УКМ

Який внесок у захист клімату може зробити Україна?

16.12.2009

Який внесок у захист клімату може зробити Україна?Українська продукція, яку експортують до Євросоюзу та США, може подорожчати – через рівень викидів парникових газів. Про це йдеться на кліматичному саміті ООН, що триває у Копенгагені.

Чи не найважливіше питання, яке стоїть на порядку денному пленарних засідань сторін на міжнародних переговорах в ООН – це джерела фінансування Глобального кліматичного фонду. Розглядають різні варіанти поповнення скарбниці Міжнародного фонду – це, передусім, внесок розвинених країн.

Офіційні ж делегації України, Росії та Білорусі наполягають на особливому економічному статусі країн і відмовляються робити свій внесок до Глобального Фонду. А також дискутують запровадження податку на міжнародні морські чи авіаційні перевезення. Так, за словами експерта зі зміни клімату й спостерігача на Конференції у Копенгагені Ірини Ставчук, для прикладу, можуть подорожчати авіаквитки в Україні. Адже авіакомпаніям доведеться робити свій внесок до кліматичного Фонду. Кошти для країн, що розвиваються

Й третє можливе джерело фінансування Глобального кліматичного фонду – створення організації-аукціону продажу квот на викиди, під наглядом міжнародної громадськості. Сусідня Росія, президент якої прибуває до Копенгагена у четвер, вже оголосила – не буде переносити квоти, що залишились і утворились ще у період дії Кіотської угоди. Кошти з нового Фонду мають іти на адаптацію до змін клімату в країнах, що розвиваються, передачу технологій, проекти зупинки вирубки тропічних лісів та проекти скорочення викидів парникових газів в країнах, що розвиваються.

А також «переговірний» текст майбутньої пост-кіотської угоди містить пропозицію на застосування спеціальних торгівельних заходів – митного податку, що буде враховувати обсяг викидів парникових газів під час виробництва чи доставки товарів. Такі ідеї спершу висловили США та країни ЄС, для того, щоби захистити свою промисловість від нерівної конкуренції з країнами, що не хочуть брати зобов’язань зі скорочення викидів у Копенгагені. Проти цього виступають країни, що розвиваються і наполягають – в угоді слід зазначити, що жодна країна світу не має права збирати такі податки. З цим погоджується й офіційна Україна.

«Україна може втратити ринок збуту електроенергії»

Якщо ж таки ЄС і США таки отримують право збирати податок, каже Ставчук, його в Україні мають сплачувати на продукцію виробників-експортерів наприклад – металургійних й коксохімічних заводів: «Тому що розмір податку буде залежати не лише від енергоємності конкретних вітчизняних підприємств, а також від позиції України на саміті ООН щодо скорочення викидів парникових газів». Таких заводів багато на сході України – на Донеччині, у Дніпропетровську, Кривому Розі, Запоріжжі, Луганську.

Або ж так може подорожчати і вітчизняна електроенергія, яку експортують до Євросоюзу. Голова робочої групи зі зміни клімату Ірина Ставчук пояснила в інтерв’ю «Німецькій хвилі»: «Адже українські теплоелектростанції досить застарілі й викидають значну кількість парникових газів, і на цю продукцію – у даному разі, енергію, встановлять такий податок. В результаті українська енергія коштуватиме дорожче, ніж місцева відновлювальна. Таким чином Україна може втратити ринок збуту електроенергії».

У вівторок на саміт до столиці Данії прибуває голова офіційної делегації України – керівник Нацагенції екологічних інвестицій Ігор Лупальцов. У четвер у розкладі виступів під час саміту зазначена доповідь віце-прем’єр-міністра України Григорія Немирі.

Ольга Веснянка, Німецька хвиля

Написати коментар »

Написати коментар

Зверніть увагу: Якщо Ваш коментар одразу після додавання не з'явився, його буде опубліковано протягом певного часу. Немає необхідності публікувати його знову.