УКМ

Бібліотека

УКМ в пошуках координатора чи координаторки

Якщо ви не боїтеся викликів і прагнете працювати для розвитку українського експертного середовища у напрямках захисту довкілля, клімату, енергетики, сталого транспорту та відходів, запрошуємо ознайомитись із технічним завданням про надання послуг координатора_ки проєкту з підтримки діяльності Української кліматичної мережі в рамках реалізації Проєкту “Підтримка сталості існування та розвитку мережі українських громадських кліматичних організацій в умовах війни” за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля, що впроваджуються ГО “Еколтава”.

 

Період виконання робіт: з квітня 2024 – по 31 грудня 2024 року.

Від експерта_ки очікується виконання наступних послуг, перелік яких може бути доповнений:

  1. Загальна координація діяльності Української Кліматичної Мережі (УКМ) та її інституційний розвиток.
  2. Організація Загальних Зборів УКМ.
  3. Координація з членами Ради УКМ та координація роботи Секретаріату УКМ.
  4. Підготовка щорічного звіту УКМ.
  5. Підготовка стратегічного плану та комунікаційної стратегії разом з медіа-координаторкою на 2024 рік.
  6. Участь у заходах щодо кліматичної політики, презентація позицій УКМ в рамках робочого плану, реакція на важливі екологічні події.
  7. Організація заходів УКМ.
  8. Координація поточної і фінансової діяльності у рамках спільних проєктів, що виконуються від імені УКМ за завданням Ради УКМ.
  9. Організація та проведення зустрічей з потенційними донорами УКМ.
  10. Підтримка роботи Секретаріату УКМ, веденння комунікації з членами УКМ та донорами у процесі підготовки заходів.
  11. Підготовка та проведення зустрічей координатором з членами мережі УКМ, відрядження для ознайомчих зустрічей з членами мережі. 
  12. Підготовка та проведення зустрічей членів УКМ – Zoom-конференції (не менше 6 дзвінків) для поточної координації мережі, обміну новинами та активізації співпраці між членами.
  13. Підготовка та проведення зустрічей Ради та Секретаріату УКМ – Zoom-конференції (не менше 6 дзвінків ради з протоколами та щотижневі дзвінки секретаріату з протоколами).
  14. Підготовка та проведення 2-х онлайн заходів на теми, що стосуються національної та місцевої кліматичної політики України.
  15. Забезпечення якісного та вчасного звітування по проєкту.

Документи до подання від учасників закупівлі:

  • на першому етапі – резюме;
  • на наступних етапах:
    – для фізичних осіб підприємців та юридичних осіб: копії реєстраційних документів, включаючи виписку із ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; витяг про підтвердження системи оподаткування щодо можливості надання вищезазначених послуг в рамках проєкту відповідно до здійснюваних видів економічної діяльності.
    цінова пропозиція за підписом учасника(-ці);
    – скан-копія підписаного листа про відповідність (додаток 1) за підписом учасника (-ці).

 

Термін подання документів: 29 лютого 2024 р. до 17:00 за Київським часом, на електронну адресу: ukrclimatnet@gmail.com

 


Огляд СОР28 від Української кліматичної мережі

Кліматичні переговори, що цьогоріч відбувались у Дубаї, завершились одразу кількома важливими рішеннями. Представниці Української кліматичної мережі: радниця УКМ Діана Попфалуші та комунікаційниця УКМ Олександра Нессонова, були безпосередньо присутні на СОР28 протягом другого тижня конференції разом із членами УКМ – представниками ГО Екодія та WWF-Україна. 

Ми були активно залучені до організації подій в українському павільйоні, до просування важливих меседжів серед міжнародної кліматичної спільноти, а також до висвітлення основних подій та результатів СОР28 на українську аудиторію. Напередодні конференції ми також підготували власну позицію, де виклали своє бачення того, на яких викликах має наголошувати українська делегація на цьогорічному СОР.

Розповідаємо про всі активності та наші враження від прийнятих в результаті перемовин рішень детальніше.

Фонд втрат та збитків

У день відкриття СОР28 було досягнуто знакову домовленість – рішення про початок роботи Фонду втрат та збитків. Угоду зустріли оваціями більшість делегатів, адже новостворений фонд має особливу мету – допомагати найбільш вразливим країнам подолати наслідки зміни клімату. До речі, це вперше на самому початку кліматичних переговорів сторони прийшли до конкретного рішення. 

Однак надалі у питаннях адаптації до зміни клімату та її фінансування було досягнуто доволі незначного прогресу. Заможні країни в сукупності зобов’язалися внести до Фонду лише трохи більше ніж $700 млн, що становить менше ніж 0,2 відсотка від передбачуваних необоротних економічних і неекономічних втрат, з якими вже стикаються країни, що розвиваються, внаслідок глобального потепління.

 

Відмова від викопного палива

СОР28 став першим, коли сторони домовилися про наближення кінця викопного палива. Текст фінального рішення містить формулювання про «відхід від викопного палива в енергетичних системах» і «скорочення як споживання, так і виробництва викопного палива справедливим, упорядкованим і рівноправним чином, щоб досягти чистого нуля до 2050 року або раніше, або приблизно до 2050 року відповідно до наукових знань».

Водночас у фінальному тексті перемовин також міститься формулювання, вигідні індустрії викопного палива, зокрема термін «перехідні види палива». Таким чином, індустрія викопного газу, а також технології уловлювання та зберігання вуглекислого газу матимуть додатковий аргумент до отримання інвестицій.

 

Участь УКМ у СОР28

Українська кліматична мережа в межах цьогорічної конференції ООН з питань зміни клімату була долучена до проведення 8 сайд-івентів. Спільно з партнерами в українському павільйоні та на інших майданчиках для сайд-івентів ми брали участь у дискусіях на такі теми:

  • Вплив збройних конфліктів на клімат / відкриття павільйону.
  • Забезпечення гендерної рівності в оцінці шкоди довкіллю та зеленому відновленні України.
  • Кліматично-дружнє відновлення України: сценарії, технології та практичні кроки.
  • Шкода, нанесена клімату, внаслідок війни росії в Україні та відсутність розуміння зв’язків між конфліктами та викидами від війни
  • Мода і викопне паливо: розкриття звʼязків модних брендів із суперечливими джерелами викопного палива та перехід до нульових викидів.
  • Природоорієнтовані рішення для України: від теорії до практики: ліси та вода.
  • Війна проти довкілля: захист дамб та атомних електростанцій.
  • Продовольчі системи Східної Європи: багатогалузевий підхід до продовольчої безпеки та охорони здоров’я.

Окрім цього ми висвітлювали перебіг подій під час переговорів у наших щоденниках, які виходили на регулярній основі за підсумками кожного дня СОР28. А важливим комунікаційним нововведенням від УКМ став запуск першого україномовного подкасту про кліматичні переговори, в межах якого ми випустили 12 аудіощоденників про СОР28.

Як частина міжнародної кліматичної громадськості ми закликали перемовників прийняти рішення про повну відмову від викопного палива – головного чинника кліматичних змін. Крім того, Екодія тричі номіновувала росію на головну громадську антинагороду, “Викопне дня” (анг. Fossil of the day). Таким чином міжнародна спільнота Climate Action Network кожного дня в межах СОР28 нагороджує одразу 3 держави, чиї дії найбільш згубно впливають на довкілля та посилюють кліматичну кризу. Росія цьогоріч тричі отримала цю “премію”, включно зі згадкою у фіналі “Colossal fossil”, яка була присуджена зокрема за:

  • ведення війни в Україні (кошти, які могли б бути витрачені на розвиток кліматичної політики росії, а також внесені до Фонду втрат та збитків, витрачаються на війну та вбивство українців),
  • співпрацю з іншими гравцями нафтогазового ринку (в той час, як міжнародна кліматична спільнота домовляється про зменшення викидів від викопного палива, путін відвідує ОАЕ для укладання нових нафтових договорів), 
  • блокування внесення до фінального рішення СОР28 формулювання “повної відмови від викопного палива”, адже 40% бюджету росії складає дохід від нафтодоларів, що потім витрачаються на ведення війни в Україні

Очікування від СОР29

Після більш ніж року суперечок у Східноєвропейській групі РКЗК прийшли до консенсусу щодо місця проведення COP29. Приймаючою країною конференції ООН з питань змін клімату у 2024 році стане Азербайджан, ще одна залежна від експорту нафти країна. 

Кліматичні активісти з усього світу, в тому числі й члени УКМ, виражають своє занепокоєння щодо такого вибору та побоюються чергового “гринвошингу” викопного палива впродовж СОР29, чим цьогоріч займались понад 2 тисячі лобістів у Дубаї.


Позиція УКМ щодо участі російської федерації у СОР28

Як було зазначено на сесіях Генеральної Асамблеї ООН та засіданнях Ради Безпеки ООН російська федерація не подавала заяви про вступ в Організацію Об’єднаних Націй, жодна з держав-членів ООН не голосувала за її прийняття до складу цієї організації. В той же час ця країна постійно порушує Статут ООН, основні її засади та принципи.

