Сьогодні у Південній Африці розпочалися міжнародні переговори Організації об’єднаних націй зі зміни клімату. Головним питанням переговорів, що триватимуть до 9 грудня, є доля Кіотського протоколу після 31 грудня 2012 року, коли термін його дії завершиться. Зустріч у Дурбані є останнім шансом збереження Кіотського протоколу. Україна може зіграти важливу роль у збереженні єдиного міжнародного документу, який створений задля попередження проблеми зміни клімату.
Європейський Союз, Україна та ряд інших країн заявляють про відкритість щодо підтримки другого періоду. Це зрозуміло, адже Україна зацікавлена у подовженні дії Кіотського протоколу. У першу чергу це дає можливість використовувати гнучкі механізми, такі як проекти спільного впровадження та торгівлю квотами. Водночас деякі великі гравці, наприклад, Росія, Японія та Канада, заявили, що не планують підтримувати другий період протоколу.
«Україна може сприяти прийняттю другого періоду Кіотського протоколу. По-перше, треба представити реальні цілі зі скорочення викидів парникових газів в майбутньому, оскільки на даний момент ціль України означає збільшення викидів вдвічі. По-друге, потрібно відмовитися від переносу невикористаних квот на майбутнє. Ми вітаємо заяву в пресі представника Державного агентства екологічних інвестицій Вадима Сидяченка щодо готовності України відмовитись від переносу квот. Але Україна має це також відобразити у своїй офіційній позиції та заявити про це на міжнародних переговорах», – коментує Христина Рудницька, координатор програми зі зміни клімату Національного екологічного центру України.
Загалом, зобов’язання більшості країн по скороченню викидів парникових газів є недостатніми. Рекомендовані вченими скорочення для утримання потепління до 2 С є 25-40% від 1990 року до 2020. Країни поки що заявили про сумарні скорочення 12-18% до 2020 року від рівня 1990.
Останній звіт Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (IPCC) вказує, що зміни клімату відбуваються швидше, ніж очікувалося, тож прогнози вчених щодо майбутніх наслідків не втішають. Економічні витрати на подолання наслідків зміни клімату зросли з кількох до 200 мільйонів на рік. Вчені передбачають, що з вірогідністю у 99-100% збільшиться частота та інтенсивність екстремально-гарячих днів. З вірогідністю 66-100% загальна температура на планеті підвищиться до 3С до 2050 року та до 5С до 2100. Це особливо лякає, оскільки ті ж вчені встановили межу недопущення підвищення загальної температури на 2С, після якої починаються катастрофічні та незворотні зміни клімату.
На переговорах ООН зі зміни клімату Україну будуть представляти представники Державного агентства екологічних інвестицій, Міністерства екології та природних ресурсів України та урядовці з інших міністерств. Також на переговорах будуть присутні представники громадськості, зокрема, голова Робочої групи неурядових організацій з питань зміни клімату Андрій Мартинюк.
За більш детальною інформацією звертайтеся:
Андрій Мартинюк,
Голова Робочої групи неурядових організацій з питань зміни клімату,
з 30 листопада перебуває на переговорах у Дурбані, ПАР,
телефон 362 32 18 (для журналістів безкоштовно)
Христина Рудницька,
Координатор програми за зміни клімату «Національного екологічного центру України»,
слідкує за перебігом подій з Києва,
телефон 353 78 42,
krudnytska at necu.org.ua
