Чи потраплять ”кіотські гроші” до простих українців?

''Кіотські гроші'' - на екобудинки людям, чи автомобілі чиновникам?

В України залишається менше року, аби використати вже отримані гроші від продажу квот на викиди парникових газів в рамках Кіотського протоколу.

За майже півмільярда євро, із якими пов’язана одна з порушених проти Юлії Тимошенко справ, нинішня влада планує реалізувати більше тисячі екологічних проектів по всій країні. А також – залучити нові гроші від чергового продажу квот, оскільки після кількамісячної перерви Україна відновила статус відповідності вимогам Кіотського протоколу.

Повноцінну участь у механізмах Кіотського протоколу Україна відновила 9 березня у місті Бонн. Свій статус держава втратила у жовтні 2011 року, коли міжнародні експерти встановили, що український кадастр викидів не відповідає вимогам.

Втім, в той час, як чиновники із ентузіазмом розповідають про можливу користь від використання “зелених” грошей, екологи ставлять під сумнів ефективність деяких із пропонованих проектів і наголошують, що необхідно забезпечити людям прямий доступ до них.

Куди подіти півмільярда євро

Загалом, від продажу квот Японії та уряду Іспанії Україна вже отримала майже 500 мільйонів євро. На ці гроші претендують проекти з різних регіонів України, з їх Клацнути переліком можна ознайомитися на сайті спеціально створеного Держагенства екологічних інвестицій.

“Сьогодні наша задача полягає в тому, щоб більш активно разом з агентством зелених інвестицій зайнятися реалізацією якомога більшого об’єму квот – щоб ці гроші надійшли до бюджету, і ми могли виконувати великий об’єм соціальних програм, програм із енергозбереження, які нині дуже важливі для людей”, – повідомив міністр екології та природних ресурсів Микола Злочевський.

За ці гроші, каже урядовець, планують утеплити будівлі бюджетної сфери, замінити котли в школах, дитячих садках та лікарнях – такими, що працюють на альтернативному паливі.

За словами координатора програми зі зміни клімату НЕЦУ Христини Рудницької, схему зелених інвестицій в Україні загалом впроваджують несистематично та непрозоро:

“До 2012 року Державне агентство екологічних інвестицій схвалило 987 проектів, вартість яких складає 3,7 мільярдів гривень – при цьому скорочення викидів парникових газів очікується лише на рівні 0,04% від усієї кількості викидів в Україні. За ці гроші можна було досягти значно більшого скорочення викидів”, – вважає еколог.

Як сказав голова агентства екоінвестицій Владислав Якубовський, поки що немає єдиної цифри очікуваного скорочення викидів газів, оскільки затвердили ще не всі проекти. Наразі надійшло вже більше тисячі пропозицій – від органів центральної влади, місцевого самоврядування та, приміром, Національного університету “Київський політехнічний інститут”. У квітні проекти мають остаточно погодити і почати втілювати.

До чого тут автомобілі для міліції?

В Національному екологічному центрі України (НЕЦУ) звернули увагу на те, що окрім проектів з утеплення будинків та реконструкції систем теплопостачання, у переліку на фінансування фігурує оновлення автопарку Міністерства внутрішніх справ автомобілями із гібридним двигуном.

“Цей проект якраз і є найбільш суперечливим, тому що нині міністерство внутрішніх справ до кінця ще не ухвалило рішення про те, що їм це також потрібно”, – пояснив міністр Микола Злочевський.

Вартість цього проекту перевищує 400 мільйонів гривень – це в понад 10 разів більша сума, ніж передбачені гроші на всю Одеську область. В той час, як прогнозоване скорочення викидів газів за рахунок нових авто – 38,4 тисячі тонн на рік, а за рахунок модернізації однієї котельні на Одещині – 25,2 тисячі тонн.
“Кіотські гроші”, стверджують екологи, є власністю суспільства, а не чиновників, тому в першу чергу, їх мали б витрачати на суспільно корисні проекти.