Одним із яскравих прикладів такого порушення стала російська агресія проти України, яка триває з 2014 року, а з 2022 року прийняла характер повномасштабного вторгнення в нашу країну. Держава-агресор під час свого вторгнення демонстративно ігнорує не лише Статут ООН, але й основні засади та принципи діяльності програм та підрозділів ООН,
членом яких вона начебто вважається, як от:
● FAO (блокування транспортування зерна з України до країн Африки та Азії, які потерпають від нестачі продуктів харчування),
● IFAD (знищення сільськогосподарських угідь в Україні),
● MAGATE (обстріли українських атомних електростанцій),
● UNEP (знищення природних екосистем та природоохоронних територій в Україні),
● UNESCO (знищення пам’яток культурної та природної спадщини України),
● UNICEF (викрадення та вивіз на свою територію українського цивільного населення, в тому числі дітей),
● WHO (знищення лікарень та інших медичних закладів в Україні).
Цей перелік можна продовжувати ще і ще, як і перелік міжнародних угод, порушених країною-агресором.

З неменшим цинізмом порушуються цілі та принципи РКЗК. Досить згадати демонстративне спалення мільйонів кубометрів природного газу на кордоні з Фінляндією. Повномасштабна війна росії проти України призвела до того, що лише за перший рік війни обʼєм викидів парникових газів у зоні бойових дій за оцінками сягає 120 мільйонів тон СО2 еквіваленту. Вже тепер за попередніми оцінками відбудова об’єктів на території України, які були зруйновані через агресію, призведе до додаткових викидів близько 50 млн тон СО2 еквіваленту. Все це – прямі результати російської агресії.

Ця війна напряму впливає на кліматичну кризу та відповідно — на весь світ. Тож чи може вважатись Стороною РКЗК ООН країна, яка настільки демонстративно порушує всі її засади та принципи?

УКМ закликає поважні Сторони Конвенції поставити на обговорення поточної Конференції Сторін питання про позбавлення Російської Федерації статусу повноправної Сторони РКЗК ООН до повного припинення агресії проти України та відшкодування усіх нанесених нею збитків.

Завантажити позицію для поширення можна тут.

Англомовна версія позиції тут.


Позиція Української кліматичної мережі до Конференції сторін (СОР28)

З 30 листопада до 12 грудня 2023 року в Об’єднаних Арабських Еміратах відбудеться 28 Конференція Сторін (Conference of Parties – COP28) Рамкової Конвенції ООН зі Зміни Клімату (РКЗК ООН). У цій позиції представлено бачення щодо рішень, які мають бути прийняті на міжнародному та національному рівні в Україні для досягнення цілей Паризької Угоди. До уваги взяті рекомендації звіту Глобальної інвентаризації кліматичних планів (Global Stocktake), а також важливі рекомендації у межах попередніх переговорів.

Окрім викликів, пов’язаних із кліматичною кризою, перед Україною також стоїть нагальний виклик — російська війна проти України. Збройна агресія, яка триває з 2014 року, напряму впливає на кліматичну кризу та відповідно — на весь світ. Кліматична криза та війна мають прямий зв’язок і одне коріння — це викопні палива.

Значна частина федерального бюджету росії формується саме за рахунок експорту викопних палив. Саме тому, кліматичні переговори, серед іншого, є також важелем впливу на дії агресора й опосередкованим інструментом недопущення фінансування агресії за допомогою викопних палив у майбутньому. Відтак, головним лейтмотивом делегації повинне бути просування відмови від викопного палива.

  1. Відмова від викопного палива

Важливо, щоб Сторони під час COP28 затвердили необхідність відмовитись від викопного палива та від його субсидування для досягнення цілей Паризької угоди, а також глобальна енергетична система має бути «повністю або переважно декарбонізована» у 2030-х роках, не залишаючи місця для вугільної енергії.

2. Врегулювання відповідальності за кліматичні збитки від збройних конфліктів

Під час COP27 Україна презентувала Глобальну ініціативу для оцінки збитків для довкілля від військових конфліктів. Під час цьогорічної COP28 широка коаліція Сторін має підтримати створення механізму відповідальності за збитки спричинені довкіллю в результаті війни Росії в Україні та збройних конфліктів загалом.

В той же час ми вважаємо неприпустимим продовження зарахування до кадастру викидів російської федерації викидів (не пов’язаних з військовими діями) з тимчасово окупованих територій України (Автономної Республіки Крим та інших тимчасово окупованих територій).

3. Екосистеми та збереження біорізноманіття

До наступного раунду подання національно визначених внесків важливо узгодити кліматичні амбіції країн з цілями Куньмінсько-Монреальської глобальної рамкової угоди про біорізноманіття. Зокрема, це стосується необхідності вжиття відповідних заходів зі зменшення інтенсивності факторів втрати біорізноманіття та розширення мережі природоохоронних територій в рамках національних планів і стратегій із захисту та відновлення природних екосистем.

Водночас, захист і відновлення екосистем не може використовуватися для компенсації викидів парникових газів. Це повинно відбуватися одночасно із швидким припиненням використання всіх видів викопного палива та різким скороченням викидів парникових газів в усіх секторах.

4. Вуглецеві ринки 

Під час переговорів Україна не має підтримувати ініціативи що ставлять під сумнів прозорість моніторингу в рамках Статті 6 та будь-які ініціативи, які дозволять перенесення одиниць скорочення викидів з минулих періодів. Позиція України щодо ринкових двосторонніх інструментів в рамках Cтатті 6 Паризької угоди повинна відповідати критеріям щодо додатковості (additionality) та недопущення подвійного обліку одиниць скорочення викидів (double counting).

Ринкові механізми статті 6 мають супроводжуватися належними інструментами контролю. Ці інструменти мають забезпечити достатню деталізацію відстеження походження одиниць скорочення, щоб запобігти подвійному врахуванню: коли кілька країн можуть використати одну й ту ж одиницю скорочення для звітування щодо виконання національних кліматичних цілей.

5. Посилення участі України у глобальних кліматичних ініціативах

5.1. Представлення плану щодо відмови від вугілля в енергетиці (ініціатива Powering Past Coal Alliance)

Під час СОР28 Україна може ще раз наголосити на своїй готовності відмовитися від вугілля в енергетиці до 2035 року та у забезпеченні поетапної відмови справедливим чином: з чітким планом закриття вугільних підприємств, освітніми програмами та можливостями працевлаштування та соціальних гарантій для працівників вугільної галузі, а також диверсифікацією економіки шахтарських громад.

5.2. Ініціатива щодо зниження викидів метану (Global Methane Pledge)

В рамках діяльності щодо зниження викидів метану Україна повинна прозвітувати про впроваджені з 2021 року секторальні заходи та прийняття у 2023 році Плану заходів з реалізації кліматичної політики України в рамках участі в глобальній ініціативі “Global Methane Pledge”.

5.3. Декларація про ліси та землекористування

На СОР28 Україна повинна представила чіткий план, який продемонструє готовність втілювати в реальність положення із Декларації про ліси та землекористування.

5.4. Beyond Oil & Gas Alliance (BOGA)

Україна могла би долучитися до країн BOGA міжнародної коаліції урядів і партнерів, які працюють разом, щоб сприяти поетапній відмові від видобутку нафти і газу. До коаліції входять Данія, Франція, Швеція, Ірландія, Коста Ріка та інші національні і регіональні уряди, які підписали Декларацію BOGA.

5.5 Куньмінсько-Монреальська глобальна рамкова угода про біорізноманіття

Важливо, щоб Україна якнайшвидше оновила національні стратегічні і планові документи та законодавство, що стосується сфери збереження навколишнього природного середовища та адаптації до зміни клімату. Зокрема Україні потрібно протягом найближчих 1-2 років розробити та затвердити національну стратегію та план дій зі збереження біорізноманіття до 2030 року.

Завантажити позицію УКМ до Конференції сторін (СОР28):
скорочена версія
розширена версія


Громадська організація “Еколтава” оголошує конкурс на надання послуг з перекладу

Громадська організація “Еколтава” оголошує конкурс на надання послуг з перекладу матеріалів для Української кліматичної мережі у рамках реалізації Проєкту “Підтримка сталості існування та розвитку мережі українських громадських кліматичних організацій в умовах війниза підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля, що впроваджуються ГО “Еколтава”.

Мета роботи та короткий опис: Надання послуг з перекладу (UA-ENG та ENG-UA) для УКМ у рамках реалізації Проєкту “Підтримка сталості існування та розвитку мережі українських громадських кліматичних організацій в умовах війниза підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля, що впроваджуються ГО “Еколтава”.

Термін виконання робіт та надання послуг: листопад – грудень 2023 року.

Кінцевий термін приймання тендерних пропозицій від учасників: до 24 листопада 2023 р. до 17:00 за київським часом.

Тендерні пропозиції та резюме приймаються за адресою: ekoltava@gmail.com

Запропонована цінова пропозиція має бути дійсною протягом 30 днів з моменту її подання та фіксується при укладанні договору з переможцем тендеру на весь період дії договору.

Більше інформації надаємо в Технічному завданні за цим посиланням.


