Приймаючи недієву екологічну стратегію, Україна ризикує втратити «зелені» інвестиції та перспективи розвитку

Країна може отримати нову, але дуже примарну екологічну стратегію на найближчі 12 років. 25 квітня Кабінет Міністрів України підтримав законопроект «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики на період до 2030 року». Надалі долю цього документу, а разом з тим, і долю країни на найближчі роки визначатиме Верховна Рада.

Ключовою проблемою поданого до Верховної Ради законопроекту, є те що у запропонованій екологічній стратегії до 2030 року допускається подвоєння викидів парникових газів від їх поточного рівня і вона не узгоджується з іншими стратегічними документами та міжнародними зобов’язаннями України.
 Попри проведену процедуру консультацій з громадськістю при підготовці даної стратегії, експерти Української кліматичної мережі вважають підсумковий документ не задовільним, та таким, що не відповідає реальним потребам сьогодення. Більшість з пропонованих коментарів щодо якості документу не були враховані. Стратегія дотепер має критичні проблеми і протиріччя. Адже «пролежавши» на обговоренні півроку, вона була подана на схвалення Кабміну практично без змін і зберегла всі критичні вади.

“На сьогодні, Уряд не має амбітних цілей які б дозволили Україні стати учасником глобального переходу від викопного палива до відновлюваних джерел енергії та енергоефективності, який набирає обертів в світі. Лише після того, як уряд поставить перед собою нові цілі у галузі «зелених» технологій та клімату, стратегія екологічної політики буде адекватною та відповідати сучасним реаліям”, – коментує Олег Савицький, експерт з кліматичної та енергетичної політики, член Української Кліматичної Мережі.

Для порівняння, вже затверджена Енергетична Стратегія України до того ж 2030-го ставить Уряду більш амбітні цілі по скороченню викидів парникових газів у повітря – мінімум мінус 15% від рівня 2010 року. В той же час, Мінприроди пропонує затвердити стратегію, яка допускає зростання викидів СО2 у 2030 році до 60% від їх обсягу в 1990р. Отже така “екологічна” стратегія України уможливлює значний ріст викидів парникових газів, замість їх стабілізації та скорочення.

“Міжнародні донори надають інвестиційну та технічну підтримку в першу чергу тим країнам, які ставлять перед собою реальні кліматичні цілі та відповідно впроваджують узгоджену кліматичну та енергетичну політику. Якщо Україна на наступні 10 років не буде ставити собі амбітну кліматичну мету, наш доступ до міжнародного фінансування для модернізації інфраструктури, підвищення енергоефективності та розвитку відновлюваних джерел енергії буде вкрай обмеженим”, – зауважує Соф’я Садогурська, радниця Української Кліматичної Мережі, кліматична координаторка ГО “Екодія”.

На графіку нижче наведено порівняння кліматичної цілі України в рамках поточного внеску до Паризької Угоди, цілі згідно проекту Стратегії низьковуглецевого розвитку України до 2050 року (LEDS) та прогнозованого скорочення викидів згідно моделі економіки, побудованої на можливостях розвитку відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).

Історичні та прогнозовані викиди парникових газів та кліматичні цілі України.
Джерело: Інститут Економіки та Прогнозування НАН України.

Уряд пропустив до розгляду у парламенті стратегічний документ, який повністю ігнорує потенціал підвищення енергоефективності та переходу до відновлюваних джерел енергії, в той час коли системна державна політика по цим напрямкам потрібна не тільки для скорочення викидів парникових газів та загального покращення екологічної ситуації, а й для підвищення енергетичної безпеки, сталого економічного розвитку та залучення інвестицій у створення нових робочих місць.

Більше того, подана на ухвалення уряду стратегія екологічної політики протирічить іншому документу розробленому за участі Мінприроди – проекту Стратегії низьковуглецевого розвитку України до 2050 року (LEDS), яка була підготовлена за технічної підтримки проекту Агентства США з міжнародного розвитку «Муніципальна енергетична реформа в Україні». Опираючись на дуже консервативні оцінки потенціалу ВДЕ та енергоефективності а також на припущенні про відсутність структурних змін в економіці, LEDS передбачає стабілізацію викидів парникових газів на рівні 30-35% від обсягів 1990 року при значному зростанні економіки.

Поточна ситуація з проектом екологічної стратегії показує, що уряд досі не поспішає пропонувати реальну участь в міжнародних зусиллях для подолання проблеми зміни клімату і не впроваджує інтегрованого підходу до енергетичної та кліматичної політики, який би дозволяв перейти до сталого економічного розвитку. Такі дії можуть нівелювати позитивні сигнали для міжнародних партнерів та інвесторів, які Україна створила підписавши і ратифікувавши однією з перших Паризьку Кліматичну Угоду.

Як можна приймати кліматичну ціль до 2030 року в “екологічній” стратегії, коли ще не визначена принципова позиція на міжнародному рівні? Адже до 2020 року ми маємо переглянути національні цілі та подати свій внесок до глобальних заходів зі скорочення викидів парникових газів в рамках Паризької Кліматичної Угоди. Більше того, підвищення викидів з 40% до 60% від 1990 року протирічить проекту Стратегії низьковугецевого розвитку та макроекономічним прогнозам, які враховують потенціал ВДЕ та енергоефективності.

На нашу думку, державі першочергово слід узгодити між собою основні цілі та принципи кліматичної та енергетичної політики і лише потім ухваювати нові чи оновлювати існуючі стратегічні документи в галузях енергетики, енергоефективності, охорони довкілля та кліматичної політики. Ми нагадуємо, що цілі зі скорочення викидів парникових газів, енергоефективності та ВДЕ є інтегральними показниками, які вказують куди рухається країна в плані розвитку суспільства, інновацій, турботи про довкілля і здоров’я людей. Якщо вони будуть амбітними, це дозволить активно залучати значну міжнародну фінансову та технічну підтримку.

Отримувати анонси та новини  Української кліматичної мережі

Стати членом УКМ

Маєте що додати? Не згодні з якимось із цих пунктів? Просимо залишити ваш коментар у цій короткій формі: https://forms.gle/oE4E5RQETFe2BCYv6