УКМ

Світова спільнота посилює свої кліматичні плани: наскільки амбітним є національний внесок України?

13.05.2018

2018 – важливий рік в історії боротьби країн зі зміною клімату. Цьогоріч Міжнародна кліматична угода, що прийшла на зміну Кіотському протоколу переходить в етап перегляду та посилення національних кліматичних планів кожного підписанта. Це надважливий період перед наступною фазою – надання фінансової підтримки країнам для переходу на низьковуглицевий розвиток та реалізацію їх кліматичних планів. Всі учасники мають переглянути, посилити та почати активно впроваджувати свої національно-визначені цілі для досягнення загальносвітових зобов’язань – утримання зростання температури планети в межах 1,5 градусів.

З 1 по 10 травня чергова сесія міжнародних кліматичних переговорів зібрала представників більше 190 країн та тисячі громадських організацій у німецькому місті Бонн. Це один з важливих етапів перед тим, як світова спільнота зустрінеться на найголовнішій події 2018 року – Кліматичних переговорах COP24, що відбудуться вже в грудні в місті Катовіце (Польща).

Цього року Угода завершує етап, коли уряди всіх країн мають визначити та затвердити свої довгострокові національні плани для зменшення викидів парникових газів до 2050 року, та переходить до етапу їх колективного перегляду та посилення. Світова спільнота ще раз зібралася в Бонні, аби продовжити напрацьовувати правила реалізації Паризької угоди та остаточно переконатися в тому, що цілі кожної країни – підписанта відповідають зобов’язанням та допоможуть не допустити подальшого потепління.

Подію відвідали члени Української кліматичної мережі. Спостерігачами від громадськості на переговорах стали Радниця УКМ, координаторка кампанії з питань змін клімату – Софія Садогурська та координаторка енергетичного відділу Центру екологічних ініціатив “Екодія” – Анна Акерманн.

Експертки Української Кліматичної Мережі – Софія Садогурська та Анна Аккерман в якості спостерігачів на сесії кліматичних переговорів у м. Бонн (Німеччина, 2018 р.)

“Очікується, що результатом таких розмов стануть офіційні рішення, спрямовані на підсилення кліматичних цілей до 2020 року. Водночас, за результатами останніх перемовин у Бонні, країни спромоглися лише зійтися на неофіційних текстах, які поки що не мають юридичної сили. Тож багато надій залишається на грудневу зустріч у Катовіце”

  – коментує експертка УКМ, спостерігачка на пореговорах Анна Аккерман.

Її колега, координаторка кампанії з питань змін клімату Центру екологічних ініціатив Екодія Софія Садогурська доповнює:

Головним питанням наразі є розробка правил, за якими повинна функціонувати Паризька Угода. Однак, багато питань відкладено до додаткової проміжної сесії в Бангкоку в серпні. Головне зараз, щоб країни все-таки погодили правила Паризької угоди і підготували до Кліматичної конференції СОР24 в Польщі єдине бачення Паризьких правил”.

Тож, під час переговорів у фокусі уваги лідерів країн стали найгостріші теми:

  • В першу чергу, як повинні виглядати дійсно амбітні цілі країн по скороченню викидів СО2, що подають підписанти в рамках виконання Паризької угоди.
  • Хто і в яких розмірах надасть фінансову допомогу державам, які найбільш відчутно страждають від змін клімату.
  • Загальнообов’язкові правила для країн для контролю над виконанням національних внесків кожного підписанта.
  • Які інструменти та санкції будуть застосовуватися для забезпечення прозорого моніторингу виконання країнами кліматичних зобов’язань.

Напередодні 24-х переговорів Рамкової Конвенції ООН з питань зміни клімату (COP24), якій передувала травнева сесія переговорів у Бонні, ряд країн знову заявили про підвищення своїх національних цілей по скороченню парникових газів.

Уряди Великобританії та Нової Зеландії зробили багатообіцяючі заяви вирівняти свої національні довгострокові кліматичні плани з вищими цілями Парижа. До кінця 2019 року країни ЄС також можуть мати довгострокову стратегію. Очікується, що на Саміті Великої Сімки у червні розвинуті країни Європи візьмуть на себе ініціативу та також задекларують зобов’язання посилити свої поточні цілі щодо клімату до 2020 року.

На проміжній сесії в Бонні, Європейські лідери спільно з країнами, що найбільше відчувають кліматичні зміни, закликали колег дотримуватися їх прикладу та активізувати національне кліматичне лідерство в кожній країні.

Які позиції України в міжнародній кліматичній політиці?

Питання перегляду національно визначеного внеску для скорочення викидів парникових газів зараз неабияк актуальне для України. Адже, на сьогодні, Україна майже повністю виконала свої незначні зобов’язання у Паризькій Кліматичній Угоді. Міжнародний кліматичний рейтинг Climate Action Tracker (CAT) знову рекомендує Україні ставити більш амбітні цілі в розвитку відновлюваної енергетики, енергоефективності та сталого транспорту.

Згідно з заявами Міністра екології та природний ресурсів України – ціль Уряду зменшити викиди СО2 на 66-69 % нижче рівня 1990 року, що відповідає довгостроковому сценарію проекту Стратегії низьковуглецевого розвитку країни. В загальному, стратегія передбачає до 2030 року зниження обсягів викидів парникових газів до 71 %, порівняно з 1990 роком.

Найбільшими джерелами викидів в Україні є, застарілі у своїй більшості, об’єкти енергетики та промисловості, що залежні від викопних палив, – коментує експертка

Минулого року був представлений сценарій переходу України на відновлювані джерела енергії до середини століття, який показав, що такий перехід є не лише можливим, але й економічно доцільним. Отже перед нами стоїть важливий вибір: продовжувати використовувати брудні технології минулого століття, чи розвивати чисту енергетику й здорову енергоефективну економіку, при цьому зробивши вагомий внесок у глобальну боротьбу зі зміною клімату”- наголошує Анна Аккерман, яка координує роботу кліматичного відділу в “Екодії”.

Згідно з незалежними дослідженями САT, станом на 2014 рік, обсяги викидів парникових газів в Україні вже скоротились на 63 % у порівнянні з 1990 роком. Але такий, здавалося б позитивний, результат став можливим внаслідок закриття великих промислових об’єктів після розпаду Радянського Союзу. Самостійна Україна поки не вроваджувала цільової політики для зниження викидів СО2 ,яка б одночасно сприяла економічному розвитку та скорочувала негативний вплив на атмосферу.

Тож, міжнародна спільнота вважає, що Україна має робити більше для досягнення міжнародних зобов’язань та ставити нові перспективні задачі для низьковуглецевого розвитку країни. Поки, у міжнародному рейтингу ми в черговий раз отримали статус “незадовільно”.

Саме зараз Україна має простір та можливості для встановлення нових, перспективних та дієвих механізмів боротьби з глобальним потеплінням та адаптації до зміни клімату.

 

Отримувати анонси та новини членів мережі

Стати членом УКМ

медіа- координаторка Української кліматичної мережі

Маргарита Мостова

ucn@climategroup.org.ua

+3 80 99 92 99 794

 

Написати коментар »

Написати коментар

Зверніть увагу: Якщо Ваш коментар одразу після додавання не з'явився, його буде опубліковано протягом певного часу. Немає необхідності публікувати його знову.