Підсумки стратегічної зустрічі УКМ: 2-4 листопада 2023 рік

Початок листопада розпочався для Української кліматичної мережі дуже жваво: ми нарешті зустрілись у режимі реального часу, щоб обмінятись ідеями та постратегувати в колі колег-однодумців.

Зустріч відбувалася у Києві протягом 2-4 листопада. Розпочали з обміну новинами: Секретаріат УКМ поділився своїми підсумками роботи, а також планами на залишок робочого року. Серед основних пріоритетів в роботі на найближчий час  – підготовка до СОР28, оновлення переліку членів, підвищення впізнаваності мережі в цілому та кожного окремого члена та налагодження міжнародної співпраці.

Також обговорили актуальні виклики, серед яких найбільш серйозними члени визнали відсутність кадрового резерву, некомпетентність деяких представників профільних органів влади, применшення масштабів екологічних загроз і, звісно, виклики воєнного часу. 

Однак спільнота налаштована позитивно і рішуче: “Історичний момент нам не сприяє. Нас завтра не почують! Проте не варто зупинятись. Треба повторювати тричі та гучно доносити екологічні істини, щоб нас почули”, – такого висновку дійшли присутні.

 

Другий день ми присвятили обговоренню варіантів розвитку мережі, а також пріоритетів роботи на 2024 рік. Окрема увага була присвячена протидії атомній енергетиці, адаптації до зміни клімату та кліматичній освіті. Діалог призвів до того, що члени мережі домовились одразу про кілька нових спільних проєктів та ще більш тісний обмін можливостями. 

Ну а третій день нашої зустрічі ми присвятили саморозвитку. Завдяки запрошеній спікерці, Альоні Луньовій, адвокаційній директорці ZMINA. Центр прав людини, ми не лише розвинули свої навички в адвокації, але й спробували застосувати отримані знання на практиці: промоделювали адвокаційні компанії щодо протидії знищення територій Смарагдової мережі, розв’язання проблеми того, що плани відновлення громад не базуються на ОВЗК, та протидії зведення в Україні нових блоків АЕС.

Впевнені, що набуті навички обов’язково допоможуть нам при реалізації нових гучних проєктів Української кліматичної мережі.

Від імені Секретаріату УКМ, ми дякуємо всім присутнім делегатам від членських організацій та сподіваємось на наступну скору зустріч!

 


Члени УКМ здійснили експедицію по заплаві річки Ірпінь
17 жовтня Український екологічний клуб “Зелена Хвиля” та Environment People Law (EPL)/Екологія – Право – Людина (ЕПЛ) вирушили у місто Ірпінь, щоб дослідити заплаву однойменної річки, яка нещадно руйнується внаслідок нелегальної забудови❌🏗
❗️Результаті вражаючі, хоча й очікувані – гори будівельного сміття, вилучений торф, зміни водного режиму заплави.
💭“Заплаву не просто забудовують, а й роблять це у варварський спосіб”, – підсумували експерти.
📌Експедиція відбулася за сприяння Української кліматичної мережі, яка допомогла членським організаціям виявити спільні точки інтересів. Також внаслідок цього відбулась робоча зустріч організацій, які переймаються долею Смарагдової мережі в Україні.

Аномально спекотне літо 2023: що говорять українські кліматологи

Літо 2023 поставило нові температурні рекорди та стало найбільш спекотним за всю історію спостережень!

Як повідомляє Всесвітня метеорологічна організація, серпень 2023 року отримав звання найбільш гарячого серпня від початку минулого століття, ще й з великим відривом: на 1,5 °C тепліше, ніж середній показник у доіндустріальному періоді 1850-1900 рр.

Так само у серпні спостерігалася й найвища глобальна середньомісячна температура поверхні моря — 20,98°C. В той самий час обсяг морського льоду Антарктики перебував на рекордно низькому рівні для цієї пори року — на 12% нижче за середнє місячне значення, що на сьогодні є найбільшою негативною аномалією у серпні з початку супутникових спостережень (кінець 1970-х років).

Під час відкриття Саміту Кліматичних Амбіцій ООН 20 вересня Генсек ООН Антоніу Гутерреш зазначив, що людство «відчинило браму в пекло», дозволивши посилитися кліматичній кризі. Без радикальних дій на нас чекає «небезпечне та нестабільне» майбутнє глобального потепління на 2,8 °C, порівняно з доіндустріальною епохою.

Нагадаємо, що основною причиною аномально швидкого потепління є викиди парникових газів від спалювання вугілля, нафти та газу. Саме через індустріальний вплив людства на атмосферу, концентрація вуглецю (CO2), метану (CH4) та закису азоту (N2O) побила всі можливі рекорди. В серпні 2023 року середня концентрація CO2 в атмосфері склала 419,6 часток на мільйон. Це на 25% більше, ніж у 1980 році.

А що в Україні зі зміною клімату?

В Україні помірно-континентальний клімат, немає сильних погодних катаклізмів і кліматична криза, особливо під час війни, не відчувається як така що загрожує життю. Здавалось би.

Світлана Краковська, відома українська кліматологиня, одна з 10 найвпливовіших учених світу у 2022 році за версією британського журналу Nature, в інтерв’ю українському інформаційному агентству УКРІНФОРМ розповіла, що такої концентрації парникових газів, як зараз, не було 2 млн років або і більше.

“Приблизно у 2030-х роках почнеться фаза потепління, і цикл природний та цикл потепління, спричиненого людством, почнуть посилювати, а не компенсувати одне одного. Тоді все буде значно гірше…саме тому ми, науковці, закликаємо вживати термінових заходів вже. Бо зміна клімату – це про тут і зараз”, зазначає вчена. 

Світлана прогнозує посухи, екстремальні опади та паводки у Криму, у Миколаївській, Херсонській, Одеській, Запорізькій областях у наступні 30-50 років. 

Члени УКМ, Екодія, у своєму дослідженні також зазначили про можливе затоплення у 2100 році Азовським та Чорним морями території площею майже з Тернопільську область. Найбільше постраждають Крим, Херсонська та Одеська області.

Інша українська аспірантка-кліматологиня, дослідниця аналітичного центру Ecologic Institute, Анна Богушенко розповіла спеціально для УКМ про зміну кліматичних зон в Україні та її наслідки.

Сучасна кліматична криза призвела до того, що кліматичні зони України зсуваються на північ, і наразі змістились десь на 300-400 км. У цей час на півдні країни клімат стає посушливішим і ризикованим для землеробства. За підрахунками фахівців Одеського державного екологічного університету через зміну клімату до 2035 року майже удвоє знизиться врожайність кукурудзи, на третину – озимої пшениці, на 40% – картоплі, на 70% – ярового ячменю”.

Також Анна звертає увагу, що згідно з даними міжнародних наукових центрів Україна знаходиться в регіоні планети, який теплішає у 2,5 раза швидше за інші. З кінця ХІХ століття середня річна температура повітря в Україні збільшилась вже на 2,6 градуса. 

“За таким темпом до середини століття потепління у нашому регіоні, за негативними прогнозами, може досягти 4 градусів”, — зазначає кліматологиня.

Як підготуватись до зміни клімату вже зараз?

Як бачимо, не можна  гаяти ані хвилини. Зміна клімату триває і, навіть попри війну, про це не можна забувати. 

Усе, що ми можемо, за словами Світлани Краковської, скорочувати викиди та нарощувати поглинання, наприклад, зеленими насадженнями. Крім цього, треба адаптовуватись до змін, що вже стались чи є неминучими у найближчому майбутньому.

“Практично на кожному рівні – від міжнародного до індивідуального – потрібен план дій, який на державному рівні зветься стратегією адаптації до зміни клімату. Зараз у європейському проєкті APENA-3 ми разом з іншими експертами розробляємо стратегії адаптації до зміни клімату для трьох пілотних областей України”, – розповідає експертка.

Анна Богушенко також наголошує на важливості ролі громад: “Нема якогось одного рецепту з захисту свого середовища від наслідків зміни клімату. Технічні заходи будуть різнитися від потреб та вразливих точок міст, від укріплення берегових ліній, до створення системи сповіщень про аномально сильну спеку. Але адаптація не буде стійкою без розвитку та залучення громад до цього процесу. Тобто кліматичний аспект освіти має бути у кожній навчальній програмі, громадськість має знати про проблему та шляхи її вирішення, а також сама пропонувати те, що може найкраще допомогти в адаптації до зміни клімату”.

А ось кілька практичних порад від УКМ, що можете зробити конкретно ви, щоб адаптуватись до вже наявних змін та запобігти виникненню ще більш загрозливих наслідків:

  1. Запровадьте нові звички у власний побут та максимально поширюйте їх серед вашого оточення: заощаджуйте електроенергію та воду, не продукуйте зайвих відходів, “озеленіть” своє пересування, надавайте перевагу органічним продуктам, купуйте товари та речі з низьким вуглецевим слідом. Детальніше про ці та інші кроки для протидії зміні клімату розповіли в Екодії. 
  2. Розширюйте свої знання щодо природоорієнтованих рішень та використовуйте їх потенціал на практиці, щоб покращити якість життя у своїй громаді. Ознайомитись з переліком базових природоорієнтованих рішень можна у спеціальному каталозі, розробленому членами УКМ.
  3. Якщо ви дотичні до управління вашою громадою, ви обов’язково маєте розробити план адаптації до змін клімату. У цьому вам допоможе посібник від Екоклубу. Тут ви дізнаєтесь, з чого розпочати адаптацію до зміни клімату, де брати дані для аналізу, хто повинен бути залученим до розробки оцінки вразливості до зміни клімату та багато іншого.
  4. Станьте прихильником зеленої повоєнної відбудови України, адже це покращить екологічну ситуацію країни, убезпечить майбутні покоління українців від наслідків кліматичної кризи, та, заодно, дозволить державі інтегруватися у європейські ринки та політичний простір. Про першочергові екологічні реформи для зеленого відновлення України читайте у матеріалі МБО Екологія – Право – Людина (ЕПЛ).

