Питання розробки адаптаційних заходів розглядається в Україні на загальнодержавному та регіональному рівнях. На міжнародному саміті ООН зі зміни клімату, який 11-22 листопада відбувався у Варшаві українська урядова делегація взяла участь разом з іншими країнами світу. Представники громадськості неодноразово намагалися налагодити діалог з офіційними делегатами, що виявився не вельми конструктивним, адже відкритими залишились питання:

- Який результат матимуть для України закриті пленарні засідання щодо Адаптаційного фонду?
- На прийняття яких важливих для України рішень сподіваються українські делегати?
- Чи підготують звіт про українську стратегію та план з Адаптації до зміни клімату? І який стан цих документів?

… читати далі »

Україна не бере жвавої участі в обговоренні нової кліматичної угоди, зауважують екологи. Її цікавить передусім, як заробити під час другого періоду Кіотського протоколу.

Делегати кліматичного саміту у Варшаві, в якому взяли участь представники понад 190 країн, досягли компромісу щодо основних принципів майбутньої кліматичної угоди. Обговорення затяглось і форум у польській столиці довелось продовжити більш, ніж на добу. Таким чином заключне комюніке ухвалили лиш ввечері в суботу, 23 листопада.

Дебати переважно велись щодо розподілу фінансового тягаря, пов’язаного із захистом клімату, між індустріальними країнами, а також країнами з перехідною економікою і тими, що розвиваються. Це питання стосується і України. … читати далі »

Черговий раунд кліматичних переговорів, що проходив 11-22 листопада у Варшаві, закінчився із запізненням на добу: делегати довго не могли вирішити, як готуватимуть нову угоду, яка має бути завершена у Парижі 2015 року.

Врешті країни-учасники змарнували ще один шанс створити всеохопний документ, продемонструвавши, що для них важливіші внутрішні – національні інтереси і що вони безсилі проти вугільного лобі.

Не без пертурбацій відбулося роз’яснення правил Другого періоду Кіотського протоколу. Процес заморозився, власне, через пропозицію України дозволити країнам з перехідними економіками використовувати додаткові квоти на викиди, яких світова спільнота намагалася позбутися минулорічними рішеннями у Досі.

Обговорення на цьому не завершилися і продовжаться в межах компетентності Допоміжних органів Конвенції в Боні. Так само, як і щодо нових процедур реалізації проектів спільного впровадження. … читати далі »

“Вони говорять, ми йдемо геть!” – з таким гаслом саміт ООН з питань зміни клімату за день до його завершення залишають представники громадських організацій. Серед них, зокрема, Greenpeace International, Oxfam International, WWF International та International Trade Union Confederation. Від України – НЕЦУ та Українська кліматична асоціація (УМКА).

Учасники акції назвали переговори неефективними і безперспективними та закликали залучити до них найвище керівництво країн.

Сотні протестувальників демонстраційно залишають стадіон, де проходять кліматичні переговори, звинувачуючи делегатів країн, які гальмують ухвалення рішень, у тому, що ті представляють бізнесові інтереси, зокрема енергетичних компаній, замість того, аби дбати про світову спільноту.

Офіційна риторика ООН – терміново братися за боротьбу зі змінами клімату, втім на ділі країни-лідери за кількістю викидів постійно повторюють свої офіційні позиції замість того, щоб брати на себе нові зобов’язання. … читати далі »

Варшава, 21 листопада 2013 року

Свій виступ на міжнародних кліматичних переговорах Міністр екології та природних ресурсів України Олег Проскуряков розпочав, висловивши подяку Польщі, що приймає делегації на цьогорічному саміті, та організаторам. А серед них, зокрема, структури, що якраз таки сприяють змінам клімату – французька компанія Alstom, яка виробляє устаткування для енергостанцій (у т.ч. атомних), та Польська енергетична компанія, що має намір побудувати першу в Польщі АЕС.

Проскуряков каже, що Україна розуміє проблему зміни клімату, тому суттєво скоротила кількість викидів і значну увагу приділяє енергоефективності: “До 2030 року частка відновлювальної енергії становитиме 11%”. … читати далі »

Питання адаптації до зміни клімату з кожним роком набирає все більшої актуальності. Глобальна зміна клімату нині спричиняє невідворотні наслідки. Уряди багатьох країн розробляють національні стратегії та впроваджують плани дій з адаптації до зміни клімату.

Приміром, у німецьку Фрайбурзі значна увага приділяється розширенню зелених зон та збільшенню використання сонячної енергії.

Канадійське Торонто вразливе до штормів, що спонукало розробити план дій щодо реагування та підготовки до стихійного явища.

В італійській Фаєнзі вирішили зосередитися на ефективному озелененні та інноваційних будівельних технологіях. В результаті таких заходів у Фаєнзі не лише покращився стан довкілля та зросла кількість населення, а й місто отримало національне визнання та почесні міжнародні нагороди.

У шведському Мальмо були проблеми зі зливовою каналізацією під час інтенсивних опадів, які вдалося вирішити завдяки інфраструктурним змінам – створення стійких дренажних систем, збереження водойм, зелених дахів і зелених зон. … читати далі »

‘WTF – тобто Where’s The Finance?’ (Де гроші?) – запитують молодіжні громадські організації YOUNGO та WMCY в урядовців, що приїхали на кліматичні переговори у Варшаву. Це їхня спроба змусити розвинені країни пояснити, на що ті щороку витрачатимуть 100 мільярдів доларів до 2020 і як при цьому збираються вберегти Фонд з адаптації, який зменшив кількість своїх проектів і ризикує “вчахнути” остаточно.

“Щоб досягти конструктивних домовленостей в 2015 році, нам потрібно мати чесне і адекватне фінансування від розвинених країн для менш розвинених. Вони вже підтвердили своє зобов’язання допомогти з впровадженням низьковуглецевих технологій та заходів з адаптації, але зараз намагаються уникнути виконання обіцянок”, – каже Луїза Кассон, представниця YOUNGO. Її напарниця Інґрід Верне додає: “Зараз на кліматичному саміті вперше присутні міністри фінансів. Потрібно, аби ми мали передбачливе фінансування та план дій до 2020 року”.