Правила Кіотського протоколу дозволяють багатим країнам продовжувати викиди парникових газів в звичайному режимі, що призведе до появи дозволів на більш ніж 17 млрд. тонн викидів до 2020 року, про це свідчить нове дослідження. Ця астрономічна цифра загрожує життєздатності будь-якій майбутній кліматичній угоді. На переговорах РКЗК ООН в Бангкці група країн, що розвиваються G-77 і Китай представили нову пропозицію, що може призвести до зменшення цієї цифри. Ця пропозиція поновлює тиск на ЄС з тим, щоб припинив мовчання з цього питання і однозначно висловився би на підтримку мети по утриманню глобального потепління в рамках 2 градусів Цельсія.
Дослідження провела авторитетна організація Thomson Reuters Point Carbon.
Дозволами на викиди торгують у вигляді одиниць встановленої кількості (AAU). Одна ОВК дозволяє країні викинути 1 тонну СО2-еквіваленту. Кіотський протокол (КП) допускає перенесення всіх невикористаних квот на викиди, якими володіють різні країни, на другий період дії КП.
Незалежне дослідження Thomson Reuters Point Carbon оцінює надлишки квот першого періоду зобов’язань Кіотського протоколу (2008-2012) на рівні 13,1 мільярда тонн CO2. Росія (5,8), Україна (2,6) і Польща (0,8) є найбільшими утримувачами ОВК, за ними слідують Румунія (0,7), Великобританія (0,5) і Німеччини (0,5). Загальна їх кількість на три порядки перевищує передбачуваний попит на одиниці встановленої кількості, що є в розмірі 11,5 млн метричних тонн.
Дослідження показує, що навіть без урахування першого періоду дії зобов’язань Кіотського протоколу, країни накопичать до 2020 року надлишки в розмірі 3,6 мільярда тонн CO2. Причина в тому, що розвинені країни заявили досить слабкі цілі щодо скорочення викидів. Завдяки м’яким правилами обліку, вони зможуть викинути на 3,6 млрд. тонн СО2 більше, ніж передбачалося за звичайним сценарієм розвитку(BAU), коли ніяких додаткових заходів для скорочень не передбачається.
Це доводить загальну кількість надлишку в 2008-2020 рр. до 16,2 млрд. тонн. Якщо Австралія і Нова Зеландія не приєднуються до другого періоду дії зобов’язань Кіотського протоколу, загальна кількість квоти перевищить 172 00 000 000 тонн. Це більше, ніж сукупні викиди CO2 в ЄС в найближчий п’ять років.
“Незважаючи на свої величезні розміри, надлишки першого періоду дії зобов’язань Кіотського протоколу не будуть мати практично ніякого значення для більшості їх власників через їх надмірність, очікуваного в другому періоді. Іншими словами, малоймовірно, що країни з великими надлишками знайдуть покупців “, – пояснює Андреас Арванітакіс (Andreas Arvanitakis), співавтор дослідження і директор по консультаційним послугам в Thomson Reuters Point Carbon.
Тим не менш, дослідження також показує, що збереження надлишків ОВК може мати значні наслідки в довгостроковій перспективі.
“Брак готовності з боку розвинених країн, швидше за все, не дозволить укласти амбітну глобальну угоду щодо попередження зміни клімату”, коментує Анна Коллмус (Anja Kollmuss), експерт з вуглецевого ринку CDM-Watch. “Важко уявити, як багаті країни можуть переконати тих, що розвиваються взяти на себе значущі зобов’язання щодо скорочення викидів, якщо їх власні обіцянки настільки малі. Без нагальних дій з боку розвинених країн для скорочення викидів шанси уникнути небезпечних змін клімату невеликі”.
Крім того, дослідження показує, що поточні кліматичні зобов’язання ЄС дуже слабкі. Навіть якщо ЄС підвищить мету зі скорочень до 25% (у порівнянні з рівнем 1990-го) до 2020 року, все ще залишається надлишок розміром в 800 мільйонів тонн CO2 і це без урахування перенесення квот з першого періоду дії зобов’язань Кіотського протоколу.
CDM-Watch вважає, що вирішення проблеми повинно бути знайдено на кліматичних переговорах в кінці року в Досі (COP 18). Адже існуючі правила допускають повне перенесення надлишків на другий період дії зобов’язань Кіотського протоколу за замовчуванням. На переговорах в Бангкоці група країн G-77 та Китай представили пропозицію про те, як обмежити гігантську кількість невикористаних квот. Якщо передбачувані викиди якихось країн у другому періоді дії зобов’язань Кіотського протоколу нижчі, аніж сьогодні, тоді мають право використовувати свої надлишки. Однак торгівля ними не допускається, і тому використання – тільки для внутрішніх цілей.
Через нагальність питання, більшість країн підтримують пропозицію G-77. Не дивлячись на власний заклик до значущих заходів зі зменшення впливу на глобальні зміни клімату, ЄС заперечує проти цієї пропозиції через внутрішні розбіжності. Вони пов’язані з тим, що деякі члени ЄС сподіваються продати невикористані квоти на викиди.
“Головним чином через Польщу, ЄС не в змозі висловитися з цього питання. Якщо ЄС хоче зберегти провідну роль в кліматичному процесі, потрібно перестати ховатися за Польщею і прагнути до сильної позиції », – коментує Єва Фільцмозер (Eva Filzmoser), директор CDM-Watch.
Пропозиція G-77 відповідає всім вимогам, які ЄС висувало з приводу другого періоду дії зобов’вязань Кіотського протоколу.
Внутрішнє рішення ЄС щодо цього питання має бути погоджено з Радою міністрів екології, який пройде в жовтні 2012 року. Воно могло б включати в себе, наприклад, зниження порогу скорочень на 1,4 млрд. одиниць на європейському вуглецевому ринку EU-ETS. Це дозволило б вирішити потенційне протиріччя між вимогами законодавства з EU-ETS і обмеженнями на перенесення невикористаних квот з першого періоду зобов’язань Кіотського протоколу. Крім того, це допомогло б підвищити ціну вуглецевих одиниць на EU-ETS, яка в даний час настільки низька, що ставить під загрозу здатність ЄС виконати зобов’язання щодо скороченню викидів на 80% до 2050 року.
“Гігантські надлишки квот на викиди загрожують життєздатності та ефективності міжнародного кліматичного режиму”, – стверджує Томас Вінс (Thomas Wyns), директор CCAP-Європа. “ЄС знаходиться в унікальному становищі – за допомогою збільшення цілей зі скорочення на 2020 рік він може вирішити проблему зайвих квот як на внутрішньому ринку EU-ETS, так і Кіотського протоколу”.
Текст дослідження можна завантажити тут:
Download Point Carbon Press release
Download Point Carbon Study (English)
Download Executive Summary English
А також, читайте Огляд використання коштів, отриманих у рамках міжнародної торгівлі квотами в Україні.