Для отримання більш розгорнутих коментарів експертів, просимо звертатися за контактами:

Олександра Нессонова, комунікаційниця УКМ

тел. 0935152975

 


Молодь Східної Європи розробила спільну позицію до СОР 28

23-24 вересня у Варшаві, Польща, пройшла перша Молодіжна Кліматична Конференція Східної Європи (RCOY), яка об’єднала молодь з Грузії, Естонії, Латвії, Литви, Молдови, Польщі, Румунії, України, Хорватії та Чехії.

Еколідери та лідерки з цих країн зібрались, щоб обмінятись думками про роль Східної Європи у світовій кліматичній та енергетичній безпеці, про ефективну адвокацію, а також звʼязок клімату і здоровʼя. Результатом обговорення стала розроблена молодіжна позиція Конференції Сторін Рамкової Конвенції ООН зі зміни клімату (COP28).

Спікерами на панельних дискусіях також виступила молодь: наприклад, наймолодша депутатка Естонії – Ханна Лахе (24 роки), та колишній радник Генерального Секретаря ООН Антоніу Гутерріша – Владислав Каїм з Молдови.

“Такі молодіжні конференції (національного та регіонального рівнів) напередодні СОР проходять по всьому світу. Основне правило в тому, що це місце для обміну думками саме для молоді. Часто ці події організовує сама молодь, вкладаючи свої власні кошти”, – розповідає Ольга Бойко, координаторка УКМ, яка безпосередньо взяла участь у RCOY.

Серед інших учасників конференції від України: Екоклуб, Let’s do it, Ukraine, FFF-Ukraine, WWF-CEE та Public diplomacy platform. Представники та представниці цих організацій долучились до напрацювання спільної кліматичної позиції молоді Східної Європи. 

 

Результати роботи учасників RCOY у вигляді тексту позиції можна переглянути тут.

Далі регіональну позицію інтегрують в загальну міжнародну кліматичну позицію молоді і донесуть її до делегатів під час СОР28 вже у грудні цього року у Дубаї, ОАЕ.


Яку роль СЕО та ОВД зіграють у післявоєнному зеленому відновленні?

Ви знаєте про важливість таких процедур як Стратегічна екологічна оцінка (СЕО) та Оцінка впливу на довкілля (ОВД), однак не впевнені, що це та “з чим його їдять”? Тоді ця стаття точно стане вам у нагоді.

Ми зібрали основне: у чому різниця між інструментами СЕО та ОВД, яка роль обох інструментів у повоєнній відбудові, які законодавчі ініціативи щодо цих оцінок наразі розробляються та що з цього приводу думає екоспільнота. Гайда розбиратись. 

СЕО та ОВД: різниця процедур

Почнімо з законодавчого визначення обох процесів.

20 жовтня 2018 року вступив в дію Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку», який, перш за все, містить визначення СЕО. Резюмуючи норми цього закону, СЕО – це процедура оцінки впливу документів державного планування на довкілля та здоров’я населення, що проводиться з метою недопущення негативних екологічних наслідків та для гарантування дотримання принципів сталого розвитку.

В свою чергу ОВД регулюється прийнятим ще у 2017 році Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», згідно з яким ОВД є обов’язковою у разі прийняття рішень про провадження планованої діяльності.

Інакше кажучи, обидві процедури є важливими для того, щоб врахувати всі можливі ризики від запланованих проєктів та упевнитися у безпечності майбутніх рішень. Основна різниця між ними полягає в тому, що ОВД стосується конкретних індивідуальних проєктів (наприклад, спорудження водосховища), в той час, як СЕО потрібна для оцінки стратегічного документа чи політики (наприклад, Стратегії транспортної політики).

Коли потрібна ОВД?

Розгляньмо застосування ОВД на конкретному прикладі. 18 липня уряд України оголосив рішення про відбудову зруйнованої Каховської гідроелектростанції згідно з прийнятою постановою від 18.07.2023 № 730 ”Про реалізацію експериментального проекту “Будівництво Каховського гідровузла на р. Дніпро. Відбудова після руйнування Каховської ГЕС та забезпечення сталої роботи Дніпровської ГЕС у період відбудови”. У п. 7 Порядку реалізації даного проєкту йдеться, що “Реалізація експериментального проекту здійснюється без…проведення оцінки впливу на довкілля”.

Однак реалізація такого рішення, на думку експертів, безумовно, матиме вплив на довкілля. Крім того, згідно зі спільною позицією екоспільноти це “є порушенням міжнародних зобов’язань України, взятих в рамках Енергетичного співтовариства, Оргуської конвенції, та суперечить європейським підходам, зокрема закріпленим в Директиві 2011/92/ЄС, і ставлять під загрозу можливість залучення фінансування від міжнародних донорів на будь-яку діяльність стосовно відбудови і подальшого розвитку регіону, постраждалого від масштабної екологічної катастрофи”.  

Інакше кажучи, проведення ОВД у випадку прийняття рішення про відбудову Каховської ГЕС є необхідним! 

З реакцією членів Української кліматичної мережі на рішення уряду про відбудову Каховської ГЕС детальніше можна ознайомитись тут – https://ucn.org.ua/?p=9155 

А свої поради для науковців щодо того, як правильно здійснювати ОВД і не зашкодити при цьому ані природі, ані власні репутації, підготували члени УКМ Українська природоохоронна група у спеціальному матеріалі

Законодавчі нововведення щодо ОВД

8 вересня цього року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України ухвалило рішення щодо відновлення громадських слухань з ОВД. Відповідне рішення було прийнято на виконання змін до Закону “Про оцінку впливу на довкілля”, внесених раніше, у липні. Встановлено, що такі слухання відбуватимуться у відео-режимі. 

Свою думку щодо такого формату громадської долученості до ОВД та свої побоювання з цього приводу висловили члени УКМ МБО “Екологія-Право-Людина”.

Водночас наразі також активно просувається Законопроєкт №9516, що має на меті скасування здійснення процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД) під час санітарних рубок. Члени УКМ звертають увагу, що прийняття такого закону може спричинити неконтрольоване вирубування лісів та зникнення відповідальності за масові рубки. Це вкрай негативно вплине на лісовий фонд України, який і так піддається щоденному знищенню через російську агресію.

Детальніше про небезпеку Законопроєкту №9516 розповіли представники Екоклубу.

Роль СЕО у післявоєнному відновленні

Члени УКМ, зокрема вже згадувана МБО “Екологія-Право-Людина”, наголошують також на важливості СЕО в процесі розробки генеральних планів та змін до них, детальних планів території, а також в розробці місцевих, регіональних та національних стратегій, планів та програм. Така оцінка допомагає уникати дорогих помилок та раціонально використовувати природні ресурси громади, попереджувати шкоду довкіллю та погіршення здоров’я жителів громади. СЕО також допомагає активніше залучати місцевих жителів до процесів планування на місцевому рівні, посилювати їхню відповідальність за майбутнє своєї громади, за стан здоров’я майбутніх поколінь та їх добробут.

Зважаючи на  те, що стратегічна екологічна оцінка часто недооцінюється місцевими радами та членами територіальної громади, представники ЕПЛ провели ряд тренінгів на тему: “СЕО: інструмент сталого розвитку територіальних громад у післявоєнний період” для представників територіальних громад з багатьох областей України. Детальніше про це тут – http://surl.li/hmsbv 

Особливо актуальним питанням проведення СЕО є для представників територіальних громад, які зазнали особливих втрат та руйнувань під час воєнних дій, для забезпечення їх зеленої відбудови та відновлення”, – наголосили представники ЕПЛ.

Для отримання більш розгорнутих коментарів експертів, просимо звертатися за контактами:

Олександра Нессонова, комунікаційниця УКМ

тел. 0935152975


Російське викопне паливо вбиває українців та всю планету
Екоактивісти закликають припинити купівлю російської нафти, газу та вугілля, що спонсорує війну в Україні та посилює кліматичну кризу.
З цим закликом протягом 15-17 вересня пройшла глобальна компанія #EndFossilFuels.
Глобальні кліматичні страйки, організовані Fridays For Future та дружніми організаціями за участі українських діаспор, відбулися у ряді німецьких міст (Ольденбург, Аугсбург, Гамбург, Оснабрюк, Лейпциг)🇩🇪, а також у Кракові, Польща🇵🇱 та у Брюсселі, Бельгія🇧🇪
У своїх промовах під час страйків українці ще раз привернули увагу до екоциду в Україні, винищення лісів, вбивств тварин та спалення полів агресором, а також розповіли про небезпеку на ЗАЕС та катастрофу на Каховській ГЕС.
  
