УКМ

Бібліотека

Кліматичні новини серпня та анонси вересня

Національні новини у сфері клімату та енергетики

  • 14 серпня схвалено національну ціль з енергоефективності на період до 2020 р.. Під час розрахунку цілі використано загальний підхід Директиви, а саме – скорочення кінцевого енергоспоживання на 20% у 2020 р. відносно базового сценарію. Проектом визначено такі показники: у 2020 році первинне споживання енергії не має перевищувати 101 316 тис. тонн; кінцеве споживання енергії — 55 507 тис. тонн нафтового еквівалента.
  • Кабмін постановою від 14.08.2019 N 750 ліквідував Державну екологічну інспекцію та утворив Державну природоохоронну службу. Новий орган має реалізовувати державну політику з проведення державного моніторингу навколишнього природного середовища та державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
  • Держенергоефективності у співпраці із НЕФКО та експертами Фінсько-українського трастового фонду ініціює розробку концепту нового фінансового інструменту в Україні – Фонду зелених інвестицій (#GIF_UA).

Новини УКМ

15-18 серпня в Одесі відбулася піврічна зустріч Ради УКМ. Було розглянуто питання діяльності УКМ та відповідність цілям 2019. Основні питання: організація роботи за тематичними напрямками, залучення малоактивних організацій (зібрана інформація чому організації неактивні і як посилити взаємодію), навчальний продукт від мережі для членів мережі, збереження фінансування та пошук нового, оновлення стратегічного плану УКМ і розмова про цінності.

УКМ та 350.org провели тренінг  “Герої пробивних комунікацій” . Пройшов він в Одесі 29 серпня- 1 вересня. Він для тих, хто хотів навчитися спілкуватися з пресою і працювати з широкою аудиторією. 3 інтенсивні робочі дні, безліч інсайтів. Журналісти розказували, як подружитися зі ЗМІ й ефективно подавати інформацію. Учасники виконали багато практичних завдань і навіть побували у прес-турі, де спробували себе в різних ролях: спікера, журналіста, піарника.

УКМ проводить другий етап стажування. Пропонуємо представникам організацій мережі пройти стажування в одній з організацій-членів УКМ. Для обміну досвідом за стратегічними напрямками роботи УКМ та  підвищення кваліфікації. Для проходження стажування потрібно визначитись з організацією, в якій ви хочете пройти стажування, погодити з нею завдання, тему, план та дати стажування. Період – жовтень 2019 р. За результатами проходження стажування потрібно надати описовий звіт. Заявку заповнити тут: https://bit.ly/2kCPAut     Рада УКМ визначить, які заявки будуть підтримані, до 30 вересня; заявки надсилати:  oksana.maryuk@gmail.com,  тел. 0977541832

10 вересня у Львові за підтримки УКМ пройде «Кліматичний нетворкінг» — дискусійна зустріч щодо зміни клімату і можливостей формування комплексної кліматичної політики міста. Під час події обговорюватимуть питання адаптації міського середовища та переходу на чисті джерела енергії. Під час заходу буде презентовано концепцію кліматичних змін у світовому та українському контекстах. Також відбудеться обговорення потреб адаптації міського середовища і переходу на відновлювані джерела енергії. Організаторами події є ГО «Плато», за підтримки  Української кліматичної мережі та «350.org».Організатори – ГО «Плато», за підтримки  Української кліматичної мережі та «350.org». Подія відбудеться 10 вересня у Львівській копальні кави на пл. Ринок, 10 (внутрішній дворик). Початок — о 17:30 год. Попередня реєстрація — за посиланням: https://forms.gle/RFizjQj6ECGGLZCw9.

12−13 вересня у Львові відбуватиметься 5 LVIV ECO FORUM 2019, під час якого українські та закордонні експерти говоритимуть про збереження водних ресурсів, поводження з відходами й перетворення їх на енергію, а також кліматичні зміни. УКМ є співорганізатором форуму, зокрема – сесії «Кліматична політика».

20 вересня організації УКМ їдуть на Міжнародний марш за клімат. Цього вересня у всьому світі анонсована хвиля молодіжних кліматичних маршів #GlobalClimateStrike. Всесвітній марш за клімат пройде і в Україні. Молодь, натхненна шведською школяркою Ґретою Тунберґ, яка рік тому почала протестувати перед Шведським Парламентом, аби той негайно визнав зміну клімату пріоритетом у своїй роботі, запрошує дорослих долучитися!

➤➤ Зареєструватись на марш http://bit.ly/climate_strike

Новини членів УКМ

  • ГО “Еколтава” – Полтава

13 серпня відкрили сонячну електростанцію в школі селищі Білики. Її потужність 5 кВт. Над проектом плідно працювали Ekoltava та дирекція школи №2. Результат гідний для наслідування. Тепер невелика сільська школа в взяла повний курс на екологічність. Персонал школи пройшов навчання від німецької експертки з енергоефективності, використання альтернативних джерел енергії та енергоменеджменту. Наступним кроком буде термомодернізація закладу.

Це буде перша зелена школа в Полтавському регіоні та перший досвід Еколтави по впровадженню проектів з відновлюваних джерел енергії в комунальних закладах. Заклад пройшов процедуру енергоаудиту та отримав енергопаспорт міжнародного зразка.

  • ГО “Екосенс” – Запоріжжя

Провели фактчекінг-тур на Приморську ВЕС. У Запорізькій області будується найбільший вітропарк, але в той же час навколо вітроенергетики існує багато міфів і страхів. У серпні громадська організація “Екосенс” в рамках проекту “100% ВДЕ” організувала просвітницький тур на Приморську ВЕС. 35 запорізьких вчителів географії та місцевих журналістів побачили, як працюють сучасні вітроелектростанції, перевірили, наскільки екологічно працюють вітряки. У місті Приморську  знаходиться найновіша ВЕС області, яка введена в експлуатацію 8 місяців тому. Тут встановлені 26 турбін загальною потужністю 100 мВатт. Друга черга Приморської ВЕС з такою ж комплектацією будується недалеко від Ботієвської ВЕС. Після запуску об’єкта до кінця року, вітропарку Запорізькійобласті стане найбільшим в Європі, досягнувши 550 мВт.

Екскурсія була проведена в рамках проекту «Запоріжжя за чисту енергію», за підтримки Федерального міністерства з охорони навколишнього середовища, збереження природи і ядерної безпеки Німеччини.

Найближчі плани організацій УКМ 

ГО “Екодія”

3 і 17 вересня проводять Environmental English Speaking Club.  В товаристві хороших людей можна вдосконалювати наші розмовні навички та дізнаватись багато чого нового про довкілля та людей які про нього дбають.  Зустрічі відбувають раз на два тижні.

03 вересня – My climate positive hobby.  17 вересня – Sustainable fashion

19.00-20.30, офіс Екодії, вул. Саксаганського 52а, 4 поверх; вхід вільний, але треба зареєструватися: http://bit.ly/30CuyMd

11 вересня відбудеться відкрита лекція “Зміна клімату: панікувати чи діяти?” Проведе її експертка з кліматичної політики Екодії Євгенії Засядько . На цій лекції будуть говорити про факти та прогнози вчених стосовно зміни клімату, чи варто нам панікувати і про те, чи не пізно ще щось зробити, щоб врятувати планету. Лекція відбудеться: 11 вересня, 18.00, Vegano Hooligano Store, вул. Богдана Хмельницького 16-22. Вхід вільний, реєстрація тут bit.ly/2k56P7u

ГО “Голос Природи”

З 9 по 15 вересня 2019 року в рамках реалізації Європейської ініціативи «Угода мерів» в Кам’янському пройде акція «Дні сталої енергії». «Голос Природи» проведе інформаційні заходи, присвячені сталому споживанню енергії:

– тренінг «Школа юного кліматичного експерта» для дітей (10-15 років). Учасники тренінгу ознайомляться з презентацією «Що таке стале споживання енергії?», правилами читання лекцій, спробують провести тематичні заняття в своїх школах.

– тематичні презентації в школах.

– вулична акція «Заряджайся енергією Сонця». Акція пройде 14 вересня з 12:00 до 16:00 на пл. П. Калнишевського, перед входом у міський парк. Під час акції городяни, що відпочивають у парку, зможуть зарядити свої телефони та інші пристрої від сонячної панелі, а також отримати інформаційну літературу про енергозбереження.

RE_Load, U-Cycle – Асоціація велосипедистів Києва, 350.org – Україна, Єдина Планета, ГО О.ЗЕРО, УМКА, Світ освіт, Екодія

21 вересня проводять  post_маршевий фестиваль кліматичного активізму “Розсадник”. Заплановано:
☑️ Лекційний простір
☑️ Дискусійний майданчик | Жива бібліотека (особисті історії активізму)
☑️Чіл-простір
☑️АРТ майданчик

Програма, щоб не тільки відпочити, а й розширити свій кругозір, дізнатись щось новеньке та здобути нових навичок. Можна дізнатись про діяльність різних організацій та розказати про свої, що працюють над вирішенням екологічних/ кліматичних негараздів.

U-Cycle – Асоціація велосипедистів Києва

15 вересня 2019 р. з 13:00 по 16:00 запускають urban cycling tours — новий формат міських велоекскурсій. Щоразу це буде інша тема та інший велогід. Завдяки цьому формату організатори хочуть поєднати приємне з корисним — велоекскурсію і велошколу з безпеки руху, щоб заохотити більше людей їздити велосипедом по місту. Умовою участі є благодійний внесок на підтримку U-Cycle  у розмірі вартості кави та тортика в київській кав’ярні. Зробити внесок можна за посиланням: http://bit.ly/cycling_tour Важливо, у графі «коментар» вказати urban cycling tour, а також заповнити анкету, яка прийде після оплати. Кількість місць обмежена.

ГО “О.ЗЕРО”

21 вересня 2019 р.  проведуть бренд-аудит. Це акція, яка починається з прибирання, проте має на меті дещо більше ніж навести чистоту. Основна мета бренд-аудиту – визначити компанії, які створюють найбільше сміття! Можна провести власний бренд-аудит або долучитись до події, яка буде відбуватися у вашому місті. Локації для проведення бренд-аудиту можуть бути різними: узбережжя, парк, вершина гори, школа, офіс, аеропорт та навіть ваша домівка.
Заповніть форму за посиланням, щоб долучитись в якості волонтера до існуючого аудиту, або провести свій.
https://forms.gle/NmeTjUdPGnmoemLG7

Також організатори проведуть вебінар, де розкажуть як саме слід проводити бренд-аудит, куди вносити дані та дадуть відповіді на всі інші запитання.

Члени УКМ можуть скористатися МОЖЛИВОСТЯМИ:

  • Отримати фінансування на поїздки для участі у зустрічах, засіданнях, тренінгах.
  • Отримати фінансування дрібних видатків, пов’язаних із проведенням заходів.
  • Пошук потрібних експертів для відповідей на ваші питання.
  • Оплата друку різноманітних публікацій, що стосуються клімату.
  • Допомога у пошуку фінансування.
  • Отримання інфо-матеріалів від інших членів УКМ.
  • Публікація та підтримка звернень і заяв.

Детальніше з процедурою отримання підтримки можна ознайомитися за посиланням: https://goo.gl/oVTxNi

 Контакти Української кліматичної мережі:

climategroup.org.ua

ucn@climategroup.org.ua

Facebook: www.facebook.com/climategroup

Підписатися на розсилку дайджесту УКМ 

Отримувати анонси та новини членів мережі 

 

Голова Ради Української кліматичної мережі       Медіа – координатори УКМ

Ілля Єременко                                                                   Інна Плюта                                      Маргарита Мостова  

illia@ecoclubrivne.org                                       innaplyuta83@gmail.com                               ucn@climategroup.org.ua                          +380 63 4835122                                                                                                          +380 99 92 99 794


Сонячний душ – Одеська юридична академія переходить на ВДЕ

Сучасні технології бережуть клімат та кошти. І дозволяють комфортно жити. В НУ «Одеська юридична академія», щоб забезпечити студентів цілий рік гарячою водою, на даху одного із гуртожитків встановили широкоформатні вакуумні сонячні колектори для нагріву води.  УКМ провела прес-тур для учасників тренінгу «Герої проривних комунікацій» – країна має знати героїв! (більше…)


Кліматичні новини липня та анонси серпня

Національні новини у сфері клімату та енергетики 

  • 5 липня 2019, за ініціативою Європейсько-українського енергетичного агентства (ЄУЕА) відбулась зустріч з Делегацією ЄС, Енергетичним співтовариством, НКРЕКП, ВРУ, DIXI Group, USAID, з приводу Рішення Конституційного Суду щодо визнання неконституційними деяких положень Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” від 13 червня 2019 року № 5-р/2019 та втрату ними чинності з 31 грудня 2019 року. Учасники зустрічі домовились про підготовку узгоджених пропозицій плану наступних дій.

