На Lviv Eco Forum`19 УКМ провела дискусію про адаптацію міст і перехід на ВДЕ

12-13 вересня вже вп’яте відбувся міжнародний Lviv Eco Forum`19. Цього року на запрошення організаторів,  Українська Кліматична Мережа спільно з партнерами 350.org – Україна вперше додали в програму секцію про клімат та відновлювані джерела енергії.

На першій -“Спека і повінь. Адаптація міст до зміни клімату”- говорили про адаптацію міст до зміни клімату. У Львові вже некомфортно без кондиціонера. В Києві, Рівному, Луцьку годинна злива перетворює частину міста на Венецію.

“З роками ці загрози зростатимуть”, – пояснила Світлана Краковська, представниця України у міжурядовій групі експертів з питань зміни клімату. Адаптація міста потребує довготермінового планування та інвестицій. З плануванням містам допомагає Угода Мерів, про адаптаційну складову якої розповів Андрій Кирчів, експерт з комунікацій проекту Угода Мерів – Схід. Як окупаються інвестиції в адаптацію? Через відвернення збитків, збереження здоров’я і працездатності містян. Окремі заходи з адаптації, наприклад, збір дощової води для подальшого використання, дозволяють економити відразу.

Найбільшим викликом для міст України є брак даних та аналітичних матеріалів про різні аспекти адаптації: прогноз клімату в місті, вплив нових умов на здоров’я, вразливість інфраструктури. Ми закликаємо міста і державу виділяти ресури на такі дослідження та підготовку фахівців з адаптації.

Учасники другої дискусії “Перехід Львова на 100% ВДЕ: фантазії чи плани?” дебатували про реалістичність переходу міста на 100% ВДЕ. За словами Романа Рувинського, позаштатного радника мера Львова з питань енергоефективності і ВДЕ, потрібно критично оцінити ресурси міста, щоб робити висновок про можливість переходу. Усі учасники підтримали думку, що першим кроком, який наблизить енергозабезпечення з відновлюваних джерел, є енергоефективність. Зважаючи на ріст попиту на енергію, без ощадливого її використання забезпеченити місто повністю від ВДЕ буде неможливо.

Борис Пахолюк, який очолює Агенцію міського розвитку в Житомирі, поділився успіхами міста в економії: Житомир – перше місто в Україні, в якому вулиці освітлюють лише світлодіоди – найбільш ефективне джерело світла.

Обидва міста, Житомир і Львів, в 2018 році підписали меморандум про перехід на 100% ВДЕ до 2050 року з міжнародною організацією 350.org. Про роль громадськості в енергетичному переході на дискусії розповідала Юлія Пашковська, координаторка проектів організації. Вона запросила всіх до Києва на Марш за клімат, який пройде 20 вересня по всьому світу.

Порадами для залучення інвестицій у ВДЕ поділився Степан Кушнір, голова Хмельницького енергетичного кластера. Основна з них – міста мають проактивно працювати з інвесторами, пропонуючи спрощені умови будівництва об’єктів та мати аналітику про потенціал ВДЕ на своїй території.

Нижче наведені деякі важливі цифри:

  • Збитки від зміни клімату становили:

– 1978-1997 роки – 895 млн дол,

– 1998 – 2017 роки – 2,25 трильйона доларів (дані зі звіту офісу ООН з питань зменшення небезпеки лих).

  • 2,5 % світового валового внутрішнього продукту (еквівалентно вартості усіх товарів, що виробляються у світі за два десятиліття – за 2018 рік це 2,2 трильйона доларів ) необхідно щороку, щоб утримати глобальне потепління на рівні 1,5%  – дані ВВС наука;
  • 1.8 трильйонів доларів необхідно витратити на адаптацію до зміни клімату вже  до 2030 року, що дозволить уникнути 7.1 трильйонів витрат на ліквідацію наслідків від стихійних явищ, спричинених зміною клімату;
  • Оповіщення про стихійне лихо, зроблене всього за день, зменшує фактичний розмір шкоди на 30%;
  • В Україні відсутнє цільове бюджетне фінансування заходів з адаптації до зміни клімату, у світі 21-23% бюджетів з усього кліматичного фінансування виділяється на таку діяльність;
  • У світі до 2030 року стане на 122 млн більше людей, що перебувають на межі крайньої бідності, якщо не вкладати кошти у адаптацію до зміни клімату негайно.

Енергоефективні міста України – це профільна асоціація міст, які є прикладом для інших у сфері енергоефективності. Їх досвідом у сфері ВДЕ ділилася Олена Вітрак, координаторка програм Асоціації.

Фото: Юлія Пашковська