Члени УКМ Екодія також приєднались до глобальної компанії #EndFossilFuels та організували фотоакцію, щоб нагадати, що російське викопне паливо сприяє смерті наших співвітчизників, а в наступні десятиліття вб’є ще більше людей через посухи, повені та екстремальні погодні явища, спричинені зміною клімату🌏
 

Дайджест новин Української кліматичної мережі за серпень 2023

Новини Української кліматичної мережі

НАЦІОНАЛЬНІ НОВИНИ

НОВИНИ МЕРЕЖІ

В УКМ відбулися зміни команди!
Оновлено Раду УКМ, до складу якої відтепер входять 5 радниць:
  • Анастасія Горбач, ГО “Екодія”
  • Діана Попфалуші, ГО “Плато”
  • Олена Вусик, Центр міжнародного співробітництва і впровадження проектів
  • Ольга Лящук, ГО «Екоклуб»
  • Юлія Мельник, ГО «Еколтава»
Також в УКМ нова координаторка – Ольга Бойко!
Досвід Олі вражає: вона вже присвятила 4 роки УКМ, впродовж яких виконували обов’язки радниці. Паралельно із цим з 2019 року Оля успішно виконує функції координаторки CAN в Східній Європі, Кавказі та Центральній Азії.
Крім цього, Ольга має багаторічний досвід роботи кампейнеркою кліматичного відділу в ГО “Екодія”.
23 серпня відбувся вебінар Зелена відбудова України із застосуванням кращого досвіду Чехії, організований УКМ спільно з Центром міжнародного співробітництва і впровадження проектів.

Переглянути відеозапис.
Детальніше про результати обговорення.

Підписатись на телеграм-канал УКМ

НОВИНИ ЧЛЕНІВ УКМ

U-Cycle продовжує гуманітарну кампанію #BikesForUkraine, у межах якої вони передали вже понад півтори тисячі велосипедів у постраждалі від війни громади України для волонтерів, медиків, соціальних працівниць та інших критично важливих служб.
Богдан Лепявко, військовослужбовець ЗСУ, у минулому – голова ради та координатор проєктів U-Cycle, під час військової служби вчергове став ментором Менторської програми для підсилення адвокаційних та інших спроможностей організацій громадянського суспільства. Також він дав свої поради про документи й політики, потрібні громадській організації для розвитку
МБО «Екологія-Право-Людина» підготували новий аналітичний документ “Лісові пожежі внаслідок російського вторгнення та перспективи повоєнного відновлення українських лісів”.
Експерти ЕПЛ також проаналізували законодавчі аспекти передачі земельних ділянок державної власності у комунальну власність, та Законопроєкт 9516.
Також в ході роботи над проблематикою злочину “Екоцид” на міжнародному та національному рівнях відбулася зустріч між юристкою ЕПЛ та експерткою з міжнародного права Меліндою Джанкі.
Еколтава провела щорічну координаційну зустріч з громадами.
Також в межах урбаністично-культурного фестивалю «Майстерня міста 2023» Еколтава влаштувала просвітницький захід, який отримав назву «Сортуй, або кусь!».
Крім цього ГО “Еколтава” за підтримки Проєкту USAID “ГОВЕРЛА” розпочала роботу над новим проєктом “Підтримка реалізації системи управління відходами на місцевому рівні”.
Експерти Екоклубу розповіли, три причини, чому українським громадам варто змінити догляд за трав’яним покривом у містах. Серед іншого:
– Подали скаргу до комітету Орхуської конвенції щодо недосконалого законодавства у галузі ОД та СЕО;
– Розповіли, як Суми попри війну досягають енергонезалежності;
– Показали, як проєкт “Сонячна допомога Україні” допомагає громаді економити кошти.Також колеги презентували Посібник “Адаптація до зміни клімату: короткий путівник для громад”
Екодія започаткувала Зелений Інфотур «Відновлення та енергетична безпека: приклади реалізованих проєктів та перспективи для України».
Також відбувся другий етап Проєктної майстерні шахтарських громад з підготовки таких громад до зеленого відновлення.
Крім того, Екодія підписала Меморандум з дослідницькою консалтинговою компанією Berlin Economics  щодо початку проєкту з аналізу енергоефективності житлового сектору та тепломереж Бучі (Київщина).
Команда ГО “Лісові ініціативи і суспільство” провела Ековонтерський захід “Збережемо унікальні острівки степу в НПП “Північне Поділля” та тренінг “Як відрізнити нелегальні рубки від легальних та реагувати на лісопорушення”.
Також експерти ЛІіС проаналізували збереження біорізноманіття при проєктуванні лісовідновних заходів.
Команда Розсадник – простір міського садівництва та городництва (ГО “ПЛАТО”) отримала відзнаку «СМІЛИВІ» в номінації “Екоінноватор” з нагоди Міжнародного дня молоді від Управління молодіжної політики Львівської міської ради та мережі молодіжних просторів ТВОРИ.
Український екологічний клуб «Зелена хвиля» підготував “Мій перший кліматичний словник-довідник”.
Також завершилось навчання для другого набору Всеукраїнської академії i-Tree 4 UA.
ГО ФОРЗА провели тренінг з сучасних методів планування, проєктування і будівництва лісових доріг на екозасадах в умовах Українських Карпат.
ГО “Хмельницький енергетичний кластер” розробила “Програми розвитку енергетичної безпеки в частині вирощування енергетичних культур та самозабезпечення біомасою для потреб опалення на 2023 – 2028 роки” для Ганнопільської, Берездівської та Крупецької громад.
Також експерти ХЕК надали свої коментарі деяким ЗМІ:
– На часі: «Сонячна енергетика як складова освітнього процесу»;
– Кризовий менеджмент під час війни: досвід українських обленерго.
Експерти Української Природоохоронної Групи проаналізували, чому слід відродити Великий Луг.
Також команда УПГ подала матеріали на створення ландшафтного заказника “Чичиклійський” та розповіла про свою роботу з документування знахідок рідкісних видів.
Ще не підписані на нашу розсилку?
Чи бажаєте, щоб якомога більше людей дізнались новини Української кліматичної мережі? 
Підписуйтесь на новини УКМ

Учасники стажування “Партнерство для сталого відновлення України” поділились своїм досвідом, отриманим у Чехії

23 серпня Українська Кліматична Мережа провела вебінар  “Зелена відбудова України із застосуванням кращого досвіду Чехії”. Спільно з нашими членами, Центром міжнародного співробітництва і впровадження проектів, ми зібрали практичний досвід від учасників і ділимося з вами найважливішими висновками. 

Учасники та учасниці першого етапу стажування “Партнерство для сталого відновлення України”, що відбулося у Чехії в липні цього року, обговорили, як застосувати чеський досвід під час зеленої повоєнної відбудови України, що робити зі значною кількістю відходів, як керувати громадами у процесі відбудови та багато іншого. 

З вітальним словом виступив Адам Голуб з Чеського фонду екологічного партнерства Nadace Partnerstvi.

“На наш погляд, найефективнішими є інвестиції прямо в людей. Тому ми вигадали програму стажувань для українців-лідерів. Наші стажування мають на практиці показати, яким чином можливо відновити післявоєнну Україну… Сьогоднішня подія вказує на ще одну важливу функцію нашої програми – створення мережі з самих учасників стажувань, щоб вони могли ділитись здобутим досвідом і долучати громади та інші ГО, шукати нових партнерів”, – зауважив представник організаторів стажування у Чехії.

Радниця УКМ Ольга Лящук з Екоклубу поділилась, що програма обміну розвіяла певні її стереотипи: “Я працюю з громадами, які розробляють програми адаптації в межах Угоди мерів. Раніше в мене була думка, що іншим громадам, які не мають зобов’язань в межах цієї угоди, не цікава адаптація. Однак після першого раунду відбору учасників для стажування у Чехії, я зрозуміла, що  це хибна думка. І я щаслива, що є стільки людей, які розуміють необхідність інтеграції адаптації у плани повоєнної відбудови і готові щось робити вже зараз”.

Інша радниця УКМ Олена Вусик, керівниця Центру міжнародного співробітництва і впровадження проектів, поділилась враженнями щодо питання утилізації відходів. Зокрема, Олена розповіла про отримані знання з ліквідації наслідків торнадо, що сталось у Чехії у 2021 році та зачепило 5 муніципалітетів.

“Що нам було б добре запозичити у свою практику утилізації відходів? Певні локації були неподалік від залізничного полотна, щоб було зручно переміщати відходи до виконавців переробки без залучення автомобільного транспорту. Зараз у нас в Україні утворюється дуже значна кількість відходів, з яким автомобільний транспорт просто не впорається”, – наголосила експертка.

Також Олена розповіла, про успішний досвід Чехії у плануванні процесу сортування та перероблення відходів та звітуванні про це. Дуже важливо, на думку експертки, розуміти, що кожен вид відходів має оброблятися лише тим суб’єктом господарювання, який має на це відповідні дозвільні документи. Ми також маємо враховувати це під час утилізації відходів війни. 