(більше…)


Green Camp – 2019: усе на висоті!

21-27 липня відбувся щорічний Green Camp. Цього року табір пройшов у всіх значеннях на висоті: учасники побували на одному з найвищих гірських масивів українських Карпат – Свидовці.  (більше…)


Відбулася друга зустріч Робочої Групи з підготовки Другого національно-визначеного внеску України

17 липня у Мінприроди відбулася друга зустріч Робочої Групи з підготовки Другого національно-визначеного внеску України (НВВ2) до Паризької кліматичної угоди.

Нагадаємо, УКМ  запропонувала при моделюванні сценаріїв нового ННВ, включити і такий, у якому не буде будівництва нових енергетичних потужностей на викопному паливі. Натомість, більший акцент зробити на розвитку потенціалу відновлюваної енергетики (http://climategroup.org.ua/?p=5669). Ці вимоги були почуті і враховані. (більше…)


Кліматичні новини червня та анонс липня

Національні новини у сфері клімату та енергетики 

3 червня до Верховної ради подано Законопроект № 10357 від 03.06.2019 “про внесення змін до статті 9-1 Закону України “Про альтернативні джерела енергії” щодо врегулювання питання генерації електричної енергії приватними домогосподарствами”.

Прийняття законопроекту дозволить, зокрема:

  • зняти питання щодо заборони розміщення СЕСд до 30 кВт лише на дахах та фасадах будівель (повертається «статус кво»)
  • вирішити питання отримання «зеленого» тарифу СЕСд, розташованих на земельних ділянках, які було введено в експлуатацію до набрання чинності Законом України № 2712.

(більше…)


Звернення щодо порушення процедури стратегічної екологічної оцінки під час підготовки внесення змін до Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок

звернення НПСВ (1)


Перехід від вугілля до відновлюваної енергії – 10 кроків для України, Молдови та Західних Балкан

Україна – частина Енергетичного Співтовариства. Що це означає?

Енергетичне Співтовариство – це регіональний договір, учасниками якого є країни західних Балкан, Україна, Молдова з одного боку та Європейський Союз з іншого. Наразі цей документ оновлюється та  все більше уваги приділяє проблемі зміни клімату. Тепер на порядку денному договору гостро стоїть питання узгодження кліматичної та енергетичної політики між ЄС та договірними сторонами (країнами).

В червні 2018 року після завершення Форуму зі сталого розвитку у Відні Секретаріат Енергетичного Співтовариства опублікував Маніфест Вахау”. В цьому ключовому позиційному документі були вперше комплексно окреслені виклики для країн-членів, пов’язані з впровадженням інтегрованої кліматичної та енергетичної політики, яка передбачає глибоку структурну перебудову енергетики, згортання вугільного сектору, підвищення енергоефективності та створення умов для загальної декарбонізації економіки.

В “Маніфесті Вахау” наголошувалося на тому, що декарбонізацію енергетичного сектору на основі підвищення енергоефективності та впровадження відновлюваних джерел енергії вже закладено в енергетичну політику та законодавство ЄС, тому це також є невідворотним для всіх членів Договору про Енергетичне Співтовариство, включно з Україною.

Чіткий курс на сталий розвиток

24 червня 2019 року, з нагоди зустрічі міністрів Енергетичного Співтовариства, відповідальних за енергетику, клімат і навколишнє середовище, та Форуму сталого розвитку, Секретаріат опублікував доповнення до “Маніфесту Вахау”.

“Рік тому ми прийшли до висновку, що Договірні Сторони мають потенціал вийти переможцями, а не жертвами у процесі енергетичного переходу. Це досі так, але прийшов час діяти”, – відзначають в Секретаріаті Енергетичного Співтовариства в “Маніфесті Вахау 2.0”.

В новому документі окреслено десять невідкладних кроків для початку втілення енергетичного переходу в країнах-членах договору та визначено ключові тези для дискусій на вищому рівні між національними урядами та ЄС. Тезово зміст цих десяти кроків наступний:

  1. Прийняття національних цілей до 2030 року в сфері декарбонізації, а саме щодо підвищення енергоефективності, збільшення частки ВДЕ у загальному енергопостачанні та скорочення викидів парникових газів. Впровадження засад нової енергетичної політики, гармонізованої з загальним курсом ЄС відповідно до положень четвертого енергетичного пакету (Clean Energy Package).
  2. Цілісний та відповідальний підхід до втілення реформи електроенергетичного ринку, налагодження транскордонної торгівлі електроенергією та інтеграції регіональних ринків. Національні  плани з енергетики та клімату, які наразі розробляються країнами-членами, мають охопити сфери реформ внутрішніх ринків та регіональної інтеграції. На рівні окремих проектів у техніко-економічних обґрунтуваннях для всіх проектів нових генеруючих потужностей повинні чітко вказуватися прогнозовані обсяги викидів парникових газів та закладатися адекватна ціна вуглецю, на весь період експлуатації електростанції.
  3. Поступове скасування субсидій на викопне паливо та негайне припинення неналежної державної допомоги вугільній галузі. При розробці інтегрованих Національних  планів з енергетики договірні сторони повинні включати цілі та конкретні дії в цьому відношенні.
  4. Зміцнення режиму правового захисту коштів державної допомоги, які виділяються договірними сторонами для окремих проектів та програм. Для цього Секретаріат Енергетичного Співтовариства може бути наділений відповідними повноваженнями, а також мати доступ до європейських судів. Для цього пропонуються внести зміни до Договору.
  5. Введення помірних цін на викиди вуглецю у всіх Договірних Сторонах. Це буде умовою  надання фінансової допомоги від ЄС та міжнародних фінансових організацій. Прибутки енергетичних компаній, що експортують електроенергію на ринки, де діють ціни на викиди вуглекислого газу, повинні оподатковуватись. Поступово податки мають підвищуватися. Отримані доходи можуть бути спрямовані на цілі передбачені в Європейському Союзі Директивою про Систему Торгівлі Викидами (підтримка відновлюваних джерел енергії, заходи з енергоефективності, сталий транспорт) та для підтримки заходів трансформації вугільних регіонів.
  6. Обговорення термінів та дорожніх карт для згортання вугільного сектору у кожній з Договірних Сторін на майданчиках з багатосторонньою участю. Національні платформи повинні включати всі відповідні зацікавлені сторони, такі як профспілки, мерів з вугільних регіонів, міністерства, що відповідають за фінанси, енергетику, навколишнє середовище та соціальні питання, гірничодобувні компанії та власників теплових електростанцій, експертів та громадянське суспільство. На рівні Енергетичного Співтовариства вони можуть бути доповнені заходами в межах Платформи “Трансформація вугільних регіонів”, через яку ЄС не тільки може ділитися своїм досвідом, але й надавати необхідну фінансову підтримку для дій на національному та місцевому рівнях.
  7. Невідкладне впровадження системи підтримки для відновлюваних джерел енергії на основі аукціонів у всіх Договірних Сторонах.  Деякі країни вже внесли необхідні положення в своє законодавство, але країни, що найбільше залежать від вугілля (Боснія і Герцеговина, Косово та Сербія), досі упираються.
  8. Включення Договірних Сторін до платформи розвитку відновлюваної енергії ЄС, створеної відповідно до нової Директиви про відновлювані джерела енергії. Договірні Сторони повинні отримати вигоду від всіх майбутніх фінансових інструментів на рівні ЄС, що сприятиме зменшенню вартості капіталу для проектів з відновлюваної енергетики. Це суттєво сприятиме використанню у Договірних Сторонах величезного потенціалу для розвитку вітрової та сонячної енергетики.
  9. Створення в Енергетичному Співтоваристві фонду для фінансування інноваційних досліджень та стартапів у сфері енергетики та кліматичних технологій, технологічних послуг (включаючи цифрові), які спрямовані на стале створення місцевих робочих місць.
  10. Врегулювання питань охорони довкілля у сфері інвестицій в гідроенергетику. Розвиток гідроенергетики в Договірних Сторонах в минулому не був сталим через слабке екологічне регулювання. Збалансований підхід може бути досягнутий через двосторонні або регіональні угоди щодо використання водних ресурсів. Також можуть бути укладені регіональні угоди щодо посилення захисту низки річок та річкових басейнів. Двосторонні суперечки можуть вирішуватися за допомогою Центру з вирішення спорів та переговорів Енергетичного Співтовариства.

Чому енергетичний перехід в Україні має відбутися? 

Розгляд цих питань та відповідні заходи зараз є критично важливими для України, адже трансформація енергетики в бік енергоефективності та використання чистих та безпечних відновлюваних джерел енергії – це шанс побудувати нову сильну економіку та вирватися з тривалого соціо-економічного занепаду, підвищити безпеку та добробут своїх громадян та допомогти міжнародній спільноті вирішити проблему змін клімату.

 


Майбутнє української електроенергетики – вугільно-чорне чи сонячно-зелене?

Монополізація, масштабні корупційні схеми, екологічна криза та криза енергетичної безпеки – такий невтішний стан галузі, яка має ключове значення для розвитку економіки України та її життєдіяльності загалом. Чи є вихід з цього становища?

Поточна реформа ринку електроенергетики та практичне впровадження євроінтеграційного курсу в енергетичній політиці дають шанс докорінно змінити стан справ. Чи вдасться Україні поміж поступовим занепадом старої атомної та вугільної енергетики розбудувати нову “розумну” енергетику на основі відновлюваних джерел енергії та цифрових технологій? Галузеві експерти, економісти та екологічні організації запевняють – масштабні зміни в галузі вже невідворотні. Чи будуть вони позитивними – це залежить від майбутніх дій нового Уряду та вже сьогодні від Президента держави.

Як утворився поточний стан електроенергетичної  галузі України

В спадок від Радянського Союзу незалежній Україні залишився централізований електроенергетичний комплекс з домінуючою роллю великих ядерних та вугільних електростанцій. Більшість ТЕС були побудовані в 1950-1960 роки, АЕС – 1970 та 1980 роки. Зараз більшість енергоблоків вугільних ТЕС працюють далеко поза своїм проектним ресурсом і мають одні з найнижчих техніко-економічних та екологічних показників у світі. Генеруючі потужності АЕС вводилися в експлуатацію дещо пізніше ТЕС, але більшість енергоблоків також вже вичерпали свій початковий проектний термін експлуатації у 30 років.   

Виробництво електроенергії у 1990 році майже вдвічі перевищувало поточний рівень – тоді було вироблено 296 ТВт*год порівняно з 159 ТВт*год у 2018 році. Головна причина падіння – деіндустріалізація та різке зниження споживання електроенергії промисловістю. Як наслідок – надлишок генеруючих потужностей та брак інвестицій в їх оновлення протягом останніх 20-років незалежної України.

Після падіння ранніх 90-х та застою, в галузі додалися масштабні корупційні схеми та непрозора приватизація, наслідки якої визначають стан електроенергетичного сектору.

Битва гігантів за ринок

Зараз понад 80% електроенергії в Україні виробляється двома компаніями – державною НАЕК “Енергоатом” та ДТЕК Ріната Ахметов, яка також видобуває 85% енергетичного вугілля в країні. Між двома компаніями-гігантами триває протистояння навколо розподілу коштів електроенергетичного ринку. В грудні Антимонопольний комітет (АМКУ) України закрив справу проти ДТЕК, але майже одночасно з цим ДП НАЕК «Енергоатом» подало нову заяву в АМКУ з вимогою змусити Національну комісію з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) скасувати дію формули “Ротердам+”. На думку “Енергоатому”, така діюча схема призвела до перерозподілу коштів оптового ринку електроенергії на користь генеруючих компаній ТЕС.  Насамперед, за рахунок низького тарифу на електричну енергію з АЕС.

