УКМ

Українські видання

Українська кліматична мережа: результати 2018 року у діяльності українського кліматичного руху.

Завантажити звіт:
Українська кліматична мережа: результати 2018 року у діяльності українського кліматичного руху (PDF)


Кліматична дипломатія в ЄС: висновки та рекомендації для України. Аналітичний документ

У цьому аналітичному документі розглядається еволюція глобальної кліматичної дипломатії в період 1972-2017 рр. та її специфіка в сучасний період. Проілюстровано особливості переговорного процесу на Конференціях Сторін РКЗК ООН, труднощі із формуванням загальної узгодженої кліматичної політики на глобальному міждержавному рівні. Аналізуються основні документи міжнародної кліматичної дипломатії – РКЗК ООН, Кіотський протокол і Паризька угода, а також документи у сфері кліматичної дипломатії в ЄС. Досліджується розвиток кліматичного політичного дискурсу в Україні і його відображення в нормативних документах.

Автор: Експертно-дорадчий центр «Правова аналітика».
(more…)


Соціально-економічний аналіз проблем зміни клімату в Україні

У статті звернено увагу на потребу розроблення та впровадження в Україні політики з питань зміни клімату. Здійснено аналіз результатів соціологічного опитування щодо обізнаності громадян України з проблем зміни клімату та готовності платити вищу ціну за продукцію, виготовлену з використанням екологічно чистих технологій. Виявлено основні шляхи, які, на думку громадян, сприятимуть впровадженню політики з питань запобігання змінам клімату в Україні. Розглянуто питання про потребу розвитку та фінансування заходів щодо запобігання змінам клімату і виробництва продукції із використанням екологічно чистих технологій на загальнонаціональному рівні.

Автор: Експертно-дорадчий центр «Правова аналітика».
(more…)


Що депутати повинні знати про зміну клімату та Паризьку угоду

Екодія підготувала публікацію “Що депутати повинні знати про зміну клімату та Паризьку угоду?” до парламентських слухань, які відбулися 4 липня 2018 року. Публікація містить інформацію про виклики для України та світу, що пов’язані зі зміною клімату, а також необхідні дії для виконання цілей міжнародної кліматичної Паризької угоди.

Автор: Центр Екологічних ініціатив “Екодія”.
(more…)


Спорудження атомних блоків № та 4 Хмельницької АЕС: аналіз ризиків проекту

Сьогодні Уряд України намагається відновити проект спорудження енергоблоків № 3 та 4 на Хмельницькій АЕС, який було зупинено після аварії на ЧАЕС 1986 року. Спроби відновити будівництво тривають із 2005 року, однак проект має ряд проблем, що роблять його нежиттєздатним. Безпечність використання збудованих в 1980-х рр. будівельних конструкцій для цих реакторів досі не є підтвердженою, вони 30 років простояли просто неба. Можливість реалізувати в оновленому проекті сучасні системи безпеки також не є доведеною.

У 2015 році Верховна Рада України розірвала угоду із Російською Федерацією щодо співпраці у споруджені цих блоків, однак оновлене 2016 року техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) проекту передбачає будівництво із залученням чеської компанії «SKODA JS a.s.». Дана компанія з 2005 року належить російському холдингу ОМЗ, який внесений в «санкційний список» Ради національної безпеки та оборони (РНБО) України. За таких умов необхідно якнайшвидше припинити подальший розгляд та затвердження коригованого ТЕО проекту будівництва енергоблоків № 3 та 4 Хмельницької АЕС як такого, що не відповідає інтересам України, несе загрозу послаблення енергетичної безпеки країни, а також супроводжується екологічними ризиками.

Автор: Центр Екологічних ініціатив “Екодія”.
(more…)


Підготовка до зняття з експлуатації діючих АЕС України: прогрес та виклики

В Україні працює п’ятнадцять атомних енергоблоків із реакторами типу ВВЕР. Всі вони запроектовані, і більшість із них – збудовано, за радянських часів. До 2020 року проектний термін роботи закінчиться для 12 з 15 атомних енергоблоків АЕС Україні. Не зважаючи на те, що протягом 2011-2018 рр. ряд блоків отримали ліцензії на продовження роботи протягом додаткових 10-20 років, зрештою їх усі доведеться закривати. Закриття та безпечне виведення з експлуатації атомних станцій потребує значних коштів, які мають накопичуватися протягом терміну роботи станцій. Тому набуває актуальності питання підготовки до безпечного зняття з експлуатації діючих АЕС України, зокрема, у частині накопичення достатнього фінансового резерву для демонтажу станцій і захоронення всіх радіоактивних відходів.

Дане дослідження ставить за мету проаналізувати стан підготовки до зняття з експлуатації діючих АЕС України, в тому числі визначити основні документи, які регламентують процес підготовки, стан підготовки концепцій і проектів, виконання підготовчих заходів, та з’ясувати чи накопичується достатньо коштів для забезпечення всіх витрат, пов’язаних із зняттям з експлуатації атомних електростанцій і захоронення високорадіоактивних відходів.

