Резюме
На папері фонд виглядає гарно, але в дійсність він втілюється дуже повільно. Успішність його роботи залежатиме від процедур, які лише має розробити наглядова рада фонду. Взагалі, на 5 людей, що увійдуть в наглядову раду, прокладається дуже багато відповідальності. Тому для успіху фонду критично щоб ці люди мали гарну репутацію і відповідний досвід. Як саме обиратиметься/утворюватиметься рада має визначати Положення, якого досі немає. Статутний капітал фонду 100 мільйонів гривень (це в 10 тис. разів менше, ніж потрібно на утеплення усього житла в Україні). Фонд дозволить залучати приватні інвестиції, оскільки гранти надаватимуться лише на умовах співфінансування, але його % ще не визначено.
Детальніше
20 грудня уряд прийняв cтатут Фонду енергоефективності, утворив сам фонд та доручив Мінрегіону призначити виконувача обов’язків директора фонду на 6 місяців. З досвіду «оперативної роботи» державних органів, я маю сумніви, що за 6 місяців встигнуть домовитися про процес та, власне, обрати раду, яка має призначити «справжнього» директора. Також, зважаючи що процедури видачі коштів має розробляти наглядова рада, в найближчі 6 місяців фонд навряд почне видавати гроші.
Про створення фонду розмови йдуть вже кілька років. Нарешті, 8 червня 2017 року прийнятий Закон про Фонд енергоефективності. За законом, фонд є державною установою і наповнюватиметься за рахунок внесків від інших держав, міжнародних донорів та з держбюджету. Управляє фондом наглядова рада (2 людини з КМУ, 2 незалежних члени і 1 представник_ця донорів) та дирекція. Загалом, наглядова рада прийматиме усі важливі рішення щодо організації фонду і його роботи, визначатиме стратегію, найматиме на роботу керівний персонал, в тому числі дирекцію. В раду не зможуть потрапити працівники_ці фонду чи пов’язані особи. В законі детально прописано процедури контролю та прозорості роботи фонду, але їх дотримання залежатиме від а) підзаконних актів, де вони будуть деталізовані б) кадрів, які їх виконуватимуть.
Фонд надаватиме громадянам часткове відшкодування на заходи з енергоефективності. Умовою отримання фінансування є проходження енергоаудиту (частково оплачуваного фондом), а відшкодування здійснюватиметься лише після верифікації економії від проведених заходів. Тобто, заявник буде зацікавлений у правдивих розрахунках, бо у випадку завищення економії фонд не виплатить частину коштів виконавцю робіт. Заявку до фонду зможуть подавати лише власники чи співвласники будівель. Посередниками між фондом і громадянами можуть стати банки. Судячи з формулювання статті 18 Закону, будь-які заходи з енергоефективності підпадають під цільове фінансування, навіть більше – встановлення ВДЕ також може фінансуватися з фонду
Більш детальні вимоги щодо якості енергоаудиту, верифікації заходів та особливостей відшкодування мають бути розроблені наглядовою радою фонду. І саме від цих вимог залежить на скільки добре, і як швидко фонд запрацює.
Цікаво відзначити, що окрема стаття Закону присвячена збору та аналізу даних про енергоефективність і роботу фонду. Це те, чого зараз бракує “Тепли кредитам” – звітуватися щодо них держава може лише про суми виданих грошей, а не зекономлену енергію. На сайті фонду має бути опублікована уся фінансова звітність, інформація щодо працівників_ць фонду з їх біографіями і посадовими окладами а також порядок отримання гранту від фонду.
Затверджений 20 грудня статут фонду, загалом, повторює закон.
Ілля Єременко
