Україна за викидами парникових газів входить в двадцятку найбільших забруднювачів планети, але незважаючи на значний внесок України в глобальне потепління, вирішенню проблеми приділяється мало уваги. Кроки, які необхідно зробити для зменшення впливу на клімат, наразі потрібні українській економіці, бо призводять до збільшення енергоефективності та зменшення споживання викопного палива. В той самий час, затягування з початком роботи по зниженню викидів парникових газів підвищує ризик негативних впливів на Українську економіку внаслідок зміни клімату.
Стратегічною політикою держави повинно бути енергозбереження та створення енергоефективної транспортної системи. В довгостроковому плануванні потрібно поступово знижувати використання викопних палив. Усі рішення, що приймаються в різних міністерствах і мають вплив на викиди парникових газів повинні проходити узгодження з Міністерством охорони навколишнього середовища щодо відповідності до зобов’язань України за Рамковою конвенцією ООН зі зміни клімату та Кіотського протоколу.
Нижче наведені напрямки політики зниження викидів парникових газів, по яким Міністерства повинні прозвітувати про роботу, що виконується та спланувати нові програми.
Міністерство палива та енергетики
1. Впровадження заходів енергозбереження
Зі звітів про впровадження енергозбереження в Україні перераховані лише технічні заходи, що були виконані на певній групі підприємств за державні кошти. Такі заходи ніяк не мають відношення до політики стимулювання енергозбереження як такого і не мають конструктивного впливу на приватні підприємства.
Політикою держави по енергозбереженню повинна бути низка адміністративних, економічних та інформаційних державних інструментів, що стимулюють енергозбереження. Прикладами такої політики є:
- створення системи стандартів по використанню енергії на одиницю виробленої продукції для окремих секторів промисловості. Енергетична стратегія передбачає до 2030 року зниження енергоінтенсивності економіки до рівня розвинених країн. Відповідно потрібно створити довгострокову систему стандартів по різних секторах економіки по використанню енергії на одиницю виробленої продукції на певні проміжки часу з поступовим зниженням. За нею підприємства, що використовують більше енергії на одиницю виробленої продукції, ніж це встановлено в стандартах для певної групи підприємств, будуть платити штрафи. Рівень таких штрафів повинен бути більшим, ніж фінансування заходів по досягненню належного рівня використання енергоресурсів на одиницю виробленої продукції.
- зняття субсидій на видобуток та використання викопних видів палива,
- впровадження податків на викопні види палива на рівні, який би сприяв вкладанню коштів в енергозбереження
2. Нафтогазовий сектор
Сектор видобутку, переробки, транспортування та транзиту викопного палива відповідає за 32% викидів парникових газів в Україні, в той час як в ЄС ця цифра лише 5.4% . Нафто-газ України повинен розробити програму з переліком заходів зниження викидів парникових газів, термінів їх виконання та обсягів запланованих знижень викидів парникових газів і щорічно звітувати перед Міністерством охорони навколишнього природного середовища щодо досягнутих результатів.
3. Впровадження альтернативних джерел енергії
Енергетична стратегія України 2006 року повинна бути переглянута у відповідності до технічного потенціалу відновлюваних джерел енергії в Україні, особливо щодо короткострокових термінів до 2010 року.
Міністерство повинно провести аналіз впровадження в Україні законів та постанов про розвиток виробництва біопалива, аналізу закону про спеціальні тарифи на електроенергію, що виробляється з відновлюваних джерел енергії та інших програм на предмет їх ефективності щодо підтримки впровадження відновлюваних джерел енергії в Україні.
Міністерство повинно розглянути інші регуляторні та інституційні бар’єри, що призупиняють розвиток та використання відновлюваних джерел енергії в Україні.
4. Виробництво та використання біопалив в Україні
В Україні відсутня політика стимулювання використання біопалива на території країни. На жаль, цифри про плани виробництва біопалив на рівні 1 мільйону тон до 2010 року ніяк не призводять до його використання в Україні, а експортується в Європейський Союз.
Для стимулювання використання біоетанолу або біодизелю в Україні потрібен закон про обов’язковий відсоток біопалива в усьому пальному, що продається на території України. Досвід по впровадженню такого законодавства можна отримати в Європейському Союзі. Міністерство енергетики повинно надати інформацію чи планується такий закон і якщо ні, то які інші стимулюючі заходи заплановані саме щодо використання виробленого біопалива в Україні.