Автор: Центр Екологічних ініціатив “Екодія”.
(more…)


Будівництво нових блоків Хмельницької АЕС

Історія енергоблоків № 3 та 4 Хмельницької АЕС бере свій початок з середини 80-х років минулого століття. Фаза будівництва конструкцій енергоблоків тривала з 1985 по 1990 р. В серпні 1990 року Верховна Рада України оголосила мораторій на будівництво нових АЕС. Але вже в жовтні 1993 року мораторій було скасовано. У 2005 році Кабмін прийняв рішення реанімувати та добудувати енергоблоки. За 10 років було розроблено ТЕО, проведені консультації з громадськістю та обговорення з сусідніми країнами у рамках Конвенції Еспо, прийнято відповідний закон, отримані всі дозволи. Постійне зростання вартості проекту, невирішене питання з наявними конструкціями, невизначеність із фінансуванням, а згодом і агресія РФ проти України поставили крапку на будівництві енергоблоків № 3 та 4 у тому вигляді, в якому воно передбачалося всі ці роки.

Автор: Центр Екологічних ініціатив “Екодія”.
(more…)


Вода близько: підвищення рівня моря в Україні внаслідок зміни клімату

Мета даного рамкового дослідження — продемонструвати можливі наслідки для України від підняття рівня моря внаслідок зміни клімату, актуалізувати питання необхідності подальшого вивчення процесів, що відбуваються, та стимулювати уряд і міста протидіяти зміні клімату та водночас адаптуватися до нових реалій сьогодення. Контрольний рік для моделювання зони затоплення — 2100 рік. Моделювання здійснене на основі максимальних науково обґрунтованих прогнозних показників підняття рівня моря, із врахуванням вертикальних рухів земної кори та згінно-нагінних явищ, змодельовано дві зони затоплення. Згідно проведених розрахунків може бути затоплено близько 650 тис. га суходолу, а враховуючи нагони — до 1 млн. га.

Автор: Центр Екологічних ініціатив “Екодія”.
(more…)


Брошура “Адаптація до зміни клімату”

Брошура для тих, хто хоче дізнатись більше про зміну клімату, а також для тих, хто хоче діяти.

Автор: Агентство сприяння сталому розвитку Карпатського регіону «ФОРЗА».
(more…)


Навчальний посібник “Адаптація до зміни клімату”

Навчальний посібник. Глобальна зміна клімату – це одна з найважливіших екологічних проблем, що наразі постала перед людством. На сьогодні впливи зміни клімату вже достатньо задокументовані, зокрема Міжурядовою групою експертів зі зміни клімату – МГЕЗК. Істотна частина впливів зміни клімату спричинена діяльністю людини та інтенсивною експлуатацією природи, внаслідок чого відбувається збільшення концентрації парникових газів в атмосфері. Вважається, що антропогенна складова у викидах парникових газів є основною причиною глобальної зміни клімату.

Автор: Агентство сприяння сталому розвитку Карпатського регіону «ФОРЗА».
(more…)


Методика громадської оцінки Планів дій сталого енергетичного розвитку територіальних одиниць Східного партнерства

Розробка методики з оцінки ПДСЕР (Планів дій сталого енергетичного розвитку) – це бажання Екоклубу передати свій досвід у сфері поліпшення місцевих енергетичних політик усім зацікавленим. Ми прагнемо, аби Плани, що регламентують розвиток енергетики у містах, були написані та втілювалися якісно, мали амбітні цілі та вели до реального скорочення викидів парникових газів.

Автор: ГО “Екоклуб”.
(more…)


Національний звіт за наслідками оцінки Планів дій сталого енергетичного розвитку (Кременчук, Івано-Франківськ, Полтава, Рівне, Хмельницький)

Угода мерів – ініціатива Європейської Комісії, яка об’єднує муніципалітети в добровільне утворення задля спільної боротьби з глобальним потеплінням. У зв’язку з тим, що Угода мерів з кліматичною складовою з’явилася близько року тому, у цій методиці ми будемо розглядати лише Угоду, що існує з 2008 року. З метою досягнення поставлених перед собою показників (зменшення викидів парникових газів на 20%), йдеться в Угоді, місцеві органи влади мають виконати конкретні кроки, до яких належать: • пристосування адміністративних структур; • розробка Плану дій сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР); • звітування про виконану роботу кожні 2 роки; • проведення у містах Днів сталої енергії.

