для відновлюваних джерел енергії на основі аукціонів у всіх Договірних Сторонах.  Деякі країни вже внесли необхідні положення в своє законодавство, але країни, що найбільше залежать від вугілля (Боснія і Герцеговина, Косово та Сербія), досі упираються.
  8. Включення Договірних Сторін до платформи розвитку відновлюваної енергії ЄС, створеної відповідно до нової Директиви про відновлювані джерела енергії. Договірні Сторони повинні отримати вигоду від всіх майбутніх фінансових інструментів на рівні ЄС, що сприятиме зменшенню вартості капіталу для проектів з відновлюваної енергетики. Це суттєво сприятиме використанню у Договірних Сторонах величезного потенціалу для розвитку вітрової та сонячної енергетики.
  9. Створення в Енергетичному Співтоваристві фонду для фінансування інноваційних досліджень та стартапів у сфері енергетики та кліматичних технологій, технологічних послуг (включаючи цифрові), які спрямовані на стале створення місцевих робочих місць.
  10. Врегулювання питань охорони довкілля у сфері інвестицій в гідроенергетику. Розвиток гідроенергетики в Договірних Сторонах в минулому не був сталим через слабке екологічне регулювання. Збалансований підхід може бути досягнутий через двосторонні або регіональні угоди щодо використання водних ресурсів. Також можуть бути укладені регіональні угоди щодо посилення захисту низки річок та річкових басейнів. Двосторонні суперечки можуть вирішуватися за допомогою Центру з вирішення спорів та переговорів Енергетичного Співтовариства.

Чому енергетичний перехід в Україні має відбутися? 

Розгляд цих питань та відповідні заходи зараз є критично важливими для України, адже трансформація енергетики в бік енергоефективності та використання чистих та безпечних відновлюваних джерел енергії – це шанс побудувати нову сильну економіку та вирватися з тривалого соціо-економічного занепаду, підвищити безпеку та добробут своїх громадян та допомогти міжнародній спільноті вирішити проблему змін клімату.

 


Майбутнє української електроенергетики – вугільно-чорне чи сонячно-зелене?

Монополізація, масштабні корупційні схеми, екологічна криза та криза енергетичної безпеки – такий невтішний стан галузі, яка має ключове значення для розвитку економіки України та її життєдіяльності загалом. Чи є вихід з цього становища?

Поточна реформа ринку електроенергетики та практичне впровадження євроінтеграційного курсу в енергетичній політиці дають шанс докорінно змінити стан справ. Чи вдасться Україні поміж поступовим занепадом старої атомної та вугільної енергетики розбудувати нову “розумну” енергетику на основі відновлюваних джерел енергії та цифрових технологій? Галузеві експерти, економісти та екологічні організації запевняють – масштабні зміни в галузі вже невідворотні. Чи будуть вони позитивними – це залежить від майбутніх дій нового Уряду та вже сьогодні від Президента держави.

Як утворився поточний стан електроенергетичної  галузі України

В спадок від Радянського Союзу незалежній Україні залишився централізований електроенергетичний комплекс з домінуючою роллю великих ядерних та вугільних електростанцій. Більшість ТЕС були побудовані в 1950-1960 роки, АЕС – 1970 та 1980 роки. Зараз більшість енергоблоків вугільних ТЕС працюють далеко поза своїм проектним ресурсом і мають одні з найнижчих техніко-економічних та екологічних показників у світі. Генеруючі потужності АЕС вводилися в експлуатацію дещо пізніше ТЕС, але більшість енергоблоків також вже вичерпали свій початковий проектний термін експлуатації у 30 років.   

Виробництво електроенергії у 1990 році майже вдвічі перевищувало поточний рівень – тоді було вироблено 296 ТВт*год порівняно з 159 ТВт*год у 2018 році. Головна причина падіння – деіндустріалізація та різке зниження споживання електроенергії промисловістю. Як наслідок – надлишок генеруючих потужностей та брак інвестицій в їх оновлення протягом останніх 20-років незалежної України.

Після падіння ранніх 90-х та застою, в галузі додалися масштабні корупційні схеми та непрозора приватизація, наслідки якої визначають стан електроенергетичного сектору.

Битва гігантів за ринок

Зараз понад 80% електроенергії в Україні виробляється двома компаніями – державною НАЕК “Енергоатом” та ДТЕК Ріната Ахметов, яка також видобуває 85% енергетичного вугілля в країні. Між двома компаніями-гігантами триває протистояння навколо розподілу коштів електроенергетичного ринку. В грудні Антимонопольний комітет (АМКУ) України закрив справу проти ДТЕК, але майже одночасно з цим ДП НАЕК «Енергоатом» подало нову заяву в АМКУ з вимогою змусити Національну комісію з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) скасувати дію формули “Ротердам+”. На думку “Енергоатому”, така діюча схема призвела до перерозподілу коштів оптового ринку електроенергії на користь генеруючих компаній ТЕС.  Насамперед, за рахунок низького тарифу на електричну енергію з АЕС.