Відповідну методику розрахунку цін на оптовому ринку електроенергії НКРЕКП ухвалила в березні 2016 року. Згідно неї вартість енергетичного вугілля  для потреб ТЕС визначається за такою формулою: середня ринкова ціна імпортного вугілля в портах Амстердам-Роттердам-Антверпен за попередні 12 місяців плюс вартість його доставки в Україну.  24 березня 2017 року Національне антикорупційне бюро України розпочало досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем посадовцями НКРЕКП у зв’язку з цим рішенням.

На користь ДТЕКу, також, зіграла ухвалена в травні постанова Кабінету Міністрів, згідно якої, покладено спеціальні обов’язки в умовах впровадження нової моделі ринку електроенергії на НАЕК “Енергоатом”, ПрАТ “Укргідроенерго”, НЕК “Укренерго” та операторів розподільчих мереж, які будуть субсидіювати низькі тарифи на електроенергію для населення. Водночас, ДТЕК таких фінансових обов’язків позбавлений та, в умовах нового ринку (якщо він буде впроваджений), зможе вільно встановлювати ціну для своїх споживачів.

Мета впровадження нової моделі ринку – яка вона і звідки?

Згідно з умовами Угоди про асоціацію з ЄС та договору про Енергетичне Співтовариство, Україна має змінити модель функціонування ринку електроенергії відповідно до вимог Третього енергетичного пакету, та долучатися до створення сучасного, відкритого та конкурентного загальноєвропейського ринку електроенергії, в якому пріоритет надається розвитку відновлюваних джерел енергії.

В червні 2017 року Україна підписала з об’єднанням мережевих операторів  ENTSO-E угоду про умови майбутнього об’єднання енергосистем України та Молдови з енергосистемою континентальної Європи. З того часу, електроенергетична галузь почала залучати значні інвестиції у модернізацію мереж та будівництво нових потужностей відновлюваних джерел енергії.

Реформа електроенергетики мала забезпечити підвищення енергетичної безпеки та повноцінну інтеграцію в європейський енергетичний ринок, який взяв курс на повну декарбонізацію та скорочення викидів парникових газів, відповідно до цілей Паризької кліматичної Угоди.

Стан енергетичної безпеки – критичний?

Окрім ризиків, пов’язаних з запуском ринку в умовах домінування одного приватного гравця (ДТЕК), та можливого неконтрольованого росту цін на електроенергію для споживачів, великою та хронічною загрозою безпеці енергопостачання є залежність від імпорту палива з Росії. Від початку конфлікту з Росією суттєві кроки були зроблені в сфері постачань  газу та ядерного палива, але цього не можна сказати про поставки вугілля. Імпорт вугілля з РФ в 2017 році становив 1,552 млрд. дол. США, а в 2018 році – вже 1,822 млрд. дол. Більше того, частка поставок вугілля з Росії зросла з 57% у 2017 році до 70% у 2018 році. Отже, попри риторику про прагнення до енергетичної незалежності, за уряду Гройсмана в електроенергетиці відбувався протилежний процес – паливна залежність від постачань з території країни-агресора лише зростала. Урядом Гройсмана також реанімований проект добудови Хмельницької АЕС, який має довгу корупційну історію та слугує інтересам Росії.

Попри прив’язку ціни вугілля до міжнародного індексу за формулою Роттердам+, та фальшиву риторику про диверсифікацію джерел постачань, фактично, більша частина імпортного вугілля постачалася та продовжує постачатися з Росії. Без запобіжних та компенсуючих заходів на рівні всієї енергосистеми, зупинка поставок вугілля для ТЕС може загрожувати дефіцитом палива в осінньо-зимовий період та віяловими  відключеннями споживачів.

Оскільки державний вугільний сектор втратив значну частину шахт після окупації Донбасу, а ті що залишилися на контрольованій території значно скоротили обсяги видобутку, в умовах блокади поставок з боку РФ та/або зниженням видобутку приватними шахтами ДТЕК, забезпечити покриття різкого дефіциту паливом  з державних шахт буде неможливо.

Дефіцит вугілля в країні не заважає  експорту електроенергії

Окрім видобутку та імпорту вугілля, ще одна сфера, в якій ДТЕК має монополію – експорт електроенергії. Те, як влаштована досі діюча структура ринку з одним покупцем, дозволяла заробляти на різниці між оптовою ринковою ціною та тарифом для теплової генерації, що розраховується з використанням формули Роттердам+. В цій схемі ДТЕК продає ДП “Енергоринок” всю електроенергію, вироблену на вугільних ТЕС, за тарифом з Роттердам+, а потім вже, по оптовій ринковій ціні в того ж державного підприємства, купує необхідний для експорту обсяг електроенергії з ТЕС, отримуючи маржу за рахунок перехресного субсидіювання від інших видів генерації.

Фактично, весь експорт електроенергії в країни ЄС здійснюється з двох вугільних станцій – Бурштинської та Добротвірської. Бурштинська ТЕС працює синхронно з об’єднаною енергосистемою Європи ENTSO-E в межах так званого Бурштинського енергоострову, з якого можливий експорт у Словаччину, Угорщину та Румунію. Експорт електроенергії в Польщу здійснюється окремою лінією-вставкою постійного струму, яка з’єднує Добротвірську ТЕС та підстанцію Замость по той бік кордону. Не зважаючи на брак потужностей в основній енергосистемі України,в умовах вугільної блокади з боку Росії в 2015 році, експорт “вугільної” електроенергії в країни ЄС залишався без змін, а проект з перепідключення окремих блоків Бурштинської ТЕС для забезпечення потреб власних потреб держави так і не було втілено.

А що відбувається в світі?

Глобально, інвестиції та фінанси в електроенергетиці переходять від викопного палива та  великої централізованої інфраструктури до розподілених енергетичних ресурсів – відновлюваних джерел і систем накопичення та зберігання енергії. Вартість технологій сонячної та вітрової енергетики знижується прискореними темпами, що, в поєднанні з початком широкого впровадження технологій energy storage, створює умови для стрімкої перебудови електроенергетичної галузі.

За останній рік вартість відновлюваних джерел енергії впала до рівнів, коли ВЕС, СЕС та інші ВДЕ виграють конкуренцію за ціною кіловат-години у вугільних електростанцій. Про це повідомляється в останньому звіті про вартість технологій відновлюваної енергетики, опублікованому 29 травня Міжнародним агентством з відновлюваної енергетики (IRENA) на урочистій події в Абу-Дабі. Це також підтверджується раніше опублікованими даними аналітичних фірм Lazarus та Bloomberg New Energy Finance (BNEF). Дані аналітиків BNEF показують, що середня вартість систем накопичення електроенергії на основі літій-іонних акумуляторів знизилася менше ніж за рік на 35% , до 187 доларів за МВт*год, наближаючись до ціни генерації на газових ТЕС.

Графік 1. Середня приведена вартість електроенергії (LCOE) з СЕС, ВЕС та систем накопичення енергії в світі.
Джерело: 
Bloomberg NEF

В світі середня вартість електроенергії від нових встановлених потужностей наземних ВЕС та СЕС, тепер складає  50 та 57 доларів за МВт*год відповідно, що нижче ніж операційні витрати на виробництво електроенергії (паливо, персонал, обслуговування, поточні ремонти) на багатьох існуючих вугільних ТЕС, зокрема українських.

“Пекельна” ціна української вугільної енергетики

Низька ефективність, високий питомий рівень споживання палива та його роздута ціна за формулою Роттердам+, застаріле обладнання та необхідність частого ремонту збільшують операційні витрати для ТЕС. Все це призвело до того, що Україна має найвищу вартість електроенергії від теплової генерації у світі, на рівні 70 доларів за МВт*год. Навіть в Європі, де діють високі податки на СО2 та жорсткі вимоги до систем очищення димових газів від токсичних речовин, вартість виробництва 1 МВт електроенергії в середньому на 10 доларів нижча, про це свідчать дані звіту “Powering down coal” міжнародної організації Carbon Tracker.

Графік 2: Вартість виробництва електроенергії на ТЕС по країнам світу.
Джерело: Carbon Tracker

Як це можливо? За офіційними даними Міністерства енергетики та вугільної промисловості у 2018 році середнє споживання вугілля українськими ТЕС становило 399 г/кВт*год. При цьому, деякі найбільш зношені енергоблоки спалювали до 450 г/кВт. Тим часом у Європі вугільні електростанції споживають 320-340 грамів вугілля на кВт*год електроенергії. Через те, що українські ТЕС мають низьку ефективність і високий питомі витрата палива, питомі викиди парникового газу CO2 на кВт-год у них на 20-25% вище, ніж у країнах ЄС.

Також, через застарілі та або повністю відсутні технології очищення димових газів, токсичні викиди пилу, діоксиду сірки та оксидів азоту в Україні надзвичайно високі. Це коштує мешканцям уражених територій навколо ТЕС кількох років життя та збільшує смертність від хронічних хвороб дихальних шляхів та серцево-судинної системи. Пов’язані збитки для економіки від втрати працездатності людей та передчасної смертності в Україні не обраховуються, але, за оцінкою міжнародних експертів, мова про мільярди євро на рік. Так, в дослідженні 2011 року, щорічні збитки  від забруднення повітря в Україні оцінювалися 2,6 млрд. доларів або 4% ВВП країни.

“Дике поле” без правил та обмежень для приватної вугільної енергетики існувало за потурання багатьох урядів від Тимошенко до Гройсмана, які нехтували не тільки безпекою держави в електроенергетичній галузі та її економічними інтересами, а екологічними та соціальними наслідками збереження “статусу-кво”.

Час визначати долю вугільної енергетики: націоналізувати не можна закрити

В світі, де вирує кліматична криза,  вирок вугільній енергетиці вже винесено. Протягом 2020-2030-х років ЄС планує повністю відмовитися від використання вугілля в електроенергетиці, а Німеччина встановила кінцеву граничну дату закриття всіх своїх ТЕС на 2038 рік. Слідуючи прикладу ЄС, Японія також змінила свій енергетичний курс на користь відновлюваних джерел енергії. За даними Міжнародного енергетичного агентства з 2006 по 2016 глобально інвестиції у вугільну енергетику скоротилися на 75%.

Серед нових потужностей в  світі тепер домінують відновлювані джерела енергії. Завдяки здешевленню сонячної та вітрової енергетики, стрімкому розвитку систем накопичення енергії та широкому впровадженню інформаційних технологій в електроенергетиці, світ входить в період трансформайційних змін. Це час великої структурної перебудови та оновлення технологічної бази електроенергетики, до цього не тільки треба бути готовими, а й активно приймати участь, розвиваючи власну економіку.

В плані міжнародних зобов’язань та умов інтеграції в електроенергетичний ринок Європи, в рамках договору з ЄС про Енергетичне Співтовариство, Україна зобов’язалася в наступні 10-15 років привести рівні викидів токсичних речовин в атмосферу від вугільних ТЕС у відповідність до європейських норм, або закрити всі установки, які їх порушують. Формально це передбачено згідно відповідного “Національного плану скорочення викидів від великих спалюючих установок”, який був схвалений Міненерговугілля у 2017 році незважаючи на внутрішні неузгодженості  документу та зміну обставин у зв’язку з окупацію Донбасу.

Згідно цього Нацплану до 2028 року необхідно в десятки разів скоротити викиди зольного пилу та двоокису сірки, а  оксидів азоту – щонайпізніше до 2033 року. Зважаючи на те, що сірко- та азотоочистка димових газів на ТЕС побудованих в радянські часи відсутня та в принципі не передбачалася проектами, а також на високу вартість та тривалі терміни спорудження такого обладнання, приведення більш ніж 20 ГВт застарілих та гранично зношених потужностей укрїнської вугільної енергетики у відповідність до європейських екологічних показників технічно та економічно недоцільне.

