2019 рік став черговим тривожним сигналом і стер останні сумніви щодо нагальності проблеми глобальної зміни клімату. Він був найгарячішим для України і другим для світу (після 2016). Катастрофічні пожежі, посилені спекотною та сухою погодою, охопили Австралію, Бразилію, Сибір та деякі інші регіони. Рекордно потужні урагани в США, повінь у Венеції, тепла і майже безсніжна зима в Україні – прояви кліматичної кризи можна перелічувати довго. І всі вони нагадують, що діяти потрібно зараз.
Громадськість розробила Дорожню карту кліматичних цілей України до 2030 року. У документі експерти та науковці із різних сфер описують, яких результатів має досягти наша країна за найближчі 10 років, щоб скоротити викиди парникових газів – основну причину глобальної кліматичної кризи.
Фото: Представлений посібник “Дорожня карта кліматичних цілей України до 2030 року”
18 лютого співавтори та співавторки Дорожньої карти презентували розроблені цілі, визначені для п’яти секторів: енергетика, будівлі, транспорт, відходи та об’єднаний сектор сільського господарства, землекористування та лісівництва.
- Відмовитися від використання вугілля
Енергетика в Україні є головним джерелом парникових викидів. Тому відмова від викопного палива у цьому секторі – першочергова ціль кліматичної політики. За даними Climate Analytics, країни Східної Європи мають відмовитися від вугілля до 2031 року. Тож Україна у 2030 має закрити усі державні та приватні шахти і скоротити споживання вугілля до не більш як 5% – при чому, ця частина має використовуватися лише для підтримки залишкових потужностей вугільного сектору у період переходу. Пріоритетом має стати розвиток відновлюваної енергетики на ринкових засадах та підтримка малої генерації енергії (приватні станції та енергокооперативи) - Зробити будинки більш енергоефективними
Україна зараз одна з найменш енергоефективних країн. 18% тепла, наприклад, не доходить до споживачів. У 2030 році цей рівень втрат при теплопостачанні має скоротитися до 5,6%, а кількість інвестицій у підвищення енергоефективності будівель має зрости у 20 разів. Загальне споживання енергії у будівлях має знизитися на чверть завдяки заходам з енергоефективності. А мінімальною вимогою для нових і вже збудованих будівель має бути використання відновлюваних джерел для забезпечення принаймні половини потреб в енергії. - Розвивати громадський транспорт
Приватні автомобілі є не лише джерелом парникових викидів. Вони забруднюють повітря, особливо в містах, спричиняють шум та затори, займають міський простір. Для подолання всіх цих проблем, частка використання приватних авто має скоротитися до 10%. Натомість має зростати використання велосипедів та громадського транспорту. ¾ транспорту (і приватного, і громадського) має бути електричним. Половина місцевих бюджетів на транспорт має спрямовуватися саме на розвиток громадського транспорту. До 70% має зрости частка безпечних для велосипедів магістралей. - Знизити кількість відходів на душу населення мінімум на третину
Зараз більша частина побутових відходів накопичується на сміттєзвалищах. Тож майбутнє законодавство України має спонукати до їх переробки та зменшення їх утворення – мінімум на третину від нинішнього рівня. 12-25% побутових відходів мають перероблятися. - Збільшити площу лісів до 20% країни
Сільське господарство, землекористування та лісівництво об’єднані у Дорожній карті у єдиний сектор. Ліси поглинають СО2 з атмосфери, перетворюючи його на кисень. Їх площа до 2030 року має займати п’яту частину нашої країни, поглинання ними СО2 має вирости на половину, а площа лісових пожеж – навпаки скоротитися на стільки ж. Деградовані орні землі, які вже менш корисні для сільського господарства, мають бути виведені з користування та відновлені. Видобуток торфу має скоротитися на 90%, а торфовища, які часто є місцями розгоряння пожеж, необхідно відновити. Тим паче, торфові болота поглинають ще більше СО2, аніж ліси.
Детальніше із дорожньою картою можна ознайомитися за посиланням: https://ecoaction.org.ua/roadmap_climate_goals.html
Громадськість рекомендує врахувати визначені нею цілі при роботі над цими документами та інтегрувати їх у політики у відповідних секторах. Дорожню карту кліматичних цілей підтримують громадські організації різних напрямків: Українська кліматична мережа, Екодія, Clean Energy Lab, ОПОРА, Ukrainian Nature Conservation Group, Центр Суспільних Комунікацій, ВГО «Асоціація малих міст України», ГО «Плато», ГС «МУСІ», Професійна спільнота #ECODIIT, 350.org, U-Cycle.
У 2015 році Україна разом з 194 іншими країнами світу підписала Паризьку угоду і погодилася скорочувати парникові викиди, які призводять до зміни клімату. В рамках угоди усі підписанти мають представити свої національно визначені внески (НВВ) – плани такого скорочення. Український уряд зараз переглядає наш НВВ до 2030 року і має представити його вже незабаром. Також наприкінці минулого року Мінекоенерго оголосило про перегляд Енергетичної стратегії до 2035 року та початок розробки Національного плану з енергетики та клімату на 2021–2030 рр. Всі ці документи мають передбачати скорочення викидів парникових газів.