Відповідну методику розрахунку цін на оптовому ринку електроенергії НКРЕКП ухвалила в березні 2016 року. Згідно неї вартість енергетичного вугілля  для потреб ТЕС визначається за такою формулою: середня ринкова ціна імпортного вугілля в портах Амстердам-Роттердам-Антверпен за попередні 12 місяців плюс вартість його доставки в Україну.  24 березня 2017 року Національне антикорупційне бюро України розпочало досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем посадовцями НКРЕКП у зв’язку з цим рішенням.

На користь ДТЕКу, також, зіграла ухвалена в травні постанова Кабінету Міністрів, згідно якої, покладено спеціальні обов’язки в умовах впровадження нової моделі ринку електроенергії на НАЕК “Енергоатом”, ПрАТ “Укргідроенерго”, НЕК “Укренерго” та операторів розподільчих мереж, які будуть субсидіювати низькі тарифи на електроенергію для населення. Водночас, ДТЕК таких фінансових обов’язків позбавлений та, в умовах нового ринку (якщо він буде впроваджений), зможе вільно встановлювати ціну для своїх споживачів.

Мета впровадження нової моделі ринку – яка вона і звідки?

Згідно з умовами Угоди про асоціацію з ЄС та договору про Енергетичне Співтовариство, Україна має змінити модель функціонування ринку електроенергії відповідно до вимог Третього енергетичного пакету, та долучатися до створення сучасного, відкритого та конкурентного загальноєвропейського ринку електроенергії, в якому пріоритет надається розвитку відновлюваних джерел енергії.

В червні 2017 року Україна підписала з об’єднанням мережевих операторів  ENTSO-E угоду про умови майбутнього об’єднання енергосистем України та Молдови з енергосистемою континентальної Європи. З того часу, електроенергетична галузь почала залучати значні інвестиції у модернізацію мереж та будівництво нових потужностей відновлюваних джерел енергії.

Реформа електроенергетики мала забезпечити підвищення енергетичної безпеки та повноцінну інтеграцію в європейський енергетичний ринок, який взяв курс на повну декарбонізацію та скорочення викидів парникових газів, відповідно до цілей Паризької кліматичної Угоди.

Стан енергетичної безпеки – критичний?

Окрім ризиків, пов’язаних з запуском ринку в умовах домінування одного приватного гравця (ДТЕК), та можливого неконтрольованого росту цін на електроенергію для споживачів, великою та хронічною загрозою безпеці енергопостачання є залежність від імпорту палива з Росії. Від початку конфлікту з Росією суттєві кроки були зроблені в сфері постачань  газу та ядерного палива, але цього не можна сказати про поставки вугілля. Імпорт вугілля з РФ в 2017 році становив 1,552 млрд. дол. США, а в 2018 році – вже 1,822 млрд. дол. Більше того, частка поставок вугілля з Росії зросла з 57% у 2017 році до 70% у 2018 році. Отже, попри риторику про прагнення до енергетичної незалежності, за уряду Гройсмана в електроенергетиці відбувався протилежний процес – паливна залежність від постачань з території країни-агресора лише зростала. Урядом Гройсмана також реанімований проект добудови Хмельницької АЕС, який має довгу корупційну історію та слугує інтересам Росії.

Попри прив’язку ціни вугілля до міжнародного індексу за формулою Роттердам+, та фальшиву риторику про диверсифікацію джерел постачань, фактично, більша частина імпортного вугілля постачалася та продовжує постачатися з Росії. Без запобіжних та компенсуючих заходів на рівні всієї енергосистеми, зупинка поставок вугілля для ТЕС може загрожувати дефіцитом палива в осінньо-зимовий період та віяловими  відключеннями споживачів.

Оскільки державний вугільний сектор втратив значну частину шахт після окупації Донбасу, а ті що залишилися на контрольованій території значно скоротили обсяги видобутку, в умовах блокади поставок з боку РФ та/або зниженням видобутку приватними шахтами ДТЕК, забезпечити покриття різкого дефіциту паливом  з державних шахт буде неможливо.

