УКМ

В Молдові європейці ділилися досвідом адаптації до зміни клімату

21.11.2013

В Молдові європейці ділилися досвідом адаптації до зміни кліматуПитання адаптації до зміни клімату з кожним роком набирає все більшої актуальності. Глобальна зміна клімату нині спричиняє невідворотні наслідки. Уряди багатьох країн розробляють національні стратегії та впроваджують плани дій з адаптації до зміни клімату.

Приміром, у німецьку Фрайбурзі значна увага приділяється розширенню зелених зон та збільшенню використання сонячної енергії.

Канадійське Торонто вразливе до штормів, що спонукало розробити план дій щодо реагування та підготовки до стихійного явища.

В італійській Фаєнзі вирішили зосередитися на ефективному озелененні та інноваційних будівельних технологіях. В результаті таких заходів у Фаєнзі не лише покращився стан довкілля та зросла кількість населення, а й місто отримало національне визнання та почесні міжнародні нагороди.

У шведському Мальмо були проблеми зі зливовою каналізацією під час інтенсивних опадів, які вдалося вирішити завдяки інфраструктурним змінам – створення стійких дренажних систем, збереження водойм, зелених дахів і зелених зон.

Через зміни клімату у Центральній та Східній Європі почастішали різкі перепади температур; знизився рівень опадів у літній період; почастішали повені; підвищилися температури води; врожайність сільськогосподарських культур стала нестійкою; зросла загроза лісових пожеж; знизилася стабільність лісових екосистем.

В Молдові європейці ділилися досвідом адаптації до зміни клімату

Тим, хто приймає рішення, часто складно вирішити, яка діяльність важливіша в роботі зі зміни клімату: адаптація чи мітігація (пом’якшення наслідків зміни клімату)? І перший, і другий підходи є взаємодоповнюючими, а не взаємовиключними. Потрібно активізувати зусилля зі зменшення наслідків зміни клімату. Якщо перетнути межу в 2° C, то адаптуватися до нових кліматичних умов буде значно складніше. Адаптація вже є необхідною, та й обходиться дешевше, ніж пряме реагування. За даними європейських експертів, 1 €, інвестований в захист від паводків, дозволяє зекономити 6 € вартості збитків.

Представник Червоного Хреста Луїза Вітлок підкреслила, що міські території особливо вразливі до зміни клімату і природних катастроф. В Україні частка міського населення становить 68,9%. За словами експерта, саме громадянське суспільство має відігравати ключову роль у реагуванні і роботі з представниками влади у розробці стратегії адаптації.
Представник Всесвітньої організації охорони дикої природи Наталя Гозак, говорячи про негативні наслідки зміни клімату, навела приклад Франції, де влітку 2006 року внаслідок хвиль тепла загинуло 2065 осіб. У зв’язку з цим у країні вирішили покращити інформування населення, налагодити систему моніторингу, запровадити попереджувальні заходи.

Під час роботи в групах українська команда визначила екстремальне підвищення температури як основну проблему адаптації в містах. У зв’язку з цим було запропоновано низку адаптаційних заходів для урбаністичного середовища: розширення зелених та блакитних зон міста, пристосування до різких змін погоди, налагодження ефективної медичної допомоги під час хвиль тепла, врахування нових погодних умов при будівництві, розвиток альтернативних видів транспорту, доступність питної води на вулицях міста, активне залучення молодіжних організацій.

Тренінг “Європейська політика та досвід в адаптації до зміни клімату” відбувався 5-6 листопада в Кишиневі (Молдова).
Детальніше про тренінг можна дізнатися в Ольги Власюк (національний координатор мережі НУО з адаптації до зміни клімату) olga.vl@necu.org.ua

Написати коментар »

Написати коментар

Зверніть увагу: Якщо Ваш коментар одразу після додавання не з'явився, його буде опубліковано протягом певного часу. Немає необхідності публікувати його знову.