Зараз вже очевидно, що підписуючи договір про Енергетичне Співтовариство уряд Азарова-Януковича звабився перспективами експорту електроенергії в ЄС, але не оцінив екологічні вимоги, які треба виконувати щоб мати доступ до електроенергетичного ринку Європи. Єдиним реальним шляхом виконання вимог Енергетичного Співтовариства є поступове закриття всіх вугільних електростанцій, більшість з яких вже відпрацювало понад 50 років. Досвід Німеччини, яка сконцентрувала всі активи з видобутку кам’яного вугілля в державному концерні RAG та закрила останню шахту в 2018 році  без соціальних потрясінь, без екологічного лиха та економічного занепаду колишніх вугільних регіонів, показує, що державне управління вугільною галуззю в період її згортання може бути ефективним та соціально справедливим. Сьогодні тема справедливої трансформації вугільних регіонів є однією із ключових у світовому порядку денному, але в Україні піднімається поки що лише на рівні громадськості та місцевої влади.

Сухий залишок

Незалежно від форм її здійснення, нова державна політика в електроенергетиці має бути спрямована на загальну демонополізацію галузі та поступову планову відмову від використання вугілля на користь сонця, вітру та інших відновлюваних джерел енергії, з урахуванням соціальних аспектів такого енергетичного переходу.  Для переходу до використання нових розподілених енергетичних ресурсів, необхідно приділяти більшу увагу розвитку розподільчих мереж, стимулювати інвестиції та підвищувати надійність і ефективність енергосистеми в цілому. Зокрема за рахунок впровадження інформаційних технологій та систем управління попитом.

Текст: Олег Савицький, експерт УКМ з питань клімату та енергетики

 


Повна відмова від вугілля без ризиків. Презентували рекомендації для України

Незалежні експерти з 4-х європейських країн за ініціативи громадських організацій України та Німеччини підготували дослідження “Досвід трансформації шахтарських регіонів: рекомендації для України”. Його результати було презентовано 12 червня у Києві за участі представників громадськості, міністерств, шахтарських міст та експертного середовища.

Проаналізувавши процес закриття вугільних підприємств у Німеччині, Румунії, Чехії та деяких містах України, автори дослідження розробили практичні поради для влади на національному та місцевому рівнях. Вони мають допомогти проводити подальшу ліквідацію шахт із меншими негативними соціальними та економічними наслідками для вугільного регіону.

Одні з перших кроків для справедливої трансформації шахтарських регіонів – це:

  • Створити комісію зі структурних змін, яка включатиме представників усіх зацікавлених сторін та місцевого населення і розроблятиме рекомендації для подальших планів реструктуризації;
  • Визначити дату повної відмови від вугілля в енергетиці та припинити будь-які дотації у цей сектор;
  • Створити спеціальні фонди з питань диверсифікації економіки, розвитку інфраструктури, пенсійного забезпечення, освіти тощо.

Такі кроки допоможуть встановити діалог між національною та місцевою владою, громадянським суспільством, бізнесом, науковцями та працівниками вугільної сфери. Спільними зусиллями всі ці сторони мають запустити програми економічного та соціального розвитку, сприяти переходу до сталого виробництва енергії та створенню нових освітніх, наукових та інноваційних інституцій.

У презентації дослідження взяли участь:

  • Максим Федотов, Генеральний директор Директорату викопних видів палива, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України;
  • Ірина Сущенко, секретар Покровської міської ради, Донецька область;
  • Мартін Шон-Чанішвілі, старший консультант з питань Південно-східного та Східного європейського партнерств, Germanwatch;
  • Дмитро Науменко, консультант проекту Low-Carbon Ukraine, Berlin Economics;
  • Костянтин Криницький, координатор кампанії “Справедлива трансформація вугільних регіонів”, Екодія.

З текстом резюме дослідження ви можете ознайомитися ось тут.

Презентація дослідження доступна за посиланням.

 


Кліматичні новини травня та анонси квітня – дайджест УКМ

Національні новини у сфері клімату та енергетики

  • Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановою від 26.04.2019 № 642 затвердила Порядок опублікування інформації про частку кожного джерела енергії, використаного для виробництва електричної енергії, та вплив на навколишнє природне середовище, спричинений виробництвом електричної енергії. Цей Порядок визначає вимоги до формування інформації про частку кожного джерела енергії, яке було використане для виробництва електричної енергії, та вплив на навколишнє природне середовище, спричинений виробництвом електричної енергії, процедуру, періодичність та строки оприлюднення учасниками ринку електричної енергії такої інформації. Постанова набирає чинності з 1 липня 2019 року, але не раніше дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні – газеті “Урядовий кур’єр”.
  • 14 травня відбулося засідання координаційного комітету «Адаптація на основі екосистем до зміни клімату та стійкий регіональний розвиток шляхом розширення можливостей українських біосферних резерватів». Під час зустрічі, на якій був присутній Міхаель Зукков (відомий у Європі еколог, нагороджений альтернативною Нобелівською премією від Фонду нагород за «Правильний стиль життя у 1999 рік») та представники Університету сталого розвитку Еберсвальде (Німеччина), було презентовано світові приклади адаптації резерватів. Детальніше за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/ua/news/vasil-polujko-ukrayinski-biosferni-rezervati-vchatsya-adaptuvatisya-do-zmin-klimatu
  • НКРЕКП постановою від 26.04.2019 № 641 затвердила нормативно-правові акти, що регулюють діяльність гарантованого покупця та купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом. А саме:
    • – Порядок купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом; – Методику формування кошторису гарантованого покупця;
    • – Типовий договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом між гарантованим покупцем та суб’єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії;
    • – Типовий договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
  • 16 травня Міжвідомча комісія із забезпечення виконання Рамкової конвенції ООН про зміну клімату затвердила проект Національного кадастру антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів в Україні за 1990-2017 рр. Аналіз Національного кадастру вперше демонструє зниження викидів парникових газів при зростанні показників внутрішнього валового продукту (ВВП).
  • 18 травня Президент підписав Закон України № 2712-VIII від 25.04.2019 “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії”. Документ набрав чинності 22 травня 2019 року

Новини УКМ

 

  • 22 травня УКМ провела вебінар “Відновлювана енергетика в Україні, можливості для громад”.

Вебінар організований у співпраці з Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України. Директор департаменту ВДЕ Юрій Шафаренко дав  роз’яснення щодо нового закону про обмеження встановлення малих СЕС на землі і пояснив, що досягнення цілі 25 % ВДЕ до 2035 року може коштувати країні 30 млрд євро. Але запровадження аукціонів на ВДЕ дозволяє встановити справедливі тарифи на відновлювану енергію в країні.

Запис вебінару: https://www.fex.net/s/edfbocd

  • 27-28 травня УКМ провела тренінг “Майстерня енергетичного переходу міст”. Захід пройшов за фінансової підтримки представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні та Федерального міністерства з охорони навколишнього середовища, збереження природи та ядерної безпеки Німеччини в рамках проекту Міжнародної Кліматичної Ініціативи (ІКІ).

На тренінгу учасники знайомилися із світовими тенденціями переходу на ВДЕ та сценарієм переходу України, зокрема планом переходу Житомира на 100% ВДЕ до 2050 року та оцінкою потенціалу Хмельницької області. Оглянули існуючі та можливі практики енергетичного переходу і обговорили перешкоди для переходу на 100% ВДЕ на місцевому рівні та кроки до їх подолання.

Також учасники разом з тренерами працювали над інструментом оцінки потенціалу енергетичного переходу міст та думали над шляхами залученням громадськості до цього процесу.

Організатори: “Екоклуб” та “Екодія”

Презентації з заходу та нотатки обговорень зібрані тут: https://bit.ly/2WdQHxv

Детальніше про тренінг можна почитати на саті УКМ: https://bit.ly/2K0ptsI

  • 28 травня УКМ та 350.org провели прес-тур до Вінниці “Як місту стати енергонезалежним, еко-дружнім та економічно ефективним”.

За день встигли багато. Подивилися, як працює унікальна програма розвитку громадського транспорту (в тому числі велосипедів). Провели прес-сніданок з Владиславом Скальським – заступником міського голови Вінниці, Юлією Мельник – експерткою 350.org та Андрієм Мартинюком – експертом УКМ і керівником “Екоклубу”.

Побували на заводі Kness – єдиному в Україні заводі, який виробляє фотопанелі.

І побачили, як на Стадницькому полігоні добувають біогаз із гір сміття і трансформують в електроенергію для містян.

Партнери прес-туру: Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine та “Екоклуб”.

  • УКМ долучилася до кліматичних страйків молоді, які охопили 24 травня Україну і ще понад сотню держав. Молодь вимагає від політиків активної протидії глобальній зміні клімату. Київ, Львів, Миколаїв, Рівне, Кривий Ріг, Одеса, Бахмут, Харків, Запоріжжя – загалом на вулиці міст вийшло півтисячі молодих людей. У столиці влаштували акцію під Кабміном. Активісти передали відкритий лист-звернення до Міністра екології та природних ресурсів.

Молодь висунула до влади такі вимоги:

  • Визнання кліматичних змін однією з першочергових державних проблем.
  • Впровадження пріоритетної та якісної кліматичної освіти.
  • Скорочення викидів парникових газів.
  • Пріоритетний розвиток відновлювальних джерел енергії в країні.
  • Системність та відкритість екологічних експертиз у державі.

Новини членів УКМ

  • Центр екологічних ініціатив “Екодія”  – м. Київ

Відкрили кіноклуб. Кіно-зустрічі відбуватимуться кілька разів на місяць. Усі кінопокази будуть поєднані наскрізною темою активізму, зміни клімату та взаємодії людей з планетою.

Кіноклуб Екодії для тих, хто цікавиться тим, що відбувається в світі, задумуєтесь про те, який вплив має на планету, хоче дізнатись більше про екологічний рух, знайти однодумців, або просто любить хороше кіно. Першою показали відому стрічку, створену в колаборацію Ісландії з Україною – “Гірська жінка на війні”. Кіноперегляд безкоштовний. Місце проведення: KWINS hall, вул. Антоновича, 40, Київ

Запустили фотоконкурс “Моє ВДЕ”. Збирають фотографії малих сонячних та вітрових електростанцій та позитивні історії про відновлювану енергетику https://ecoaction.org.ua/my-vde.html

  • ГО “Голос Природи” – м. Кам’янське

У Кам’янському за ініціативою екологічної організації «Голос Природи», розпочався процес підготовки рішення сесії міської ради щодо прийняття Плану заходів з адаптації міста до зміни клімату. Ухвалення цього стратегічного документа відкриває перед містом нові перспективи і можливості по залученню фінансової та технічної допомоги для мінімізації негативних наслідків глобального потепління. Організація «Голос Природи» готова сприяти тому, щоб План заходів щодо адаптації міста до зміни клімату був прийнятий на сесії міської ради до кінця літа 2019 року. Подробиці: www.voice.dp.ua

  • Всесвітній Фонд дикої природи в Україні ( WWF)        

З 28 по 30 травня WWF Україна разом з Інститутом конфліктології Німеччини “Elmauer managing consensus” провели в Яремче інтенсивний тренінг “Комунікація та подолання конфліктів на прикладі великих хижаків в Українських Карпатах”. 

Ведмеді, рисі та вовки – великі хижаки, поширені в Україні. І хоча, вони мешкають в дикій природі, часом зустрічаються з людиною. І такі зустрічі можуть призводити до конфліктів, в результаті яких страждають люди, їхнє майно чи худоба, або ж самі тварини. Також, мешканці територій, де поруч трапляються ведмеді, рисі чи вовки не знають як реагувати на присутність хижаків і/ або мають до них вкрай негативне ставлення. Учасники тренінгу дізналися закордонні практики мирного співжиття з великими хижаками; навчилися основ конфліктології і застосування конкретних методик в щоденній взаємодії незалежно від ситуації.