Дефіцит вугілля в країні не заважає  експорту електроенергії

Окрім видобутку та імпорту вугілля, ще одна сфера, в якій ДТЕК має монополію – експорт електроенергії. Те, як влаштована досі діюча структура ринку з одним покупцем, дозволяла заробляти на різниці між оптовою ринковою ціною та тарифом для теплової генерації, що розраховується з використанням формули Роттердам+. В цій схемі ДТЕК продає ДП “Енергоринок” всю електроенергію, вироблену на вугільних ТЕС, за тарифом з Роттердам+, а потім вже, по оптовій ринковій ціні в того ж державного підприємства, купує необхідний для експорту обсяг електроенергії з ТЕС, отримуючи маржу за рахунок перехресного субсидіювання від інших видів генерації.

Фактично, весь експорт електроенергії в країни ЄС здійснюється з двох вугільних станцій – Бурштинської та Добротвірської. Бурштинська ТЕС працює синхронно з об’єднаною енергосистемою Європи ENTSO-E в межах так званого Бурштинського енергоострову, з якого можливий експорт у Словаччину, Угорщину та Румунію. Експорт електроенергії в Польщу здійснюється окремою лінією-вставкою постійного струму, яка з’єднує Добротвірську ТЕС та підстанцію Замость по той бік кордону. Не зважаючи на брак потужностей в основній енергосистемі України,в умовах вугільної блокади з боку Росії в 2015 році, експорт “вугільної” електроенергії в країни ЄС залишався без змін, а проект з перепідключення окремих блоків Бурштинської ТЕС для забезпечення потреб власних потреб держави так і не було втілено.

А що відбувається в світі?

Глобально, інвестиції та фінанси в електроенергетиці переходять від викопного палива та  великої централізованої інфраструктури до розподілених енергетичних ресурсів – відновлюваних джерел і систем накопичення та зберігання енергії. Вартість технологій сонячної та вітрової енергетики знижується прискореними темпами, що, в поєднанні з початком широкого впровадження технологій energy storage, створює умови для стрімкої перебудови електроенергетичної галузі.

За останній рік вартість відновлюваних джерел енергії впала до рівнів, коли ВЕС, СЕС та інші ВДЕ виграють конкуренцію за ціною кіловат-години у вугільних електростанцій. Про це повідомляється в останньому звіті про вартість технологій відновлюваної енергетики, опублікованому 29 травня Міжнародним агентством з відновлюваної енергетики (IRENA) на урочистій події в Абу-Дабі. Це також підтверджується раніше опублікованими даними аналітичних фірм Lazarus та Bloomberg New Energy Finance (BNEF). Дані аналітиків BNEF показують, що середня вартість систем накопичення електроенергії на основі літій-іонних акумуляторів знизилася менше ніж за рік на 35% , до 187 доларів за МВт*год, наближаючись до ціни генерації на газових ТЕС.

Графік 1. Середня приведена вартість електроенергії (LCOE) з СЕС, ВЕС та систем накопичення енергії в світі.
Джерело: 
Bloomberg NEF

В світі середня вартість електроенергії від нових встановлених потужностей наземних ВЕС та СЕС, тепер складає  50 та 57 доларів за МВт*год відповідно, що нижче ніж операційні витрати на виробництво електроенергії (паливо, персонал, обслуговування, поточні ремонти) на багатьох існуючих вугільних ТЕС, зокрема українських.

“Пекельна” ціна української вугільної енергетики

Низька ефективність, високий питомий рівень споживання палива та його роздута ціна за формулою Роттердам+, застаріле обладнання та необхідність частого ремонту збільшують операційні витрати для ТЕС. Все це призвело до того, що Україна має найвищу вартість електроенергії від теплової генерації у світі, на рівні 70 доларів за МВт*год. Навіть в Європі, де діють високі податки на СО2 та жорсткі вимоги до систем очищення димових газів від токсичних речовин, вартість виробництва 1 МВт електроенергії в середньому на 10 доларів нижча, про це свідчать дані звіту “Powering down coal” міжнародної організації Carbon Tracker.

Графік 2: Вартість виробництва електроенергії на ТЕС по країнам світу.
Джерело: Carbon Tracker

Як це можливо? За офіційними даними Міністерства енергетики та вугільної промисловості у 2018 році середнє споживання вугілля українськими ТЕС становило 399 г/кВт*год. При цьому, деякі найбільш зношені енергоблоки спалювали до 450 г/кВт. Тим часом у Європі вугільні електростанції споживають 320-340 грамів вугілля на кВт*год електроенергії. Через те, що українські ТЕС мають низьку ефективність і високий питомі витрата палива, питомі викиди парникового газу CO2 на кВт-год у них на 20-25% вище, ніж у країнах ЄС.

