З 6 по 17 червня 2011 року в Бонні (Німеччина) пройшли чергові міжнародні переговори ООН, пов’язані з проблемою зміни клімату. Після оптимістичних результатів минулорічних переговорів у Мексиці делегації з 190 країн зустрілися в Бонні для обговорення деталей прийнятих рішень, а саме, питань, пов’язаних з адаптацією до наслідків зміни клімату, умовами передачі нових технологій, створенням та використанням Зеленого кліматичного фонду.
Найважливішим питанням цієї зустрічі залишається проблема, пов’язана з недостатніми зобов’язаннями зі зниження викидів парникових газів, які готові взяти країни-учасники Рамкової конвенції зі зміни клімату. На думку вчених, обсяги скорочення викидів, які декларують офіційні делегації різних країн, не зможуть забезпечити утримання температури потепління в межах 2-х градусів. Якщо країни не збільшать свої зобов’язання, підвищення температури може скласти 3-5 градусів і призвести до незворотніх катастрофічних наслідків. Для попередження кліматичної катастрофи індустріально розвинені країни, у тому числі й Україна, повинні до 2050 року знизити викиди парникових газів на 80-95% – це означає, що уряди вже зараз повинні розробити і приступити до реалізаціі «низьковуглецевих» стратегій розвитку національних економік. На думку вчених міжурядової групи експертів ООН, зниження викидів до необхідного рівня цілком досяжно. Поширення та впровадження «низьковуглецевих» технологій сьогодні повністю залежить від політичної волі голов держав.
Україна демонструє небажання знижувати викиди парникових газів
Згідно кліматичних міжнародних домовленостей Украна має статус країни з перехідною економікою, однак, цей статус не звільняє нашу державу від обов’язків по скороченню викидів парникових газів. Експерти міжнародного інституту прикладного системного аналізу (IIASA) проаналізували і порівняли мети щодо скорочення викидів для всіх країн – додаток 1 (у Додаток 1 включені індустріально розвинені країни, у тому числі й Україна). Інститутом був зроблений висновок, що задекларована мета України зі скорочення викидів на 20% від рівня 1990 року до 2020 є абсолютно неадекватною – цих результатів можна досягти, не докладаючи ніяких зусиль. Така мета фактично означає зростання викидів від теперішнього рівня, а не їх зниження. Крім цього, експерти Інституту зазначили, що Україні до 2020 року без особливих проблем можна скоротити свої промислові викиди мінімум на 57% від рівня 1990. З урахуванням, що скорочення викидів в основному пов’язано з поширенням енергозберігаючих технологій та розвитком відновлюваної енергетики, це поможе автоматично вирішити в Україні не тільки екологічні проблеми, але також економічні та соціальні. Адекватні цілі щодо зниження викидів економічно виправдані, проте, для їх досягнення уряд повинен розробити Національну стратегію скорочення викидів парникових газів, яка на даний момент в нашій країні існує тільки «на папері». На міжнародних переговорах у Бонні індустріально розвинені країни проводили презентації з обгрунтуванням своїх зобов’язань і успішними прикладами реалізації національних політик зі скорочення викидів. На переговорах були озвучені цікаві презентації країнами Євросоюзу, малими островними державами, Канадою, Ірландією та іншими; на жаль, українська делегація традиційно ухилилась від виступу зі звітною доповіддю.
Уряд України приховує реальний обсяг викидів парникових газів
Початок переговорів у Бонні збігся з дуже важливою подією для України – експерти ООН випустили звіт з критичними зауваженнями для українського кадастру викидів парникових газів. З того часу, як Україна підписала Рамкову конвенцію ООН (1992/Бразілія, Ріо-де-Жанейро), уряд повинен систематично подавати кадастр антропогенних викидів парникових газів. Щорічно експерти ООН перевіряли кадастр Україні, проте кожен наступний рік у звітній документації повторювалися одні й ті ж недоліки. Цього року експерти ООН перестали «закривати очі» на систематичні недоліки в кадастрі, офіційний звіт був повернутий із критичними зауваженнями на 58-х сторінках. Основними проблемами українського кадастру є відсутність детального енергетичного балансу країни, даних про викиди від деяких виробничих процесів і секторів економіки, інформація про викиди парникових газів в результаті вирубки лісів. Крім цього, важливі дані, що характеризують рівень розвитку української економіки, позначені у кадастрі як конфіденційні або взагалі відсутні.
Український кадастр викидів не прийнятий, звіт відправлений на розгляд до Комітету виконання зобов’язань (Compliance Committee). Тепер уряду доведеться вирішувати цю проблему на дипломатичному рівні. Відсутність затвердженого кадастру може призвести до серйозних економічних наслідків – Україна може втратити можливість торгувати квотами (квоти – дозволи на викиди) і брати участь у реалізації проектів спільного впровадження.
