Міста в нових кліматичних реаліях: як адаптуватися?

7 листопада Українська кліматична мережа спільно з ГО “Голос Природи”провела тренінг “Адаптуй місто до змін клімату” у Києві. На захід приїхало близько 40 учасників із різних міст України – представників органів місцевого самоврядування та активістів, які співпрацюють з владою в питаннях адаптації. Нинішні кліматичні умови вимагають від міст довгострокового і дуже продуманого планування. Нам треба пристосовуватися до потужних злив і снігопадів (коли за годину випадає тижнева норма або за добу – тримісячна); хвиль надзвичайної спеки, які потім змінює різке похолодання; екстремальних морозів, що чергуються з відлигами; смерчів та буревіїв. Наші міста проектувалися під інші показники і тепер маємо багато нових проблем.


–В Україні темпи потепління майже втричі вищі, ніж загалом в світі, – розповіла завідуюча відділом прикладної метеорології та кліматології Укргідрометінституту, к. г. н. Віра Балабух. –До того ж, великі міста мають свій мікроклімат, тому особливо сильно відчувають на собі зміни клімату.
Великі забетоновані території розігріваються так, що температура повітря влітку може підніматися на 1-12 градусів вище, ніж в передмісті. Засухи стали тривалими – до 2-3 місяців. А дощі навпаки – рідшими, проте дуже інтенсивними. Зараз маємо «тропічні зливи» – коли за короткий період випадає кількамісячна норма. Звичайно, ніяка зливова каналізація не впорається з таким навантаженням.
Зміни клімату і погодні катаклізми, які вже відчутно впливають на наше життя. І якщо зараз це тільки фінансові втрати і дискомфорт для мешканців, то через кілька років, за нинішніх темпів потепління, погодні аномалії будуть супроводжуватися людськими жертвами. Тому міста вже зараз мусять розробляти програми адаптації і негайно їх впроваджувати. За оцінками ООН, кожен долар, вкладений в адаптацію, дозволяє зекономити 6 доларів потенційних збитків.
–Треба розуміти, що універсальних рішень немає. В різних регіонах України зміни відбуваються по-різному. Якщо Схід і Південь під загрозою опустелювання, то деякі регіони Західної України можуть страждати від перезволоження. Потрібно враховувати ландшафтні особливості та місцеві екологічні проблеми, які зі зміною клімату значно загострюються. Тому кожне місто має проводити власну оцінку вразливості і від неї відштовхуватися при розробці плану з адаптації, – пояснює голова Української Кліматичної Мережі Ілля Єременко.
Справжнім викликом для всіх міст стає питання: що робити з дощовою водою. Оскільки майже вся територія заасфальтована, а системи каналізації не справляються, то воді просто ніде дітися. Маємо регулярні потопи – особливо сильні у великих містах. Збитки у мешканців величезні – залиті водою автомобілі, зіпсовані електричні мережі, затоплені підвали (потім там активно розмножуються пліснява і різні шкідники).
На часі – «децентралізація каналізаційної системи». Як пояснює Семен Поломаний, ландшафтний архітектор та засновник архітектурної студії Zemlia, діяти треба локально, щоб вода затримувалася, поступово вбиралася і навіть очищувалася прямо на місці, а тоді потрапляла у місцеві ріки. Цей процес має бути максимально наближеним до природнього. Хоча, звісно, потрібне ретельне планування і сучасні технології.

Наталія Андрєєнко – координатор проєктів по енергетиці та клімату Міжнародного громадського об’єднання «Экопартнерство» розповіла, як до нових умов адаптуються міста Білорусі. А керівник ГО Голос Природи Євген Колішевський та заступник начальника управління екології та природних ресурсів Кам’янської міської ради, начальник відділу природоохоронних програм та екобезпеки Володимир Кремінь  поділилися досвідом Кам’янського – на сьогодні єдиного міста в Україні, де за ініціативи громадських активістів оцінка вразливості до зміни клімату і план дій з адаптації були розроблені за участю експертів-метеорологів, фахівців державних служб і профільних департаментів.

Презентації спікерів можна переглянути за посиланням: https://bit.ly/2NAV0BV

Дякуємо за співпрацю науковцям та експертам! Фото: Олена Ангелова