Україна розробить стратегію переходу на відновлювану енергетику, запровадить податки на викопне паливо та реформує вугільну сферу

18 грудня в Укрінформі українською делегацією було представлено результати участі у щорічній Конференції сторін Рамкової Конвенції ООН з питань клімату СOP25. У Мадриді на вищому сегменті переговорів, міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель представив новий курс України у протидії зміні клімату. 

“ВРУ вже зробила кілька важливих кроків на шляху до скорочення викидів парникових газів. У останні дні кліматичних переговорів у Мадриді, паралельно ВРУ проголосувала за два законопроєкти, що стосуються протидії зміні клімату: законопроєкт № 0874 про озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази, та № 0875 – про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів. Ці законопроєкти були подані ще попереднім урядом, ми довго вагалися чи підтримувати їх. Цими законами, ми зобовязуємо підприємства-забруднювачі ставити датчики для вимірювання викидів на виробництві, щоб зрозуміти який об’єм викидів. Розуміючи скільки ці об’єкти генерують викидів – змінюємо податки на ці викиди, і змінюємо відповідальність. Наша мета зробити не вигідним забруднювати повітря.” – говорить Олександр Маріковський, народний депутат України, заступник голови Комітету з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради України.

Про податок на викиди та зелений тариф для України

“У минулому році ми встановили податки на СО2 до 10 грн за 1 тонну. У порівнянні з попередніми роками, це вже на 24 рази більше для забруднювачів. Уже зареєстровано законопроект про підвищення податку на викиди СO2 у 4 рази. Але запровадження податків не панацея. ТЕЦ і інші підприємства-забруднювачі не мають зупинитися. Українському суспільству це не вигідно. Вони мають надалі безперебійно забезпечувати потреби у енергоресурсах.” – продовжує Маріковський.

“Зелений тариф буде існувати надалі. Але буде реструктуризація, збільшиться термін його виплати, але знизиться розмір ставки. Адже, виплати ставок по зеленому тарифу суттєво впливають на економіку країни. Стратегія розвитку 2050  року має включати перехід на відновлювану енергетику (ВДЕ). Зараз у нас зелений тариф, мені здається, найвищий у світі (12 євроцентів). Тож, ми робимо щось не так. Запустився енергоринок, це допоможе зменшити ставку зеленого тарифу за рахунок конкуренції на ринку. ВДЕ-  це шлях до зменшення викидів, але є нюанси: треба шукати баланс між економікою і довкіллям.” підкреслив нардеп.

Про результати цьогорічних кліматичних переговорів та новий курс для української енергетики

Олексій Оржель у своїй промові на переговорах розповів про розробку візії зеленого переходу для української енергетики, що буде передбачати реструктуризацію вугільної галузі. 

“Розпочато процес підготовки інтегрованого енергетичного і кліматичного плану для України. Уряд продовжує тримати курс на поступовий розвиток ВДЕ, почалася розробка візії зеленого енергетичного переходу. Є плани запровадити податок на викопне паливо (вуглецевий податок): його акциз буде 27 грн, його розмір перераховуватиметься залежно від виду палива, та в залежності від того, який там вміст вуглецю та обсягу викидів у атмосферу. Його наслідки не є критичними для споживачів але, це допоможе уряду зібрати за різними оцінками  приблизно від 4 до 5 млн грн для енергоефективності. Хочемо запровадити більше заходів з енергоефективності у комунальній сфері та на промисловому рівні.”повідомила Ірина Ставчук, заступниця Міністра енергетики та захисту довкілля.

“В Україні є низка державних шахт, які є нерентабельними. На деяких з них собівартість тонни вугілля складає до 60 тисяч гривень.  Для держави економічно невигідно їх підтримувати. Набагато вигідніше ці шахти закривати, але паралельно з переорієнтацією шахтарів, запровадженням соціальних програм та виплат шахтарям, щоб вони могли знайти собі нове місце роботи. Зараз іде аудит державних шахт, щоб визначити план які шахти і у який період будуть закриватися. Є багато міжнародних і закордонних інституцій, які цей процес вже пройшли, і готові нас підтримувати в цьому.”доповнила Ставчук.  

Основна ціль цьогорічних переговорів – прояснити основні правила міжнародної торгівлі квотами на викиди вуглецю (стаття 6). По цьому питанню країни не прийняли рішення. Також, делегати не змогли погодити єдину систему інвентаризації викидів. Але домовилися, що у 2020-му всі країни мають подати оновлені національні внески у Паризьку Угоду. Оновлені внески мають включати реальну ситуацію: здешевлення технологій ВДЕ та амбітні цілі кожної держави. Для України у цих переговорах важливі правила дії  механізму реалізації Паризької Угоди. Україна розпочала процес оновлення свого національно-визначеного внеску, він має бути завершений не пізніше 1 вересня 2020 року. Держава уже кілька років поспіль проти перенесення квот на одиниці викидів з Кіотського Протоколу, адже ринок цих квот буде функціонувати лише тоді, коли буде попит на ці квоти. 

Додатковим політичним завданням для України на СOP25 стала актуалізація питання Криму. Росія включає до свого звіту викиди в окупованих українських територіях, що суперечить міжнародному праву. 

Роль бізнесу та міст у скороченні викидів

“Кліматичні переговори стають майданчиком для співпраці не лише урядів країн, а й бізнесів, фінансових інституцій та міст. Цьогоріч 600 інвесторів підписали звернення до урядів з вимогою скоротити субсидії у вугільну галузь і почати перехід держав на низьковуглецевий розвиток. Уряди  мають поставити ціль досягти кліматичної нейтральності. Але, як показують результати переговорів, урядам домовитися складно. В цей момент міста можуть це зробити скоріше та прийняти локальні стратегії низьковуглецевого розвитку. Сьогодні ніхто не ставить під сумнів можливість переходу країн і міст на  відновлювану енергетику. Містам треба брати цей процес у свої руки. Вже 7 українських міст офіційно заявили про ціль переходу на 100 % ВДЕ до 2050 року. У світі таких міст вже понад 247 та ще 33 регіони.” – підкреслив позиції громадськості Ілля Єременко, голова Української кліматичної мережі. 

Роль бізнесу в скороченні викидів та адаптації до кліматичних змін щороку зростає.

“Чим вищий податок на викиди в країні, тим менше підприємств можуть це витримати. Але у бізнесу є рішення: нові проекти з відновлюваної енергетики (ВДЕ) та енергоефективності. За рахунок розвитку ВДЕ можемо одночасно скорочувати викиди та нарощувати економічний потенціал. Наша компанія підтримує курс уряду. На ринку є ще компанії, що можуть дати можливості скоротити платіжки за тепло за рахунок сучасних технологій.” — підкреслив Сергій Савчук, виконавчий директор групи компаній “Кліар Енерджі”

Нагадаємо, майже 200 країн з 2 по 15 грудня дискутували про те, яким чином буде досягнута глобальна мета країн у Паризькій Угоді — утримання глобального потепління не більше ніж на 1,5 градуси. Країни ухвалили декларацію «Чилі-Мадрид. Час діяти», проте відклали ухвалення ключових рішень щодо врегулювання міжнародного ринку вуглецевих квот (стаття 6) до наступних переговорів країн у Ґла́зґо (Шотландія). 
Запис брифігну: https://cutt.ly/2rq5ZsC