Причини та докази

Наслідки

Рішення існують!

Час діяти!

На міжнародні переговори зі зміни клімату, що розпочалися 14 травня у Бонні, українська делегація вкотре подалася з позицією, що надає можливість збільшувати викиди парникових газів вдвічі, а не зменшувати їх. Це надалі стримує впровадження енергозбереження та розвиток відновлювальних джерел енергії в Україні.

«Слабкі цілі країн зі зниження викидів парникових газів надалі залишаються проблемою на переговорах. Якщо зобов’язання країн зменшити викиди парникових газів не будуть розширені ще на 6 мільярдів тон, тоді підвищення температури на Землі може сягнути 3-5 °С, що стане катастрофою. Позиція України на кліматичних переговорах є оманливою та небезпечною для планети, тому необхідно змінити мету до 2020 року та зупинити ріст викидів парникових газів на рівні 54% від 1990», – каже голова Робочої групи неурядових громадських організацій з питань змін клімату Андрій Мартинюк.

Україна їде на переговори з готовністю зменшення викидів парникових газів на 24% від рівня 1990 року (попередня ціль –20%). У дійсності, економічний розвиток України за останнє десятиліття відбувається без зростання викидів парникових газів. Тому, всупереч заявам України про зниження забруднення атмосфери парниковими газами, насправді вона отримує можливість їх нарощувати.

… читати далі »

14 травня, об 11:00, відбудеться прес-конференція «Як діяти Україні, щоб допомогти світу зупинити зміни клімату».

У Бонні розпочинаються міжнародні переговори зі зміни клімату, на які Україна їде з оманливою та шкідливою позицією для планети. В Україні декларують наміри зниження викидів парникових газів, маючи на меті отримувати кошти за продаж квоти на викиди парникових газів та на реалізацію проектів зі зниження викидів. Але насправді наша держава залишає за собою можливість збільшити викиди парникових газів у півтора рази. Україна володіє 470 млн. євро від торгівлі квотами на викиди згідно з Кіотським протоколом, хоча може не встигнути їх використати вчасно через складну та непрозору процедуру. … читати далі »

У День Кліматичних Наслідків учасники акцій з’єднали точки між змінами клімату та екстремальною погодою

5 травня 2012 – Палаючі ліси Сибіру, ​​танення льодовиків Паміру та зсуви ґрунту у горах Азербайджану – ці та інші небезпечні наслідки змін клімату змусили людей по всьому світу висловити свою тривогу. Яскраві і несподівані акції пройшли практично у всіх країнах світу, щоб підкреслити, що кліматична криза загрожує нашому благополуччю вже зараз.

Творчі демонстрації в Росії, Україні, Грузії, Азербайджані, Казахстані, Киргизстані і Таджикистані стали частиною глобального Дня Кліматичних Наслідків, або Connect the Dots, спільного проекту з ініціативи міжнародного кліматичного руху 350.org. День об’єднав понад 1000 заходів в 150 країнах в спробі “з’єднати точки” між локальними змінами, такими як екстремальні погодні явища, і глобальною кліматичною кризою. … читати далі »

2012 рік часто фігурує у фільмах як рік катастроф. Урагани, повені, пожежі, вода та їжа закінчуються – такі кадри уже давно стали звичними у фільмах-катастрофах. Але це більше не вигадки: це дуже близька і вірогідна дійсність, яка може початися хоч і не в цьому році, але у найближче десятиліття. Сторінки газет переповнені інформацією про повені, посухи, урагани та смерчі, екстремально гарячі та холодні дні. Тільки сліпому може здаватися, що нічого не відбувається.