До таких експерт НЕЦУ Андрій Желєзний відносить, на приклад, переведення котелень у містах на біопаливо, або використання теплових насосів та сонячних колекторів для опалення будинків.

За його словами, Україна має значний потенціал до енергозбереження: “Втрати енергії становлять від 10% до 80% на всіх стадіях від виробництва енергії до її споживання у оселях. На приклад, наші будинки після впровадження елементарних проектів теплової санації можуть заощаджувати до половини енергії, яка зараз марнується”, – вважає еколог.

У приклад Андрій Желєзний наводить Чехію, де гроші вклали в комунальну сферу із суттєво вищою ефективністю. За програмою, яка діяла в тій країні, будь-хто міг звернутися до органів влади із проектом з підвищення енергозбереження власного господарства, чи використання в ньому альтернативних джерел енергії.

Зроби сам

Екологи кажуть, що українці могли б використовувати значно менше електроенергії та газу
Запровадження чеської схеми в Україні значно допомогло б таким, як киянка Наталія Вишневська, яка намагається оновити свій будинок, зробивши його більш екологічним. Жінка розповіла ВВС Україна, що родина замінила газову колонку на більш ефективну, встановила систему альтернативного опалення, а на черзі – утеплення будинку, а також геліосистема для підігріву води.

Але в ході робіт сім’я, за її словами, зіткнулася з численними проблемами: “Газове господарство виставляє нам такий рахунок на новий проект, що моя сім’я їх просто не в силі оплатити, тож доводиться, як завжди, шукати інші виходи, не завжди законні. Крім того, ми зменшуємо споживання газу, переходячи на дрова, і все одно нам виставляють певні умови, створюють проблеми, вирішити які можна через корупційні схеми”, – розповіла жінка, за словами якої, про жодне стимулювання з боку держави робіт в її будинку поки не йдеться.

“В Україні є гроші на енергозбереження, але поки немає механізму, який дозволить їх ефективно використати”, – пояснює Андрій Желєзний.

Владислав Якубовський із агенства екоінвестицій запевнив ВВС Україна, що зараз фахівці вивчають міжнародний досвід в цій сфері, а згодом таку практику, яка даватиме прямий доступ до “зелених грошей” людям, використовуватимуть і в Україні.

“Зараз ми працюємо над цим. Ми будемо приділяти увагу тому, щоб така процедура була якомога прозорішою, і це можна було робити швидше”, – обіцяє Владислав Якубовський.

Україна і Кіотський протокол

Кіотський протокол підписали у японському місті з відповідною назвою у 1997 році. Дія нинішнього договору, який хочуть продовжити, триває до кінця 2012 року. В рамках документу країни, що його підписали, зобов’язалися за цей час скоротити викиди двоокису вуглецю та інших парникових газів усього на понад 5 %, порівняно з рівнями 1990 року.

Договір також передбачає, що країни, чиї підприємства викидають в атмосферу шкідливі речовини, можуть купити квоти на такі викиди у тих держав, які мають їх надлишок. В 2009 році Україна вперше скористалася цим протоколом, продавши частину своїх квот Японії.

Юлія Тимошенко наприкінці свого перебування на посаді голови уряду у 2009 році повідомила, що до українського бюджету від продажу українських квот надійшло 640 мільйонів гривень. Відповідно до умов протоколу, ці гроші можна використати тільки на екологічні цілі.

Згодом новий прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що та сума буцімто зникла із відповідного рахунку. В результаті Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу проти Юлії Тимошенко за нецільове використання грошей. І, хоча в кінці травня гроші “знайшлися” на рахунку Міністерства екології, слідство у справі триває досі.

Роман Лебедь, bbc.co.uk

Маєте що додати? Не згодні з якимось із цих пунктів? Просимо залишити ваш коментар у цій короткій формі: https://forms.gle/oE4E5RQETFe2BCYv6