  • ГО “Екосенс” – м. Запоріжжя

12 травня провели Кульбабовий пікнік на Хортиці. Розпочали з прогулянки по весняному острову, по дорозі збирали сміття, вовчали місцеву флору та корисні властивості рослин. А далі просто насолоджувались красою і спілкуванням.  

 Найближчі плани організацій УКМ

  • ГО “Голос Природи”

6-7 червня проводять у Дніпрі та Кам’янському українсько-німецьку конференцію «Кліматична адаптація: виклики та перспективи на національному, регіональному та місцевому рівні». УКМ виступає партнером заходу.

Близько 20 німецьких та українських експертів ознайомлять учасників конференції з найактуальнішою інформацією щодо змін клімату, їх наслідками для України та Німеччини, представлять можливості, стратегії та конкретні проекти з адаптації до змін клімату на національному, регіональному та місцевому рівнях.  

Учасники заходу отримають можливість обговорити роль влади та громадськості у реалізації проектів з кліматичної адаптації, можливості впливу на промислові підприємства для зменшення ними викидів, проблеми міст і громад у зв’язку з наслідками змін клімату та можливості  їх рішення. Особливої актуальності конференція набуває у зв’язку з реформою місцевого самоврядування в Україні.

Організатори конференції: Генеральне консульство Німеччини у Донецьку (тимчасовий офіс Дніпро), громадська організація Голос Природи.

  • ГО “Голос Природи” – м.Кам’янське

У Кам’янському, за ініціативою екологічної організації «Голос Природи», розпочався процес підготовки рішення сесії міської ради щодо прийняття Плану заходів з адаптації міста до зміни клімату. Ухвалення цього стратегічного документа відкриває перед містом нові перспективи і можливості по залученню фінансової та технічної допомоги для мінімізації негативних наслідків глобального потепління. Очікується, що План заходів щодо адаптації міста до зміни клімату буде прийнятий на сесії міської ради до кінця цього літа.

Подробиці: www.voice.dp.ua

  • ГО “Еколтава” – м. Полтава

У партнерстві з УКМ готується провести Green Camp – 2019. Захід пройде  21 до 27 липня, на гірському масиві Свидовець (с. Ясіня, Рахівський р-н).

Учасники будуть разом пізнавати унікальність гірських місцин, будувати дієві кампанії громадського тиску, вчитися культури стійкості в роботі та синхронізуватися із усім найкращим в екологічному русі. Організатори: Ekoltava, 350.org – Україна.

Табір відбудеться за фінансової підтримки представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні (Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine) та 350.org – Україна.

Придбати квитки можна тут  https://2event.com/uk/events/1729391

Заповнити реєстраційну форму  http://bit.ly/2EFZiDt

  • Екоклуб – м. Рівне

24-26 червня спільно із GIZ проведуть тренінг “Енергоменеджмент в лікарнях” у м. Дніпро.

Запрошують енергоменеджерів та енергоменеджерок, що працюють в медичних закладах та управліннях/відділах охорони здоров’я міських рад та ОТГ на триденний тренінг «Енергоменеджмент у лікарнях» з. Разом з експертами поговорять про таке:

  • Теорія енергоменеджменту лікарень. Енергетичний бюджет та баланс установи, організація енергомоніторингу та  оцінка потенціалу енергозбереження.
  • Технічні знання про будівлі і обладнання. Практичні кейси.
  • Пошук фінансування на енергоефективні заходи. Як подолати обмеження, накладені на бюджетні установи законодавством.

Деталі та анкета для реєстрації тут: https://ecoclubrivne.org/dnipro/

  • ГО «Екоклуб» та Хмельницький енергетичний кластер

11 червня проводять Хмельницький енергетичний форум, де обговорюватимуться нові енергетичні можливості області.

Запрошують до участі представників органів місцевого самоврядування, бізнесу, інвесторів та експертів у сфері відновлюваної енергетики та енергоефективності. Під час форуму вперше буде представлено аналіз потенціалу відновлюваних джерел енергії Хмельниччини в розрізі кожного району. Учасникам буде надана актуальна інформація про реалізацію відновлюваної енергетики, особливості розвитку біоенергетики та сонячної енергетики. Захід стане гарною можливістю зав’язати контакти із виробниками устаткування, потенційними інвесторами, експертами та практиками в галузі відновлюваної енергетики.

Деталі та анкета для реєстрації тут: https://ecoclubrivne.org/energy_forum/

  • ГО “Екодія”

12 червня проведуть презентацію дослідження “Досвід трансформації шахтарських регіонів: рекомендації для Донбасу”, проведеного незалежними експертами з 4-х європейських країн за ініціативи громадських організацій України та Німеччини. Вони проаналізували позитивний і негативний досвід згортання вугільної промисловості у Німеччині, Румунії, Чехії та деяких містах України. На основі цього аналізу вони розробили практичні рекомендації для влади на національному та місцевому рівнях.

о 13:00 в приміщенні “Укрінформу”. Вхід вільний. Реєстрація для відвідувачів ▶  bit.ly/2EDzMyA

Для ЗМІ ▶ bit.ly/2HHIi1f

Додаткова інформація: press@ecoaction.org.ua

ГО “Екосенс”

21 червня на Урбан-форумі, що пройде у Запоріжжі, проводять лекцію- дискусію “Зелені системи у міському просторі”. У рамках проекту “Запоріжжя за чисту енергію” поговорять про те, як вписуються сонячні та вітрові електростанції у міський простір, як застосовувати енергію сонця для smart-проектів та громадських просторів і що заважає місту запроваджувати 100 % ВДЕ.

  • Асоціація Велосипедистів Києва 

Пропонують велосипедом відправитися у 7-ий “Космос-табір”. Виїзд 27 червня 2019 року (четвер), 11:30. У зворотній бік велоколона повертається в неділю, 30 червня.

Місце збору: Оболонський проспект, 52А, біля АТБ (мапа: https://goo.gl/QmRBvP) – берег Київського моря (50 км від Києва). Тел. для довідок: 063 640 50 72

Члени УКМ можуть скористатися МОЖЛИВОСТЯМИ:

  • Отримати фінансування на поїздки для участі у зустрічах, засіданнях, тренінгах.
  • Отримати фінансування дрібних видатків, пов’язаних із проведенням заходів.
  • Пошук потрібних експертів для відповідей на ваші питання.
  • Оплата друку різноманітних публікацій, що стосуються клімату.
  • Допомога у пошуку фінансування.
  • Отримання інфо-матеріалів від інших членів УКМ.
  • Публікація та підтримка звернень і заяв.

Детальніше з процедурою отримання підтримки можна ознайомитися за посиланням: https://goo.gl/oVTxNi

Контакти Української кліматичної мережі

climategroup.org.ua  

ucn@climategroup.org.ua

Facebook: www.facebook.com/climategroup

Підписатися на розсилку дайджесту УКМ

Отримувати анонси та новини членів мережі

   Голова Ради УКМ                             Медіа – координаторки УКМ

               Ілля Єременко                                  Маргарита Мостова,  Інна Плюта

                             illia@ecoclubrivne.org                                          ucn@climategroup.org.ua,  innaplyuta83@gmail.com

      +380 63 4835122                                         +380 99 92 99 794                       +38 068 1456760


Українська кліматична мережа підтримує енергетичний форум у Хмельницькому

Українська кліматична мережа підтримує енергетичний форум у Хмельницькому. Члени УКМ, ГО “Екоклуб” та Хмельницький енергетичний кластер запрошують на дводенний енергетичний форум, що відбудеться в Хмельницькому 11-12 червня 2019 року. Захід складатиметься із двох частин.

Перший день:
Представлення Методики аналізу потенціалу відновлюваної енергетики (ВДЕ) та презентація аналізу ВДЕ Хмельницької області.
Другий день:
Семінар у вузькому колі представників ОТГ та міст “Перехід громади на 100% ВДЕ: переваги та побоювання.”

Фото: афіша Форуму у Хмельницькому

Члени УКМ можуть скористатися МОЖЛИВОСТЯМИ:

  • Отримати фінансування на поїздки для участі у зустрічах, засіданнях, тренінгах.
  • Отримати фінансування дрібних видатків, пов’язаних із проведенням заходів.
  • Пошук потрібних експертів для відповідей на ваші питання.
  • Оплата друку різноманітних публікацій, що стосуються клімату.
  • Допомога у пошуку фінансування.
  • Отримання інфо-матеріалів від інших членів УКМ.
  • Публікація та підтримка звернень і заяв.

Детальніше з процедурою отримання підтримки можна ознайомитися за посиланням: https://goo.gl/oVTxNi
Контакти Української кліматичної мережі
climategroup.org.ua
ucn@climategroup.org.ua
Facebook: www.facebook.com/climategroup

Підписатися на розсилку дайджесту УКМ
Отримувати анонси та новини членів мережі


У Кам’янському буде прийнятий План з кліматичної адаптації

У Кам’янському, за ініціативою членів УКМ, організації «Голос Природи», розпочався процес підготовки рішення сесії міської ради щодо прийняття Плану заходів з адаптації міста до зміни клімату. Майбутній документ стане одним із перших кліматичних документів в Україні, зо прийнятий на місцевому рівні. Ухвалення цього стратегічного документа відкриває перед містом нові перспективи і можливості по залученню фінансової та технічної допомоги для мінімізації негативних наслідків глобального потепління.  «Голос Природи» буде сприяти тому, щоб План заходів щодо адаптації міста до зміни клімату був прийнятий на сесії міської ради до кінця літа 2019 року.

Ініціатива громадськості підтримана керівництвом Кам’янського

28 травня 2019 року в Кам’янському відбулася робоча нарада з обговорення доцільності прийняття Плану заходів з адаптації Кам’янського до зміни клімату рішенням сесії міської ради. У робочій нараді взяли участь депутати міської ради, представники виконавчих органів влади і державних служб. В ході наради організація «Голос Природи» розповіла передісторію складеного стратегічного документа і обґрунтувала важливість його прийняття на сесії міської ради.

Розробка Плану з адаптації почалась у 2016 році, коли з ініціативи організації «Голос Природи» в Кам’янському пройшов семінар для депутатів і відповідальних чиновників, на якому було розказано про наслідки зміни клімату на місцевому та обласному рівнях, а також про важливість скорочення викидів парникових газів та необхідність кліматичної адаптації. Крім того, на цьому ж заході була презентована методика оцінки вразливості міста до зміни клімату. З урахуванням того, що семінар зібрав профільних фахівців і експертів з різних сфер міського життя, а також осіб, що відповідають за долю міста і прийняті рішення, учасники погодилися скористатися запропонованою методикою і оцінити вразливість Кам’янського до зміни клімату.

За підсумками проведеної оцінки, учасники семінару визначили, що зміна клімату в Кам’янському стало причиною таких проблем, як: локальне підтоплення, тепловий стрес, погіршення стану зелених насаджень, погіршення якості і скорочення запасів питної води, руйнування енергетичних систем, збільшення кількості стихійних гідрометеорологічних явищ, поява нових інфекційних і алергічних захворювань. На основі проведеної оцінки вразливості Кам’янського до зміни клімату, а також зібраних додаткових даних і результатів досліджень, організація «Голос Природи» розробила План заходів з адаптації Кам’янського до зміни клімату. Врешті решт, попередня аналітична робота дала можливість організації «Голос Природи» реалізувати в Кам’янському кілька практичних пілотних проектів з кліматичної адаптації.

Зокрема, були відновлені і вдосконалені системи відводу дощової води на чотирьох локаціях (пр-т Дружби Народів, 53-А; вул. Бурхана, 21; вул. Маршова і Булавіна; вул. Нікопольська, 40), а також придбаний спеціальний насос високого тиску для обслуговування внутрішньо квартальних зливових комунікацій. У той же час, «Голос Природи» вважає, що розроблений План заходів з адаптації Кам’янського до зміни клімату важливо прийняти на сесії міської ради. Це дозволить включити заходи Плану з адаптації до міських програм (екологія, ЖКГ, міська інфраструктура і транспорт, охорона здоров’я тощо), а також розширить можливості щодо залучення додаткових коштів, як з державних, так і зарубіжних фондів. Учасники робочої наради домовилися детально вивчити запропонований План заходів з адаптації Кам’янського до зміни клімату, і до 21 червня 2019 року подати до управління екології та природних ресурсів міської ради пропозиції щодо його доопрацювання.