Своїми ідеями щодо того, яким чином можна використати чеський досвід у зеленій повоєнній відбудові України, поділились й представники громад, що брали участь у стажуванні: Будейчук Ольга (Сумщина), Іван Стефаник (Львівщина), Яна Сладковська (Вінниччина), Володимир Урдейчук (Тернопільщіна), Ірина Широкова (Київщина). Серед іншого, спікери розповіли про чеський досвід з залучення мешканців громад до проєктів відновлення, озеленення громад, очищення води, впровадження адаптаційних заходів до змін клімату та долучення міст до Угоди мерів.

 

Повний виступ всіх спікерів можна переглянути за посиланням: https://youtu.be/oF4JSkFUTw4 

 

У разі виникнення запитань чи для отримання більш розгорнутих коментарів експертів, просимо звертатися за контактами:

Олександра Нессонова, комунікаційниця УКМ

тел. +380935152975


Напередодні COP28: інсайти з конференції у Бонні

У червні у німецькому місті Бонн відбулась кліматична конференція (SB58), що передує основному саміту ООН з кліматичних питань (Conference of Parties). Ця конференція являє собою технічні переговори для узгодження деталей домовленостей перед СОР.

Радниця УКМ, координаторка CAN ВЕКЦА та кампейнерка кліматичного відділу ГО Екодія, Ольга Бойко взяла участь у конференції в Бонні та, як наслідок, розкрила питання Global Stocktake (GST) або глобальної інвентаризації для кліматичних планів України.  

Кліматологиня розповіла, що в Бонні сторони домовились про те, яку саме структуру матиме GST. Точніше, майже домовились. Загально структуру ухвалили, але оскільки ООН приймає рішення консенсусом, то для розділу щодо фінансування кліматичних дій запропонували аж 4 різних варіанти. Який стане остаточним – вирішуватимуть на наступній конференції COP28 у Дубаї.

Соф’я Садогурська, фахівчиня з питань зміни клімату ГО Екодія, також взяла участь у конференції у Бонні, а саме в Діалозі про океан та зміну клімату. Виступ експертки відбувся під час другого дня Діалогу від імені організації CAN. Детальніше.

Також своїми інсайтами з SB58 поділились наші колежанки, активістки з молодіжного руху за клімат «Fridays For Future Ukraine», що взяли безпосередню участь у заході.

Найбільше полеміки у Бонні спричинили два питання: скорочення викидів парникових газів та фінансування кліматичних дій. 

Міжнародні природоохоронні організації – спостерігачі, були занепокоєні тим, що національні делегації не змогли домовитися щодо кліматичних фінансів, в той час, коли багато країн, що розвиваються, не мають доступу до коштів для фінансування своїх Національних визначених внесків (НВВ) та Національних планів з адаптації (НПА) до зміни клімату. Наголошуємо, що НВВ та НПА — необхідні кроки до виконання зобов’язань країн-підписантів Паризької угоди та Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату. Активісти підкреслюють, що фінансувати втілення цих стратегій мають найрозвиненіші країни, які також несуть історичну відповідальність за кліматичну кризу через надмірну кількість викидів парникових газів. 

Переговори щодо аграрної промисловості також не призвели до консенсусу. Фахівці з міжнародної мережі «Climate Action Network» зазначили, що під час переговорів представники країн робили занадто великий акцент на важливості біотехнологій та штучного інтелекту для “сталої інтенсифікації” харчового виробництва. Зосередження на такому підході до стійких продовольчих систем суперечить закликам до агроекологічного підходу, як і від природоохоронної спільноти, так і від малих фермерів з усього світу. 

Екоактивізм українців під час конференції у Бонні

Представниці FFF наступного дня після трагедії на Каховській ГЕС організували страйк перед конференц-центром у Бонні, щоб наголосити на тому, що представникам злочинців не місце на міжнародних майданчиках. Акцію підтримали активісти з Німеччини, Бельгії, Угорщини та декількох країн Африки. 

Також українські активістки зустрілися з Ґретою Тунберґ на демонстрації проти Східноафриканського нафтопроводу (East African Crude Oil Pipeline, або EACOP). EACOP — проєкт французької нафтогазової корпорації «Total Energies», яка також дотична до фінансування війни в Україні, адже досі співпрацює з енергетичними компаніями країни-агресорки. 

Після демонстрації українські кліматичні активістки подякували Ґреті та запросили її на акцію проти екоциду внаслідок підриву Каховської ГЕС, яку організувала українська спільнота міста Бонн. У день акції Ґрета приєдналася до акції українців біля місця проведення конференції та навіть виступила з промовою, засуджуючи росію за її злочини: геноциду та екоциду.

Крім того, активістка руху Fridays For Future Ukraine Вікторія Болл побувала на одному з декількох заходів, де був залучений Президент COP28, Султан Ахмед Аль Джабер – на діалозі з представниками молоді під назвою «Youth Stocktake». Його репутація як генерального директора «Національної нафтової компанії Абу-Дабі», або «ADNOC», призвела до дискусії серед кліматичного руху щодо конфлікту інтересів, та навіть до закликів до його усунення. 

УКМ продовжує слідкувати за кліматичними дискусіями напередодні СОР28 та готується до активної участі у саміті, що цьогоріч відбудеться у Дубаї.

Якщо ви маєте ідеї співпраці з УКМ щодо СОР28 чи для отримання більш розгорнутих коментарів наших активістів та експертів, просимо звертатися за контактами:

Олександра Нессонова, комунікаційниця УКМ

ukrclimatnet@gmail.com

тел. 0935152975

 


Реакція членів Української кліматичної мережі на рішення уряду про відбудову Каховської ГЕС

6 червня 2023 року держава-агресорка російська федерація здійснила теракт на Каховській ГЕС, що стало найбільшої техногенною катастрофою в Україні після трагедії на ЧАЕС. За даними Укргідроенерго “станція була зруйнована внаслідок підриву машинної зали зсередини та відновленню не підлягає”.

Про катастрофічні наслідки підриву Каховської ГЕС члени УКМ вже неодноразово висловлювались і продовжують аналізувати наявні та ймовірні результати. 

Водночас вже 18 липня уряд України оголосив рішення про відбудову зруйнованої станції згідно з прийнятою постановою від 18.07.2023 № 730 ”Про реалізацію експериментального проекту “Будівництво Каховського гідровузла на р. Дніпро. Відбудова після руйнування Каховської ГЕС та забезпечення сталої роботи Дніпровської ГЕС у період відбудови”. Показово, що дане рішення було прийняте без обговорення з експертною громадськістю. Ба більше, у прийнятому рішенні йдеться, що проєкт буде реалізовуватись без проведення оцінки впливу на довкілля. 

Значна частина членів Української кліматичної мережі висловлюється категорично проти прийнятого Кабміном рішення. Екодія та інші організації-підписанти у спільній позиції заявляють, що це “є порушенням міжнародних зобов’язань України, взятих в рамках Енергетичного співтовариства, Оргуської конвенції, та суперечить європейським підходам, зокрема закріпленим в Директиві 2011/92/ЄС, і ставлять під загрозу можливість залучення фінансування від міжнародних донорів на будь-яку діяльність стосовно відбудови і подальшого розвитку регіону, постраждалого від масштабної екологічної катастрофи. Понад це, такі поспішні та невиважені рішення можуть поставити Україну перед загрозою повторення такої катастрофи у майбутньому”. 

Відповідний заклик до уряду “переглянути своє передчасне рішення щодо відбудови Каховської ГЕС і провести всебічний аналіз наслідків та подальших можливостей, а також належні консультації з усіма зацікавленими сторонами” підтримали й інші члени УКМ.

Також членські організації УКМ ініціювали створення та увійшли до складу Каховської платформи, робота якої стартувала 26 липня. Мета Платформи – розробка моделей комплексних рішень з відновлення територій довкола Каховської ГЕС. 

Ми прагнемо уникати категоричності в стилі: будуємо нову ГЕС або не будуємо. Головне, щоб крок за кроком, ми сформували принципи, на яких можливе відновлення”, – зазначила Олена Кравченко, директорка МБО “Екологія – Право – Людина”.

Єдина втрачена функція Каховської ГЕС – енергогенерація, може бути компенсована сонячними панелями. Облаштування лише “1% обмілілого Каховського водосховища сонячними панелями вистачить, щоб компенсувати втрачену генерацію”. Таку думку висловив голова ГО “Українська природоохоронна група” Олексій Василюк. Експерт додав, що на інших 99% площі може з’явитися нова інфраструктура. Якщо мул виявиться безпечним, тут відновиться природа і гіпотетично це може бути після деокупації курортний край.

Експерти членських організацій Української кліматичної мережі продовжують сумлінно виконувати свою роботу та вивчати різні варіанти відновлення інфраструктури та екосистем в умовах незворотних змін, спричинених терористичною атакою росіян на Каховську ГЕС.

