Країнам потрібно істотно збільшити обіцяні цілі щодо скорочення викидів парникових газів по Паризькій угоді до 2030 року, щоб стримати прогнозоване зростання середньої температури на планеті менше ніж на 2°C, – про це свідчать результати аналізу, опублікованого Climate Interactive і MIT Sloan.
Понад 150 держав підписали Паризьку угоду щодо клімату 22 квітня 2016 року. Навіть якщо нинішні зобов’язання будуть виконані в повному обсязі, однак прогнозами до 2010 року очікується зростання середньої температури на планеті на 3,5°C. Необхідно більше та скоріше зменшити викиди парникових газів, щоб стримати зростання середньої температури на планеті на рівні менше 2°C. Кліматична Паризька угода надає державам механізм, щоб збільшити їхні зобов’язання, згідно з яким держави можуть запропонувати більш істотні зобов’язання до 2020 року.
Мал. 1: Викиди парникових газів за декількома сценаріями з показниками обов’язкового річного скорочення обсягу викидів.
Аналіз “Кліматичне табло”, від організації “Climate Interactive” та школи менеджменту “MIT Sloan”, демонструє, що країни з кожним роком відкладають збільшення їхніх поточних зобов’язань, а темпи, з якими повинні бути скорочені викиди парникових газів, стають все більшими. Якщо тільки країни виконають їхні поточні зобов’язання за кліматичною Паризькою угодою, наша енергетична інфраструктура, аграрні практики та споживацькі звички повинні будуть змінитися непомірно швидко після 2030 року, зменшуючи шанси досягти мети Паризької угоди, яка передбачає обмеження зростання середньої глобальної температури на рівні менше 2°C (прагнучи стримати його на рівні менше 1,5°C). Сильніші дії тепер суттєво важливі для більш безпечного майбутнього в умовах впливу змін клімату та драматичних економічних змін, якщо ми запізнимось.
| Поточні національні визначені внески на 2025/2030 р. | Збільшені національні визначені внески на 2030 р. | |
| ЄС | На 40% менше порівняно з показниками 1990 року до 2030 року | На 47% менше порівняно з показниками 1990 року до 2030 року (на 45% менше порівняно з показниками 2005 року) |
| США | На 26% менше порівняно з показниками 2005 року до 2025 року | На 45% менше порівняно з показниками 2005 року до 2030 року |
| Інші розвинуті країни | На 2% менше порівняно з викидами у 2005 року до 2030 року* | На 45% менше порівняно з викидами 2005 року до 2030 року (на 51% менше порівняно з показниками 1990 року) |
| Китай | Досягнути до 2030 року максимальних викидів СО2 на рівні, що є на 60% | Досягнути максимального обсягу викидів до 2025 року |
| Інші країни, що розвиваються | На 14% менше ніж при веденні бізнесу без змін * | Досягнути максимального обсягу викидів до 2027 року |
* рівень амбіцій сукупних окремих національних кліматичних зобов’язань у цій групі.
Таблиця 1: Поточні і необхідні зобов’язання для стримання зростання середньої температури на планеті на рівні менше 2°C.
За допомогою аналізу “Кліматичне табло” поточних зобов’язань (надалі – “поточні національні визначені внески “) від “Climate Interactive”, показує, що в разі повного досягнення поточних цілей, за умови, що не буде вжито додаткових заходів, за Паризькою угодою можна стримати зростання середньої температури на планеті близько майже на 1 градус за сценарієм ведення бізнесу без змін, залишаючи планету на траєкторії, за якої середня температура зросте на 3,5°C (6,3°F) у 2100 році із діапазоном невизначеності від 2,1 до 4,7°C (3,7 – 8,4°F).
Ендрю Джонс [Andrew Jones], Climate Interactive: “Це як їхати на важливу зустріч. Ви можете безпечно приїхати на неї, якщо вирушите прямо зараз. Або ви можете зволікати, а потім сильно поспішати і наражати себе на ризик потрапити у жахливу дорожньо-транспортну пригоду. Якщо ми збільшимо зобов’язання за Паризькою угодою прямо зараз, ми зможемо стримати зростання середньої температури на планеті на рівні менше двох градусів. Якщо ми будемо зволікати і збільшимо зобов’язання тільки після 2030 року, нам доведеться скорочувати викиди парникових газів шаленими темпами і з великими витратами, виводячи з експлуатації набагато більшу кількість існуючих об’єктів енергетичної інфраструктури на викопному паливі до завершення проектного терміну їхньої експлуатації”.
Др. Джон Стерман [John Sterman], MIT Sloan: “Паризька угода є важливим кроком. Однак поточні зобов’язання відкладають аж до 2030 року потребу у впровадженні заходів по зменшенню викидів, які необхідні для стримання зростання середньої температури на планеті на менше ніж 2°C. До того часу будуть побудовані нові великі об’єкти інфраструктури для викопного палива, які доведеться достроково виводити з експлуатації після 2030 року із великими втратами для компаній, які побудували їх, а також громадян, які фінансували їхнє будівництво”.
Мал. 2 відображає поточні зобов’язання і покращення, які необхідно зробити до 2020 року для того, щоб стримати зростання середньої температури на планеті на рівні менше 2°C (3,6°F) для п’яти регіонів світу.
Експерт Національного екологічного центру України, Андрій Желєзний коментує: “Виходячи з мети Паризької угоди в Україні до середини століття потрібно зменшити викиди парникових газів на 80 – 95% від рівня 1990 року одним з ключових моментів для виконання таких амбітних планів є необхідність розробки низьковуглецевої стратегії розвитку країни та постійне посилення цілей по обмеженню викидів парникових газів вже з 2020 року.”
Джерело: commondreams.org