У всьому світі замислюються над тим, як протидіяти глобальним змінам клімату, причиною яких є зростаючі викиди парникових газів від спалювання вугілля, нафти та їхніх похідних. Щоб хоча би призупинити неспинне зростання температури на планеті, потрібно терміново і кардинально зменшувати викиди парникових газів. Тому в останні роки це питання почало хвилювати не тільки вчених, а й громадян, а отже і політиків. Тільки не українських. … читати далі »

Нова доповідь ООН застерігає, що зміна клімату спричиняє все більше засухи, спеку, потужні дощі, зміни, що вимагатимуть від урядів переосмислення шляхів боротьби з природними катаклізмами для захисту людського життя і світової економіки.

Опублікований аналіз Міжурядової групи експертів по зміні клімату (МГЕЗК) на 592 сторінки також свідчить про нерівномірні втрати, спричинені екстремальними погодними явищами, адже їх вплив може бути посиленим через нестачу ресурсів для підготовки до стихійного лиха та боротьби з його наслідками.
Згідно з доповіддю в період 1970 та 2008 років більше ніж 95% усіх смертей від природних катаклізмів трапилися в країнах, що розвиваються, тоді як найбільші економічні втрати від екстремальних кліматичних явищ спостерігались в багатших, розвинутих країнах.

Однак, як повідомляє МГЕЗК, жоден з регіонів планети не уникне впливу змін клімату.

“Однією з разючих деталей доповіді є те, що майже всюди існує ризик стихійних лих”, повідомив Крістофер Філд, професор Стенфордського університету, який керував робочою групою МГЕЗК по зміні клімату. … читати далі »

В України залишається менше року, аби використати вже отримані гроші від продажу квот на викиди парникових газів в рамках Кіотського протоколу.

За майже півмільярда євро, із якими пов’язана одна з порушених проти Юлії Тимошенко справ, нинішня влада планує реалізувати більше тисячі екологічних проектів по всій країні. А також – залучити нові гроші від чергового продажу квот, оскільки після кількамісячної перерви Україна відновила статус відповідності вимогам Кіотського протоколу.

Повноцінну участь у механізмах Кіотського протоколу Україна відновила 9 березня у місті Бонн. Свій статус держава втратила у жовтні 2011 року, коли міжнародні експерти встановили, що український кадастр викидів не відповідає вимогам.

Втім, в той час, як чиновники із ентузіазмом розповідають про можливу користь від використання “зелених” грошей, екологи ставлять під сумнів ефективність деяких із пропонованих проектів і наголошують, що необхідно забезпечити людям прямий доступ до них. … читати далі »

13 березня 2012, Київ. – Кошти, отриманих від торгівлі квотами на викиди парникових газів в Україні, використовуються неефективно та подеколи спрямовуються на сумнівні проекти. Окрім проектів з утеплення будівель бюджетної сфери та реконструкції систем теплопостачання, у списку на фінансування фігурують оновлення автопарку Міністерства внутрішніх справ та утилізація метану на Чернівецькому полігоні твердих побутових відходів. Наразі відбувається процес перегляду Постанови Кабінету міністрів України №221 (2008), що регулює впровадження схеми зелених інвестицій, і у цій постанові мають бути визначені лише такі проекти, які дійсно призводять до скорочення викидів парникових газів і спрямованні на бюджетну сферу. Якщо ж і далі з грошей від продажу квот фінансуватимуть машини МВС, то гнучкі механізми Кіотського протоколу не принесуть користі Україні.

«Схема зелених інвестицій в Україні впроваджується несистематично та не прозоро, і тому призводить лише до незначного скорочення викидів парникових газів за великі кошти. Наприклад, до 2012 року Державне агентство екологічних інвестицій схвалило 987 проектів, вартість яких складає 3,7 мільярдів гривень – при цьому скорочення викидів парникових газів очікується лише на рівні 0,04% від усієї кількості викидів в Україні. За ці гроші можна було досягти значно більшого скорочення викидів», – каже координатор програми зі зміни клімату Національного екологічного центру України Христина Рудницька.

Інша проблема, яку бачать екологічні організації, – це те, що за схемою зелених інвестицій затверджують проекти, які можуть реалізовуватися за іншим механізмом Кіотського протоколу – спільного впровадження. … читати далі »