Розробниками аналітичних документів з оцінки ПДСЕР у містах стали громадські організації «Екоклуб», «Товариство охорони природи м. Кременчук», «Еколтава», «Агенція сталого розвитку «АСТАР», «УМКА» та «Наш дім Манява».
(more…)


Посібник “Граючи, змінимо світ”

Збірник ігор з теми зміни клімату «Граючи, змінимо світ». Посібник у зрозумілій формі дає базові знання про зміну клімату та допомагає в ігровому форматі продемонструвати основні механізми дії кліматичних процесів, а також відчути наслідки наших повсякденних рішень, що впливають на стан довкілля.

Автор: ГО “Колегія екологічної освіти “Світ Освіт”.
(more…)


Карпатська конвенція: тлумачник

Тлумачник складається з двох основних частин:

ЗАПИТАННЯ І ВІДПОВІДІ – Перша в доступній формі представляє саму конвенцію, історію її створення, мету й завдання, знайомить із процесом втілення в життя, дає інформацію про організації та структури, які цим вже займаються.

ВИКОРИСТАННЯ НА ПРАКТИЦІ – Друга звертається до практичних прикладів, які пояснюють значення і можливості використання конкретних статей конвенції в реальному житті.

Автор: Міжнародна благодійна організація “Інформаційний центр “Зелене досьє”. (more…)


Екологічна політика в українських ЗМІ

Дослідження «Екологічна політика та охорона навколишнього природного середовища в українських ЗМІ» було успішно презентовано під час Шостої офіційної зустрічі Панелі з питань довкілля та зміни клімату Східного партнерства 12 червня в Києві. Дослідження виконано МБО «ІЦ «Зелене досьє» в рамках проекту «Моніторинг та оцінка впровадження Україною положень Люксембурзької Декларації, що стосуються екологічного врядування», який впроваджується ВЕГО «Мама-86» в партнерстві з МБО «ІЦ «Зелене досьє» та РЕЦ «Суспільство і довкілля».

Автор: Міжнародна благодійна організація “Інформаційний центр “Зелене досьє”.
(more…)


Як економити бюджет сім’ї та зробити внесок у збереження природи? (рос.)

Метою брошури є представити практичні поради громадянам, які небайдужі до проблем змін клімату і хочуть зробити свій посильний внесок у збереження природи.

Автор: ГО «Агентство економічного розвитку».
(more…)


Природний газ чи паливні брикети?

Дана брошура містить інформацію та конкретні приклади що до переваг використання альтернативних джерел енергії та наглядні приклади їх застосування в місті Вознесеньку. Автори сподіваються, що інформація викладена в брошурі стане в пригоді людям не байдужим до нашого з вами майбутнього та зробить вагомий вклад в популяризацію використання альтернативних та відновлювальних джерел енергії та запровадження ресурсо- та енергозберігаючих технологій.

Автор: ГО «Агентство економічного розвитку».
(more…)


ГІС в екологічних дослідженнях та природоохоронній справі

Навчальний посібник, який розкриває загальні принципи ГІС, висвітлює загальні принципи організації і функціонування географічних інформаційних технологій (ГІС) та основні можливості використання методів ГІС в природоохоронній справі та у дослідженні екологічних проблем. Велику увагу звернено на теоретичні основи геоінформаційнго моделювання та картографування, а також їх прикладного застосування.

В посібнику також наведено можливості інтеграції даних, що поступають з різних джерел моніторингу стану навколишнього природного середовища. Актуальність навчального посібника визначається детальним аналізом сучасних напрямків та методологічних підходів до вивчення компонентів навколишнього природного середовища, їх комплексного аналізу засобами ГІС-технологій. Основним прикладним завданням посібника є здобуття знань та навиків у роботі студентів з геоінформаційними програмними продуктами та можливість їх практичного застосування в екологічних дослідженнях. Головна увага спрямована на застосування програмного пакету ESRI ArcGIS Desktop. (more…)


Гідроенергетика у Карпатах: Міфи та реальність

Ця брошура містить інформацію щодо проблем, які виникають при розвитку гідроенергетики у Карпатському регіоні, зокрема при будівництві малих ГЕС, де екологічна шкода довкіллю здебільшого переважає економічну вигоду. Обговорено ряд існуючих «міфів» у гідроенергетиці Карпатського регіону, що їх використовують забудовники з метою отримання дозволів місцевих громад. Представлено альтернативні шляхи вирішення цієї проблеми для збереження водних ресурсів, рекреаційного потенціалу та біорізноманіття річкових коридорів.

Автор: Всесвітній фонд природи (WWF) в Україні.
(more…)


Вплив зміни клімату на види

Зміна клімату, викликана людською діяльністю, посилює негативний вплив на екосистеми та види дикої природи, що, у свою чергу, безпосередньо призводить до швидкого вимирання видів. Оскільки все відбувається швидко, багато рослин і тварин не встигають адаптуватися.

Звіт WWF «Вплив змін клімату на види» ілюстровано показує, як саме зміни клімату змінюють екосистеми на конкретних прикладах.

Автор: Всесвітній фонд природи (WWF) в Україні.

(more…)


« Попередня сторінка