УКМ

Коментар Національного Екологічного Центру стосовно впровадження проектів на кошти від продажу квот по Кіотському Протоколу

08.04.2013

З 2009 по 2012 рік в рамках Кіотського протоколу Україна змогла продати квот на викиди парникових газів за 470 млн. євро. Для використання цих коштів була створена Схема зелених інвестицій, а головним координуючим органом було назначено Державне агентство екологічних інвестицій.

Національний Екологічний  Центр України (НЕЦУ) слідкує за діяльністю агентства щодо використання коштів від продажу квот на викиди з 2008 року. Були розіслані пропозиції по організації  роботи схеми зелених інвестицій, виступали проти окремих проектів, добилися оприлюднення списку інформації по запланованих проектах на які очікується, що будуть виділені кошти. В 2012 році було підготовлено «Огляд використання коштів, отриманих у рамках міжнародної  торгівлі квотами в Україні» (http://climategroup.org.ua/wp-content/uploads/2013/02/analysis-of-GIS-in-Ukraine_2012_ukr.pdf). Наразі можна зробити наступні висновки щодо ефективності роботи по реалізації проектів за Схемою Зелених Інвестицій в Україні:

  1. Мізерні скорочення викидів від реалізації проектів.

Україна запланувала витратити 380 млн. євро і очікується отримати в результаті скорочення в обсязі 120 тис. тон СО2. Це становить частку близько 0,03% від загального обсягу викидів парникових газів в Україні. В Чехії на проекти енергоефективності в житловому секторі державою було виділено близько 1 млрд. євро, що дозволило отримати 1 млн. тон скорочення викидів СО2.

  1. Відсутність детальної інформації по проектах, обраних на фінансування.

Держекоагенство зробило важливий крок по оприлюдненню списку проектів за схемою зелених інвестицій. Але, список проектів на сайті агентства містить лише загальну інформацію про проект (назва об’єкту, адреса, вартість робіт та скорочення СО2), з якої неможливо зробити аналіз про обсяги запланованих робіт, ступінь скорочення споживання енергії та ефективність використання коштів.

Голова Агенції Владислав  Якубовський повинен розпорядитися, щоб на сайті ДАЕІ розміщувалася  детальна інформація про кожний проект, включаючи повний перелік робіт, технічну інформацію про будівлю, прогнозоване скорочення споживання енергії. Такий  крок сприятиме прозорості роботи агентства, ефективності використання коштів та якості виконання робіт.

  1. Відсутність можливості громадського обговорення проектів до того, як по них приймається рішення на рівні агентства.

Кошти від продажу квот належать населенню України і  повинні принести максимальну екологічну та соціальну користь. Екологи підтримують вибір агенції спрямувати 50% коштів на проекти енергозбереження в будівлях соціального значення і виконати їх утеплення. Але наразі в списку проектів включено проект, що передбачає купівлю автомобілів для МВС України за 38 млн. євро, натомість передбачені на цей проект кошти можна використати з більшою екологічною та соціальною складовою.

Голова Державного агентства  екологічних інвестицій Владислав Якубовський повинен надати можливість громадськості коментувати проекти не після затвердження проекту, а за 30 днів до їх ухвалення шляхом оприлюднення інформації з детальними описами проектів та доказами їх ефективності.

  1. Уряд повинен припинити практику затвердження вибірково окремих проектів, а розробляти загальнодержавні механізми підтримки енергоефективності у вигляді поверненнячастки від загальної вартості проекту.

Скорочення викидів за проектами утеплення в Україні виходить майже в 1,4 рази дорожче ніж в Чехії. Така суттєва перевага в Чехії полягає в тому, що розроблена політика підтримки енергоефективності в будівлях, за якої кожна людина, бюджетна установа, приватна установа, тощо, можуть отримати від держави до 60% коштів від загальної вартості виконання проекту. За такої політики держава залучає додаткові кошти в сектор від населення і отримує кращий результат. Наприклад, в Україні за 200 млн. євро планується утеплити 544 будівлі, а в Чехії за 1 млрд. євро реалізовано утеплення та запровадження відновлюваних джерел енергії на 30 000 об’єктів. За такого механізму практично унеможливлюється корупція при прийнятті рішень, адже будь-який об’єкт при виконанні усіх вимог може отримати фінансування. Натомість в Україні службовці на рівні Кабінету Міністрів приймають рішення по кожному окремому проекту.