Національний кадастр антропогенних викидів повинен враховувати загальний обсяг викидів парникових газів по всіх галузях економіки, а також відобразити тенденції зростання або скорочення викидів. Складання кадастру є основною вимогою Кіотського протоколу; в Україні відповідальність за ведення кадастру викидів покладено на Державну агенцію екологічних інвестицій (ДАЕІ). Для того, щоб скласти повний кадастр викидів, уряду необхідно відобразити у звітній документації «тіньову» національну промисловість. Цілком можливо, що після легалізації викидів «тіньової» економіки виявиться, що кількість вільних квот в Україну значно менше, проте, це все рівно доведеться зробити уряду для того, щоб не втратити можливість торгувати квотами в рамках Кіотського протоколу.
Використання механізмів Кіотського протоколу вкрай важливо для економіки України
Ратифікувавши в 2004 році Кіотський протокол, Україна отримала можливість до 2012 року брати участь у торгівлі квотами. Торгівля квотами (дозволами на викиди) дає можливість Україні отримати додаткові кошти для впровадження екологічних проектів, в результаті яких буде здійснюватися зниження викидів парникових газів. До цих проектів може належати впровадження енергозберігаючих технологій у промисловому і комунальному секторах економіки, що вкрай важливо для підвищення конкурентоздатності національного виробництва. Крім цього, кошти, отримані від продажу квот, дозволено використовувати для розвитку відновлюваної енергетики (сонячна, вітряна, мала гідроенергетика, біореактори), що також необхідно для виходу з енергетичної кризи, в якій знаходиться Україна протягом останніх 10 років. Міжнародні та українські громадські екологічні організації критикують торгівлю квотами, тому що цей механізм Кіотського протоколу на практиці дуже часто не дає позитивних результатів і, в кінцевому рахунку, не вирішує проблеми зміни клімату. Наприклад, вільні квоти, якими володіє Україна, називають «порожніми» або «гарячим повітрям», бо вони утворилися в результаті спаду виробництва в 90-х роках, а не впровадження нових технологій. Згідно умов Коітского протоколу, гроші, отримані від продажу квот, повинні спрямовуватися на реалізацію проектів зі зниження викидів. Процес реалізації проектів зі скорочення викидів парникових газів за рахунок продажу вільних квот називається Схемою Зелених Інвестицій (СЗІ). Протягом останніх двох років в Україні не було реалізовано жодного проекту за схемою Зелених Інвестицій. Ситуація кардинально змінилася тільки навесні 2011 року завдяки спрощенню процедури подання заявок на реалізацію проектів зі скорочення викидів. На даний момент, Державною агенцією екологічних інвестицій зареєстровано близько 860 кліматоохоронних проектів, з яких 135 вже реалізовані, 365 подані для фінансування, 360 проходять поточне узгодження. У конкурсі подання проектів взяли участь 16 міст з 8 регіонів України. Найбільше заявок було подано з АР Крим – 144 проекти, Волинська область – 64, Івано-Франківська область – 181, Сумська область – 227. З Дніпропетровської, Донецької, Луганської та Запорізької областей не було подано жодного проекту. Така ситуація виглядає дуже дивною, бо саме ці регіони є великими промисловими центрами з високим рівнем забруднення навколишнього середовища. Практично усі проекти, що сьогодні готуються до реалізаціі, пов’язані з утепленням будівель соціальної сфери – утеплення дитячих садків, шкіл, лікарень. (Перелік проектів СЗІ, затверджених ДАЕІ станом на 06.04.2011)
Організацію «Голос Природи» хвилює питання прозорості вибору проектів на рівні уряду та ефективності використання грошей. Лидери громадських екологічних організацій пропонують, щоб в Україні була прийнята схема, аналогічна Чеської, коли гроші від продажу квот направляються в єдиний фонд, з якого кожен житель країни міг отримати до 60% компенсації вартості заходів з енергоефективності у своєму будинку або переході на поновлювані джерела енергії (опалення біопаливом, сонячні колектори для нагріву води тощо). Така схема набагато прозоріша і дозволяє отримувати фінансову підтримку не тільки представникам бізнесу, але і звичайним громадянам. На жаль, український уряд не проявляє інтересу до чеського досвіду освоєння коштів, отриманих від продажу вільних квот.
«В черговий раз Україна бере участь у міжнародних переговорах із мізерним складом офіційної делегації, до складу якої увійшли переважно представники Державного агенства екологічних інвестицій. Невключення до складу делегацій представників профільних міністерств є однією з причин відсутності проектів зі зниження викидів парникових газів в окремих галузях національної економіки, таких, як транспорт, ЖКГ, агропромисловий сектор, лісове господарство », – повідомив Євген Колішевський, виконавчий директор громадської екологічної організації «Голос Природи », – небажання уряду брати адекватні зобов’язання зі зниження викидів парникових газів і спроба приховати від міжнародної громадськості реальний рівень викидів може мати негативні наслідки для економіки України. Уряду доведеться вжити заходів для легалізації викидів «тіньової» економіки, взяти зобов’язання по зниженню викидів, рекомендовані експертами ООН, переглянути стратегію розвитку національної економіки, розробити дієвий Національний план скорочення викидів парникових газів. Бездіяльність уряду в кліматоохоронній галузі може призвести до того, що український бізнес не зможе скористатися технологічною та фінансовою підтримкою у рамках підписаних міжнародних угод ».
Автор: Євген Колішевський, виконавчий директор ДГЕО «Голос Природи»
тел.: 067 6811316
