УКМ

В Україні вперше провели парламентські слухання на тему клімату

05.07.2018

4 липня у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему протидії змінам клімату в Україні. За їх висновками, країна має підвищити свої кліматичні цілі. Захід ініціювали та підтримали народні депутати. Основна тема слухань – реалізація в Україні міжнародних документів щодо запобігання антропогенним змінам клімату. Важливим є те, що захід відвідали перший заступник Голови Верховної Ради України – Ірина Геращенко, Міністр екології та природних ресурсів – Остап Семерак, експерти громадських екологічних організацій країни.

Члени Української Кліматичної Мережі (УКМ)- “Екодія”, “Ekoltava”, “Екологія – Право – Людина” (ЕПЛ), “УМКА”, WWF в Україні, Експертно-дорадчий центр “Правова аналітика” також захищали право українців жити і розвиватися в безпечному навколишньому середовищі, адаптованому до зміни клімату.

Фото: Члени УКМ – “Екодія”, “Ekoltava”, та Українська Молодіжна Кліматична Асоціяція після слухань в Верховній Раді України.

Радниця УКМ- Юлія Мельник та виконавча директорка “Екодії” – Ірина Ставчук висловилии позиції екологічних організацій країни, та закликали парламент до постійного конструктивного діалогу між громадськістю та владою на шляху до високих цілей України протидіяти змінам клімату в рамках Паризької Угоди.

Фото: Виступ Радниці УКМ  – Юлії Мельник на парламентських слуханнях щодо реалізації кліматичних політик в Україні

Представили як технічні можливості та передумови для України у питаннях прогресивного переходу на низьковуглицевий розвиток та відновлювану енергетику, так і соціальний, життєво -необхідний аспект – безпека життя та здоров’я українців.
У своїй короткій промові Юлія Мельник зауважила:

“Зміни клімату – це як зона турбулентності для країни. Ми вже в цій зоні. І на цьому борту не важливо у кого скільки грошей та влади, якщо він розіб’ється. Також політичні лідери, менеджери країни можуть приймати стратегічні та сміливі рішення, управляти країною”

Експертка нагадала про невідворотне зростання температур як на планеті загалом, так і в кожній вразливій зоні міст та селищ.

“Нам потрібен тотальний якісний енергоменеджмент та енергетичне планування, що скоротить споживання енергії, нам потрібні інвестиції в енергоефективність. Ми маємо технічну можливість перейти на 100% ВДЕ до 2050 року. Приклад Житомира – першого міста у Східній Європі, яке нещодавно заявило про ціль перейти на 100% ВДЕ до 2050 року. Більше таких міст та управлінців” – наголосила радниця УКМ.

Виконавча директорка “Екодії” та експертка УКМ – Ірина Ставчук висвітлила технічні, наукові дослідження та тенденції в Україні у питаннях протидії змінам клімату.

“Зміну клімату не зупинити, але наші дії і рішення сьогодні, завтра і протягом наступних 10 років визначатимуть сценарій життя наших дітей і всіх наступних поколінь. У нас є кілька невтішних прогнозів: сценарій сотень мільйонів біженців вже цього сторіччя, загибель живої природи у морях і на континентах, нестача питної води, голод і війни. Наш спільний обов’язок зробити усе, щоб не допустити цього сценарію” – підкреслила експертка.

Також, Ірина згадала про міжнародні зобов’язання України протидіяти кліматичним змінам.
“Для досягнення цілей Паризької Угоди необхідно, щоб до 2050 року всі країни світу відмовилися від викопного палива і перейшли на 100 % відновлюваної енергетики” – підсумувала Ірина Ставчук, очільниця Центру екологічних ініціатив “Екодія”, регіональна координаторка Міжнародної кліматичної мережі – Сlimate Action Network (CAN)

А що ж означає цей енергетичний перехід для країни та суспільства?

Це означає, що вирішення проблеми зміни клімату – це формування нового бачення і стратегії розвитку енергетичного сектору країни. Недостатньо написати план дій зі зміни клімату в межах Міністерства екології, а всім іншим секторам “жити своїм життям”.

Чи взагалі можливо Україні перейти на 100 % ВДЕ, і скільки це буде коштувати?

“Так, це можливо, минулого року вийшов звіт, розроблений Інститутом Економіки та Прогнозування, в якому представлено модель досягнення 91 % частки відновлюваної енергетики в Україні до 2050 року. Щодо вартості, то цей сценарій дорожчий за прийняту Енергостратегію на 4 % у загальній вартості для економіки країни. Але це не обов’язково кошти держави, адже роль держави – створити сприятливі умови як для великого бізнесу, так і для створення низки маленьких станцій відновлюваної енергетики – на дахах приватних будинків, ОСББ, шкіл, лікарень, енергокооперативів” – поділилася дослідженнями Ставчук.

Сильна кліматична політика – це можливості, а не додаткові витрати для України.

Кліматоохоронні дії – це те, що ми повинні робити апріорі і вже розпочали активно запроваджувати. Це – відповідне законодавство і механізми стимулювання енергоефективності, це – поступовий перехід на відновлювану енергетику, це – інвестування у громадський транспорт і велоінфраструктуру, це – посилення державного контролю і регулювання у сільському господарстві й управлінні відходами. Це – дії, які зроблять нашу країну більш комфортною для життя з меншими обсягами забруднення.

А що можуть робити депутати?

  1. Включати до програми своїх політичних партій пріоритети щодо розвитку енергоефективності, відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), сучасного громадського транспорту та розвитку велоінфраструктури й інформувати виборців про важливість кліматоохоронних дій.
  2. При розгляді державного бюджету вимагати достатньо коштів на вищеперераховані програми. Ці кошти можуть надходити за рахунок підвищеного податку на СО2 у сферах енергетики та транспорту.
  3. Підтримавати перегляд Україною своєї мети у Паризькій Угоді на більш амбітну, що має відбутися вже до 2020 року.
  4. Контролювати виконання законів і національних програм у секторі енергоефективності та ВДЕ.
    Дослухатися до думки громадськості – Української кліматичної мережі, Реанімаційного Пакету Реформ – щодо підтримки та внесення змін до законопроектів у сфері кліматичної політики.

За словами Іллі Єременка, голови УКМ та паралельно координатора проектів “Екоклубу”, працювати ще є над чим як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях:

«Парламентські слухання з питань змін клімату це один з важливих кроків до пріоритезації теми клімату на рівні держави. Незважаючи на підписання Україною Паризької угоди, кліматична політика досі лишається другорядною відносно енергетичної. Про це свідчить і національна енергетична стратегія, яка передбачає лише 25% енергії з відновних джерел у 2035 році, і навіть національний внесок України до Паризької угоди, який залишає простір для збільшення викидів”– підкреслив Голова Української Кліматичної Мережі


Відео: Парламентські слухання щодо запобігання антропогенним змінам клімату 04.07.2018

 

Сподіваємося, проведення слухань в парламенті сприятиме підвищенню кліматичних амбіцій України: швидших темпів розвитку ВДЕ і чітких намірів скорочувати викиди» – підбив підсумки Ілля Єременко

Отримувати анонси та новини членів мережі

Стати членом УКМ

Медіа – координатора УКМ

Маргарита Мостова

(099)929 97 94

ucn@climategroup.org.

Написати коментар »

Написати коментар

Зверніть увагу: Якщо Ваш коментар одразу після додавання не з'явився, його буде опубліковано протягом певного часу. Немає необхідності публікувати його знову.