Причини та докази

Причини та докази | Наслідки | Рішення існують! | Час діяти!


Викиди з металургічного
комбінату, м.Дніпродзержинськ
Фото: Д.Тяжлов/Голос Природи

Зміна клімату це глобальна екологічна проблема. Основною причиною порушення кліматичного балансу є використання викопного палива та неефективне споживання енергії. Парникові гази CO2 (вуглекислий газ), CH4 (метан) та N2O (закис азоту), що утворюються внаслідок діяльності людини, здатні викликати посилення парникового ефекту.

Надмірна кількість газів, які утворюються в результаті діяльності ТЕЦ, транспорту, сільського господарства, промисловості, потрапляючи до атмосфери Землі утримує сонячне тепло у нижних шарах атмосфери, не даючи йому повертатися до космосу. Внаслідок чого йде розігрів планети і як слідство підвищується середньорічна температура на Землі.

Зміна клімату є реальністю. Сьогодні клімат на планеті змінюється і стає все більш гарячим і непередбачуваним ніж він був протягом двох тисячоліть. Якщо в найближчі роки не зміняться існуючі тенденції до кінця століття глобальна температура досягне найвищої відмітки.

Вчені впевнено стверджують, що зміна клімату відбувається через вплив людини і саме людство несе відповідальність за забруднення та негативні зміни у кліматичному балансі планети.

За останнім звітом Міжурядової групи експертів (IPCC)1 від 2 лютого 2007 року “саме збільшення викидів парникових газів внаслідок діяльності людини є найбільшою причиною зафіксованих кліматичних змін”.

Протягом останніх ста років люди залежали від викопних видів палива, таких як, нафта, вугілля, газ і використовували їх для своїх енергетичних потреб. Спалення нафти, вугілля та газу, створення сміттєзвалищ, розвиток автотранспорту, нераціональне сільське господарство призводять до викидів парникових газів (вуглекислий газ, метан, закис азоту), які потрапляючи до атмосфери Землі посилюють “парниковий” ефект, який призводить до глобальної зміни клімату.

Яка частка впливу людини на процес глобального потепління?

За останні сто років концентрація вуглекислого газу (CO2) збільшилася на 40%, що є найбільшим рівнем за останні 650 тис. років.

Концентрації в атмосфері метану (CH4) збільшилася в 2,4 рази в порівнянні з доіндустріальним періодом.

Глобальні концентрації закису азоту (NO2) збільшилися на 20% в порівнянні з доіндустріальним періодом (IPCC1).

Які існують докази того, що відбувається зміна клімату?

За останнім звітом Міжнародної групи вчених зі зміни клімату IPCC1 (лютий 2007р):

  • 11 з останніх 12 років (1995-2006) були зафіксовані як найтепліші з початку вимірювання температури (1850);
  • В середньому рівень світового океану океану зростав на 1,8 мм (1,3-2,3) кожного року з 1961 по 2003. Починаючи з 2003, темпи підвищення рівня океану зросли до 3,1 (2,4-3,8) мм щорічно. Сукупно, рівень світового океану збільшився на 0,17 м.
  • Супутникові дані свідчать, що арктичні льодовики тануть із швидкістю 2,7% в десятирічча, з таненням влітку до 7,4%.
  • Зафіксовано посилення та довгостроковість засух в районах тропіків та субтропіків і це – є бідою для населення, що там проживає.
  • Зафіксовано ріст кількості та інтенсивності повеней, що спричиняються більшим випаровуванням.
  • Зафіксовано збільшення інтенсивності тропічних циклонів на півночі атлантичного океану, як наслідок нагрівання океану і накопичення більшої кількості енергії.


Фото: Д.Тяжлов/Голос Природи

Якщо викиди парникових газів не будуть контролюватися, зміна клімату протягом найближчих сотен років буде відбуватися зі швидкістю, невідомої з початку розвитку цивілізації.

Існує реальна можливість того, що механізми реакції у відповідь призведуть до раптової та незворотньої зміни клімату.

Чим погані зміни клімату?

Існує така думка, що з глобальним потеплінням в світі стане лише тепліше. Але насправді на нас чекають зміни клімату, які тягнуть за собою такі екстремальні природні явища, як посухи, повені, сильні урагани, затоплення прибережних районів і поселень, аномальні температури. Через проблему зміни клімату вже до кінця цього століття сотням мільйонів людей загрожує існування.

1http://www.ipcc.ch/SPM2feb07.pdf

Додаткові матеріали: Стаття доктора фіз.-мат. наук, ректора
Одеського державного екологічного університета Сергія Степаненко