5. Впровадження когенераційних установок
Міністерство повинно виконати аналіз прийнятого Верховною Радою закону про когенерацію:
– ефективність закладеного в законі економічного механізму по стимулюванню впровадження когенераційних установок;
– відношення кількості підприємств в Україні, де технічно можливо встановити когенераційні установки (максимальний потенціал в країні) до кількості підприємств, що після прийняття закону їх встановили. Якщо є дані, то скільки підприємств планують встановити когенерацію протягом наступних 5, 10 років;
– аналіз потреб для створення додаткових стимулів для встановлення когенерації (можливо механізм спільного впровадження вже надає достатню фінансову допомогу).
Міністерство вугільної промисловості
Вугільна добувна промисловість має потенціал зниження викидів парникових газів від 0.8 до 2.7 мільярдів СО2 еквіваленту щорічно при збиранні шахтного метану. Такі проекти можуть виконуватися в рамках проектів спільного впровадження, але в Міністерство охорони навколишнього природного середовища заявлено лише декілька таких проектів. Міністерство вугільної промисловості повинно провести інформаційну роботу з керівництвом шахт про необхідність підготовки проектів збору метану на шахтах і впровадження проектів за механізмом спільного впровадження.
Міністерство транспорту та зв’язку
Транспортний сектор є другим за обсягами викидів парникових газів в Україні і повинен впроваджувати заходи щодо їх зниження.
Міністерство повинно надати інформацію та планувати роботу в таких напрямках:
- стимулювання приватних та товарних перевезень залізничним транспортом, а не автомобільним;
- покращення роботи громадського транспорту для привернення людей користуватися більше громадським транспортом ніж приватними автомобілями;
- розробка заходів, за якими міністерство планує стимулювати використання біопалив в транспортних засобах;
- розробка економічних стимулів використання гібридних автомобілів в Україні;
- розробка оподаткування автомобілів, що використовують велику кількість викопного пального (джипи та інші великі автомобілі, що забруднюють атмосферу);
- планування та розмітка велосипедних доріжок та проведення пропаганди використання велосипедів замість машин.
Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства
Через застарілі основні фонди, відсутність ремонтних робіт в більшості будівель та відсутності необхідних коштів на проведення модернізації сектор комунального господарства є потенціальним для впровадження енергозбереження та відповідно зниження викидів парникових газів.
Участь комунального сектору в механізмі спільного впровадження
Комунальний сектор на реконструкцію своїх застарілих фондів має використовувати механізм спільного впровадження, що надає можливість часткового фінансування проектів за рахунок продажу знижень викидів парникових газів.
Але через ряд перешкод процедурних, інституційних та законодавчих більшість проектів спільного впровадження в комунальному секторі неможливо реалізувати. Міністерство комунального господарства повинно проаналізувати бар’єри для впровадження проектів СВ в секторі і створити план роботи по їх усуненню.
Створення системи стандартів енергозбереження на усі нові будівлі та на старі, на яких проводиться масштабна реконструкція.
Міністерство повинно надати аналіз стандартів енергозбереження для нових будівель в Україні у порівнянні з середніми прийнятими нормами в розвинених країнах. У разі відсутності в Україні відповідних норм або низьких стандартів необхідно планувати роботу щодо доведення цих стандартів до належних рівнів.
Програма поводження з відходами
В сфері поводження з побутовими відходами напрямки роботи по зниженню викидів парникових газів полягають в наступному:
1. Короткострокові заходи: збирання та використання метану зі сміттєзвалищ. Певна кількість таких проектів відбувається в рамках механізму спільного впровадження і завдання міністерства сприяти участі сміттєзвалищних підприємств у механізмі СВ по збиранню та використанню метану як енергоресурсу.
2. Довгострокові заходи:
- встановлення критеріїв та впровадження програм, за якими органічне сміття повинне утилізуватися компостуванням (аеробним або анаеробним способами). При анаеробному компостуванні можливе збирання метану і використання його як енергоресурс;
- стимулювання Міністерством роздільного збору сміття та переробка вторинної сировини. При переробці макулатури на новий папір використовується майже в два рази менше енергії, ніж при виробництві паперу з первинної сировини. Додатково зберігається первинний ресурс деревини, що зменшує загальні викиди парникових газів.
Міністерство аграрної політики
Міністерство аграрної політики повинно прозвітувати та планувати подальшу роботу зниження викидів парникових газів у наступних напрямках:
Сектор тваринництва. Викиди метану з сектору тваринництва можна знизити шляхом підбору оптимального корму та використанням сучасних систем поводження з гноєм, які дозволяють використовувати його як енергоресурс. Міністерство аграрної політики повинно розробити стандарт, за яким при будівництві нових ферм обов’язковим буде виконання заходів по зниженню викидів метану.
Використання відходів біомаси як енергоресурсу. Міністерство аграрної політики повинно розповсюджувати інформацію про використання біомаси як біопалива та, при необхідності, створити наказ про заборону спалювання відходів рослинництва, що можуть бути використані як пальне.