У разі виникнення запитань чи для отримання більш розгорнутих коментарів експертів, просимо звертатися за контактами:

Олександра Нессонова, комунікаційниця УКМ

ukrclimatnet@gmail.com

тел. 0935152975


Кліматичні новини. Дайджест УКМ за липень 2023

НАЦІОНАЛЬНІ НОВИНИ

Екоспільнота обговорила “зелені” меседжі конференції з відбудови у Лондоні

25 липня відбулося онлайн-обговорення результатів URC2023 з точки зору сталого розвитку та протидії глобальній зміні клімату, ініційоване та організоване Українською кліматичною мережею.

В якості спікерів ми запросили представників громадськості – експертів з питань охорони довкілля, змін клімату, відновлювальної енергетики та сталого розвитку. Обговорили нагальне: чи містили заяви, озвучені на Лондонській конференції з відбудови, заклики саме до зеленої відбудови, які масштаби впливу війни на довкілля, як має реформуватись енергетичний сектор та як громадам врахувати зміну клімату та адаптацію до неї у планах повоєнного відновлення.

Анна Акерманн, представниця центру екологічних ініціатив “Екодія” та Міжнародного інституту сталого розвитку, розповіла, як відбувалася конференція URC2023, та проаналізувала, чи відповідають заяви, озвучені на ній, принципам зеленого відновлення. 

“Коли під час конференції йшла мова про стале відновлення, обговорювались економічні та соціальні аспекти, однак про екологічні не було розмови. Тож на наступній конференції обов’язково мають бути розкриті питання величезної шкоди довкіллю, заподіяної російською агресією”, – відзначила експертка.

 

Детальніше про наслідки війни на довкілля та важливість розуміння цих масштабів у повоєнному відновленні розповів представник Української природоохоронної групи Олексій Василюк. Зокрема, експерт зачепив й питання Каховської ГЕС, зауваживши на неоднозначності рішення про її відновлення: хто і на підставі чого це вирішив, чому не було широкого обговорення з експертами, чи була проведена ОВД, чи дійсно потрібно це Україні?

Рішення, що не стосуються війни, в їх числі й довікіллєві, не мають прийматися так поспішно і непрозоро”, – додав він.

 

Питання розвитку енергетичного сектору у контексті повоєнної відбудови розкрив Олег Савицький з ГО “Razom We Stand”.

“В енергетиці не відбувається практично нічого, що посилювало б стійкість України до загроз, як військових, так і кліматичних…Дуже багато питань до політики уряду в енергетичній сфері, на міжнародному рівні є враження, що Україна не має реального плану відбудови в  критичних секторах, зокрема в енергетиці та промисловості”, – звернув увагу експерт. 

 

Окремим важливим блоком обговорення стало питання проблем громад та їх ролі у повоєнній відбудові. 

Степан Кушнір, представник Хмельницького енергетичного кластера, зазначив, що роль громад у процесі відновлення країни є ключовою: “Всі ми живемо не просто в Україні, а в конкретних громадах. Наш комфорт залежить від того, як громада буде розвиватись і від її спроможності адаптуватися до тих чи інших змін”. 

Експерт також звернув увагу на “болючі точки” українських громад сьогодні, основною з яких назвав нерозуміння громадами цінності зеленого переходу і взагалі проблем екології та зміни клімату. 

 

Продовжила обговорення адаптації громад до зміни клімату в межах повоєнного відновлення представниця Екоклубу (Рівне), радниця УКМ, Ольга Лящук. Зокрема, вона наголосила на важливості оцінки вразливості до зміни клімату, яка, на думку експертки, має бути основою зеленого відновлення громад.

“Якраз в рамках оцінки вразливості громади аналізують вплив клімату на різні сектори: починаючи від зелених насаджень і закінчуючи енергетикою, починаючи від туризму, закінчуючи водними ресурсами…Якщо цього не робити, дуже складно оцінити наскільки той чи інший проєкт має першочергове значення“.

Послухати повний виступ спікерів, а також сесію питання-відповіді можна за посиланням: https://youtu.be/fjqk50flFO4 

 

У разі виникнення запитань чи для отримання більш розгорнутих коментарів експертів, просимо звертатися за контактами:

Олександра Нессонова, комунікаційниця УКМ

тел. 0935152975


Члени УКМ продовжують вивчати наслідки катастрофи на Каховській ГЕС

1,5 місяця минуло зі страшної катастрофи, організованої руками росіян, – підриву Каховської ГЕС. Наслідки вражають своїм масштабом: руйнація цілих екосистем, негативний вплив на 5000 км² дикої природи, сплеск мутагенезу, захворювання дихальної системи диких тварин, порушення запилювання в рослин.

Члени УКМ продовжують докладати зусилля для ретельного збору інформації про вплив цієї рукотворної трагедії на довкілля.

 

Так, експерти ГО “Еколтава” проаналізували небезпечність відходів руйнації, що були утворені внаслідок підриву дамби. Адже фрагменти бетонних блоків, металевих конструкцій, уламки від зруйнованих будівель, залишки цегли стають додатковим джерелом забруднення довкілля.

”Серед елементів руйнації непоодиноко з’являються і небезпечні канцерогенні азбестовмісні відходи, використання яких заборонене в Україні лише від 06 вересня 2022 року з прийняттям закону “Про систему громадського здоров’я”. Азбестовмісні вироби довгий час популяризувалися населенням через переваги в вигляді термостійкості, теплопровідності, довговічності і відносно невисокої вартості. Окрім того, той же шифер впродовж довгого часу був традиційним матеріалом для укриття дахів будинків і досі позитивно сприймається населенням”, – зазначила експертка з управління відходами ГО “Еколтава” Марина Садкіна.

Спеціалісти Еколтави також звернули увагу на передбачену законодавством процедуру ліквідації відходів руйнувань, що включає декілька важливих етапів: розчищення території (збирання відходів, зокрема за можливості – сортування окремих їх компонентів), перевезення від місця утворення до об’єктів поводження з відходами або місць тимчасового зберігання, та, нарешті, їхнє оброблення або перероблення. Детальніше про це читайте за посиланням: http://surl.li/jfcxk 

Інші члени УКМ, команда представників Української Природоохоронної Групи – UNCG та МБО “Екологія-Право-Людина”, здійснили експедицію вище греблі Каховської ГЕС, а саме на територію Національного природного парку «Кам’янська Січ». 

Внаслідок цієї поїздки вчені виявили нові факти, що вказують на масштаб катастрофи: “Оголилося понад 200 тис. га землі, на якій абсолютно нічого не росте, а до цього була водна екосистема. Усі водні організми раптово загинули, а наземних ще немає (вірніше вже почали з’являтися лише перші проростки). На дні водосховища до горизонту ми бачили сухе дно з окремими водоймами, позбавлене будь-якої рослинності. Сьогодні це виглядає, як величезна пустеля. Уперше така велика територія ґрунту оголилася, це можна порівняти з раптовим відступом льодовика”. 

Детальніше про зразки та проби, що були взяті нашими колегами під час експедиції, та інші висновки можна прочитати тут: http://surl.li/jfdcm 


 

 

 

 

 

 

 

 

* Фото Української Природоохоронної Групи – UNCG

 

Експерти членських організацій Української кліматичної мережі продовжують сумлінно виконувати свою роботу та роблять значний вклад у вивчення наслідків Каховської ГЕС. У разі виникнення запитань чи для отримання більш розгорнутих коментарів експертів, просимо звертатися за контактами:
Олександра Нессонова, комунікаційниця УКМ
тел. 0935152975


Висновки УКМ з Ukraine Recovery Conference 2023

21-22 червня у Лондоні відбулась одна з найважливіших подій для повоєнного відновлення України – Ukraine Recovery Conference. Члени Української кліматичної мережі також взяли участь в основній програмі та сайд івентах, зокрема на URC 2023 були присутні представники Екоклубу та Екодії.

Під час конференції уряд України презентував плани щодо повоєнного відновлення та модернізації країни. Також на заході були анонсовані пакети фінансової допомоги від країн-партнерів та міжнародних організацій, спрямованих на відбудову України та залучення до неї приватних інвестицій. Водночас на URC 2023 не було порушено питання відновлення довкілля, на важливості якого для забезпечення процвітаючого майбутнього України спільнота УКМ не перестає наголошувати!

Лейтмотивом конференції стали заклики лідерів країн та міжнародних організацій до бізнесу долучатися до відбудови України, інвестуючи приватний капітал у різноманітні проєкти. Для цього будуть створені фінансові механізми, що допоможуть знизити вартість капіталу, а також компенсувати чи застрахувати ризики вкладання коштів в Україну.

Також Перша віце-прем’єрка – Міністерка економіки Юлія Свириденко оголосила, що Уряд України ставить за мету за 10 наступних років досягти ВВП на рівні $1 трлн. Це означає кратне зростання економіки у 6-7 разів відносно рівня 2022 року, або щорічний ріст ВВП на рівні близько 20%.

Для досягнення цих амбітних показників Уряд планує залучати міжнародну допомогу та приватні інвестиції у ключові сфери української економіки: промисловість, ІТ, інфраструктуру, будівництво, енергетику, продовольчу та видобувні галузі.

Українська кліматична мережа підтримує рух України до сильної та вільної економіки, розвитку підприємництва та інтеграції у міжнародні ринки. Водночас ми наполягаємо на тому, що будь-який сценарій післявоєнного розвитку має відбуватися відповідно до принципів, що дозволять створити фундамент для переходу України до зеленої економіки та кліматичної нейтральності, і збереження екосистем.

