Україна і Росія отримали саму негативну оцінку кліматичних цілей в Паризькій угоді згідно нової рейтингової системи науково-дослідницької групи “Слідопит кліматичних дій” (Climate Action Tracker, CAT). До цієї ж групи потрапили ще 5 країн – Чилі, США, Росія, Туреччина і Саудівська Аравія, чиї цілі класифіковані як «критично недостатні». Кліматична політика зазначених країн, згідно оцінки групи, приведе світ до потепління на 4 градуси Цельсія і більше*.
“Україна дійсно подала в Паризьку угоду дуже слабку ціль, яка не враховує величезний потенціал енергоефективності та можливостей розвитку відновлюваної енергетики. У серпні 2017 року була прийнята нова енергостратегія України до 2035 року, яка поставила набагато більш реальну внутрішню мету зі скорочення викидів. Згідно з планами міністерства екології та природних ресурсів, на її основі буде переглянута національна мета до Паризької угоди та подана в Секретаріат Конвенції у 2018 році “- говорить Ірина Ставчук, керівниця центру екологічних ініціатив «Екодія».
“Слідопит кліматичних дій” (Climate Action Tracker, CAT) оновив свою рейтингову систему дій урядів країн світу щодо зниження впливу на клімат, щоб краще відобразити реалії прийнятої в Паризькому угоді мети, що складає 1,5 °C. Нові критерії допомагають виявити адекватність і справедливість зобов’язань, прийнятих на себе державою, в рамках Паризького угоди.
CAT розширили рейтинг до шести категорій замість чотирьох, щоб правильно описати весь спектр дій або їх відсутності з боку урядів.
«У нашій попередній рейтинговій системі переважна більшість з 33 країн, які ми оцінюємо, ділилися на дві категорії: «середні» і «недостатньо активні», що ускладнювало читачам оцінку відносної і абсолютної ефективності їх уряду» – сказав Білл Хеір з Кліматичної Аналітики (Climate Analytics).
“Після виходу США, в особі президента Трампа, з Паризької угоди, багато міст і штатів заявили, що лишаються вірними цілям угоди і продовжать працювати над їх виконанням. На минулих кліматичних переговорах в Марокко велися дискусії про включення «недержавних гравців» (міст, районів, організацій і ін.) на рівних умовах до переговорного процесу. Розробка національної кліматичної політики має спиратися на місцевий рівень та враховувати його інтереси, адже її впровадження також відбуватиметься у громадах, а не лише в Києві.» – зауважив Ілля Єременко, голова української кліматичної Мережі.
З додаткових питань і записи на інтерв’ю з експертами звертатися до:
Ірина Ставчук
Центр екологічних ініціатив «Екодія»
stavchuk AT ecoaction.org.ua
* Джерело даних – дослідження Climate Action Tracker