«Проблеми, пов’язані зі зміною клімату, очевидні, як для чиновників, так і для звичайних городян. З огляду на те, що заходи з кліматичної адаптації необхідно впроваджувати в різних сферах міського життя, ми просимо профільні департаменти ознайомитись із запропонованим Планом і підготувати пропозиції щодо його доопрацювання», – звернувся Богдан Наполов, начальник управління екології та природних ресурсів, до учасників робочої наради.

«За службовим обов’язком моєї депутатської діяльності мені довелось взяти участь як у семінарі, так і в проведенні оцінки вразливості Кам’янського до зміни клімату. Особисто я підтримую пропозицію організації «Голос Природи» прийняти План з кліматичної адаптації на сесії міської ради, за умови, що фахівці профільних департаментів ще раз пропрацюють цей документ і подадуть свої пропозиції з урахуванням наших фінансових і технічних можливостей. Зі свого боку, я готовий переконувати керівництво міста та депутатів міської ради в доцільності прийняття такого Плану рішенням сесії», – заявив Олександр Донець, член депутатської комісії з питань екології.

«Зміна клімату безпосередньо впливає як на здоров’я, так і умови життя людей. Такі проблеми, як локальне підтоплення і тепловий стрес, дуже актуальні для Кам’янського. Сьогодні необхідно зрозуміти, що ми можемо зробити для поліпшення умов життя городян за рахунок місцевих ресурсів, і визначитися з переліком заходів, які неможливо реалізувати в місті без фінансової та технічної підтримки з інших джерел. Саме для цього необхідно прийняти План з адаптації на сесії міської ради, – пояснив Євген Колішевський, виконавчий директор громадської організації «Голос Природи».

 

ДОВІДКА:
«План заходів з адаптації міста Кам’янське до наслідків зміни клімату» був розроблений в 2016-2017 роках під час реалізації проекту «Крок назустріч адаптації міста Кам’янське до зміни клімату». Цей проект фінансувався Національним екологічним центром України в рамках реалізації проекту «Кліматичний форум Схід ІІ» (Climate Forum East II), який фінансувався Європейською Комісією та Австрійським Агентством з Розвитку.

З повним текстом документа можна ознайомитися на сайті організації «Голос Природи» за посиланням тут.


Українсько-Німецька конференція у Дніпрі: експерти розкажуть про важливість кліматичної адаптації

6-7 червня 2019 року в Дніпрі пройде Українсько-Німецька конференція «Кліматична адаптація: виклики і перспективи». В рамках конференції більше 20 німецьких та українських експертів розкажуть учасникам про актуальність проблеми зміни клімату та можливості реалізації стратегій і практичних проектів з кліматичної адаптації міст. На думку членів УКМ – організації «Голос Природи», подія є одною з найважливіших екологічних подій 2019 року.

Рисунок: офіційний логотип конференції

Конференція відкрита для широкого кола учасників.

До участі в Українсько-Німецькій конференції «Кліматична адаптація: виклики і перспективи» запрошуються представники державних органів влади та органів місцевого самоврядування, а також представники громадських організацій. Учасники заходу отримають можливість обговорити роль влади і громадськості в реалізації проектів з кліматичної адаптації, можливості впливу на промислові підприємства для зменшення ними викидів, проблеми міст і громад у зв’язку з наслідками змін клімату та можливості  їх рішення. Конференція проводиться з метою обговорення труднощів, які перешкоджають реалізації стратегій і програм зі зниження викидів парникових газів, адаптації населених пунктів та різних секторів економіки до наслідків кліматичних змін.

Українсько-Німецька конференція «Кліматична адаптація: виклики і перспективи»  в готелі Grand Hotel Ukraine, за адресою: вул. Короленка, 2.

Участь у конференції безкоштовна за умови попередньої реєстрації за посиланням тут: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdxeF_LscQ4wuTx2ilUZYmonSqwrRWG25QBXARjLe-BqAQceg/viewform

Деталі участі у конференції можна уточнити у координаторів конференції:

– Євген Колішевський, e-mail: golos1999@gmail.com, тел.: +38 067 681 13 16;

– Ольга Гончарук, e-mail: Wi-100@done.diplo.de

Організатори конференції: Генеральне консульство Німеччини в Донецьку (тимчасовий офіс в Дніпрі), громадська організація «Голос Природи». Партнером заходу виступає місто Кам’янське.


Чи потрібен сміттєспалюванню “зелений” тариф? Думки експертів

На сьогодні в українському законодавстві періодично з’являються законопроекти про надання сміттю статусу відновлювального або альтернативного виду палива.

Україна, відповідно до національного плану дій з відновлюваної енергетики до 2020 року, має отримувати 11% енергії з відновлюваних джерел. І наразі ми відстаємо. Чи варто наздоганяти за рахунок генерації енергії зі сміття?

Якщо в Україні використовувати весь потенціал виробництва електроенергії та тепла зі сміття, таким чином можна заміщувати викопне паливо в еквіваленті до 1 млрд м3 газу на рік. Принаймні, так зазначає Держенергоефективності.

Для розвитку сміттєспалювальної галузі ініціатори законопроекту пропонують надати сміттєспалювальним підприємствам “зелений тариф”. Тобто вищі тарифи на продаж виробленої електроенергії з відходів. Чи варто це робити, які можуть бути наслідки, і який досвід інших країн – читайте далі у матеріалі.

Ситуація зі сміттям в Україні

В середньому кожен українець продукує близько 330 кг сміття за рік. В містах ця кількість більша, в селах – менша. Існує залежність між рівнем доходу людини і кількістю продукованих нею відходів.

Близько 93%  відходів розміщено на полігонах та сміттєзвалищах, яких станом на 2016 рік в Україні налічувалося 5470, з них 305 (5,6%) перевантажені, а 1646 (30%) не відповідають нормам екологічної безпеки.

Згідно Національної стратегії поводження з відходами  в Україні більша частина сміття потрапляє на звалища, часто не санкціоновані.

Графік: відсоткове співвідношення відходів, що накопичуються на звалищах  та переробляються на заводах. Автор: Мінприроди

Здавалося , проблему можна вирішити просто: з непотрібного мотлоху, що псує вільні землі, робити енергію що буде опалювати і освітлювати наші будинки.

Джерело графіки: Портал ЗМІСТ zmist.pl.ua

Принцип роботи дуже схожий на звичайну ТЕЦ. Паливо – сміття, з бункера потрапляє в спеціальну піч теплом якої нагрівається водяна пара. Пара обертає турбіну – що обертає ротор генератора, який виробляє електрику. Відмінністю від ТЕС є більш складна і дорога система очистки вихлопних газів. Справа в тому, що під час спалювання утворюються небезпечні сполуки, наприклад, діоксини і фурани. Вони є одними з найшкідливіших хімічних речовин, здатні викликати важкі захворювання. Крім того, сміття не однорідне за складом – його енергогенеруючі параметри різняться від партії до партії, а також, воно сприяє підвищенню корозії обладнання (за рахунок хлору).

Технології “waste-to-energy” широко використовуються в Європі, Японії. Хоча там вони не мають зеленого тарифу.
Відновлюваними, крім класичних сонця-вітру-води, у випадку відходів називають тільки енергію отриману з біомаси і біогазу.
В Європі основою для поводження з відходами є ДИРЕКТИВА 2008/98/ЄС за якою прийнята наступна ієрархія:

Джерело: Національна стратегія поводження з відходами для України

Тож, ЄС декларує, що найкращим рішенням є запобігання утворення відходів. Логічно, але не завжди можливо.

Чи можна вважати енергію отриману зі сміття відновлюваною?

Найбільш проблемними для переробки є “хвости” – композитні матеріали, а також матеріали що економічно не вигідно переробляти, часто не природного походження. Іншими словами – те, що було вироблено з нафти і газу (наприклад, пластики, гума). Тобто спалювання сміття – таке саме спалювання викопних невідновлюваних ресурсів, хоча й в формі товарів, які вже відпрацювали своє.

Думки експертів

Реанімаційний пакет реформ опублікував заяву з наступними вимогами до центральної влади:
До народних депутатів: відхилити Проект закону № 4835-д “Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання використання побутових відходів як альтернативного джерела енергії” як такий, що не відповідає європейським стандартам і несе ризики для довкілля;
До Міністерства екології: прискорити роботу щодо імплементації Директив ЄС у сфері управління відходами та промислових викидів, розробивши системні, а не фрагментарні, зміни до законодавства.
Прийняття цих законів має відбуватися з дотриманням всіх вимог до законодавчого процесу та із залученням усіх зацікавлених сторін на основі Національної стратегії управління відходами.”

Я запитав українських фахівців-колег, які вивчають менеджмент відходів, а також поцікавилися досвідом інших країн у іноземних експертів.

Євген Колішевський виконавчий директор ГО “Голос Природи”, радник УКМ.

«Ми не підтримуємо ідеї надання «зеленого тарифу» компаніям, які хочуть отримувати енергію за рахунок термічної переробки побутових відходів. Цей модний термін на практиці означає звичайне спалювання сміття. По-перше, надання пільг сміттєспалювальних кампаніям дасть потужний поштовх для їх розвитку в Україні. З огляду на те, що спалювання сміття в багатьох країнах Європи заборонено або жорстко регламентується, багато компаній мріють «перебратися» зі своїми технологіями і обладнанням в країни з низьким рівнем екологічної безпеки. Україна якраз такою країною є зараз. Спалювання сміття – це небезпечне виробництво. Там, де розміщені сміттєспалювальні заводи випадків захворювання на рак більше, ніж в інших містах. В Україні немає ні умов, ні можливостей ефективно контролювати процес спалювання відходів, тому ми впевнені в тому, що там, де будуть сміття спалювати стан навколишнього середовища різко погіршиться. Просування технологій спалювання відходів «забирає» хліб у бізнесу, який хоче ці відходи збирати окремо і переробляти у сировину. Уряд повинен створювати сприятливі умови для роздільного збору відходів та їх подальшої переробки. «Голос Природи» раніше активно вів кампанію проти будівництва сміттєспалювального заводу в Дніпродзержинську. Представники кампанії і зацікавлені депутати не змогли надати громадськості переконливих аргументів, які б доводили, що цей вид бізнесу економічно прибутковий і безпечний для навколишнього середовища».

Доктор Дітмар Ломанн, ГО “Будинок конгресів навколишнього середовища – будівництво – транспорт” Дрезден, Німеччина:

“Як відомо, в Німеччині існує близько 70 установок для спалювання відходів. Звичайно, вони дуже активні лобісти і намагаються впливати на німецьку політику відходів.
ITAD-лобісти використовують термін “термічна переробка” замість енергетичного відновлення / утилізації. Згідно їх ініціативи спалення відходів з енергетичною цінністю 11 МДж / кг має бути еквівалентне переробці. Але це положення було скасовано в німецькому законі про управління відходами кілька років тому через невідповідність європейському законодавству (рамкова директива про відходи).
Брюссель не виключає “термічної переробки” але більше підтримує прийняту ієрархію поводження з відходами.
Переробка заощаджує ресурси і, в першу чергу, енергію. Це є вкладом у запобігання змін клімату! При спалюванні ви втрачаєте енергію для процесу і цінні матеріали, а при спалюванні змішаних відходів ви втрачаєте ще більше.
Економіка закритого циклу повинна бути орієнтиром для всіх зацікавлених сторін у ланцюзі процесу.”

Dr.-Ing. Крістоф Вюнш Технічний Університет Дрездену, Німеччина

“Я знаю кілька країн, які субсидують енергію, вироблену з WtE (примітка: Waste-to-Energy- відходи в енергію) заводів. У Данії є субсидія 1 Euro-Cent / kWh, у Швейцарії половина енергії, виробленої у WtE-заводах вважається як вироблена з поновлюваних джерел і субсидується, в Нідерландах поновлювана частина в змішаних відходах, що використовуються для виробництва енергії на електростанціях, обчислюється щороку (завжди близько 50%) і залежить від енергоефективності установок. Субсидія сягає до 1,79 євро-центів за кВт-год електроенергії.
Існує більше державних субсидій WtE-заводів. Німеччина цього не робить, але ми мали це обговорення. ЄС також обговорює цю проблему. Як свідчать дослідження, непряма фінансова підтримка WtE-заводів має негативний вплив на переробку. Але, на мій погляд, з деякою фінансовою підтримкою можуть бути інвестиції в підвищення ефективності цих заводів.”