Увагу до питання зеленого відновлення України під час URC 2023 привернули активісти кліматичного руху України, в їх числі і члени УКМ. Представники Екодія, Екоклуб, Razom We Stand, CEE Bankwatch Network, Fridays For Future Ukraine та Greenpeace разом з українськими та британськими митцями створили “живий мурал”, що символізує бачення зеленого майбутнього України. “Фреска зображує обнадійливе бачення майбутнього України з соняшниками – нашою національною квіткою. Між ними розвидняються відновлювані джерела енергії, які забезпечать безпечну та децентралізовану енергію з низьким вмістом вуглецю”, – розповіли представники Екодії.

 

Крім економічного зростання, післявоєнна відбудова України, на нашу думку, має забезпечувати покращення стану довкілля, ефективну боротьбу та адаптацію до наслідків зміни клімату. Цей вектор розвитку одночасно дозволить країні стати успішною на європейських і глобальних ринках, та інтегруватися у світовий політичний простір. 

Щоб забезпечити цей вектор, крім інвестицій, репарацій та міжнародної допомоги, Україна потребуватиме передусім спроможних інституцій державного управління та якісних законодавчих рамок, що дозволять перейти до кращих практик у всіх сферах суспільного життя, промисловості, використання природних ресурсів та захисту природних екосистем. 

Таким чином, ми вважаємо наступні кроки критично необхідними для створення ефективного екологічного та кліматичного управління під час повоєнної відбудови та розвитку країни: 

  • Кліматична політика
  1. Забезпечити повноцінну дію відповідних законів, зокрема Закону України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів», та Закону України «Про регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами» через розробку та прийняття підзаконних нормативно-правових актів. 
  2. Завершити впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів
  3. Розробити та прийняти рамковий закон про зміну клімату.
  4. Розробити та затвердити методику з розробки оцінки вразливості до зміни клімату громад та рекомендацій щодо включення питань адаптації до зміни клімату в стратегічні документи громад включно із планами повоєнного відновлення
  • Екологічний контроль
  1. Забезпечити врахування екологічних факторів та думки громадян під час розробки державних стратегій, планів дій та програм, а також під час реалізації інвестиційних проєктів, що можуть мати значний вплив на довкілля. Це можливо, зокрема, через обов’язковість проведення процедур оцінки впливу на довкілля (ОВД) та стратегічної екологічної оцінки (СЕО).
  2. Імплементувати Директиву 2004/35/CE про екологічну відповідальність в контексті запобігання та усунення шкоди, завданої довкіллю та Директиву 2008/99/EC про захист довкілля за допомогою кримінального права. Це дозволить створити систему чіткої відповідальності суб’єктів господарювання за екологічні правопорушення.
  3. Прийняти у другому читанні та в цілому законопроєкт №3091, що покликаний перезавантажити сферу державного екологічного управління та надати необхідні повноваження відповідним органам.
  • Промислове забруднення та відходи
  1. Прийняти у другому читанні та в цілому законопроєкт №6004-д “Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля”, який передбачає створення системи інтегрованого регулювання і контролю промислових викидів. Він дасть можливість запровадити в Україні найкращі доступні технології та методи управління забруднюючими речовинами та викидами промисловості.
  2. Запровадити роботу Реєстру викидів та перенесення забруднювачів, що передбачений відповідним законом та має запрацювати вже у 2024 році. Він дозволить покращити державний контроль за викидами, а громадськості дасть можливість слідкувати за станом довкілля, у якому вони проживають.
  3. Прийняти низку законів та підзаконних актів, що стосуються відходів упаковки, відходів електричного та електронного обладнання, відходів акумуляторів та батарейок.
  • Енергетика
  1. Забезпечити всі необхідні умови для коректної роботи законопроєкту 9011-д “Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та зеленої трансформації енергетичної системи України”, що стимулюватиме відновлення інвестицій у відновлювану енергетику, а також розвиток малої розподіленої генерації зеленої енергії громадянами та організаціями.
  2. Створити фінансові механізми, що полегшать українським громадянам та підприємствам доступ до кредитних ресурсів, направлених на підвищення енергоефективності, розвиток малої розподіленої генерації енергії та систем зберігання енергії.

Виконання цих кроків не лише забезпечить відновлення довкілля та протидію зміні клімату, а й дасть шанс Україні бути конкурентноздатною у час глобального переходу до нової економіки.


Кліматичні новини. Дайджест УКМ за червень 2023

НАЦІОНАЛЬНІ НОВИНИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підписатися на телеграм-канал УКМ

НОВИНИ ЧЛЕНІВ УКМ

Молодіжна громадська екологічна організація «Наш дім – Манява» впроваджує проєкт «Відкриття Карпатського екологічно-просвітницького центру». Центр функціонуватиме на базі організації в селі Манява,  де будуть облаштовані: навчальна екологічна лабораторія, візит центр та бібліотека.

МБО «Екологія-Право-Людина» розробила «Реєстр судових рішень з питань, що стосуються довкілля». Реєстр розміщений тут і є доступним для необмеженого користування.
Також команда ЕПЛ підготувала одразу кілька публікацій та аналітичних документів:
Екоцид, воєнні злочини в розумінні національного і міжнародного права: призма трагедії на Каховській ГЕС;
Аналіз постанови Верховного Суду щодо обчислення істотної шкоди довкіллю. Справа № 678/536/21.
– Огляд наслідків та загроз для довкілля і здоров’я людей внаслідок підриву Каховської ГЕС російськими військами.
Постконфліктна екологічна оцінка Північної Македонії.

Крім того, представники ЕПЛ взяли участь у зустрічі Всесвітнього альянсу з екологічного права, що відбулася з 25 до 29 червня 2023 року місто Себу (Республіка Філіппіни).

 

Еколтава створила соціальний ролик, присвячений мінімізації відходів у побуті, а також розробила серію інфографік, присвячену енергетичній автономності домогосподарств.

Інші результати роботи команди Еколтави:
– Проєктна менеджерка Еколтави Марина Садкіна пройшла навчання у Техаському університеті в м.Арлінгтон в рамках проєкту ISWA – Міжнародна асоціація управління твердими відходами.
– Перші випускники та випускниці онлайн курсу “Про здорове і стале харчування” отримали сертифікати.

 

 

 

 

 

Екоклуб продовжує реалізацію проєкту Solar Aid For Ukraine:
– У лікарні на Дубенщині запрацювала сонячна електростанція і вже виробила перші кіловати.
Відібрано 20 водоканалів, які отримають техніко-економічні обґрунтування (ТЕО) на встановлення сонячних електростанцій.
– На даху Центральної міської клінічної лікарні у Сумах монтують сонячну електростанцію.

Також експерти Екоклубу проаналізували, як загрожує нещодавній теракт на Каховській ГЕС роботі ЗАЕС.

 

 

 

 

 

ГО «Український екологічний клуб «Зелена Хвиля» залучили 100 студентів з усієї України до навчання у Всеукраїнській Академії
“i- Tree4UA”.

Також відбувся перший з двох запланованих тренінгів з Лісової педагогіки, що мають на меті м’яко та природно долучити дітей до питання збереження довкілля.

 

 

 

 

 

 

Експерти ГО “Лісові ініціативи і суспільство” здійснили оцінку екологічних втрат від затоплення територій Херсонщини на основі супутникових знімків.

Інші результати роботи:
– З початку повномасштабної агресії росії наприкінці зими 2022 року, крім основної діяльності – боротьби з незаконними рубками лісу, – ГО “ЛІіС” розпочала роботу задля підтримки найбільш потерпілих у часі війни осіб. Про рік гуманітарної діяльності ГО “ЛІіС”.
– Продовжується моніторинг особливо цінних лісових ділянок на основі супутникових знімків.
– Впродовж 28 – 30 червня 2023 року в Національному природному парку “Хотинський” відбувся тренінг “Навички ефективної роботи для інспекторів служби державної охорони природно-заповідного фонду України”.

 

 

Команда ГО “ПЛАТО” продовжують активну працю над розбудовою простору “Розсадник”.
Також екоактивісти діляться своїм досвідом відновлення родючості ґрунту на місці стихійного сміттєзвалища у парку “Залізна вода”.

 

 

 

 

 

 

 

 

ГО “Хмельницький енергетичний кластер” розробляють методичні матеріали та аналітичні звіти для трьох громад Хмельницької області в рамках проєкту “Вирощування енергетичних культур, як складова енергонезалежності громад”
Крім того, ГО “ХЕК” отримала підтримку проєктів “План дій сталого енергетичного розвитку і клімату для Теофіпольської громади” та “Сонячна енергетика, як складова освітнього процесу”, реалізація яких розпочнеться вже з липня.

 

 

 

 

 

 

Завершується збір підписів під петицією, створеною Екодією, із закликом до уряду відмовитися від будівництва 9-ти нових атомних блоків. Детальніше.

Підписати петицію

МОЖЛИВОСТІ ВІД ЧЛЕНІВ УКМ

 

 


« Попередня сторінка