Також, через застарілі та або повністю відсутні технології очищення димових газів, токсичні викиди пилу, діоксиду сірки та оксидів азоту в Україні надзвичайно високі. Це коштує мешканцям уражених територій навколо ТЕС кількох років життя та збільшує смертність від хронічних хвороб дихальних шляхів та серцево-судинної системи. Пов’язані збитки для економіки від втрати працездатності людей та передчасної смертності в Україні не обраховуються, але, за оцінкою міжнародних експертів, мова про мільярди євро на рік. Так, в дослідженні 2011 року, щорічні збитки  від забруднення повітря в Україні оцінювалися 2,6 млрд. доларів або 4% ВВП країни.

“Дике поле” без правил та обмежень для приватної вугільної енергетики існувало за потурання багатьох урядів від Тимошенко до Гройсмана, які нехтували не тільки безпекою держави в електроенергетичній галузі та її економічними інтересами, а екологічними та соціальними наслідками збереження “статусу-кво”.

Час визначати долю вугільної енергетики: націоналізувати не можна закрити

В світі, де вирує кліматична криза,  вирок вугільній енергетиці вже винесено. Протягом 2020-2030-х років ЄС планує повністю відмовитися від використання вугілля в електроенергетиці, а Німеччина встановила кінцеву граничну дату закриття всіх своїх ТЕС на 2038 рік. Слідуючи прикладу ЄС, Японія також змінила свій енергетичний курс на користь відновлюваних джерел енергії. За даними Міжнародного енергетичного агентства з 2006 по 2016 глобально інвестиції у вугільну енергетику скоротилися на 75%.

Серед нових потужностей в  світі тепер домінують відновлювані джерела енергії. Завдяки здешевленню сонячної та вітрової енергетики, стрімкому розвитку систем накопичення енергії та широкому впровадженню інформаційних технологій в електроенергетиці, світ входить в період трансформайційних змін. Це час великої структурної перебудови та оновлення технологічної бази електроенергетики, до цього не тільки треба бути готовими, а й активно приймати участь, розвиваючи власну економіку.

В плані міжнародних зобов’язань та умов інтеграції в електроенергетичний ринок Європи, в рамках договору з ЄС про Енергетичне Співтовариство, Україна зобов’язалася в наступні 10-15 років привести рівні викидів токсичних речовин в атмосферу від вугільних ТЕС у відповідність до європейських норм, або закрити всі установки, які їх порушують. Формально це передбачено згідно відповідного “Національного плану скорочення викидів від великих спалюючих установок”, який був схвалений Міненерговугілля у 2017 році незважаючи на внутрішні неузгодженості  документу та зміну обставин у зв’язку з окупацію Донбасу.

Згідно цього Нацплану до 2028 року необхідно в десятки разів скоротити викиди зольного пилу та двоокису сірки, а  оксидів азоту – щонайпізніше до 2033 року. Зважаючи на те, що сірко- та азотоочистка димових газів на ТЕС побудованих в радянські часи відсутня та в принципі не передбачалася проектами, а також на високу вартість та тривалі терміни спорудження такого обладнання, приведення більш ніж 20 ГВт застарілих та гранично зношених потужностей укрїнської вугільної енергетики у відповідність до європейських екологічних показників технічно та економічно недоцільне.

Зараз вже очевидно, що підписуючи договір про Енергетичне Співтовариство уряд Азарова-Януковича звабився перспективами експорту електроенергії в ЄС, але не оцінив екологічні вимоги, які треба виконувати щоб мати доступ до електроенергетичного ринку Європи. Єдиним реальним шляхом виконання вимог Енергетичного Співтовариства є поступове закриття всіх вугільних електростанцій, більшість з яких вже відпрацювало понад 50 років. Досвід Німеччини, яка сконцентрувала всі активи з видобутку кам’яного вугілля в державному концерні RAG та закрила останню шахту в 2018 році  без соціальних потрясінь, без екологічного лиха та економічного занепаду колишніх вугільних регіонів, показує, що державне управління вугільною галуззю в період її згортання може бути ефективним та соціально справедливим. Сьогодні тема справедливої трансформації вугільних регіонів є однією із ключових у світовому порядку денному, але в Україні піднімається поки що лише на рівні громадськості та місцевої влади.

Сухий залишок

Незалежно від форм її здійснення, нова державна політика в електроенергетиці має бути спрямована на загальну демонополізацію галузі та поступову планову відмову від використання вугілля на користь сонця, вітру та інших відновлюваних джерел енергії, з урахуванням соціальних аспектів такого енергетичного переходу.  Для переходу до використання нових розподілених енергетичних ресурсів, необхідно приділяти більшу увагу розвитку розподільчих мереж, стимулювати інвестиції та підвищувати надійність і ефективність енергосистеми в цілому. Зокрема за рахунок впровадження інформаційних технологій та систем управління попитом.

Текст: Олег Савицький, експерт УКМ з питань клімату та енергетики

 


« Попередня сторінка