Сотні тисяч людей у північній Європі святкуватимуть цього року Різдво не там, де планували. Хуртовини й ожеледь зірвали рейси літаків, потягів і автобусів.
Промислово розвинуті Британія, Франція, Німеччина і Голландія виявилися безпорадними в умовах не такої вже й суворої зими.
Комісар Європейської комісії з питань транспорту Сіім Каллас закликав аеропорти Європи серйозніше підійти до планування і назвав їх “слабкою ланкою” в інфраструктурі континенту.
Бі-Бі-Сі розмовляла з координатором програми зі зміни клімату Національного екологічного центру України Іриною Ставчук.
Бі-Бі-Сі: Можливо, при всіх розмовах про похолодання чи потепління, надзвичайно спекотне літо чи надзвичайно холодну зиму ми просто повертаємося до звичних кліматичних умов – таких, як люди середнього покоління пам’ятають ще з дитинства: влітку – тепло, взимку – сніг?
І. Ставчук: Я не погоджуюсь з тим, що клімат стабілізується і що повертається так, як було раніше. І в принципі, сама концепція глобального потепління ніяк не суперечить тому, що ми спостерігаємо зараз, бо люди думають, що глобальне потепління – це просто стане тепліше. Але насправді через збільшення кількості парникових газів, через підвищення температури відбуваються зміни клімату. А зміни клімату – це певний дисбаланс у природі, який викликає не просто потепління, а різні аномальні природні явища. Тобто, може бути дуже різке похолодання, дуже сильні опади або, навпаки, засуха. І якраз ота тенденція останніх років показує те, що в світі збільшується саме кількість стихійних лих, збільшується їх масштабність, з’являються стихійні лиха, коли аномальні природні явища, які не є притаманними для певних територій, і взагалі коливання погоди, коливання різних природних явищ збільшується.
Бі-Бі-Сі: Таке враження, що науковці, які займаються проблематикою кліматичних змін, вже кілька років б’ють на сполох, попереджають світову спільноту про те, що треба щось робити, принаймні, треба бути готовим до кліматичних змін. І глобальне потепління, про яке ви згадали, як науковці кажуть, це підвищення середніх річних температур на 1-2 градуси – це катастрофа фактично. Але таке враження, що люди у владі слухають все це, але не вживають жодних практичних кроків. І таке враження, що от в Європі випав сніг – це нібито люди вперше сніг побачили, вперше почули, що таке може бути, паралізовані аеропорти, паралізована транспортна система… Насправді ви як думаєте, ті люди, від яких залежить прийняття рішень, достатньо дослухаються до думок фахівців?
І. Ставчук: На жаль, в Україні, наприклад, проблема зміни клімату взагалі досить несерйозно сприймається. Буквально нещодавно відбувся черговий раунд переговорів в Канкуні зі зміни клімату, і хоча певного прогресу досягнуто, все одно країни не готові брати на себе ті зобов’язання про скорочення викидів парникових газів, які рекомендують вчені. І те, що обіцяно, ніяк не попередить глобального потепління на 2 градуси. Вчені кажуть, що буде катастрофа, якщо збільшиться. Але насправді буде всесвітнє потепління на 3-5 градусів Цельсія. І оця дискусія між вченими і політиками вже відбувається декілька років, але, на жаль, все одно на міжнародному рівні ситуація така сама, як і є.
Бі-Бі-Сі: Чи ви не вважаєте, що до певної міри, можливо, це лунає парадоксально, але загроза серйозних кліматичних змін, які принесуть планеті серйозні наслідки, в тому числі економічні, може стати певним рушієм технічного прогресу, – коли стало недостатньо мазуту для електростанцій, вигадало людство і сонячні батареї, і почало активно використовувати енергію вітру, енергію моря, – можливо, оця загроза кліматичних змін спонукає людство до якихось абсолютно фантастичних, як на сьогодні, винаходів?
І. Ставчук: В принципі так, тому що технології зараз розвиваються, і для прикладу візьмемо Європейський Союз, який взяв на себе зобов’язання по скороченню викидів парникових газів і дійсно розвиває і вкладає кошти в розвиток новітніх технологій, і у нього ще є конкретні плани, як можна усю економіку до 2050 року перевести на економіку, яка б не використовувала викопних палив взагалі. Тобто, нуль викидів парникових газів до 2050 року. І такі плани, звичайно, спонукають розвиток відповідних технологій. А от також інший аспект, – це те, що лише технології не зможуть нас врятувати, якщо ми не будемо зменшувати споживання. Тобто, в будь-якому випадку треба намагатися скорочувати споживання, аби ці технології були дуже енергоефективними. Наприклад, щоб будинки, які ми будували, потребували якомога меншої кількості енергії, і таким чином скрізь, щоб було якомога менше споживання.
Бі-Бі-Сі: Що можуть пересічні люди, на рівні кожного пересічного громадянина, робити щодня, щоби хоча би не поглиблювати проблему глобальних кліматичних змін?
І. Ставчук: У першу чергу, все, що пов’язано з енергозбереженням. Тобто, можна замінити звичайні лампочки на енергоефективні. Можна і потрібно купувати енергоефективні побутові прилади, які маркуються позначкою А, А+, навіть зараз є А++. Тобто, які використовують дуже мало енергії в своїй роботі. Не купляти зайвих електроприладів і не використовувати їх, користуватися громадським транспортом, тому що громадський транспорт є набагато більш екологічно ефективний, ніж приватний автомобіль.
Джерело: www.bbc.co.uk