Потенційні загрози при субсидуванні сміттєспалювальної галузі

Найдорожча складова системи поводження з відходами нині – їх збір і транспортування. Оскільки завод може коштувати десятки мільйонів євро – він має обслуговувати велику кількість населення. Національною стратегією поводження з відходами передбачено створення в областях “субрегіонів” з населенням від 500 000 людей, яких буде обслуговувати один сміттєпереробний завод. Тому в кожній області буде по декілька таких заводів (не обов’язково спалювальних, є й інші технології). Субсидування галузі призведе до перекосу в сміттєпереробці, крім того може відібрати “хліб” у справжніх технологій ВДЕ. же зараз йдуть дебати щодо зменшення вартості зеленого тарифу,, впровадження аукціонів на об’єкти відновлюваної енергетики , адже виникає проблема- балансування енергетичної системи. Оскільки державні субсидії – виплачуються з кишені звичайного споживача, це може призвести до зростання тарифів, для того щоб покривати вищий тариф для всіх бажаючих.

Сьогодні 2 % виробітку електрики припадає на відновлювальну енергетику, але забирає 9% грошей ринку.
Державне субсидування спалювання сміття в будь-якій формі без наявності комплексного рішення в сфері управління відходами, зберігатиме відсутність сортування відходів. Спалювання буде конкурувати з сортуванням, бо якщо спалити буде вигідніше ніж сортувати, то в переробку ніхто не інвестуватиме. Спалювання можливе лише як доповнююче рішення, щоб позбутися відходів, які залишаються після їх сортування і переробки.

Альтернативні рішення

Для того щоб вирішити проблему сміття, і в той же час розвивати галузь управління відходами потрібно на законодавчому рівні запроваджувати механізми розширеної відповідальності виробника, а також підвищувати вартість захоронення відходів.
Ці механізми створюють привабливий інвестиційний клімат у галузі поводження з відходами. Досвід європейських країн свідчить, що завдяки сортуванню і переробці можна зменшити кількість відходів майже в два рази. Звичайно, це буде включати і вироблення енергії зі сміття адже на даний момент фізично неможливо або економічно недоцільно переробляти всі зібрані відходи.
Але нам в Україні варто пам’ятати про амбітну ціль – циркуляційну економіку – в якій поняття відходів не існуватиме, лише ресурси що використовуються повторно.

Максим Макуха
фахівець з питань відновлюваної енергетики та поводження з відходами ГО “Еколтава”, член Української кліматичної мережі


Перехід на 100 % ВДЕ: можливості, перспективи й виклики для громад

Українська кліматична мережа оголошує тренінг “Майстерня переходу міст на 100% ВДЕ”. Захід відбудеться 27 та 28 травня у Вінниці Запрошуються представники з усіх областей країни, перевага надається учасникам з Вінниччини.

Україна на порозі енергетичної революції. Або ми адаптуємося, разом з усім світом беремо курс на місцеву і чисту енергію сонця, вітру, води та біомаси, або нарощуємо екологічну кризу та енергозалежність від імпортованого газу і вугілля. Понад 50 країн Європи мають цілі для повного переходу на відновлювану енергетику (ВДЕ), 4 українські міста вже публічно заявили про перехід на 100 % ВДЕ до 2050 року аби зменшити вплив на клімат.

З чого починається такий перехід, які потреби громад він може задовольнити, яка роль кожного урядовця, чиновника та місцевого жителя? Та головне — яке наукове, організаційне та соціальне обґрунтування переходу громад на 100 % відновлюваної енергії.

Про це спільно поговоримо з представниками:

  • Природоохоронною організацією “Екоклуб” (м. Рівне)
  • Екологічною організацією “Еколтава” (м. Полтава)
  • Центром екологічних ініціатив “Екодія” (м. Київ)
  • Міжнародного кліматичного руху 350.org
  • Житомирської міської ради, очільник якої першим у Східній Європі заявив про ціль переходу на 100% ВДЕ

З програмою тренінгу можна ознайомитися тут.

Щоб відвідати захід потрібно заповнити форму за посиланням до 12 травня 12:00.

УВАГА! Кількість місць обмежена. Просимо дочекатися підтвердження участі від координатора до 12 травня.

Участь безкоштовна, учасникам/цям з інших міст забезпечуємо проживання і харчування

Організатори заходу: ГО “Екоклуб” спільно з “Екодією”. Організації є членами Української Кліматичної Мережі (УКМ)

Захід проводиться в рамках проекту підтриманого Фондом ім. Гайнріха Бьолля в Україні. (в оголошенні вставити логотип)

Для зворотного зв’язку:

Асистентка УКМ — Оксана Мар’юк:

oksanam@ecoclubrivne.org

тел. + 38 097 754 18 32


Житомир взяв курс на відновлювану енергетику аби стати кліматично нейтральним та позбутися енергозалежності

19 квітня команда Української Кліматичної Мережі та 350.org-Україна відправилися у тур до Житомира – першого українського міста, що офіційно планує перейти на 100 % відновлюваної енергії до 2050 року. Керівництво міста публічно заявило про це в червні 2018-го. Як Житомир рухається до цілі та що змінилося, дізнавалися у турі.

На сьогодні, 4 українських міста декларують перехід на відновлювану енергетику, у світі вже 55 країн мають цілі для повного заміщення вугільної та атомної енергетики. Чому в Україні Житомир став першим, та які основні кроки аби досягти мети і не стати популістами, запитуємо у міського голови – Сергія Сухомлина.
Шлях до модернізації міста і його енергосистеми почався з Плану Дій Сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР). Аби обліковувати кількість енергії, що споживає місто, запровадили одну із перших систем енергомоніторингу в комунальних закладах. Це неабияк допомогло при плануванні річного бюджету Житомира. Адже розуміючи скільки споживає теплової і електроенергії заклад у різні пори року при різних температурах – можна спрогнозувати суму комунальних платежів для нього порівняно з базовим роком.

Фото: Міський голова Житомира Сергій Сухомлин на зустрічі з журналістами під час туру

Перший крок для збільшення частки ВДЕ у енергобалансі міста – енергозбереження і енергоефективність. Тому у всіх 24-ох дитячих садочках і школах міста проводять комплексну модернізацію. Переважно за рахунок грантових та кредитних коштів.
Паралельно проходять перемовини з німецьким банком про залучення 12,5 млн євро додаткового фінансування для завершення комплексного утеплення всіх будівель шкіл і дитсадків Житомира.
Місто активно розвиває електротранспорт. Зараз відкривається тендер на закупівлю 49 нових тролейбусів, адже кожен новий такий транспортний засіб споживає на 30-40 % менше електроенергії. Вже відкрили 2 додаткових тролейбусних маршрутів і ще дві лінії плануються, аби поступово заміщувати транспорт на бензині.

“Це ефективно, безпечно, зручно і екологічно,” – зазначає Сухомлин.

Ведеться модернізація мереж Міськводоканалу, адже до цього втрати сягали 55% питної води, і це не враховуючи зношеності мереж і застарілого обладнання, що енергозатратне. Тож з 2019 почали прокладання нових мереж, будівництво очисних і каналізаційних споруд. Через 2 роки очікують практично нове підприємство водоканалу, що прогнозовано споживатиме на 30 % менше електроенергії.
Теплокомуненерго також у Житомирі підлягає оновленню: замінюють 15 км теплових мереж.

Але поки одна з найбільших родзинок у модернізації міста – це будівництво нової ТЕС на альтернативному паливі, що починається з вересня 2019-го. Очікується, що ТЕС вироблятиме теплову енергію за рахунок ВДЕ, і це зменшить тариф за тепло для житомирян. Це має бути дешевше ніж використання імпортованого газу. Додатково ТЕС має виробляти електричну енергію для комунальних установ.
Інша ТЕС на альтернативному паливі буде на базі комунального підприємства. Їх будівництво також за рахунок кредитів та грантів, зокрема від ЄБРР.
Ці заходи дозволяють зменшити споживання газу в енергобалансі міста приблизно на 40 % – стверджує міський голова та виробляти електроенергію з відновлюваних джерел енергії для комунального сектору.

Будують у Житомирі як малі так і великі сонячні електростанції. Одна з них буде зведена на комунальній установі, її потужність 11 МВт електричної енергії. Для цього залучено грант 3 млн євро. Нова СЕС може повністю задовольнити потреби в електроенергії Теплокомуненерго та підприємство водоканалу ( 6 Мвт та 5 Мвт споживання відповідно).

Фото: домашня СЕС у Житомирі

На полігоні відходів вже кілька років спалюють метан виробляючи біогаз. Це дозволило на 50 % зменшити кількість вивільненням метану в атмосферу на полігоні. Біогаз зі звалища трансформують в електроенергію та продають. Пожеж на полігоні більше немає.
Замінюють величне освітлення на світлодіодне (12 тис. ліхтарів замінено,ще чекають близько 1000 шт), адже його якість більша, срок експлуатації довший, а споживання енергії від 40 до 60 % менше порівняно з лампами розжарювання. Заміна проходить також за рахунок кредитних коштів. Але вигода в тому, що ліхтарі вже економлять, і збережену на комуналці суму можна направляти на покриття кредиту – ділиться досвідом Сергій Іванович.

Але все ж таки частка відновлюваної енергії у галузі електроенергетики Житомира все ще зовсім невелика, менше 0,5 %.
Але міський голова переконує, про 100 % ВДЕ зарано говорити зараз, попереду ще велика робота по зменшенню споживання електроенергії великими промисловими підприємствами. Коли значної економії енергоресурсів буде досягнуто і в цьому секторі – Житомир розпочне стрімко нарощувати кількість об’єктів ВДЕ в балансі міста.
Міський голова пояснює, ціль 100% ВДЕ має дві обов’язкові підцілі – з одного боку розвиток енергоефективності, з іншого нарощування частки відновлюваної енергетики у місті, що замінить вугілля та газ.
Тренди відновлюваної енергетики підхоплює обласна влада. В області діє друга в Україні програма підтримки домашніх СЕС, що передбачає компенсацію до 30 % вартості електростанції. Завдяки дії програми на Житомирщині побудовано орієнтовно 100 приватних СЕС потужністю до 30 Квт. З них, близько 45 у Житомирі.
Ми не можемо завершити зустріч з Сергієм Сухомлином не задавши ключове питання:

Переважна більшість інвестицій у місто – це грантове іноземне фінансування. Чому саме Житомиру вдається залучати мільйони тисяч євро, а інші міста проходять важкий шлях відмов?

Мер відповідає і радить своїм колегам наступне:

Для залучення інвестування ключовим є:

  • Підтвердження того, що керівництво міста має чіткий план розвитку і стратегію.
  • Проактивність керівництва, готовність до інновацій та надійне партнерство
  • Підтверджений досвід реалізації проектів та надійна команда муніципалітету.

Нагадаємо, результати звіту «Перехід України на відновлювану енергетику до 2050 року», який був оприлюднений 24 жовтня 2017 року «Інститутом економіки та прогнозування» НАНУ за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні стверджує, що Україна має всі можливості до 2050 року відмовитись від викопного палива і довести частку «зеленої» енергії у забезпеченні своїх енергопотреб до 91%.
Згідно звіту Держенергоефективності, з початку 2015 року в Україні встановлено 1307 МВт потужностей відновлюваної енергетики та інвестовано 1,2 млрд євро. Але це поки лише близько 3 % в загальному енергобалансі країни. Національний план дій з відновлюваної енергетики до 2020 року передбачає 10,1% ВДЕ до 2019 року та 11 % – до 2020 р. Реальна частка у 2017 становила 6,7 % ВДЕ в енергобалансі країни.