Україна з року в рік провалює плани по підвищенню енергоефективності і лише виправдовується нестачею грошей. Але досвід по роботі Схеми Зелених Інвестицій показує, що коли кошти є, вони витрачаються неефективно. Так буде і надалі, якщо не буде зміни підходу виконання політики енергоефективності в житлово-комунальному господарстві.

Микола Азаров повинен проконтролювати виконання Розпорядження Кабміну 558-р від 30 липня 2012 року та Плану дій до Екологічної стратегії до 2020, в яких прописані необхідні заходи по створенню фінансових механізмів стимулювання енергоефективності для населення. Верховна Рада України для створення правової бази для забезпечення ефективного виконання проектів енергозбереження в помешканнях повинна прийняти проекти законів про енергетичну ефективність житлових та громадських будівель та про комерційний облік теплової енергії та води у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання.

Питання до Міністра екології та Голови Держагенства, на які поки відсутні відповіді:

  1. Чому за 4 роки не було надано право громадськості на відкритий доступ до проектів на стадії прийняття рішень про їх схвалення та можливості долучатися до коментування?
  2. Чому витрачаються гроші на неефективні проекти по закупівлі електромобілів для МВС замість проектів, що призводять до більшого скорочення викидів парникових газів та мають більший соціальний ефект (краще вже машини швидкої допомоги, громадський транспорт)?
  3. Україна отримала в рамках міжнародної торгівлі квотами близько 470 млн. євро. В звіті ДАЕІ від 18 січня 2013 року вказано перелік проетів на суму 3801 млн євро. На що планується витратити додаткові 90 млн євро?
  4. Чому такий перерозподіл проектів по регіонах України: Крим 112, Донецька та Запорізька по 60-70, решта 0-30 проектів?
  5. Чому вартість низки проектів, а відповідно й скорочення викидів ними, наприклад в Криму, зросла на 60% в порівнянні з інформацією 2012 року? Про це свідчить факт, що середня вартість 1 т. скорочення за рік викидів CO2 у проектах реконструкції та теплової санації будівель становить 28 079,60 грн. (2 674 євро), хоча цей показник серед тих самих проектів поданих ще у 20122 році становив 1 622 євро.
  6. Чому так повільно реалізуються проекти обрані ще в 2010-2011 роках?
  7. По списку проектів дуже великі відмінності в вартості виконання робіт на схожих об’єктах (іноді в 5 і більше разів). Можливо, дійсно це будівлі різних розмірів і оцінка вартості робіт справедлива. Як організовано процес оцінки фінансової ефективності виконання робіт?
  8. Чому досі не впроваджено загальнодержавний механізм фінансової підтримки енергоефективності, натомість повністю фінансуються низка окремих проектів затверджених урядом?

 

 

За додатковою інформацією  звертайтеся, будь-ласка, до:

Сторчило Марія
+38 093 005 27 61
storchilo@necu.org.ua

 

Желєзний Андрій

+38 050 435 35 98
ferum@necu.org.ua

1 Перелік проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій станом на січень 2013 року http://www.seia.gov.ua/seia/control/main/uk/publish/printable_article/631102;jsessionid=8BD8605696CB9883CEAE83985C556515

2 Згідно переліку проектів станом на грудень 2011 року http://www.neia.gov.ua/nature/control/uk/publish/article?art_id=133668&cat_id=124591

Написати коментар »

Написати коментар

Зверніть увагу: Якщо Ваш коментар одразу після додавання не з'явився, його буде опубліковано протягом певного часу. Немає необхідності публікувати його знову.