Чим “дихає” Україна, до чого тут зміна клімату, ТЕС і спалювання відходів

З великою ймовірністю висока концентрація чадного газу над Україною пов’язана з масовим спалюванням сухих рослин. Це підтверджується і моніторингом статистики пожеж з сайту, який візуалізує дані NASA. Водночас, тривала відсутність дощів сприяє поширенню пожеж та займанню торфовищ. Такі посухи є одним з наслідків зміни клімату, їх кількість зростає, що веде і до зростання кількості пожеж з року в рік. В цьому році сталося на 54% більше пожеж на відкритих територіях, ніж минулого. Спалювання сухого листя шкодить здоров’ю і тих хто палить і їх сусідам, та суттєво ускладнює життя людям з захворюваннями дихальних шляхів. 

Вже тривалий час над нашим регіоном панує антициклон – температура вище норми, опадів практично немає, вітер або слабкий, або взагалі штиль. Тому викиди не розносяться вітром по Європі, як це зазвичай буває, а так і залишаються там, де їх продукують. Висять над нами. 

Фото: скріншот програми Windi.com у користувача Facebook – Євгена Сойкіна.

Питання в іншому: звідки така надзвичайна кількість вуглекислого газу?  Очевидно, зараз поєдналося відразу кілька факторів, які призвели до критичної ситуації.

Перше, це «традиційні» викиди від наших вугільних ТЕС та промислових гігантів, які теж працюють на викопному паливі – більшість з них досі не мають належного очищення.

Друге – в Україні палять листя, бур’яни (побутове сміття) і горять торфовища. Стоїть посуха, селяни та дачники розводять вогнища і від них легко займаються торфовища – ланцюжок приблизно такий. 

Торфовища законсервували в собі величезну кількість вуглецю і на 50-60% складаються з нього. Залягають на кілька метрів в глибину. Тому пожежа на 1 га торф’яника дає викидів у 5-8 разів більше, ніж коли горить така ж площа лісу. 

Очевидно, що саме торфовища зробили основний внесок в нинішню ситуацію. Вони горять довго і майже непомітно, вогню часто взагалі не видно, тому гасити їх починають на пізніх стадіях. При цьому зробити це надзвичайно складно – потрібно 1 тонна води на метр квадратний. Це дуже дорого, та й вода не всюди є – в Україні зараз маловоддя. Тому вони місяцями тліють і на них звертають увагу лише тоді, коли дихати стає зовсім нічим. 

За повідомленнями МНС, осередки займання фіксують останні 2 місяці у більшості областей України. Очевидно, настав час ввести серйозне покарання за спалювання листя та розведення вогнищ у лісі, коли оголошено підвищену пожежну небезпеку. Адже наслідки від цих дій надзвичайно тяжкі, а збитки вимірюються мільйонами.  

А як справи з моніторингом якості повітря в Україні? 

Моніторинг якості повітря в Україні має здійснюватися згідно З директивою 2008/ 50/ЄС. А відповідальний орган за це ДСНС України й український Гідромет.

Виконання заходів відповідно до положень Директиви має відбутися протягом 4- 5 років починаючи з 2015, тобто вже мають бути публічні дані про моніторинг якості атмосферного повітря. На початку 2019 уряд затвердив порядок державного моніторингу якості атмосферного повітря. Це має здійснюватися за принципом розподілу території України на зони й агломерації. При цьому в кожній із зон і агломерацій визначено відповідальний орган управління якістю повітря, який здійснює координацію проведення моніторингу.

Але фактично жителі міст досі не знають куди звернутися і де знайти дані про те чим вони дихають. Поки Регіональні філії ДСНС мовчать. А дізнаватися про стан повітря і його склад можна за допомогою датчиків вимірювання повітря (встановлюються у містах) та додаток Safe Ecobot, які пропонує ГО “Safe Dnipro”. Інтерактивну публічну карту “Зелена Книга” також ініціюють в Open ACCESS (Відкритий доступ)