Маргарита Мостова, Українська Кліматична Мережа 

Фото: Юлія Пашковська


«Година Землі» відбулася у м. Кам’янське з ініціативи ГО «Голос Природи»

Міжнародна акція «Година Землі» зародилася в 2007 році, її проведення ініціювала організація «Фонд дикої природи» (WWF). З 2008 року акція стала міжнародною. Місто Кам’янське приєдналось до неї в 2009 році. Акція  проводиться щорічно наприкінці березня. У Кам’янському на підтримку  «Години Землі» була проведена робоча нарада за участю представників виконавчих органів влади, тематичні вечори в НеКафе «WONDERLAND» і «Піца Челентано», тренінги «Школа юного кліматичного експерта», тематичні лекції в навчальних закладах міста.

Зараз  «Голос Природи» формує команду юних кліматичних експертів. За словами виконавчого директора організації Євгена Колішевського, на базі кількох навчальних закладів міста формуються перші команди юних кліматичних експертів, які допоможуть  вести інформаційну роботу серед учнів молодших класів.

(більше…)


УКМ виступила з пропозицією щодо моделювання сценарію розвитку енергетики без будівництва нових потужностей на викопному паливі

Як члени робочої групи з перегляду Національно- визначеного внеску України, УКМ пропонує при моделюванні сценаріїв включити і такий, у якому не буде будівництва нових енергетичних потужностей на викопному паливі. Натомість варто в повній мірі розглянути потенціал відновлюваної енергетики.

Команді, що працює над оновленим внеском варто зважати на світові тренди розвитку ВДЕ, їх енергетичну та економічну доцільність, а також дослідження, що доводять реальність енергетичного переходу України на 91 % ВДЕ вже у 2050 році.

Текст звернення до всіх членів робочої групи нижче.

 Членам робочої групи з підготовки 2-го Національно-визначеного внеску України до Паризької угоди

Пропозиція щодо моделювання низьковуглецевого сценарію в рамках роботи над другим національно-визначеним внеском України до Паризької угоди

Шановні члени робочої групи,

Українська Кліматична Мережа (УКМ) об’єднує 33 громадські організації з усієї України, які працюють в сфері протидії змінам клімату, підтримки сталого розвитку енергетики та енергоефективності.

Представники УКМ входять до складу робочої групи з розробки другого Національно-визначеного внеску України (далі – НВВ). 13 березня Міністерством екології та природних ресурсів України спільно з ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» були представлені можливі сценарії для розрахунку НВВ.

Відповідно до обгрунтування наданого у Додатку 1, як члени робочої групи, пропонуємо у моделювання сценаріїв включити сценарій, у якому не буде будівництва нових енергетичних потужностей на викопному паливі. Натомість пропонуємо врахувати потенціал розвитку розподілених енергетичних ресурсів (distributed energy resources) відповідно до світових трендів. Просимо розглянути можливість розрахунку такого сценарію при оновленні НВВ. Ми будемо раді обговорити важливість включення такого сценарію на найближчій зустрічі робочої групи.

Додаток 1

Обґрунтування розрахунку Сценарію Національно визначеного внеску для України без нових енергетичних потужностей та викопному паливі

Розробка Національно визначеного внеску, відповідно до Паризької угоди, в майбутньому має вказувати напрям подальшого руху країни, включаючи низьковуглецевий розвиток, також бути демонстрацією амбітності України щодо зниження викидів парникових газів та підтримку світових тенденцій щодо недопущення підняття світової температури на більше ніж 1,5 – 2,0 °С. При розробці другого НВВ, ми пропонуємо зробити моделювання сценарію, в якому однією з умов буде передбачено відсутність будівництва нових вугільних та атомних енергетичних потужностей та планів з їх будівництва..

Натомість, відповідно до глобальних трендів до децентралізації та діджиталізації енергосистем, моделювання розвитку енергетики має в повній мірі враховувати потенціал розвитку розподілених енергетичних ресурсів (відновлювані джерела енергії, когенераційні установки, накопичувачі електроенергії, мікромережі, електромобілі, керування попитом), впровадження розумних мереж та застосування цифрових технологій. З огляду на динамічний розвиток цих технологій та фундаментальну перебудову енергосистем в усьому світі, вже зараз їх необхідно розглядати як альтернативу централізованим потужностям традиційної енергетики.

Розрахунок та реалізація такого сценарію в майбутньому дасть змогу забезпечити:

  •  виконання мети Призької угоди, ратифікованої Україною
  •  сталий економічний розвиток з використанням новітніх технологій
  •  зменшення негативного впливу енергетики на довкілля та здоров’я українців.населення України
  •  основу для розробки наступних національно визначених внесків України та глибше розуміння економічної складової енергетичного переходу

Обгрунтування такого сценарію надано нижче.

  1.     Викиди парникових газів мають бути зменшені вдвічі до 2030 року.

У 2018 році Міжурядовою групою з питань зміни клімату був підготовлений звіт[1] про наслідки глобального потепління на 1,5°С, що також був представлений на 24-й Конференції сторін у м. Катовіце. Звіт підтверджує наявність антропогенного впливу на зміни клімату та неможливість відкладати зниження викидів на дальшу перспективу, та засвідчує необхідність зменшити викиди глобально у 2 рази до 2030 року у порівнянні із сьогоднішнім рівнем. Лише за таких умов можна забезпечити виконання мети Паризької угоди.

  1. Будівництво нових енергетичних потужностей на викопному паливі – означає іти врозріз з метою Паризької угоди. Такі висновки робить Міжнародне енергетичне агентство[2] за результатами аналізу сьогоднішніх та моделювання майбутніх можливих викидів парникових газів протягом наступних десятиліть. Світ вже переповнений потужностями на викопному паливі, тому для виконання мети Паризької угоди нові станції у кожній країні світу мають будуватися на основі низьковуглецевих технологій.
  2.  Перехід України на 91% відновлюваної енергії до 2050 року є технічно можливим та економічно доцільним. Відповідно до дослідження  “Перехід України на відновлювану енергетику до 2050 року”[3], проведеного Інститутом економіки і прогнозування НАН, Україна має можливість до середини 21 ст. довести частку “зеленої” енергії для забезпечення своїх потреб в енергії до більш ніж 90%. Однією з умов для досягнення цього є встановлення екологічних обмежень на викиди теплових електростанцій згідно взятих Україною міжнародних зобов’язань та відмови від будівництва нових атомних блоків. Такий перехід відбуватиметься в першу чергу за рахунок підвищення ефективності споживання енергії у всіх секторах та використання енергії вітру, сонця та біомаси. При цьому у структурі виробництва електроенергії частка вітрових станцій може сягнути 45%, сонячних – 36%, а біомаси та відходів в структурі виробництва теплової енергії – до 73%.
  3. Енергетична стратегія України до 2035 року вже сьогодні потребує оновлення і не враховує світові тренди та останні результати моделювання.

На семінарі, проведеному Міністерством екології та природних ресурсів України спільно з Інститутом економіки та прогнозування НАН України, “Другий національно-визначений внесок України (НВВ) – методологічні аспекти моделювання та прогнозування” 13 березня, повідомлялось, що розробка НВВ в Україні буде розраховуватись за двома макроекономічними сценаріями розвитку України, на основі офіційно затверджених секторальних стратегій, які зокрема передбачають будівництво нових потужностей на викопному паливі.

Згідно ж останніх результатів моделювання[4], потреба у нових потужностях АЕС до 2030 року відсутня, а частка ВДЕ в енергобалансі у 2035 році може сягати 31% (на 6% вище, ніж у затвердженій Енергостратегії) навіть при помірних темпах зростання. Науковці підкреслюють необхідність актуалізації індикативних показників Енергетичної стратегії, яка щороку втрачає свою актуальність.

  1.  Вже у 2020 році в Україні електроенергія, вироблена з відновлювальних джерел, стане дешевшою ніж з нових вугільних ТЕС.Таких висновків дійшли міжнародні аналітики Carbon Tracker в опублікованому звіті “Global Energy and CO2 Status Report” 2018 року[5]. Хоча поки що Україна має один з найнижчих податків на викиди СО2 у Європі, поступове його підвищення в подальшому стане одним із чинників впливу на підвищення ціни енергії від теплової генерації на викопному паливі. Разом з тим, технології ВДЕ та накопичення і зберігання енергії ставатимуть все більш доступними у зв’язку із постійним зниженням ціни та підвищенням їхньої ефективності .
  2. Чотири міста в Україні (Львів, Житомир, Чортків та Кам’янець-Подільський) переходять на 100% ВДЕ до 2050 року. Ще 73 міста мають плани щодо  скорочення викидів в рамках Угоди Мерів. На місцевому рівні є запит на відмову від викопного палива і громади вже його втілюють шляхом реалізації проектів з відновлюваної енергетики.
  3. Атомна енергетика програє конкуренцію з новими технологіями відновлюваної енергетики. Згідно з дослідженням “Перехід України на відновлювану енергетику до 2050 року”, атомна енергетика в Україні є неперспективною, що викликано високими капітальними витратами на будівництво нових атомних блоків. У зв’язку з цим частка АЕС України в структурі електрогенерації може кардинально знизитися з 54% у 2015 р. до нуля у 2050 р. За умови досконалої конкуренції між виробниками енергії, частка атомної генерації у електроенергетиці України падатиме. Такий спад пов’язаний із вичерпанням технічного ресурсу діючих АЕС, високою вартістю та значними термінами будівництва нових атомних станцій. Роль атомної енергетики у світі також поступово зменшується через її неспроможність конкурувати із відновлюваними джерелами енергії та низьку підтримку громадськості[6]. Про це свідчать також дані нової незалежної Доповіді про стан світової ядерної галузі (World Nuclear Industry Status Report 2017)[7]. Відповідно до звіту IPCC розвиток атомної енергетики обмежується  у багатьох країнах її суспільним неприйняттям через ризики аварій та невирішеність питання радіоактивних відходів.
  4.     Європа та світ обирають шлях низьковуглецевого розвитку. На сьогодні 16 країн Європи заявили[8] про відмову від використання вугілля до 2030 року, а Євросоюз розглядає нову кліматичну мету – знизити свої сумарні викиди парникових газів до нуля до 2050 року. Окрім того, під час Конференції сторін у Катовіце, 45 країн світу підписали Сілезьку Декларацію солідарності та справедливої трансформації, яка демонструє готовність країн відмовлятись від вугілля, та створювати справедливий перехід регіонів по відношенню до працівників, міст та регіонів на шляху до низьковуглецевої економіки; врахування Цілей Сталого Розвитку ООН 2030 у процесі енергетичного переходу, що включає значно збільшити частку енергії з відновлюваних джерел у світовому енергетичному балансі та подвоїти глобальний показник підвищення енергоефективності до 2030 року.

[1] Intergovernmental Panel on Climate Change https://www.ipcc.ch/sr15/

[2] International Energy Agency https://www.theguardian.com/business/2018/nov/13/world-has-no-capacity-to-absorb-new-fossil-fuel-plants-warns-iea

[3] Heinrich Boell Foundation  https://ua.boell.org/sites/default/files/perehid_ukraini_na_vidnovlyuvanu_energetiku_do_2050_roku.pdf

[4] Інститут економіки і прогнозування НАН України http://www.timesukraine.tokni.com/

[5] Carbon Tracker https://www.carbontracker.org/wp-content/uploads/2018/12/CTI_Powering_Down_Coal_Report_Nov_2018_4-4.pdf

[6] Nuclear Energy Agency

https://www.oecd-nea.org/ndd/pubs/2010/6859-public-attitudes.pdf

[7] https://www.worldnuclearreport.org/IMG/pdf/20170912wnisr2017-en-lr.pdf

[8] Beyond Coal https://beyond-coal.eu/wp-content/uploads/2019/02/Overview-of-national-coal-phase-out-announcements-Europe-Beyond-Coal-March-2019.pdf   


Українська кліматична мережа: результати 2018 року у діяльності українського кліматичного руху.

Завантажити звіт:
Українська кліматична мережа: результати 2018 року у діяльності українського кліматичного руху (PDF)


« Попередня сторінка